Рішення № 11451296, 20.09.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2010 р.Справа № 8/66-1287 Господарський суд Тернопільської області у складі

у складі судді Гирили І. М. розглянув матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріар", вул. Руська, 21, м. Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" вул. Шашкевича, 3/71,Тернопіль

до відповідача: Головного управління юстиції у Тернопільській області підрозділу примусового виконання рішень відділу виконавчої служби, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль

про: зобов'язання Головного управління юстиції у Тернопільській області підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС зупинити виконавче провадження за постановою про відкриття виконавчого провадження № 685;

- виключення з акта опису й арешту рухомого майна, а саме:

Мультиплексор Paradyne - 8 шт.;

Мультиплексор Zyxel IES 1148-51 - 2 шт.;

Мультиплексор Zyxel IES 1000 - 1 шт.;

Маршрутизатор Cisco AS5350 - 1 шт.;

Маршрутизатор Catalist 3560G - 1 шт.;

ADSL стійка Zyxel ASC 1024 - 1 шт.;

Модуль ASL20L-01 на 20 абонентських портів - 2 шт.;

Системний блок НЕО (Pentium DC 2.6. (E5300) - 1 шт.;

Монітор 19" Samsung 943NW TFT - 1 шт.;

Привід DVD RSamsung - 1 шт.;

Жорсткий диск HDD Seagate 1,5 Tb 5900 - 1 шт.;

Жорсткий диск HDD Samsung HD103SI - 1 шт.

За участю представників сторін від:

Позивача: Пушкар С.В. - представника, довіреність№ 1 від 01.09.2010 р.

Третьої особи: Паронова С. В директора, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області від 11.08.2003 р.

Відповідача: Мулика П. І. старшого державного виконавця, довіреність № 4783 від 29.09.2009 р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бріар" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Головного управління юстиції у Тернопільській області, підрозділу примусового виконання рішень відділу виконавчої служби про зобов'язання останнього зупинити виконавче провадження за постановою про відкриття виконавчого провадження № 685 та виключення з акта опису й арешту рухомого майна, а саме:

Мультиплексор Paradyne - 8 шт.;

Мультиплексор Zyxel IES 1148-51 - 2 шт.;

Мультиплексор Zyxel IES 1000 - 1 шт.;

Маршрутизатор Cisco AS5350 - 1 шт.;

Маршрутизатор Catalist 3560G - 1 шт.;

ADSL стійка Zyxel ASC 1024 - 1 шт.;

Модуль ASL20L-01 на 20 абонентських портів - 2 шт.;

Системний блок НЕО (Pentium DC 2.6. (E5300) - 1 шт.;

Монітор 19" Samsung 943NW TFT - 1 шт.;

Привід DVD RSamsung - 1 шт.;

Жорсткий диск HDD Seagate 1,5 Tb 5900 - 1 шт.;

Жорсткий диск HDD Samsung HD103SI - 1 шт.

В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Софт".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавчі дії здійснені на підставі виконавчого документа, який не має жодного відношення до позивача; порушено порядок повідомлення позивача про відкриття виконавчого провадження; порушено право власності на право позивача на здійснення підприємницької діяльності. В підтвердження викладеного додано: Акти опису й арешту майна, видаткові накладні № РН-0000123 від 09.12.2009 р., № 0000466 від 27.04.2010 р., № 0000056 від 18.01.2010 р., № 0000234 від 30.10.2009 р. та № 0000045 від 03.12.2009 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 29.07.2010 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11:30 год. 08.09.2010 р., який, в порядку ст. 77 ГПК України, відкладався на 15:20 год. 20.09.2010 р. у звязку із непредставленням сторонами витребовуваних судом документів.

Представник позивача в судове засідання 20.09.2010 р. прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та надав витребовувані судом документи.

У представлених суду письмових пояснень третьої особи по суті позовних вимог, підтриманих повноважним представником в судовому засіданні 20.09.2010р. повноважним представником, зазначено, що майно, яке позивач просить виключити з актів опису і арешту рухомого майна належить йому на праві власності та знаходиться на технічних площадках третьої особи. Зазначає, що під час опису майна товариства "Стар Софт" в приміщенні по вул.. Валова, 3 було описано і майно ТОВ "Бріар", так як під час опису директор та бухгалтер ТОВ "Стар Софт" не був присутній і надати інформацію про належність майна товариству "Бріар" ніхто не міг. Відтак, після встановлення факту присутності чужого майна в приміщеннях товариства "Стар Софт" вони повідомили ТОВ "Бріар" листом № 77 від 21.07.2010р. про проведення виконавчих дій на їх підприємстві та арешт належного ТОВ "Бріар" майна. Позовні вимоги вважає правомірними.

