Рішення № 11448121, 24.09.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.2010                                                             Справа № 10/7

За позовом ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, Ужгородський район, с.Оноківці

до відповідача комунального підприємства „Виробниче водопровідно-каналізаційне господарство м.Ужгорода”, м. Ужгород

про стягнення суми 5347808,55 грн., в т.ч. 5093293,81 грн. основного боргу, 159693,06 грн. пені, 22746,52 грн. 3% річних, 72075,16 грн. інфляційних(з урахуванням поданої в порядку ст.22 ГПК України заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Головуючий суддя – І.В. Івашкович

представники:

від позивача – Гусак С.М., заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 141/15 від 03.08.10

від відповідача – Феделещак М.М., заступник директора з фінансово-економічних питань та інвестицій, довіреність №933 від 31.12.09.

У судовому засіданні 16.09.10 за участю представників: від позивача - Гусак С.М., заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 141/15 від 03.08.10; від відповідача - Феделещак М.М., заступник директора з фінансово-економічних питань та інвестицій, довіреність №933 від 31.12.09, оголошувалась перерва до 24.09.10 10.00 год.

СУТЬ СПОРУ: ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, с.Оноківці Ужгородського району звернулось з позовом до комунального підприємства „Виробниче водопровідно-каналізаційне господарство м.Ужгорода”, м.Ужгород, вимоги за яким уточнив та збільшив згідно з поданою в порядку ст.22 ГПК України заявою №6-5-263 від 02.09.10, та просить стягнути 5347808,55 грн., в т.ч. 5093293,81 грн. основного боргу, 159693,06 грн. пені, 22746,52 грн. 3% річних, 72075,16 грн. інфляційних.

Позов мотивовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором про постачання електричної енергії №Р06/13-0244 від 30.06.06 зобов’язань в частині своєчасної та повної оплати спожитої електроенергії, внаслідок чого за період з березня 2009р. по грудень 2009р. за ним утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію в розмірі 5093293,81 грн. За допущену прострочку оплати відповідачу на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України, п.4.2 договору нараховано із простроченого боргу інфляційні в розмірі 72 075,16 грн., 22 746,52 грн. 3% річних, 159693,06 грн. пені.

При обґрунтуванні розрахунку простроченої заборгованості спірного періоду позивачем, зокрема, зазначено про те, що частину платежів, які проводились відповідачем у спірному періоді, на підставі п.6.5 ПКЕЕ зараховано в погашення боргу з найдавнішим терміном виникнення. Посилається при цьому, що правомірність дій позивача щодо такого зарахування коштів підтверджується рішеннями господарського суду Закарпатської області від 07.06.10 по справі 17/17, від 25.03.10 по справі 7/38, які набрали законної сили.

Представником позивача позовні вимоги підтримано.

Відповідач згідно з письмовим відзивом на позов підтверджує наявність заборгованості в розмірі 5093293,81 грн. за спожиту протягом спірного по даній справі періоду. Відповідачем зауважено, що з урахуванням рішення господарського суду Закарпатської області від 07.06.10, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.10, наявні підстави стверджувати, що заборгованість спірного по даній справі періоду дійсно складає 5093293,81 грн., оскільки відповідно до вказаного судового рішення частину здійснених відповідачем протягом березня-грудня 2009р. платежів зараховано в погашення заборгованості попередніх періодів.

Відповідач, посилаючись на наявність об’єктивних причин, якими зумовлено виникнення заборгованості за спожиту електроенергію (зокрема, постійний ріст тарифів за електроенергію при незмінних тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення, значні обсяги дебіторської заборгованості, головним чином населення), заявив клопотання зменшити розмір пені до мінімально можливого розміру.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши додані до матеріалів справи документальні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами по даній справі –ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” в особі Ужгородського МРЕМ (Постачальник) та комунальним підприємством „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода” (Споживач) –укладено договір про постачання електричної енергії №Р06/13-0244 від 30.06.06. Відповідно до укладеного договору відповідачем взято на себе зобов’язання оплачувати Постачальнику вартість використаної електроенергії, здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, зокрема, згідно з додатком 7”Порядок розрахунків” та додатком 8”Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що протягом періоду з березня по грудень 2009р.відповідачу на підставі договору №Р06/13-0244 від 30.06.06 проведено нарахування за спожиту активну електроенергію на загальну суму 11154293,41 грн., що підтверджено доданими до справи копіями виставлених до оплати рахунків та щомісячних актів, на підставі яких визначено обсяг та вартість спожитої електроенергії за кожний розрахунковий місяць спірного періоду.

