Рішення № 11455885, 28.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.10 р.                     Справа № 43/141                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Братченко Т.А.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КАСКАД”, м. Донецьк

про стягнення штрафу у розмірі 1028,72грн.

Представники сторін:

від позивача: Сагайдак Л. Ю. за дов. №21/1-1951/Сг від 10.04.09р.

від відповідача: представник не з’явився

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 26.08.2010р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 28.09.2010р. з 14:22год. до 14:26год.

СУТЬ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “КАСКАД”, м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 535,20грн.; штрафу в розмірі 1028,72грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.07.10р. порушено провадження у справі №43/141 (суддя Зубченко І.В.).

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 13.09.10р. справу №43/141 було передано на розгляд судді Гассій О.В. Розпорядженням голови господарського суду Донецької області справу №43/141 передано на розгляд судді Зубченко І.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором №1219/Вр від 16.01.2009р. з додатками, в частині своєчасної оплати наданих послуг, банківські виписки від 22.03.10р., 02.04.10р., 05.05.10р., 18.05.10р., 01.06.10р., акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг №ВР-0018895 за травень 2010р., №ВР-0022947 за червень 2010р., рахунок-фактури №ВР-0004271 від 05.05.10р., №ВР-0005384 від 01.06.10р., підписані з боку позивача, розрахунок ціни позову.

Разом з тим, у позовній заяві позивач просив суд забезпечити позов шляхом накладання арешту на грошові суми, що належать відповідачеві у розмірі 1563,92грн.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Відтак, у задоволенні клопотання про забезпечення позову у справі шляхом накладання арешту на грошові суми, що належать відповідачеві у розмірі 1563,92грн., слід відмовити, як необґрунтовано заявленого.

26.08.2010р. позивач звернувся до суду з заявою №14/141, в якій пояснив, що 07.07.2010р. відповідачем сплачено суму боргу у розмірі 535,20грн., що підтверджується банківською випискою станом на 26.08.10р. На підставі викладеного та керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить суд прийняти до розгляду вказану заяву про зменшення позовних вимог та стягнути з відповідача на його користь штраф у розмірі 1028,72грн., а також віднести на рахунок відповідача судові витрати.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому заява позивача приймається судом і справа розглядається з урахуванням остаточно зменшеного розміру позовних вимог.

Представники відповідача у судові засідання не з’явилися, вимог суду не виконували, витребуваних судом документів не надали. Причин нез’явлення відповідач не пояснив. Водночас, судом було задоволено клопотання останнього б/н від 25.08.10р. про направлення листів суду на адресу: 83015, м. Донецьк, пр. Ватутіна, 33а, яке надійшло через канцелярію суду.

Як встановлено судом, згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 29.07.10р., станом на 26.07.10р. ТОВ “Каскад”, зареєстроване за адресою, на яку направлялися листи суду: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 71.

13.09.10р. через канцелярію суду надійшли заперечення без номеру на позовну заяву від відповідача, згідно яких відповідач пояснив, що сума основного боргу у розмірі 535,20грн. ним сплачена, що підтверджується платіжним дорученням №711 від 25.08.10р. з вказанням призначення платежу. Проти нарахування штрафних санкцій заперечив, пояснив, що їх сума значно перевищує суму боргу, що може стати причиною погіршення матеріального стану відповідача та зазначив, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розір збитків.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез’явлення у судове засідання справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

При цьому, оскільки позивач звернувся з заявою саме про зменшення розміру позовних вимог, то суд вважає, що розгляд справи без участі представника відповідача не порушує засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом і змагальності в судочинстві.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.09р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №1219/Вр, згідно з умовами якого позивачна кошти, отримані від відповідача, прийняв на себе зобов’язання здійснювати за допомогою системи охоронної сигналізації охорону об’єктів, які внесені до дислокації (додаток №1 до договору) і позначені на план-схемі (додаток №3 до договору), а відповідач зобов’язався виконувати приписи щодо обладнання та укріпленості об’єкту, надані позивачем (додаток №4 до договору), оплачувати замовлені охоронні послуги згідно умов договору.

Вартість послуг (сума договору) визначена і узгоджена сторонами дислокацією (додаток №1 до договору) (п. 2.1).

У разі зміни норм витрат позивача на здійснення взятих насебе обов’язків, згідно цього договору, вартість послуг (сума договору) змінюється шляхом підписання сторонами дислокації (додаток №1 до договору) та протоколу узгодження вартості (додаток №5 до договору). Неприйняття відповідачем пропозиції позивача змінити вартість послуг (суму договору) є підставою для припинення дії договору (п.2.2).

Відповідно до пункту 2.3. договору, оплата замовлених послуг здійснюється відповідачем на умовах внесення попередньої оплати, шляхом виплати позивачу щомісячно сум, зазначених у дислокації (додаток №1 до договору).