Згідно представленого відзиву на позовну заяву про виключення майна з акта опису й арешту № 683012/12 від 06.09.2010р., підтриманого повноважним представником відповідача в судовому засіданні 20.09.2010р., відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі. Стверджує, що усі дії по примусовому виконанню наказу господарського суду Тернопільської області № 14/70-1184 від 02.06.2010р. виконавчою службою вчинені у відповідності до норм Закону, у процесі опису спірного майна боржником не надано будь-яких документів, які б підтверджували про неналежність йому даного майна. Зазначає, що позовна заява в частині порушення права на здійснення позивачем підприємницької діяльності не відповідає дійсності, оскільки все майно, що було описане згідно актів опису та арешту майна було передано на відповідальне зберігання директору "Стар Софт", обмеження щодо заборони користуватись описаним майном державним виконавцем встановлено не було. Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління юстиції у Тернопільській області підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС зупинити виконавче провадження за постановою про відкриття виконавчого провадження № 685 зазначає, що 06.08.2010р. постановою старшого державного виконавця Мулика П.І. виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду № 14/70-1184 від 02.06.2010р., на підставі якого було відкрите виконавче провадження, описане та арештоване майно, зупинено, про що винесена відповідна постанова. Поряд з цим, посилаючись на п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.08.1976р. "Про судову практику в справах про виключення майна з опису", вважає, що позивачем невірно визначено склад учасників судового процесу, а саме відповідачами у даній справі мають бути боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках особа, якій передано майно, якщо воно не реалізовано, а не орган державної виконавчої служби, як це визначено позивачем. В задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін та третьої особи, судом встановлено:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бріар", вул. Руська, 21, м. Тернопіль є юридичною особою, яка включена до ЄДРУ за ідентифікаційний кодом № 33011779, що підтверджується довідкою АА № 169652, а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

24.06.2010р. Підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Тернопільській області, м. Тернопіль, на виконання наказу господарського суду Тернопільської області у справі № 14/70-1184 від 02.06.2010р., яким з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" на користь Відкритого акціонерного товариства "ФОЛЬКСБАНК" стягнуто: 1 196 240 доларів США 01 цент суми неповерненого кредиту, що по офіційному курсу НБУ станом на 14.05.2009р. становить 9 121 569,32 грн.; 78 419 доларів США 97 центів заборгованості по несплачених процентах за користування кредитом, що по офіційному курсу НБУ станом на 14.05.2009р. становить 597 967,95 грн.; 3837 доларів США 97 центів пені за порушення строків повернення кредиту, що по офіційному курсу НБУ станом на 14.05.2009р. становить 29 565 грн.; 25500 грн. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 312 грн. 50 коп. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Стар Софт", вул. Шашкевича, 3/71, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 21133679, в межах суми звернення стягнення 9774914,77 грн.

02.07.2010р. державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Тернопільській області, на підставі ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт коштів боржника.

Державним виконавцем ІІ відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у Тернопільській області при примусовому виконанні наказу господарського суду Тернопілсьької області № 14/70-1184 від 02.06.2010р. про стягнення на користь ВАТ "Фольксбанк" з ТОВ "Стар Софт" 13.07.2010р. проведено опис і арешт майна ТОВ "Стар Софт", до переліку якого увійшло, згідно тверджень позивача - ТОВ "Бріар" і майно, яке належить йому на праві власності, а саме: Мультиплексор Paradyne - 8 шт.; Мультиплексор Zyxel IES 1148-51 - 2 шт.; Мультиплексор Zyxel IES 1000 - 1 шт.; Маршрутизатор Cisco AS5350 - 1 шт.; Маршрутизатор Catalist 3560G - 1 шт.; ADSL стійка Zyxel ASC 1024 - 1 шт.; Модуль ASL20L-01 на 20 абонентських портів - 2 шт.; Системний блок НЕО (Pentium DC 2.6. (E5300) - 1 шт.; Монітор 19" Samsung 943NW TFT - 1 шт.; Привід DVD RSamsung - 1 шт.; Жорсткий диск HDD Seagate 1,5 Tb 5900 - 1 шт.; Жорсткий диск HDD Samsung HD103SI - 1 шт., про що складено відповідні акти опису й арешту майна серій АА за №№ 008953, 008960, 008961, 008962, 008963, 008964, 008994, 008993 (в матеріалах справи).

21.07.2010р. ТОВ "Стар Софт" листом за № 77 повідомило ТОВ "Бріар" про опис та арешт майна, яке є його власністю та знаходилося на технічних майданчиках ТОВ "Стар Софт".

