Рішення № 114540460, 31.10.2023, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1072/23

Провадження № 2/396/332/23

РІШЕННЯ

Іменем України

31.10.2023 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Цесельської О.С., за участю секретаря судового засідання Тодеріци К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоукраїнка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Єльнікової Наталі Олександрівни до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом в якому просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Позовну заяву мотивував тим, що 13.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О.О. при примусовому виконанні виконавчого напису № 40826, виданого 18.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. відкрито виконавче провадження № 67855569 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в сумі 24072,75 гривень, 350,00 гривень вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Представник позивача вважає, що виконавчий напис є протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому просить суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, стягнути судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 16.06.2023 року відкрито провадження у зазначеній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, до суду подано заяву про розгляд справи без їхньої участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Від відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог за необгрунтованістю.

Треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. та приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О.О. в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справивстановлено,що 18.11.2021року приватнимнотаріусомКиївськогоміськогонотаріального округуБригідою В.О.вчинено тазареєстровановРеєстрі за№40826виконавчийнапис,простягненняз ОСОБА_1 накористьТОВ«Фінансовакомпанія «Європейськаагенція зповернення боргів»заборгованості за кредитним договором № 9173723781 від 25.03.2019 року у розмірі 24072,75 гривень, що складається з 11611 гривні 41 копійок заборгованість за основною сумою боргу; 997 гривень 75 копійок заборгованість за річними відсотками; 6516 гривень 73 копійок заборгованість за платою за управління кредитом/ за щомісячними відсотками, 4946 гривень 86 копійок заборгованість за пенею, 350 гривень 00 копійок вчинення виконавчого напису, загальна сума, що підлягає стягненню становить 24422 гривні 75 копійок. (а.с.12).

Приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Шмальком О.О. було відкрито виконавче провадження ВП № 67855569 по вищезазначеному виконавчому напису, про що винесена постанова від 13.12.2021 року, винесено постанову про арешт коштів боржника ВП 67855569 по вищезазначеному виконавчому напису від 15.08.2022 року, постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 67855569 від 17.01.2022 року, (а.с.11, 17, 19).

Аналізуючи доводи сторони позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Так, «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року встановлено низку документів, які є підставою для стягнення у безспірному порядку згідно виконавчих написів нотаріусів, зокрема, визначено можливість проведення стягнення з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Пунктом другим вказаного Переліку закріплено, що підставою для стягнення за виконавчими написами нотаріусів є кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.

Згідно з пп. 2.1 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування й місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата й місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 закону «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, по захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 закону «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК, ст.ст. 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права в аналогічних правовідносинах дійшла Велика палата ВС у постанові від 29.03.2019 у цивільній справі №137/1666/16-ц.

У судовому засіданні встановлено, що підстав для звернення відповідача до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису не було, та за що утворилася заборгованість, за прострочення яких зобов`язань та за яким саме кредитним договором відповідачем не доведено.

Також, перед вчиненням виконавчого напису, стягувач зобов`язаний був на адресу боржника надіслати письмове повідомлення про порушення зобов`язання.

Доказів такого повідомлення відповідачем позивачу ОСОБА_1 не надано.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Так, суду не надано доказів того, що приватному нотаріусу представником відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» для вчинення нотаріального напису надано документи, необхідні для вчинення такої нотаріальної дії, у зв`язку із чим суд позбавлений можливості перевірити факт дотримання приватним нотаріусом, в момент вчинення нотаріальної дії, встановленого порядку.

Від відповідача також не надходило жодних документів на підтвердження безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та наявності підстав для звернення до нотаріуса з вимогою про видачу виконавчого напису.

Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Також, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26 листопада 2014 року № 662, якою було внесено до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів таку форму договору, як кредитний договір, було визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема й щодо доповнення Переліку документів новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Таким чином, зазначене судове рішення набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на всій території України.

Постановою Великою Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року було відмолено у задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

Таким чином, на сьогодні редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Однак, незважаючи на те, що судовим рішенням були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріуси продовжують вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені.

Судом встановлено, що спірний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 18.11.2021 року, тобто після набрання постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 законної сили, а отже на підставі нормативного акту, який було визнано незаконним та не чинним.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, тому стягнення не могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису.

В даному випадку, доказів того, що між сторонами було укладено кредитний договір та який було посвідчено нотаріально, суду не надано, що унеможливлює стягнення у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у даному випадку нотаріус всупереч вимогам Закону України«Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, вчинив виконавчий напис без дотримання умов його вчинення в частині подання стягувачем документів на підтвердження безспірності розміру заборгованості боржника, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

В Постанові КЦС ВС від 23.01.2018 в справі № 310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості за кредитним договором зазначений у написі є безспірним. Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач звернувся одразу до суду після початку стягнення з нього заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, заперечив наявність боргу, це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а як встановлено судом заборгованість не є безспірною.

Окрім того не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та визнання виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.

За змістом статті 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Також судовий збір за заяву про забезпечення позову в розмірі 536 грн. 80 копійок, який підтверджується квитанцією від 12.06.2023 року, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 30 ч. 3 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Представник позивача - адвокат Єльнікова Н.О. надала докази в підтвердження здійснення витрат на правову допомогу ОСОБА_1 , зокрема надала розрахунок витрат на правничу допомогу.

Відповідач з заявою про зменшення судових витрат не звертався.

Зважаючи на викладене, враховуючи характер виконаної представником позивача роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зокрема, тієї обставини, що представник позивача не приймала участь в судовому засіданні, оскільки справа розглядалася в спрощеному провадженні, суд вважає за необхідне стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500 гривень ( за виключенням 1000 гривень за участь ва судовому засіданні), який узгоджується з відповідним розміром таким витрат, зазначеним в додатковій угоді № 1 від 16.06.2023 року до договору про надання правової допомоги від 02.06.2023 року та підтверджується розрахунковою квитанцією про отримання 6500 гривень з відповідача.

На підставі викладеного, у відповідності з зазначеними нормами закону і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд нормами закону і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 40826 від 18.11.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» у розмірі 24422,75 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження за юридичною адресою: 01032, м. Київ, вул. Симони Петлюри, буд. 30, - на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , - витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 гривні 60 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження за юридичною адресою: 01032, м. Київ, вул. Симони Петлюри, буд. 30, - на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , - витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 536 гривні 80 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження за юридичною адресою: 01032, м. Київ, вул. Симони Петлюри, буд. 30, - на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , - витрати на правничу допомогу в сумі 5500 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання рішення в повному обсязі. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: О. С. Цесельська