Із аналізу доданого позивачем розрахунку заборгованості спірного періоду, який уточнено в процесі судового розгляду справи, а також наведених позивачем у письмовому поясненні №6-5-262 від 02.09.10 обгрунтувань щодо порядку зарахування платежів, здійснених протягом спірного періоду, вбачається, що протягом спірного періоду відповідачем здійснено проплат на загальну суму 10102589,67грн. При зарахуванні таких платежів позивач керувався нормами п.6.5 Правил користування електричною енергією, згідно з якими встановлено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодореструктуризації заборгованості. При цьому оформляється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

В порядку вищенаведених норм п.6.5 ПКЕЕ позивачем зараховано в погашення боргу з найдавнішим терміном виникнення здійснені відповідачем протягом спірного періоду платежі в загальному розмірі 4036404,57 грн. ( в т.ч. 1098 217,60 грн., оплачених в березні 2009р., зараховано в погашення боргу за лютий-вересень 2007р., 329329 грн. –оплачених в квітні 2009р., - в погашення боргу за вересень - листопад 2007р., 196684грн.- оплачених в травні 2009р., - в погашення боргу за листопад, грудень 2007р., 122 338грн.- оплачених в червні 2009р., - в погашення боргу за грудень 2007р., 115613,70 грн. –оплачених в липні 2009р., - в погашення боргу за грудень 2007р., січень 2008р., 134927 грн. –оплачених в серпні 2009р., - в погашення боргу за січень 2008р., 112206 грн. –оплачених в вересні 2009р., - в погашення боргу за січень 2008р., 158081 грн. –оплачених в жовтні 2009р., - в погашення боргу за січень, лютий 2008р., 1769008,97 грн. –оплачених в листопаді 2009р., - в погашення боргу за лютий – листопад 2008р). Слід зауважити при цьому, що вищенаведений порядок зарахування платежів враховано при розгляді та вирішенні справи господарського суду Закарпатської області №17/17 зі спору між тими ж сторонами, предмет якого стосувався стягнення заборгованості за спожиту електроенергію періоду з грудня 2006р. по грудень 2008р., та справи №7/38-2009 –про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію за період з січень-лютий 2009р. Винесені за результатами розгляду вказаних справ судові рішення набрали законної сили, а отже відповідно до ст.35 ГПК України такі судові рішення в частині оцінки та встановлення фактів зарахування платежів в оплату боргу відповідних спірних періодів є обов’язковими при вирішенні даного спору.

Таким чином, із сплачених відповідачем у спірному періоді коштів в погашення вартості спожитої за цей період електроенергії зараховано 6060992,78 грн.( з урахуванням суми 5184,40 грн., сплаченої у березні 2009р., 7,22 грн., сплаченої у квітні 2009р., віднесених за погодженням сторін на оплату заборгованості за січень 2009р.). Внаслідок неповної оплати вартості спожитої за період з березня по грудень 2009р. електроенергії за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 5093293,81 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 5093293,81 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію належним чином доведено та обґрунтовано позивачем, не спростовано та визнано відповідачем, а отже такі підлягають задоволенню.

За порушення встановлених договором термінів оплати спожитої електроенергії відповідачу на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано із простроченого боргу інфляційні в розмірі 72075,16 грн. та 3%річних в розмірі 22746,52 грн., на підставі ст.ст.231,232 Господарського кодексу України, п.4.2 договору –нараховано пеню в розмірі 159693,06 грн.(згідно доданого до заяви №6-5-262 від 02.09.10 розрахунку).

Оскільки факт наявності прострочення платежів за спожиту протягом спірного періоду активну електроенергію документально доведено та обгрунтовано позивачем, не спростовано відповідачем, вимоги про стягенння інфляційних. 3%річних та пені є правомірними, відповідають змісту договірних умов , а також норм ст.ст. 549-551, 625 Цивільного кодексу України, ст.231, 232 Господарського кодексу України. Перевіривши розрахунок сум пені, інфляційних та 3 % річних, суд вважає вимоги в цій частині такими, що заявлено в обгрунтованому розмірі та відповідають закону.

Розглянувши клопотання відповідача стосовно зменшення розміру пені, суд констатує наступне.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

В силу норм ст.551 п.3 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України передбачена можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду за наявності обгрунтованих підстав відповідно до вимог зазначених правових норм. Зокрема, передбачено, що за рішенням суду розмір неустойки може бути зменшено , якщо він істотно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Встановлено, що при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З огляду на регламентацію вищенаведених правових норм, беручи до уваги ступінь виконання відповідачем зобов’язання по оплаті вартості спожитої протягом спірного періоду електроенергії, а також обґрунтовані відповідачем об’єктивні причини неможливості здійснення повних та своєчасних розрахунків, суд, з урахуванням майнових інтересів обох сторін, вважає за можливе обмежити розмір стягуваної пені до 500 грн.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. Стягується сума 5188615,49 грн., в т.ч. 5 093 293,81 грн. основного боргу, 500 грн. пені, 22 746,52 грн. 3% річних, 72 075,16 грн. інфляційних.

За правилами ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 25500 грн., 236 грн.- по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.43,49,82,82-1. п.3 ст.83, ст.ст.84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Ужгорода” (м.Ужгород, вул.Митна,1, 03344326) на користь ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" (Ужгородський район, с.Оноківці, вул. Головна, 5, 00131152) 5188615,49 грн.(в т.ч. 5 093 293,81 грн. основного боргу, 500 грн. пені, 22 746,52 грн. 3% річних, 72 075,16 грн. інфляційних) та 25736 грн. відшкодування судових витрат. Видати наказ.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому нормами ГПК України.

Суддя І.В.Івашкович

Повне рішення складено 29.09.10