28.07.2010р. позивачем до господарського суду подана позовна заява про зобов'язання Головного управління юстиції у Тернопільській області підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС зупинити виконавче провадження за постановою про відкриття виконавчого провадження № 685 виключення з акта опису й арешту рухомого майна.

В підтвердження правомірності своїх вимог позивачем позивачем представлено документи, які засвідчують факт наявності у позивача, станом на день відкриття відповідачем виконавчого провадження та складання Актів опису і арешту майна, права власності на майно, що є предметом спору у даній справі, а саме: накладну № 29027 від 28.05.2010р., видаткові накладні № РН 0000234 від 30.10.2009р., № РН 0000045 від 03.12.2009р., №РН-0000123 від 09.12.2009р., № РН 0000056 від 18.01.2010р., № РН-0000466 від 27.04.2010р.; договір купівлі продажу № 01/06-07 від 01.07.2007р. та додатки до нього № 1 від 04.06.2007р., № 2 від 18.06.2007р., № 3 від 04.01.2008р., № 4 від 15.01.2008р., № 5 від 05.05.2008р., № 6 від 17.07.2008р., № 7 від 01.09.2008р., № 8 від 12.12.2008р., № 9 від 26.12.2008р., № 10 від 24.06.2009р., акти приймання передачі товару від 04.06.2007р., від 18.06.2007р., від 04.01.2008р., від 15.01.2008р., від 05.05.2008р., від 17.07.2008р., від 01.09.2008р., від 12.12.2008р., від 26.12.2008р., від 24.06.2009р., акти приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів та довідку № 11 від 07.09.2010р. про знаходження спірного майна, станом на 30.06.2010р. на балансі ТОВ "Бріар".

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Бріар" лише 09.09.2010р., тобто після порушення провадження у даній справі, звернулося до Головного управління юстиції у Тернопільській області підрозділу примусового виконання рішень відділу виконавчої служби, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль з клопотанням № 13 від 07.09.2010р. про виключення майна, яке належить йому на праві власності з актів опису., із долученням згідно додатку підтверджуючих документів.

Суд, на підставі ст. 43 ГПК України давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, на підтвердження заявлених вимог та заперечень прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає.

При цьому суд виходив з наступного.

У відповідності до ст. 19 Конституції України та ст. ст. 24, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (із змінами та доповненнями) органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особі зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, приймають рішення у межах наданих їм повноважень.

Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" покладає на державного виконавця обовязок вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Арешт майна застосовується, зокрема для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання наявності у позивача підстав для виключення майна з актів опису та арешту. При цьому, позивач посилається на ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України “Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

П. 7 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає обовязковому зупиненню у випадку подання до суду позову про виключення майна з акта опису й арешту. Виконавче провадження з підстави, передбаченої п. 7 частини першої цієї статті, зупиняється лише в частині звернення стягнення на майно, щодо якого до суду подано позовну заяву про виключення його з опису (ч. 2 ст. 34 Закону).

На виконання вимог Закону, 06.08.2010р. постановою старшого державного виконавця Мулика П.І. виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду № 14/70-1184 від 02.06.2010р., на підставі якого було відкрите виконавче провадження, описане та арештоване майно, зупинено, про що винесена відповідна постанова (в матеріалах справи).

У пункті 4 розяснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/365 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” зазначено, що відповідно до статті 59 Закону України “Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник.

Згідно з абзацом другим пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.08.1976 № 6 “Про судову практику в справах про виключення майна з опису” відповідачами в справі цієї категорії має бути боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позивачем неправильно визначено склад і процесуальне становище учасників судового процесу; позов предявлено до неналежного відповідача.

Ч. 3 ст.24 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

В судовому засіданні 20.09.2010р повноважний представник позивача згоди на заміну первісного відповідача належним відповідачем не надав, з позицією Головного управління юстиції у Тернопільській області підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС щодо заміни останнього належним відповідачем не погодився. Зазначив, що оскільки опис та арешт рухомого майна, яке на праві власності належить позивачу проводився органом ДВС, то він і є належним відповідачем у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, заслухавши доводи та обґрунтування учасників судового процесу, господарський суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

(Судом враховано, що аналогічної правової позицій дотримується і Вищий господарський суд України у Постановах №10/179 від 25.07.2006р., № 1/448-26/134(1/1126-28/384 від 05.06.2007р., № 18/22/09 від 08.12.2009р., № 20/227/09-28/338/09 від 15.01.2010р. тощо).)

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права повторно звернутись до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з актів опису та арешту), правильно визначивши при цьому склад та процесуальне становище учасників судового процесу, в т.ч. і стягувача ВАТ "Фольксбанк".

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 24, 27, 32-34, 43, 44, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.В позові відмовити.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

3.Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 24.09.2010р.), через місцевий господарський суд.

Суддя