Постанова № 11452357, 22.09.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1171/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Лисенко М.С.,

за участю:

представника позивача - Книш В.О.

представника відповідача - Новікової Т.А.

представника прокуратури - Савченка В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альден"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, за участю Прокуратури в Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2010 року позивач ТОВ "Альден"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ,за участю Прокуратури в Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень від 01 липня 2009 pоку № 0003542301/0/2081, від 26 жовтня 2009 року № 0003542301/1/3339, від 18 січня 2010 року № 0003542301/2/54.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо порушення позивачем підпункту 7.4.5, пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними що видані для документального оформлення угод придбання товарно-матеріальних цінностей, контрагентом, який має ознаки фіктивності, внаслідок чого вказані правочини є нікчемними. Позивач зазначає, що на момент вчинення правочину між ТОВ "Альден" та його контрагентом останній був існуючим субєктом господарювання (перебував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та здійснював свою діяльність згідно статті 3 ГК України. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених ПП "Профіт-Капітал", зазначаючи, що первинні бухгалтерські документи, отримані ним на виконання договорів поставки, оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цими договорами до податкового кредиту ТОВ "Альден". Позивач також вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти свого контрагента на предмет добросовісного виконання податкових зобов'язань.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в матеріалах справи.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважає правомірними, а податкові повідомлення-рішення - такими, що відповідають чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено, порушення позивачем податкового законодавства та віднесено до складу податкового кредиту сум вартості придбаних товарів від постачальника ПП "Профіт-капітал", який не має технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності, а також має інші ознаки фіктивності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Альден" 07 вересня 1995 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 23558897) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

З 21 травня 2009 року по 22 травня 2009 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПП "Профіт-Капітал" за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, що зумовлена тим, що в ході попередньої планової перевірки, яка проводилась за період 01 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року керівником підприємства заявлено, що документи, необхідні для проведення такого заходу, вилучені працівниками ВПМ ОДПІ 12 грудня 2008 року під час проведення обшуку. Після вивчення вилучених наявних документів складено акт про неможливість проведення перевірки від 21 квітня 2009 № 199/23-209/23558897 та направлено лист про надання терміну на відновлення документів до 30 вересня 2009 року. Перевірка вилучених у ТОВ "Альден" документів проведена у ВПМ КОДПІ за адресою м. Кременчук, вул. Жовтнева, 43.

За результатами перевірки 22 травня 2009 року складено акт №2080/23-209/23558897, в якому зафіксовано порушення позивачем підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що виникло за наслідками виконання нікчемних правочинів, укладених між ТОВ "Альден" та його контрагентом ПП "Профіт-Капітал", в результаті якого занижено податок на додану вартість за період з 01 березня 2008 року по 30 вересня 2008 року на загальну суму 2246330 грн., в тому числі в періодах: березень 2008 pоку - 115068,00 грн., квітень 2008 pоку - 167297,00 грн., травень 2008 pоку - 501911,00 грн., червень 2008 pоку - 467459,00 грн., липень 2008 pоку - 235557,00 грн., серпень 2008 pоку -322374,00 грн. та вересень 2008 pоку - 436664,00 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки від 22 травня 2009 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2010 року №0003542301/0/2081, яким позивачу донараховано податок на додану вартість на загальну суму 3369495,00 грн. в тому числі за основним платежем 2246330,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1123165,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим-повідомленням рішенням ТОВ "Альден" оскаржило його в адміністративному порядку. За наслідками апеляційного розгляду вищі контролюючі органи залишили скаргу позивача без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2009 року № 0003542301/0/2081 - без змін та прийняли податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2009 року №0003542301/1/3339, від 18 січня 2010 pоку № 0003542301/2/54, від 18 березня 2010 №0003542301/3/846.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо донарахування йому податкових зобов'язань з податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 24 грудня 2007 року між позивачем ТОВ "Альден" (Покупець) та ПП "Профіт-Капітал" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу антикорозійного покриття №24.12-07.

На виконання договору купівлі-продажу Продавцем видано податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, сторонами договору підписано акти прийому-передачі ТМЦ, факт проведення розрахунків підтверджується платіжними дорученнями.