Згідно до пункту 2.4. договору, перший платіж відповідач здійснює впродовж п’яти банківських днів після підписання сторонами договору. Усі наступні платежі здійснюються відповідачем не пізніш п’яти днів до кінця кожного поточного місяця. Тобто за п`ять днів до кінця поточного місяця відповідач повинен оплатити замовлені ним охоронні послуги, які будуть надані в наступному місяці.

Датою оплати вважається дата зарахування грошей на розрахунковий рахунок позивача (п.2.6).

Позивач щомісячно надає відповідачу рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт (акти виконаних робіт відповідач в обов’язковому порядку підписує і один примірник повертає позивачу). У разі відсутності заперечень, щодо якості та обсягів наданих охоронних послуг впродовж десяти днів після закінчення місяця, ів якому такі послуги були надані, вважається, що відповідач прийняв надану позивачем послугу в повному обсязі, вартістю, визначеною дислокації (додаток №1 до договору). Відсутність нарікань на якість та обсяги наданих послуг з боку відповідача вважається їх прийняттям, навіть без узгодження (підписання) актів виконаних робіт. (пункт 2.7. договору).

Відповідно до пункту 10.1. договору він набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до 16.01.2010р.

Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, договір вважається продовженим на тих же умовах. Пролонгація дії договору оформлюється шляхом підписання сторонами нової дислокації (додаток №1 до договору) на відповідний термін дії договору (пункт 10.2. договору).

Як встановлено судом, на виконання вимог п. 10.2 договору, сторонами підписано розрахунок-дислокацію на 2010р. та протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони від 01.01.2010р., за якими вартість охорони об’єктів у січні –грудні 2010р. складає 467,60грн. щомісяця.

Таким чином на момент виникнення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Надавши належну правову оцінку договору на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №1219/Вр від 16.01.2009р., суд дійшов висновку, що до нього, як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше. Як вбачається з умов договору сторонами передбачена попередня оплата охоронних послуг.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як зазначає позивач, останнім було надано відповідачу послуги з охорони у період з січня 2010р. по червень 2010р., вартістю у місяць 467,60грн. та загальною вартістю 2805,60грн. Нарікань на якість та обсяги наданих охоронних послуг від відповідача не надходило.

Як встановлено судом, відповідач, уклавши договір на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №1219/Вр від 16.01.2009р., прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати охоронні послуги.

Строк оплати настав, однак, відповідач свої зобов’язання за договором належним чином не виконав. Послуги надані у період з січня 2010р. по червень 2010р., вартістю у місяць 467,60грн. та загальною вартістю 2805,60грн., сплачені відповідачем з порушенням строку передбаченого пунктом 2.4. договору, що підтверджується банківськими виписками від 22.03.10р., 02.04.10р., 05.05.10р., 18.05.10р., 01.06.10р., 16.07.10р.

Згідно із пунктом 6.2. договору, у разі порушення зобов’язань, обумовлених пунктами 2.3., 2.4., 2.6., 3.3.14., 7.2 договору, відповідач сплачує позивачу штраф (штрафну неустойку) у розмірі 10% від суми кожного невиконаного належним чином зобов’язання. Якщо порушення, про які йдеться мова в цьому пункті будуть систематичні (два і більше рази) - відповідач сплачує позивачу штраф (штрафну неустойку) у розмірі 50% від суми кожного невиконаного належним чином зобов’язання.

За умовами ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Відповідно до ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Частина 2 ст.549 ЦК України особливістю штрафу визнає те, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З розрахунку суми штрафу вбачається, що штраф розрахований у розмірі 10% від суми кожного своєчасно невиконаного зобов’язання за січень 2010р. – 467,60грн., лютий 2010р. – 467,60грн.; 50% від суми кожного своєчасно невиконаного зобов’язання за березень - червень 2010р. – 467,60грн. щомісячно, що загальною сумою складає 1028,72грн.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, у даному випадку штраф, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт систематичного несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язань з оплати послуг, наданих позивачем у період з січня 2010р. по червень 2010р. є доведеним, тому згідно пункту 6.2. договору нарахування штрафу у розмірі 1028,72грн. є обґрунтованим.

Заперечення відповідача б/н від 13.09.10р. щодо нарахування штрафних санкцій з причини того, що їх розмір значно перевищує суму боргу, що може стати причиною погіршення матеріального стану відповідача, судом не приймаються з огляду на наступне:

Відповідачем не надано жодного доказу винятковості обставин, на які він покладається (можливість погіршення матеріального стану відповідача). Відповідач посилаючись на ст. 551 ЦК України, не враховує те, що за своєю правовою природою позивачем заявлено до стягнення заборгованість, а не збитки. Крім того, згідно ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений судом, тобто це є правом, а не обов’язком суду.

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 1028,72грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.3, 525, 526, 546, 548, 599, 611, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 22, 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “КАСКАД”, м. Донецьк про стягнення штрафу у розмірі 1028,72грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КАСКАД” (83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 71; ідентифікаційний код 30189886) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а; ідентифікаційний код 08596860) штраф у розмірі 1028,72грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя