Рішення № 11451369, 23.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2010 року                                                                      Справа №10/1499

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю представників сторін:

позивача –Чорного С.Г. - за довіреністю,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго»

до Проектно-будівельної фірми «Інжпроект-2»

про стягнення 2685,41 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 2156, 28 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію, 529, 13 грн. –боргу, що виник внаслідок інфляції..

          Представник позивача у засіданні суду позов підтримав з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

          Відповідач у письмовому відзиві на позов проти вимог позивача заперечив, мотивуючи це тим, що за поставлену йому до травня 2008 року теплову енергію він з позивачем розрахувався повністю, а в подальшому послугами позивача з теплопостачання не користувався.

На виклик у засідання суду представник позивача не з’явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких мотивів.

          Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини. на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Позивач довів, а відповідач не заперечує того, що правовідносини сторін, з яких виник спір, виникли з договору №39 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі «договір»у відмінках), укладеного сторонами 15.10.2004 р. Це підтверджено копією вказаного договору.

Згідно з п. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з Розділом. 1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а споживач оплачувати одержану теплову енергію в повному обсязі за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплопостачання позивачем відповідача на умовах вказаного договору здійснювалися до 15 квітня 2008 року.

За заявою відповідача договір сторонами розірвано та теплопостачання за ним припинено 30.04.2008 р.

Це підтверджено копіями заяви відповідача про розірвання договору та акта про відключення відповідача від централізованого теплопостачання, складеного сторонами 30.04.2008 р.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників позивача, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту відповідачем теплову енергію на суму 2156,28грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що тарифи на послуги теплопостачання були збільшені на підставі рішення Уманської міської ради №27 від 27.02.2008року з 01.03.2008року, а відповідач до 15.04.2008року ще користувався послугами теплопостачання і тому повинен їх оплатити згідно з новими тарифами, як встановлено п.7.2. договору, діючому у березні-квітні 2008року.

Тарифи на послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання було збільшено та введено в дію з 01.03.2008року, що вбачається з рішення №27 від 27.02.2008року Уманської міської ради.

У позивача відповідно до п.7.2. договору виник обов’язок протягом 10-ти діб повідомити відповідача про таке збільшення.

08.03.2008року в газеті "Уманська Зоря" №21 було опубліковане повідомлення Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" про затвердження двоставкових тарифів на послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання, які вводяться з 01.03.2008року

Отже, позивачем своєчасно виконано вимоги п.7.2. договору щодо повідомлення позивача про збільшення тарифів на послуги теплопостачання.

Крім того, із заяви відповідача про розірвання договору, саме в зв’язку із збільшенням тарифів на теплопостачання, вбачається, що відповідачу було відомо про введення з 01.03.2008 року двоставкових тарифів.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач в період дії договору користувався тепловою енергією по двоставкових тарифах, встановлених рішенням Уманської міської ради № 27 від 27.02.2008року.

За умовами договору та згідно з встановленими тарифами, згідно з наданим йому позивачем рахунком № 643 від 30.04.2008 р., відповідач зобов’язаний був сплатити позивачеві 2468,64 грн. за поставлену теплову енергію.

Відповідач це зобов’язання виконав частково, сплативши у жовтні 2008 р. 312,36 грн.

За таких обставин заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті теплової енергії становить 2156,28 грн.

Згідно з ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Пунктом 12.3. договору сторони визначили, що припинення дії договору не звільняє відповідача від обов’язку повної сплати спожитої теплової енергії.

За викладених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, в зв’язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 2156,28 грн. заборгованості за користування теплоенергією підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розділом 6 договору "Порядок розрахунків" встановлено таке:

- розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів;

- розрахунковим періодом є календарний місяць;

- розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться щомісячно, до 10 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Відповідно до цих умов відповідач мав в будь-якому випадку здійснити розрахунки з позивачем до 10.05.2008року. Доказів здійснення розрахунків в повному обсязі матеріали справи не містять. Отже, відповідачем прострочено виконання грошового зобов’язання перед позивачем.

У відповідності з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, нарахування позивачем на суму основної заборгованості відповідача інфляційних у розмірі 529,13грн. з травня 2008року відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню.

Заперечуючи проти позову, відповідач повідомив суд про повну сплату ним наданих йому позивачем послуг з теплопостачання до дати розірвання договору (відключення від теплопостачання). Доказів цього суду не подано. За таких обставин заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом.

Спір виник з вини відповідача, тому судові витрати покладаються судом на нього.

          Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82,84,85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Проектно-будівельної фірми «Інжпроект-2», Черкаська область, м. Умань, вул. Коломенська, 4а, код 14208158, на користь Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго», м. Умань, вул. Тищика, 12а, код 02082675, 2156,28 грн. основного боргу, 529,13 боргу, що виник внаслідок інфляції, 102 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

          Суддя                                                                       В.В. Шумко

          Рішення виготовлено 27.09.2010 р.