Постанова № 11452019, 21.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.09.10 Справа №2а-8923/10/5/0170

18:22 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Сидоренка Д.В.,

суддів Тоскіної Г.Л.,

Москаленка С.А.

при секретарі Мородецької Ю.В. розглянувши за участю представників:

від позивача Сухоручко П.Б. паспорт НОМЕР_1, дов. б/н від 01.07.10р.

від відповідача (ДПІ в м. Сімферополі) Горохова Г.К. посвідчення № 038692,

від відповідача (ДПА України) Павлюкова О.В. посвідчення № 048057

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будструктура»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

Державної податкової адміністрації України

про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будструктура» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, Державної податкової адміністрації України про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про анулювання Свідоцтва № 100281193 від 26.04.10р. про реєстрацію платника податку на додану вартість, яке оформлено актом № 383/15-2 від 13.05.2010р.; зобовязання ДПА України внести відомості до Реєстру про скасування рішення про анулювання Свідоцтва № 100281193 від 26.04.10р. про реєстрацію платника податку на додану вартість, яке оформлено актом № 383/15-2 від 13.05.2010р.; зобовязання ДПІ в м. Сімферополі АР Крим видати Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість; зобовязання ДПІ в м. Сімферополі АР Крим прийняти декларації з податку на додану вартість за березень та квітень 2010р. та декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2010р. і провести їх в обліковій картки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість викладене у формі Акту прийняте ДПІ в м. Сімферополі АР Крим у порушення норм чинного законодавства, в акті відсутня вказівка на конкретні докази, що стверджують факт відсутності чи неможливості встановити місцезнаходження позивача, є лише посилання на акт перевірки достовірності юридичної адреси. Позивач вважає, що ДПІ в м. Сімферополі безпідставно зазначила як одну з підстав для прийняття такого рішення порушення платником податку вимог п.п. «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо випадків, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації субєктів господарювання. Відносно невизнання як податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за березень, квітень 2010р. та декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010р. позивач вважає такі дії також протиправними, не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки декларації оформлена відповідно до норм податкового законодавства, у звязку з чим у ДПІ в м. Сімферополі АР Крим відсутні підстави для невизнання її як податкової звітності.

Відповідач ДПІ в м. Сімферополі АР Крим проти позову заперечує. В запереченнях на позов зазначив, що оскаржуваний акт прийнятий у відповідності до п.п. «ґ» п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» у звязку із відсутністю позивача за місцем реєстрації. Податкові декларації з податку на додану вартість за березень, квітень 2010р. та декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010р. не можуть бути визнані податковою звітністю, оскільки заповнені позивачем всупереч вимогам п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Наказу ДПА України № 221 від 28.04.2009р. «Про затвердження форми декларації з податку на додану вартість та Порядку її складання», а саме відповідно до яких в декларації зазначаються усі передбачені в ній показники, якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Відповідач зазначає, що відповідно до зазначених пунктів Порядку в рядках «факс» та «E-mail», якщо вони відсутні повинні були стояти прочерки, а також відсутня назва органу державної податкової служби, до якого подається звітність. Під час розгляду справи представником ДПІ в м. Сімферополі АР Крим були надані письмові додаткові заперечення.

Відповідач ДПА України проти позову заперечує. В запереченнях на позов зазначив, що вимоги позивача про спонукання внести запис про поновлення в якості платника податку на додану вартість до Реєстру платників податків на додану вартість є передчасними. Відповідно до норм чинного законодавства податкові органи повинні вчинити дії щодо поновлення відомостей про його реєстрацію у відповідному державному реєстрі після набранням чинності рішення суду в частині неправомірного анулювання позивача в якості платника податку на додану вартість.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач 10.08.2006р. зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, про що видане відповідне свідоцтво (а.с.13), юридична адреса: 95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Баррикадна, б. 61, кв. 89.

Відповідно до Свідоцтва № 100281193 про реєстрацію платника податку на додану вартість позивач з 26.04.2010р. зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с.14).

20.04.2010р. позивачем подана декларація з податку на додану вартість за березень 2010р., що підтверджується вхідним штампом відповідача № 56574 від 20.04.2010р.

