Рішення № 11451049, 27.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.09.10 р. Справа № 37/169

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Камянець-Подільський, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

до Відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13486837

про: стягнення орендної плати у розмірі 43387,5грн., комунальних платежів у розмірі 8137,82грн. та пені у розмірі 3055,19грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2, виданий Камянець-Подільським МВ УМВС в Хмельницькій області 19.05.2001р.) та ОСОБА_2 (за довіреністю №1610 від 13.09.2010р.)

від Відповідача ОСОБА_3 (за довіреністю №3/3565 від 13.09.2010р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 30.08.2010р. на 13.09.2010р. з подальшим оголошенням перерви до 27.09.2010р.

У судовому засіданні 27.09.2010р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

21.07.2010р. Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Камянець-Подільський (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерціний банк „Капітал”, м. Донецьк (далі Відповідач) про орендної плати у розмірі 43387,5грн., комунальних платежів у розмірі 8137,82грн. та пені у розмірі 3055,19грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди нежитлового приміщення №37/1 від 20.05.2008р. за період з грудня 2009р. по травень 2010р. включно, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість, яка включає в себе орендну плату і комунальні платежі, та виникли підстави для нарахування пені.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав правоустановчі документи, розрахунок суми позовних вимог, рахунки на суму відшкодування комунальних послуг та пеню з доказами їх надсилання та отримання, договір оренди нежитлового приміщення 337/1 від 20.05.2008р., акт приймання-передачі до нього, претензію №2 від 03.06.2010р. з доказами надсилання та відповідь на неї №3/2563 від 23.06.2010р. з додатками, претензія №1 та лист на імя керівника Відповідача

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 188, 191 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2010р. (а.с.2) вказаний позов в порядку ст. 17 Господарського процесуального кодексу України був надісланий до Господарського суду Донецької області, який ухвалою від 04.08.2010р. прийняв його до розгляду і порушив провадження у справі.

Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.57-120, 138, 139)

Відповідач надав відзив №3/3376 від 21.08.2010р. (а.с.а.с.47-49), яким проти позову заперечив, посилаючись тимчасове призупинення діяльності своїх відділень, у тому числі й того, що розміщувалося в орендованому приміщенні та відсутність через це можливості використання обєкту оренди з 15.12.2009р. і не споживання комунальних послуг з цієї дати.

Відповідачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.50-52, 123-130).

У подальшому, в наданих 27.09.2010р. через канцелярію суду доповненнях до відзиву №3/3716 від 24.09.2010р. з додатками (а.с.а.с.143-149), Відповідач визнав позовні вимоги частково - в частині заборгованості з орендної плати за грудень 2009р. у сумі 5000грн. та заборгованості за комунальними платежами за період з квітня 2009р. по грудень 2009р. у сумі 4663,63грн., заперечуючи щодо решти заявлених вимог з підстав припинення договору оренди згідно з п. 10.7. з 01.01.2010р. у звязку із нездійсненням орендної плати протягом 3 місяців до цього поспіль.

У судовому засіданні 27.09.2010р. Позивач та його представник наполягали на задоволені позовних вимог у повному обсягу, тоді як Відповідач підтримував позиції, викладену в доповненнях до відзиву №3/3716 від 24.09.2010р.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2008р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, м. Камянець-Подільський (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м. Донець (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №37/1(а.с.а.с.31-33), згідно п.п. 1.1., 1.4., 10.1 якого Орендодавець передає Орендарю у тимчасове володіння і користування індивідуально-визначене нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення площею 56,7кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Камянець-Подільський, вул. Пушкінська, б.49 (надалі - обєкт оренди), для розміщення в ньому відділення банку і здійснення своєї статутної діяльності, орендну плату за користування яким здійснює у строки та в порядку, що передбачені цим договором, строком з моменту підписання договору та передачі обєкту оренди за актом приймання-передачі і до 31.05.2010р.

Обєкт оренди належить Позивачу на праві приватної власності, що підтверджується технічним паспортом, договором дарування приміщення від 25.12.2004р. та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.а.с.71-76).

