Ухвала суду № 114572375, 30.10.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4607/21

Провадження №: 2-п/755/80/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Булгакової Є.І.,

представника позивача - Подольського А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою відповідача про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.07.2021 року у справі №755/4607/21 за позовом Акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в:

07.09.2023 року відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, у якому просить: визнати поважними причини пропуску ним строку звернення до суду із відповідною заявою та поновити зазначений процесуальний строк; переглянути заочне рішення суду та скасувати його.

Вимоги заяви мотивовано тим, що відповідач не погоджується із прийнятим судом заочним рішенням та вважає, його незаконним, оскільки обставини справи встановлені не в повному обсязі і суду слід було відмовити у задоволенні позову. Відповідач вказує, що не отримував судової кореспонденції, відтак не міг знати про наявність спору на розгляді суду і відповідно не міг користатись своїми правами. Таким чином, відповідач був позбавлений права на доступ до правосуддя, справедливий та публічний розгляд справи, оскільки не був ознайомлений з позовною заявою і не міг подати відзив та взяти участь у судовому розгляді. Посилаючись на практику Верховного Суду відповідач зазначає, що повернення судової кореспонденції з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не є належним повідомленням. Відповідач не заперечує факту неповного виконання кредитного зобов`язання, однак не погоджується із розрахунком бору в сумі 516223,02 грн., оскільки така сума не відповідає дійсності. Також відповідач вказує, що готовий виконати умови кредитного договору та повністю погасити заборгованість, але лише при наданні реального розрахунку заборгованості. На переконання відповідача суду мають бути надані первинні документи, а роздрукований розрахунок заборгованості за договором є неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити нарахування відсотків позивачем. Оскільки відповідачу не було відомо про розгляд справи і заочного рішення суду він не отримував та дізнався про його наявність випадково, необхідним є поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення заяви, просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення і пояснив суду, що із часу ухвалення у справі заочного рішення минуло більше двох років та не відомо із яких причин відповідач не подав заяви про перегляд заочного рішення раніше. На переконання представника банку, подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення спрямоване лише на затягування судового процесу з метою уникнення виконання боргових зобов`язань. Відповідач вказує, що не отримував судової кореспонденції, однак він і на сьогодні її свідомо не отримує та не з`являється до суду.

Відповідач в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявні довідки про доставлення судової повістки в додатку «Вайбер» на номер телефону зазначений відповідачем у своїй заяві про перегляд заочного рішення, а також про доставку судової повістки на адресу електронної пошти так само зазначеної відповідачем у його заяві про перегляд заочного рішення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши зміст заяви про перегляд заочного рішення та додатків до неї, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що відповідачу слід поновити процесуальний строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, при цьому по суті відповідна заява не підлягає до задоволення, ураховуючи наступне.

11.03.2021 року до суду надійшла позовна заява АТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 15.04.2021 року відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

07.07.2021 року судом ухвалене заочне рішення про задоволення позову банку.

04.09.2023 року відповідач через засоби поштового зв`язку звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять даних про отримання відповідачем копії заочного рішення суду, яка направлялась йому судом згідно супровідного листа від 07.07.2021 року.

Поряд із цим, до заяви про перегляд заочного рішення додано його роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень із якої вбачається, що друк був здійснений з відповідного реєстру 01.09.2023 року.

Поскільки інших даних матеріали справи не містять, суд виходить із того, що відповідач отримав повний текст заочного рішення шляхом його друку з реєстру 01.09.2023 року. І оскільки відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення через засоби поштового зв`язку 04.09.2023 року, тобто протягом 20 днів від дня отримання повного тексту рішення суду, процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення має бути поновлений.

Разом з тим, по суті у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, шляхом його скасування, слід відмовити, ураховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналіз наведеної норми цивільного процесуального закону свідчить про те, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом одночасно кількох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак, у даному випадку, судом не встановлено наявності сукупності вказаних обставин, що свідчить про неможливість скасування заочного рішення суду.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд отримавши дані про місце реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та направив на зареєстровану у встановленому законом порядку адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами.

Однак, направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернулась до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

За змістом п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно п. 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Поштовий конверт, у якому на адресу відповідача було надіслано судову кореспонденцію, містить позначку «судова повістка», натомість працівник поштового зв`язку в порушення вказаного п. 99-1 Правил помилково проставив відмітку у довідці про повернення кореспонденції «за закінченням терміну зберігання», замість вірної відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою».

Однак наведене не змінює фактичних обставин про те, що повернення рекомендованого листа з позначкою «судова повістка» є поверненням з причини «адресат відсутній за вказаною адресою».

При цьому, відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, є належним повідомленням про наявний на розгляді суду спір відповідно до положень ст. 128 ЦПК України.

Крім того, зі змісту заяви про перегляд заочного рішення і додатків до неї, не вбачається посилань на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Перелік засобів доказування встановлений у ч. 2 ст. 76 ЦПК України.

При цьому, наведені у заяві посилання (не повне з`ясування фактичних обставин справи, не вірність розрахунку заборгованості та відсутність первинних документів на підтвердження суми боргу) не є посиланням на докази в розуміння ст. 76 ЦПК України, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Фактично наведені стороною відповідача посилання є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам та застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення, адже суд першої інстанції не має права скасовувати заочне рішення для надання іншої оцінки тим самим обставинам та доказам, що вже наявні у матеріалах справи, а інших доказів відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259-261, 284-288, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Поновити відповідачу пропущений процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.07.2021 року у справі №755/4607/21.

Заяву відповідача про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.07.2021 року у справі №755/4607/21 за позовом Акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів від дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали суду складений 31.10.2023 року.

Суддя -