Повідомленням вих. № 17354/10/28-4 від 21.04.2010р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим повідомила позивача про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2010р. не визнана податковою декларацією оскільки порушені вимоги п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 3.3, п. 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 (в редакції Наказу ДПА України від 28.04.2009р. № 221, зареєстрованого в Мінюсті України 07.05.2009р. за № 417/16433, а саме в даної декларації не вказані обовязкові реквізити, що передбачені рядком 06 заголовної частини декларації. Та позивачу рекомендовано заповнити декларацію відповідно до вимог зазначених Наказів з урахуванням норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

27.04.2010р. позивачем подана декларація з податку на додану вартість за березень 2010р., що підтверджується вхідним штампом відповідача № 66141 від 27.04.2010р.

Повідомленням вих. № 18943/10/28-4 від 30.04.2010р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим знову не визнала податковою звітністю декларацію позивача з податку на додану вартість за березень 2010р. з підстав викладених у повідомленні вих. № 17354/10/28-4 від 21.04.2010р.

Разом з тим, 27.04.2010р. позивачем подана декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2010р., що підтверджується вхідним штампом відповідача № 66272 від 27.04.2010р.

Повідомленням вих. № 18942/10/28-4 від 30.04.2010р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим знову не визнала податковою звітністю декларацію позивача з податку на прибуток за 1 квартал 2010р. з підстав того, що заповнена позивачем всупереч правилам, встановленим п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.03р. № 143, а саме в декларації не вказаний обовязків реквізит в рядку 6 заголовної частини назва державної податкової інспекції, до якої подається декларація.

04.06.2010р. позивачем подані декларації з податку на додану вартість за березень та квітень 2010р., що підтверджується вхідними штампами відповідача № 85274 та № 85270 від 04.06.2010р.

Повідомленням вих. № 24295/10/28-4 від 08.06.2010р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим знову не визнала податковою звітністю декларації позивача з податку на додану вартість за березень, квітень 2010р. з підстав викладених у повідомленні вих. № 17354/10/28-4 від 21.04.2010р. та вих. № 18943/10/28-4 від 30.04.2010р.

13.05.2010р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим був складений Акт № 383/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Будструктура» відповідно до п.п. «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5,14,16 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість № 79 від 01.03.2000р., затвердженого Наказом ДПА України, Порядку обліку платників податків і зборів № 80 від 19.02.1998р., затвердженого Наказом ДПА України. Підставою для прийняття такого акту відповідач зазначив незнаходження позивача за юридичною адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Баррикадна, б. 61, кв. 89.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стосовно епізоду невизнання як податкової звітності декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень 2010р. та декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010р. суд зазначає наступне.

Податкова декларація - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п. 1.11 ст.1 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181).

Статтею 4 Закону № 2181 визначений порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань, де у п.п. 4.1.2 п. 4.1 зазначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Абзацом 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 закріплено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 передбачене, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (із змінами та доповненнями) затверджена форма податкової декларації та Порядку її заповнення і подання (далі Порядок).

У п. 3.3, 4.3, Порядку закріплено, що декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження. Пунктом 5 закріплений порядок заповнення податкової декларації.

Разом з тим, відповідно до п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, що затверджені Наказом ДПА України від 31.12.2008р. № 827 (далі-Методичні рекомендації) якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме: 1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються; 2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється); 3) не скріплено печаткою платника податків; 4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності; 5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); 6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання; 7) подана ксерокопія звітних документів; 8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства (далі Порядок).

У п. 1.6 закріплено, що у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).

У судовому засіданні та у запереченні на позов ДПІ в м. Сімферополі АР Крим вказує на те, що позивачем порушені вимоги п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 3.3, п. 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 (в редакції Наказу ДПА України від 28.04.2009р. № 221, зареєстрованого в Мінюсті України 07.05.2009р. за № 417/16433), п. 1.6 Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003р. за 143 щодо заповнення Декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень 2010р. та Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010р., а саме не зазначення у деклараціях обовязкових реквізитів що передбачені рядком 06 заголовної частини декларації, тобто відсутність прочерку у рядках «E-mail» та «факс» та не зазначення в рядку 6 заголовної частини назви державної податкової інспекції, до якої подається декларація.