Серед встановлених п. 2.5. обовязків Орендаря зокрема визначено таке щомісячно в порядку, передбаченому цим договором, вносити орендну плату за користування обєктом оренди та сплачувати Орендодавцю понесену ним вартість витрати оренди земельної ділянки та вартість витрат на утримання обєкту оренди (опалення, освітлення, водопостачання, експлуатаційні витрати, вивіз сміття) у строки, в порядку та обсягах, що передбачені цим договором.

В свою чергу, відповідно до визначених розділом 3 договору домовленостей сторін відносно порядку та умов внесення плати за користування майном, Орендар зобовязався:

- щомісячно з моменту прийняття приміщення за актом приймання-передачі вносити орендну плату шляхом її перерахування Орендодавцю в строк до 10 числа поточного місяця у сумі 7677,5грн. (п.п. 3.2., 3.3.);

- компенсувати вартість спожитих послуг з опалення, освітлення, водопостачання, експлуатаційних витрат та вивозу сміття згідно виставлених рахунків Орендодавця (п.3.4.).

Відповідно до п. 4.3. договору після закінчення строку користування майном чи припинення цього договору обєкт оренди повертається Орендодавцю в 3-ий строк за актом приймання-передачі і з моменту такого повернення договір оренди припиняється.

Пунктом 8.2. договору оренди встановлена відповідальність Орендаря за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У пункті 10.8. договору сторони передбачили, що договір може бути розірваний за їх згодою. На вимогу однієї із сторін він може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України, та у встановленому ст. 188 Господарського кодексу України порядку. Водночас, п. 10.7 договору сторонами було застережене, що договір вважається припиненим якщо Орендар не сплачує орендну плату за користування обєктом (приміщеннями) протягом 3-ьої місяців поспіль.

20.05.2008р. обєкт оренди був переданий Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.34).

В перебігу орендних правовідносин Позивач сплачував вартість комунальних послуг (водопостачання і стоки, електричну енергію, експлуатаційні витрати тощо) згідно рахунків відповідних постачальників та складав відповідні рахунки для Орендаря на здійснення ним компенсації оплачених послуг відносно орендованого приміщення (а.с.а.с.80-120). 24.03.2010р. Позивач надіслав (а.с.68) Відповідачеві серед іншого рахунки №№7-14 відносно компенсації комунальних платежів за період з квітня 2009р. про грудень 2009р. на загальну суму 4663,63грн.

В свою чергу, Відповідачем на сплату означених рахунків здійснювалися платежі на користь Позивача (а.с.а.с.50-52, 146-149), узагальнюючи відомості по яких приведені у бухгалтерській довідці (а.с.145).

З аналізу представлених документів вбачається, що останній платіж за оренду Відповідачем був здійснений 28.09.2009р. за вересень 2009р., а комунальні послуги припинилися оплачуватися з квітня 2009р.

У звязку із несплатою орендних платежів та нездійснення компенсації витрат з утримання майна Позивач 07.06.2010р. (а.с.37) надіслав Відповідачеві претензію №2 (а.с.38) з доданням відповідних рахунків, якою вимагав сплати заборгованості з оренди у розмірі 43387,5грн., з відшкодування витрат з утримання майна в сумі 8137,82грн. та нарахованої пені в сумі 3055,19грн. Означена претензія отримана Відповідачем 10.06.2010р. (а.с.36), який у відповіді №3/2563 від 23.06.2010р. (а.с.40) зазначив про безпідставність нарахування заборгованості з орендної плати і комунальних платежів після 15.12.2009р. та відповідно пені з огляду на неможливість використання обєкту оренди через наявність листа Управління Національного банку України в Донецькій області №07-113/10847 від 15.12.2009р. (а.с.41)

В свою чергу, означеним листом Управління НБУ в Донецькій області повідомляло про внесення 15.12.2009р. до Державного реєстру банків запису про тимчасове призупинення діяльності низки відділень Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, у тому числі відділення №37 у м. Камянець-Подільський.

За таких обставин Позивач наполягав на задоволені заявлених вимог у повному обсягу.

Відповідач свою позицію по суті вимог виклав у відзив №3/3376 від 21.08.2010р. (а.с.а.с.47-49) та доповненнях до відзиву №3/3716 від 24.09.2010р. з додатками (а.с.а.с.143, 144), остаточно визнаючи частину позовних вимог.

