Ухвала суду № 11454767, 15.07.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2010 р. м. КиївК-3911/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Шкляр А.В.,

за участю представників:

від позивача Шекери С.В.,

від відповідача Шевченко М.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської ОДПІ на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.2007 року по справі № А17/122 за позовом Дочірнього підприємства «Колосисте»ТОВ «Перемога» до Нікопольської ОДПІ про визнання нечинним рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.2007 року, позовні вимоги Дочірнього підприємства «Колосисте»ТОВ «Перемога» до Нікопольської ОДПІ про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 24.02.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 20.05.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі Нікопольська ОДПІ просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в позові посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме, ст.1, п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та порушення норм процесуального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення апеляційного суду без змін з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Нікопольської ОДПІ була здійсненна планова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ДП «Колосисте»ТОВ «Перемога»за період з 19.08.2003 р. по 30.09.2005 р., за результатами якої складено акт №194/23-1.32328792 від 26.12.2005 р.

В зазначеному акті податковий орган посилається на порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, проведення розрахункової операції з реалізації товару не власного виробництва за готівкові кошти, без застосування реєстратора розрахункових операцій в сумі 33694,88 грн.

На підставі вказаного акту податковим органом було прийнято рішення про застосування штрафні (фінансові) санкції №0000032342/2/12468 від 31.03.2006 р., яким до позивача на підставі п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу»та згідно п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 123797,00 грн.

Судами попередніх інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем здійснено продаж продукції власного виробництва, а саме, борошна в кількості 50 кг та висівок в кількості 100 кг, на суму 156 грн. фізичним особам без використання реєстратора розрахункових операції, а безпосередньо через касу підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів №29 від 22.01.2004 р. та №191 від 09.04.2004 р.

На підтвердження того, що борошно та висівок в згаданій кількості є продукцією власного виробництва, підприємством надано акт переробки зерна б/н від 19.01.2004 р.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

При цьому, слід враховувати положення п.1 ст.9 загаданого Закону, яке передбачає, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанції правильно та обґрунтовано дійшли висновку про те, що використання позивачем реєстратора розрахункових операції при здійсненні продажу борошна та висівок не є обовязковим, оскільки вказаний товар є продукцією власного виробництва.

Крім того, судами встановлено, що позивачем з метою подальшого використання в своїй діяльності було придбано продукцію, а саме:

- силос, відповідно до накладних використано для годування тварин, а залишок за ціною його придбання було реалізовано фізичним особам з оформленням прибуткових касових ордерів;

- соняшник та гречку, відповідно до накладних було посіяно на угіддях позивача. Після проведення посівних робіт, залишок соняшника та гречки було продано фізичним особам з оформленням прибуткових касових ордерів;

- дизельне пальне використано для заправки власних автотранспортних засопів, що підтверджується лімітними заборними картами. Залишок пального в кількості 30 літрів було продано фізичній особі за ціною придбання з оформленням прибуткового касового ордера.

- шифер, який в кількості 5 шт., було продано фізичній особі з оформленням прибуткового касового ордера.

Пункт 2 «Загальних положень»Постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення»від 08.02.1995 р. №108 передбачає, що торговельна діяльність це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

Враховуючи викладене, судами доречно зауважено на тому, що застосування реєстраторів розрахункових операцій субєктами підприємницької діяльності здійснюється у випадку, коли проводиться продаж товару, що були придбані підприємством з метою їх подальшого продажу і отримання від такого продажу прибуток.

З огляду на зазначене, висновки судів про те, що діяльність позивача з продажу силосу, соняшника, гречки, шиферу та дизельного пального не підпадає під дію п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є правомірними та обґрунтованими.

Таким чином, прийняте податковим органом рішення №0000032342/2/12468 від 31.03.2006 р., відповідно до якого позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкції у розмірі 123797,00 грн., є незаконним.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.210, 211, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Нікопольської ОДПІ залишити без задоволення, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.2007 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: /підпис/ ________ Т.М. Шипуліна

Судді: /підписи/ ________ Л.І. Бившева

________ М.І Костенко

________ Н.Є. Маринчак

________ Є.А. Усенко