Рішення № 114572216, 25.10.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/149/23

Справа №754/11535/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.08.2023 року інспектором взводу 1 роти 4 батальйону 2 лейтенантом поліції УПП у Львівській області ДПП України Микич О.С. винесено постанову серії БАВ № 223368 про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340, 00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до змісту постанови від 09.08.2023 року о 21 год. 15 хв. на А/Д М-06 Київ-Чоп, 498 км, водій ТЗ в населеному пункті зі швидкістю 75 км/год. (с. Новий Милятин), чим порушив встановлені обмеження швидкості руху більш ніж на 20 км/год. Швидкість вимірювалась вимірювачем швидкості TRUCAM № 10008367, чим порушив п. 12.4 ПДР та здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач не погоджується із зазначеною постановою та вважає, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Інспектором не було вирішено жодного клопотання позивача, зокрема щодо можливості забезпечення правовою допомогою, не були досліджені докази та не заслухані особи, які беруть участь у справі. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить скасувати постанову серії БАВ № 223368 від 09.08.2023 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн. та стягнути судовий збір.

Відповідно до вимог ст. 19, 257 КАС України справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

21.09.2023 року від представника відповідача Департаменту патрульної поліції до суду надійшов Відзив на позов. Заперечуючи проти задоволення позову, представник вказує про те, що згідно Дислокації сил та засобів батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, 09.08.2023 року з 20:00 до 08:00 год., патрульні поліцейські Управління заступили на службу у складі екіпажу, зоною оперативного реагування, якого була автодорога М-06 Київ-Чоп, 498 км. Близько 20 год. 38 хв., здійснюючи вимірювання швидкості автомобілів лазерним вимірювачем швидкості TruCarn LTI 20/20, серійний номер ТС008367 було зафіксовано рух автомобіля RENAULT MASTER д.н.з. НОМЕР_1 зі швидкістю 75 км/год., під керуванням позивача. Згідно Постанови, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Порушення полягає у тому, що позивач 09.08.2023 року о 20 год. 38 хв., керуючи автомобілем RENAULT MASTER д.н.з. НОМЕР_2 , рухався на автодорозі М-06 Київ-Чоп, 498 км зі швидкістю 75 км/год., чим перевищив дозволений ліміт швидкості більше, ніж на 20 км/год., чим порушив п. 12.4. ПДР. Вимірювання швидкості здійснювалось лазерним вимірювачем швидкості TruCarn LTI 20/20, серійний номер ТС008367. Пункт 12.4. ПДР, встановлює дозволену швидкість руху у населених пунктах - не більше 50 км/год. Також, відповідно до п. 12.9. «б» ГІДР, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7. на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29. 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил. Представник зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCarn LTI 20/20 здійсню вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Лазерний вимірювач швидкості TruCarn LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Необхідно зазначити, що можливість використання виробу «TruCarn LTI» виробництва LaserTechnologylne також підтверджується наявністю виданого ДП «Укрметртестстандарт» сертифіката перевірки типу № UA.TR.001 241-18 Rev. 0 від 26 грудня 2018 року, сертифікатом відповідності UA.TR.001 22 3-19 від 09 січня 2019 року. Факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем зафіксовано на автодорозі М-06 Київ-Чоп, 498км сертифікованим приладом TruCarn LTI 20/20 № ТС 008367, що підтверджується фото та відео файлом. На підставі викладеного, представник відповідача просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.

20.10.2023 року від позивача до суду надійшла Відповідь на Відзив, відповідно до якої позивач зазначає, що ннспектор виніс оскаржувану постанову без будь-якої підготовки до розгляду справи, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Під час розгляду справи позивач повідомляв інспектору, що потребує скористатись юридичною допомогою свого адвоката, який територіально знаходиться в іншому місті, враховуючи це, та необхідність його адвоката ознайомитись заздалегідь із матеріалами справи та наявними до них речовими доказами, позивач надавав клопотання щодо перенесення розгляду справи на інший день, але інспектор, усвідомлюючи неможливість залучення адвоката, повідомив, що він може лише зателефонувати. Таким чином, інспектором не надано можливості водію реалізувати своє право на отримання правової допомоги, що є підставою для скасуванням постанови, що підтверджується Рішенням Верховного Суду України від 18.02.2020 р. у справі № 524/9827/16- а. Проаналізувавши додатки, які містяться у Відзиві на Позовну заяву, зокрема DVD-R диск, позивач звертає увагу суду на тому, що у наданих речових доказах факт того, що саме позивач керував автомобілем RENAULT MASTER д.н.з. НОМЕР_2 встановити неможливо. У додатку 3 до Відзиву, відповідач вказує на Компакт-диск з відеозаписом та фото з приладу TruCAM Lti 20/20, серійний номер ТС008367, який не був початково долучений під час розгляду справи, відеозапис не був описаний у п.7 Постанови серії БАВ № 223368 від 09.08.2023 р., клопотання до суду про долучення такого доказу надано не було, а відтак його не можна вважати належним доказом. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено фіксацію правопорушення, надана відповідачем фіксація не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, будь-яких належних, доказів, які б свідчили про вчинення Позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови інспектор не надав. На підставі викладеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції - у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача, за наявних у справі матеріалів.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.08.2023 року інспектором взводу 1 роти 4 батальйону 2 лейтенантом поліції УПП у Львівській області ДПП України Микич О.С. винесено постанову серії БАВ № 223368 про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340, 00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

У постанові зазначено про те, що 09.08.2023 року о 21 год. 15 хв. на А/Д М-06 Київ-Чоп, 498 км, водій ТЗ в населеному пункті зі швидкістю 75 км/год. (с. Новий Милятин), чим порушив встановлені обмеження швидкості руху більш ніж на 20 км/год. Швидкість вимірювалась вимірювачем швидкості TRUCAM № 10008367, чим порушив п. 12.4 ПДР та здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст.122 КУпАП за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою КМ України №1306 від 10.01.2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 283 КпАП України встановлено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно пункту 5 Розділу IV Розділу Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі

Відповідно до пункту 6 IV Розділу Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі постанова набирає законної сили після її вручення особі, або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При винесенні постанови інспектором патрульної служби повинно бути з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але встановлені при розгляді справи обставини свідчать про неналежне з`ясування всіх обставин інспектором, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем та представником відповідача не надано достатніх доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Частинами 1, 2 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем та представником відповідача не надано достатніх доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Так, у постанові про накладення адміністративного стягнення серії БАВ № 223368 зазначено про те, що 09.08.2023 року о 21 год. 15 хв. на А/Д М-06 Київ-Чоп, 498 км, водій ТЗ в населеному пункті зі швидкістю 75 км/год. (с. Новий Милятин), чим порушив встановлені обмеження швидкості руху більш ніж на 20 км/год. Швидкість вимірювалась вимірювачем швидкості TRUCAM № 10008367, чим порушив п. 12.4 ПДР та здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Але при цьому слід зазначити, що працівником поліції не було надано жодного підтвердження, які б свідчили про скоєння позивачем даного адміністративного правопорушення.

З наведеного вбачається, що інспектор поліції не встановив всіх об`єктивних обставин справи при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки останнім не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь при розгляді адміністративного матеріалу, чим грубо порушив вимоги ст. 278, 279 КпАП України.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимога ОСОБА_1 є підставною та обґрунтованою щодо скасування постанови, а тому такою, що підлягає задоволенню, а постанова інспектора - скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 536,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 8, 9, 19, 77, 241-247 Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАВ № 223368 від 09.08.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 536, 80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту проголошення.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3.

Повний текст рішення виготовлений 30 жовтня 2023 року.

Суддя О.В.Лісовська