Але суд вважає таку позицію безпідставною, оскільки ані Законом № 2181 ані зазначеним Порядком не передбачено такої підстави для неприйняття податкової декларації.

Аналізуючи норми п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 та норми п. 1.6 Порядку податкова декларація може бути не визнана такою лише у випадку якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Більш того, в Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010р. в рядку 6 «До державної податкової інспекції (адміністрації) в» позивачем зазначено позначку 0109.

Під час розгляду справи представники відповідачів пояснили, що 0109 це код Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим. Представником відповідача ДПА України надане суду Наказ від 10.07.2003р. № 287 «Про затвердження Положення про порядок створення, супроводження та використання довідників в органах державної податкової служби України» та саме Положення, які підтверджують, що 0109 є кодом саме ДПІ в м. Сімферополі АР Крим.

Стосовно епізоду прийняття ДПІ в м. Сімферополі АР Крим рішення про анулювання реєстрацію платника податку на додану вартість, яке оформлено актом № 383/15-2 від 13.05.2010р. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168).

Відповідно до п.п. “а” п. 2.1. ст. 2 Закону № 168 платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Статтею 9 Закону № 168 закріплений порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, де у п. 9.8 визначені випадки анулювання реєстрації.

Згідно з п.п. «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону № 168 реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

В свою чергу Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі Закон про реєстрацію) закріплений порядок державної реєстрації юридичних осіб, відповідно до якого юридична особа повинна повідомити про зміну її місцезнаходження.

Згідно з п. 5 ст. 17 Закону про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Статтею 19 Закону про реєстрацію закріплений порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей (п. 12 ст. 19 Закону).

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (п. 14 ст. 19 Закону).

Отже акт відповідача про перевірку достовірності юридичної адреси № 1207/26-34 від 13.05.2010р. та доповідна записка не є належними документами для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР.

В матеріалах справи відсутні докази того, що на момент прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Будструктура» за її місцезнаходженням або про відсутність підтвердження відомостей про дану юридичну особу. Як вбачається з оскаржуваного акту, в ньому відсутні посилання на наявність таких відомостей.

Крім того, під час розгляду справи позивачем надано Витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що станом на 19.05.2010р. місцезнаходженням ТОВ «Будструктура» є АР Крим, м. Сімферополь, вул. Баррикадна, б. 61, кв. 89.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" зазначеного пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи (ч. 3 п. 9.8 ст. 9 Закону 168).

Отже позиція ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо незнаходження позивача за юридичною адресою є безпідставною.

Порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429 (далі Положення).

Відповідно до п.25 зазначеного Положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону “Про податок на додану вартість”.

Так, п. 25.2 Положення передбаче6но, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу.

Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства. Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру (п.25.4 Положення) .

У звязку з чим суд вважає позовні вимоги в частині зобовязання ДПА України внести відомості до Реєстру про скасування рішення про анулювання Свідоцтва № 100281193 від 26.04.10р. про реєстрацію платника податку на додану вартість, яке оформлено актом № 383/15-2 від 13.05.2010р. є передчасними.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що, вказуючи п.п. “ґ ” п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” як підставу для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, відповідач діяв необґрунтовано, без урахування фактичних обставин справи, без дотримання принципів рівності та єдиного підходу, що призвело до дискримінації позивача.

Таким чином, позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

В ході судового засідання, яке відбулось 21.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 27.09.2010р.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання як податкової звітності податкову декларацію з податку на додану вартість за березень, квітень 2010р. та податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2010р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будструктура».

Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим визнати податкові декларації з податку на додану вартість за березень, квітень 2010р. та податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2010р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будструктура» як своєчасно подані і оформлені та відобразити їх в картці особового рахунку платника податків.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, яке оформлене актом № 383/15-2 від 13.05.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Будструктура».

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будструктура» (95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Баррикадна, б. 61, кв. 89: ЄДРПОУ 34523469) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Сидоренко Д.В.

судді Тоскіна Г.Л.

Москаленко С.А.

Суддя Сидоренко Д.В.