У судовому засіданні 13.09.2010р. (а.с.135) представник Відповідача зазначив, що обєкт оренди Позивачеві за актом приймання-передачі не повернутий.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості (з урахуванням всіх її складових) та пені, що зумовлено приписами ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, адже вимоги є однорідними та повязаними підставами виникнення та поданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором оренди), і їх сумісний розгляд не утруднює вирішення спору, а навпаки, сприяє реалізації принципу процесуальної економії та забезпеченню гарантованого ст. 13 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини ефективного судового захисту.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань по сплаті орендної плати, компенсації вартості комунальних послуг та пені за договором оренди.

Зважаючи на статус сторін, приналежність обєкту оренди та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами укладеного між договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобовязань з компенсації вартості спожитих комунальних послуг узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору, та положеннями ст. 322 Цивільного кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди нежитлового приміщення №37/1 від 20.05.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Із змісту наявного у матеріалах справи договору оренди вбачається, що строк здійснення щомісячних орендних платежів визначений безпосередньо у договорі до 10 числа поточного місяця, тоді як строк (термін) внесення компенсації спожитих комунальних послуг встановлений не був - їх здійснення повязувалося із виставленими рахунками, що зумовлює застосування ч. 2 вказаної статі, за якою момент виконання обовязку визначається семиденним строком з моменту висування вимоги. Як було встановлено судом, до подання розглядуваного позову Позивач:

- 24.03.2010р. (а.с.68) надіслав Відповідачеві рахунки з оплати комунальних послуг №№7-14 щодо періоду з квітня 2009р. по грудень 2009р. на загальну суму 4663,63грн., що зумовлює можливість визначення останньої дати їх внесення 01.04.2009р.;

- 07.06.2010р. (а.с.37) надіслав Відповідачеві претензію №2 (а.с.38) з доданням у тому числі рахунку №15 на сплату комунальних послуг за період з січня по травень 2010р. на суму 3474,19грн., що зумовлює можливість остаточної дати їх внесення 14.06.2010р.

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення на користь Орендодавця орендних платежів щомісячно у не пізніше кожного 10 числа поточного місяця та компенсації комунальних платежів щодо періоду з квітня 2009р. по грудень 2009р. на загальну суму 4663,63грн. до 01.04.2009р. включно, а щодо періоду з січня по травень 2010р. на суму 3474,19грн. до 14.06.2010р. включно.

При цьому судом відхиляються заперечення Відповідача щодо безпідставності нарахування означених платежів після 15.12.2009р., оскільки ним не доведено належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами наявність обставин, передбачених ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України для звільнення від орендних платежів, оскільки:

- по-перше, із змісту згадуваного листа Управління Національного банку України в Донецькій області №07-113/10847 від 15.12.2009р. взагалі не вбачається, що він має відношення до розглядуваних правовідносин, адже в договорі оренди не вказано номер відділення Відповідача, яке має там розташовуватися, тоді як у вказаному листі також не визначено конкретного місяця розташування відділення №26 для його співставлення із адресою обєкту оренди. Водночас, Відповідачем не приведено жодних доказів відносно того, що у м. Камянець-Подільському функціонувало лише одне відділення №26 і воно розміщувалося саме в орендованих у Позивача приміщеннях;

- по-друге, із змісту листа не вбачається, що по відношенню до відділення Відповідача Управлінням НБУ було застосовано повноваження з припинення діяльності відділення, передбачене ч. 5 ст. 23 Закону України „Про банк і банківську діяльність” - вказувалося лише про тимчасове призупинення діяльності, а відповідно до ч. 2 цієї статті відомості про філії банку вносяться до Державного реєстру банків на підставі письмового повідомлення самого банку, що унеможливлює кваліфікацію приведених у листі №07-113/10847 від 15.12.2009р. обставин як таких, за які Орендар не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надав, внаслідок невиконання грошових зобовязань з орендної плати щодо періоду з грудня 2009р. по травень 2010р. утворилась заборгованість з орендної плати в у сумі 43387,5грн. та Орендодавцем були понесені витрати за комунальними платежами у сумі 8137,82грн., які підлягали подальшій компенсації з боку Орендаря, але не були сплачені. Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таки, що прострочив виконання грошового зобовязання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього кодексу.