Щодо наявності документального підтвердження факту реального виконання спірного договору, суд зазначає наступне, представником відповідача наявність та належне оформлення податкових накладних, рахунків-фактур, видаткових накладних, довіреностей та платіжних доручень на поставку ТОВ "Альден" лакофарбуючих матеріалів загальною вартістю 11231647,76 грн., у тому числі ПДВ - 2246329,58 грн. не заперечується, проте факт доставки ТМЦ від продавця покупцю ставиться під сумнів внаслідок відсутності у повивача товарно-транспортних накладних.

Позивач не заперечує відсутності у нього товарно-транспортних накладних, та пояснив суду, що умовами укладеного з ПП "Профіт-Капітал" договору передбачена доставка придбаного позивачем товару, а отже, оскільки, позивач відношення до транспортування придбаних товарів не має, то і документальне підтвердження здійснення перевезень ТМЦ в нього відсутнє.

Так, відповідач, пославшись на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, що засвідчили б факт перевезення товару, а також доказів погодження сторонами договору асортименту, ціни та кількості поставленого позивачеві товару, зазначив про недоведеність позивачем реального характеру укладених угод. При цьому податковий орган не надав будь-якої правової оцінки наявним у позивача документам бухгалтерської та податкової звітності - актам приймання-виконання матеріалів та робіт, рахункам-фактурам, довіреностям на отримання ТМЦ, тощо - які є доказами у розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, та доказами факту реальності господарських зобовязань.

Таким чином, з огляду на реальний характер операцій, за наслідками виконання яких позивачем було сформовано оспорюваний податковий кредит, порушення ПП "Профіт-Капітал" правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Крім того, на підтвердження реальності виконання укладеного договору купівлі-продажу між вказаними суб'єктами господарювання, позивачем пред'явлено акти прийому-передачі ТМЦ, складені на отримання лако-фарбових матеріалів, які в судовому засіданні досліджені судом.

Таким чином, укладена між ТОВ "Альден" та його контрагентом угода підтверджена повним комплектом необхідних документів.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що підтверджує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами) згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної викладені в підпункті 7.2.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі якого платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна мати перераховані у вказаній нормі дані.

Відповідно до матеріалів справи, позивач, дійсно сформував податковий кредит у періодах з березня 2008 року по вересень 2008 року на суму ПДВ - 2246330,00,00 грн. на підставі податкових накладних виданих ПП "Профіт-Капітал", виданими з урахуванням всіх вимог до оформлення та виписки податкових накладних, передбачених Законом України "Про податок на додану вартість".

Посилання відповідача на те, що дані податкові накладні були підписані іншою особою, спростовуються показаннями директора ПП "Профіт-капітал" ОСОБА_4, допитаного в якості свідка в судовому засіданні, який підтвердив, що дані податкові накладні були підписані ним особисто.

Таким чином, позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, підтверджені податковими накладними продавця (ПП "Профіт-Капітал"), які виписані належним чином.

Посилання відповідача на те, що угоди позивача документально не підтверджені відповідними документами, суд до уваги не бере, оскільки, даний факт спростовується матеріалами справи та поясненнями представника позивача, який в судовому засіданні пояснив, що документи бухгалтерської та податкової звітності вилучені у ТОВ "Альден" органами податкової міліції під час проведення обшуку 12 грудня 2008 року, не були повернуті підприємству після закінчення оперативно-слідчих заходів, що підтверджується відсутністю у відповідача акту прийому передачі вказаної документації власнику ТОВ "Альден".

Крім того, однією із підстав порушення позивачем податкового законодавства та віднесення до складу податкового кредиту сум вартості придбаних товарів від постачальника ПП "Профіт-капітал", який має ознаки фіктивності є порушення прокуратурою Полтавської області кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України "фіктивне підприємництво", ч.5 ст. 27 КК України та ч.2 ст. 212 КК України по обвинуваченню гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 за фактом створення ними з метою прикриття незаконної діяльності ряду суб'єктів господарської діяльності, зареєстрованих у Печерському районі м. Києва, у тому числі ПП "Профіт-капітал", яке є основним постачальником ТОВ "Альден".

