Рішення № 114566956, 31.10.2023, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1846/23

Провадження № 2-а/595/52/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2023

Бучацький районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді Тхорик І.І.

за участі: секретаря судового засідання Боднара М.Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бучач справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Пасічник А.З., звернувся в суд з адміністративним позовом до ГУНП в Тернопільській області, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7811661 від 25 вересня 2023 року, згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн на підставі ч.1 ст.121 КУпАП, а провадження у справі закрити. Вказані вимоги мотивує тим, що вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки 25.09.2023 він жодним т/з не керував та будь-яких правил дорожнього руху не порушував.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2023 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській на адресу суду надійшов відзив, в якому такий просив відмовити у задоволенні позову через його безпідставність, посилаючись на те, що 25.09.2023 близько 17 год. 09 хв. по вул. Галицька,100 в м. Бучач Чортківського району Тернопільської області позивач керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 із технічною несправністю, а саме, непрацюючим заднім лівим стоп-сигналом при натисканні на гальмо, чим порушив п.31.4.3 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП. Інспектором СРПП ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Гуцул С.С. було виявлено дане правопорушення та винесено відносно позивача постанову, згідно з якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Вважає дану постанову законною та обґрунтованою, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач дійсно допустив порушення ПДР, а працівники поліції діяли в межах повноважень та у суворому дотриманні закону. За наведених обставин, просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув.

Представник позивача, адвокат Пасічник А.З. в судове засідання не з`явився, подав до суду письмове клопотання, в якому просить слухати справу у його та позивача відсутності. Одночасно просить звернути увагу на те, що ОСОБА_1 25.09.2023 керував автомобілем відповідно до вимог ПДР України. Так, зі змісту протоколу вбачається, що позивача звинувачено в тому, що в автомобілі, під його керуванням, не світила лампочка заднього лівого світлового приладу, який сигналізує про гальмування автомобіля. Відповідно до ПДР України вбачається, що така технічна несправність не є перешкодою у керуванні автомобілем відповідно до п.31.4.3 ПДР, посилання на який наявне у постанові про накладення адміністративного стягнення. Окрім того, ОСОБА_1 одразу після зупинки автомобіля пояснив працівникам поліції, що така несправність виникла в ході його руху безпосередньо перед його зупинкою, імовірно, на залізничному переїзді. Позивач повідомив, що виправити таку несправність на місці зупинки не може, бо немає таких навиків. З огляду на це, у позивача не було умислу на вчинення адміністративного правопорушення, оскільки перед виїздом він переконався у справності свого автомобіля та вказана несправність виникла без його відома та з незалежних від нього причин уже після початку руху т/з. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив справу слухати у відсутності представника відповідача, у задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити через його безпідставність.

Дослідивши поданідокументи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

За змістом постанови про накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичному режимі серії ЕАТ №7811661від 25 вересня 2023 року, прийнятої поліцейським СРПП відділення поліції №2 (м. Бучач) Гуцул С.С., Мосціпан Й.М. керував т/з у якого була технічна несправність, а саме не працював задній лівий стоп-сигнал при натисканні на гальмо, чим порушив п.31.4.3 ПДР України та, відповідно, скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, за що було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Пунктом 11 ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ч.1 ст.121 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

П. 31.4.3. передбачено зовнішні світлові прилади:

а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;

б) порушено регулювання фар;

в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;

г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі й лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;

ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала умисел на керування транспортним засобом з технічними несправностями.

Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об`єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

На підтвердження вчинення інкримінованого позивачу правопорушення відповідачем надано суду відеозапис, з якого вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . На запитання поліцейського, чи відомо водію, що при натисканні на гальмо в керованому ним транспортному засобі не працює лівий стоп-сигнал, останній відповів, що все працювало. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що заїде на СТО та усуне несправність, оскільки немає відповідних навиків, щоб усунути порушення на місці самостійно. Зазначив, що лампочка могла згоріти при наїзді на яму або на залізничному переїзді. Водій просив працівників поліції переконатися на місці зупинки, чи дійсно стоп-сигнал не працює, проте такі на його пропозицію зафіксувати наявність несправності не відреагували. ОСОБА_1 під час розмови з працівником поліції наполягав, що стоп-сигнал перед початком руху був справним.

Суд звертає увагу, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 05.03.2020 у справі №607/7987/17.

Крім того, суд звертає увагу, що у пункті 7 оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7811661 від 25 вересня 2023 року, не зазначено про долучення відповідачем доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, яке ставиться йому у вину.

За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, саме на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.

Оскільки представником ГУНП в Тернопільській області не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивачата наявності умислу в його діях,суд приходить до висновку про неправомірність винесення оскаржуваної постанови.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Наявність обставин, яким обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач задокументував правопорушення та виніс оскаржувану постанову таким чином, що унеможливлює встановлення судом об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні, не спростував доводів позивача, про відсутність факту порушення ним правил дорожнього руху, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена «поза розумним сумнівом», а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним, відтак постанова серії ЕАТ №7811661 від 25.09.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн, винесена поліцейським ВП №2 (м. Бучач) РВП ГУНП в Тернопільській області Гуцул С.С. підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином із відповідача ГУНП в Тернопільській області слід стягнути судові витрати у розмірі 536,80 грн.

Керуючись ст. 19, 61 Конституції України, ст. ст. 9, 121, 245, 247, 251, 279, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст.2 ,5, 9, 72-77, 122, 139, 159, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову серії ЕАТ №7811661 від 25 вересня 2023 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн на ОСОБА_1 , винесену інспектором СРПП відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Гуцул С.С., скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінняНаціональної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536 грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001, ЄДРПОУ 40108720.

Суддя: І. І. Тхорик