При цьому заперечення Відповідача щодо безпідставності нарахування орендної плати та компенсації комунальних послуг після 01.10.2010р. через припинення договору цієї дати судом відхиляються як юридично не спроможні.

Так, згідно положень ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України час здійснення Орендарем грошових, повязаних із користуванням обєктом оренди визначається строком дії відповідного договору, припинення якого відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України зумовлює зникнення правової підстави для подальшого нарахування Орендодавцем відповідних платежів. В свою чергу, діюче законодавство, а саме згадувана ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, а також ст.202 цього Кодексу, норми Глави 50 та ст.ст.651-653, 764, 782-784 Цивільного кодексу України встановлює як загальні (для всіх видів зобовязань), так і спеціальні (для договорів оренди) для припинення зобовязальних правовідносин. Аналіз приведених норм дає підстави для однозначного висновку про те, що порушення грошових зобовязань з внесення орендних платежів три місяці поспіль має своїм наслідком автоматичне припинення відповідного договору, як це зазначене в п. 10.7 договору оренди, згадуваного Відповідачем.

Дійсно, за змістом ст. 611 Цивільного кодексу України порушення зобовязання може бути підставою для розірвання договору, в тому числі в односторонньо порядку , проте це реалізовується за волевиявленням потерпілої сторони (кредитора), що безпосередньо вбачається із ст.ст. 651 та 782 цього Кодексу.

У світлі приведених норм, трьохмісячна несплата орендних платежів породжує право Орендодавця на односторонню відмову від договору, реалізація якого передбачає надсилання останнім та отримання Орендарем відповідної заяви, що опосередковує відповідних правоприпиняючий правочин. Однак, у розглядуваному випадку доказів вчинення такого правочину надано не було, що унеможливлює застосування п. 10.7. договору у запропонований Відповідачем спосіб, адже встановлена свобода договору не передбачає можливості зміни імперативно визначених законодавством підстав для припинення правовідносин. Суд також наголошує на неможливості віднесення домовленості сторін за цим пунктом договору до скасувальної до орендних правовідносин умови у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, тому що настання відповідної обставини (неплатежі з боку Орендаря) повністю перебуває у залежності від субєктивної позицій (дій або бездіяльності) Відповідача, а отже не має характеру ймовірності, притаманній скасувальній умові.

Суд також зауважує Відповідачеві, що доказів повернення обєкту оренди в період формування стягуваної заборгованості до матеріалів справи не надано.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив викання грошового зобовязання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення грошових сум, суд, враховуючи в порядку ст.ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України часткове визнання заявлених позовних вимог, дійшов висновку про обґрунтованість позову в цій частині відносно орендних платежів у сумі 43387,5грн. та з компенсації вартості спожити комунальних послуг у сумі 8137,82грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Водночас, за змістом ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, має бути здійснений у письмовій формі. Як вбачається із п. 8.2. договору оренди сторони у належній формі дійшли згоди щодо застосування пені відносно прострочених грошових зобовязань з орендної плати.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Позивачем періоду, використання Позивачем у розрахунку (а.с.а.с. 138,139) ставки, що не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” граничного розміру, та період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про обґрунтованість вимог в цій частині, задовольняючи їх у повному обсягу визначених у позові вимог у сумі 3055,19грн. (заяви про збільшення суми позовних вимог в цій частині в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивачем не подавалося).

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати підлягають компенсації Відповідачем у повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Камянець-Подільський (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13486837) про стягнення орендної плати у розмірі 43387,5грн., комунальних платежів у розмірі 8137,82грн. та пені у розмірі 3055,19грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13486837) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Камянець-Подільський (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість з орендної плати у розмірі 43387,5грн., комунальних платежів у розмірі 8137,82грн. та пеню у розмірі 3055,19грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13486837) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Камянець-Подільський (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) державне мито в сумі 545,80грн. та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 27.09.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2010р.

Суддя