Рішення № 11451083, 24.09.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.2010 Справа № 5/68

За позовом Державного підприємства "Агропромисловий комбінат "Ужгородський", с.Розівка Ужгородського району

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про стягнення заборгованості у розмірі 2 844, 82 грн.

Суддя Йосипчук О.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Черепаня М.В. - представник за дов. № 01 від 26.06.10р.

від відповідача: ОСОБА_1 - приватний підприємець

Розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Агропромисловий комбінат "Ужгородський", с.Розівка Ужгородського району до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород про стягнення заборгованості у розмірі 2 844, 82 грн.,

Встановив:

У попередньому засіданні суду було оголошено перерву за клопотанням сторін.

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 2 400 грн. заборгованості по оплаті за послуги по користуванню приміщенням частини складу загальною площею 190 кв. м. (далі - приміщення), надані згідно з Договором зберігання б/н від 01.12.2008р.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано суду Акт прийому-передачі майна на схов від 01.12.2008р. та Акт прийому-передачі майна зі схову від 18.11.2009р.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 269, 23 грн. пені, суму 136,20 грн. інфляційних нарахувань та суму 39, 39 грн. трьох відсотків річних.

Отже, загальна сума позовних вимог становить 2 844, 82 грн .

На адресу відповідача позивачем було надіслано заяву № 6/138-01 від 18.11.2009р. з вимогою сплатити борг, на яку не було відреаговано належним чином.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов від 17.09.2010р. Зокрема, відповідач вважає, що укладений між ним та позивачем Договір зберігання б/н від 01.12.2008р. є недійсним з моменту укладення, а відтак у відповідача, за його твердженням, не існує жодної заборгованості перед позивачем.

У прийнятті зустрічного позову відповідача, поданого 24.09.2010р. про визнання недійсним договору зберігання від 01.12.2008р. та стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 16 500 грн., суд відмовив ухвалою від 24.09.2010 року на підставі ч. 1 ст. 60 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.09.2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору виникли на підставі Договору зберігання б/н від 01.12.2008р. (далі - Договір), згідно з яким позивач передає приміщення на зберігання відповідачу, а той, у свою чергу, зобов'язується зберігати приміщення та користується ним за плату, встановлену договором.

Факт передачі позивачем приміщення відповідачу підтверджується Актом прийому-передачі майна на схов від 01.12.2008 року.

Правовідносини між сторонами припинені 18.11.2009р. внаслідок розірвання Договору за домовленістю сторін, а майно повернуто позивачу Актом прийому-передачі від 18.11.2009р.

Обов'язок відповідача здійснювати плату за користування приміщенням, протягом усього терміну дії Договору від 01.12.2008р., ґрунтується на п. 3.4 цього Договору. (ст. 944 ЦК Ураїни).

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Всупереч вищенаведеному, відповідач порушив взяте на себе зобов'язання (п.3.4 вищезазначеного Договору) по своєчасній оплаті за користування приміщенням, внаслідок чого виник борг, який, згідно розрахунку позивача, що не оспорений відповідачем, становить 2 400 грн .

Заперечення відповідача не беруться судом до уваги через те, що вони не спростовують обов'язку сплати за користування приміщенням незалежно від типу правових відносин (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3.4 Договору б/н від 01.12.2008р. у разі порушення терміну оплати відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Оскільки доказів дотримання відповідачем умов Договору б/н від 01.12.2008р. матеріали справи не містять, то за наявних у справі матеріалів суд вважає доведеним факт прострочення відповідачем грошового зобовязання.

Отже, слід визнати правомірними, і такими, що ґрунтуються на умовах Договору зберігання б/н від 01.12.2008р. та відповідають приписам ст. 625 ЦК України і ст. ст. 231, 232 ГК України, вимоги позивача щодо стягнення пені (269, 23 грн.), інфляційних нарахувань (136, 20 грн.) та трьох відсотків річних (39, 39 грн.).

За таких обставин, оскільки розмір заборгованості відповідача підтверджено документально і не заперечується, сума 2844,82 грн. підлягає стягненню у примусовому порядку.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85, 87 ГПК України,

Суд вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (88000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Агропромисловий комбінат "Ужгородський" (88000, Ужгородський район, с. Розівка, вул. Концівська, 38, МФО 312776, код ЄДРПОУ 05513709, р/р 260021631 в Ужгородській філії АБ "Укргазбанк") суму 2 844, 82 грн. заборгованості, з яких сума 2 400 грн. основний борг, сума 269, 23 грн. пеня, сума 136, 20 грн. інфляційні нарахування, сума 39, 39 грн. три відсотки річних, а також суму 102 грн. витрат на держмито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Йосипчук О.С.