З цього приводу суд вважає необхідним зазначити, що постановою 22 грудня 2009 року змінено обвинувачення, виключено за недоведеністю ч.2 ст. 205 КК України. В іншій частині обвинувачення залишено без змін.

Крім того, в матеріалах справи наявний вирок Київського районного суду м. Полтави у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 212 КК України, яким встановлено факт створення зазначеними громадянами мережі суб'єктів підприємницької діяльності (ПП "Профіт капітал" (м. Київ код ЄДРПОУ 35136231), ПП "Оіл Ролс" (м. Київ код ЄДРПОУ 34695960), "Адепт сервіс" (м. Київ код ЄДРПОУ 34531926) та ПП "Атлант сервіс груп XXI ст." (м. Київ код ЄДРПОУ35481724)) з метою формування податкового кредиту та валових витрат ТОВ фірми "Азалія ЛТД" та ТОВ "Прімекс".

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком суду встановлено факт злочинних взаємовідносин контрагента позивача ПП "Профт-Капітал" з ТОВ фірма "Азалія ЛТД" та ТОВ "Прімекс", протиправність взаємовідносин вказаного суб'єкта господарювання з підприємством позивача не встановлена.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.1 статті 10 цього ж Закону платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

З огляду на наведені законодавчі приписи несплата ПДВ продавцем сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Відповідальності за взаємовідносини постачальника ПП "Профіт-Капітал" з бюджетом ТОВ "Альден" не несе.

Посилання відповідача в акті перевірки на те, що дані угоди суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними, суд оцінює критично, виходячи з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 частини 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Частина 1 статті 228 ЦК України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обовязки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним. Суд зазначає, що хоча відповідач і використав в акті перевірки такий термін, як "нікчемний правочин", проте не звернув уваги на те, що згідно із частиною 2 статті 215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом. Кременчуцькою ОДПІ, при використанні терміну "нікчемний правочин", не звернуто увагу на те, що недійсність нікчемних правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у частині 1 статті 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у частині 1 статті 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 частини 2 статті 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним, тощо.

Відповідач не звернув увагу на те, що згідно із частиною 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається з матеріалів справи, суперечність мети укладеного договору купівлі-продажу №24.12-07 від 24 грудня 2007 року між позивачем та ПП "Профіт-Капітал" інтересам держави і суспільства Кременчуцька ОДПІ вбачає у спрямованості мети ТОВ "Альден" на ухилення від сплати податків. Відповідач посилається на наявність ознак нікчемності зазначеного договору на підставі того факту, що підприємство ПП "Профіт-Капітал" викрито у злочинній господарській діяльності.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що на момент укладення спірного договору, ПП "Профіт-Капітал" було зареєстровано в ЄДРПОУ, мало свідоцтво платника податку на додану вартість, що не заперечувалось сторонами.

Відповідно до вимог статті 207 ГК України умисел на ухилення від сплати податків, повинен виникнути заздалегідь, тобто бути наявним при укладанні угоди, зобовязання.

Відповідачем не доведено обставин, які підтверджують той факт, що, укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави і суспільства. Навпаки, зазначені відповідачем факти свідчать про те, що позивач оплатив ПП "Профіт-Капітал" поставку товару з урахуванням ПДВ, а сама по собі угода не є такою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач не довів того, що зміст спірного договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору, тому не має підстав вважати цей договір недійсним (нікчемним) із вказаних відповідачем підстав.

Таким чином, з вищенаведених підстав судом відхиляються твердження податкового органу, щодо фіктивності договорів між позивачем та ПП "Профіт-Капітал".

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що податкові повідомлення-рішення є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 01 липня 2009 року № 0003542301/0/2081, від 26 жовтня 2009 року №0003542301/1/3339, від 18 січня 2010 pоку № 0003542301/2/54, від 18 березня 2010 №0003542301/3/846.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163, 185 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альден" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, за участю Прокуратури Полтавської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та касувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області:

- від 01 липня 2009 pоку № 0003542301/0/2081,

- від 26 жовтня 2009 року № 0003542301/1/3339,

- від 18 січня 2010 року № 0003542301/2/54.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альден" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 вересня 2010 року.

СуддяА.О. Чеснокова