Рішення № 11450987, 23.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.09.10 р.                     Справа № 9/149                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш”, м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 1824грн.00коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Рутченківський завод „Гормаш”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 1824грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на накладну №10-08/2007-с11 від 10.08.2007р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНЧ №487367 від 09.08.2007р., лист-вимогу №696 від 08.06.2010р.

Відповідач на адресу суду надіслав заяву №1227 від 30.08.2010р., відповідно до якої останній згоден з позовними вимогами та проти позову не заперечує.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6716059 Товариство з обмеженою відповідальністю „Векосс”, м.Донецьк станом на 17.08.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано як юридична особа.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у попередньому судовому засіданні, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Відкритим акціонерним товариством „Рутченківський завод „Гормаш”, м.Донецьк та Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк в особі Відокремленого підрозділу „Шахта „Південнодонбаська №3”, м.Вугледар досягнуто згоди про поставку на адресу останнього продукції.

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 Цивільного кодексу України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За твердженням позивача, на виконання умов домовленості останнім на адресу відповідача здійснена поставка продукції на загальну суму 1824грн.00коп., що підтверджується накладною №10-08/2007-с11 від 10.08.2007р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалою від 07.09.2010р. зобов’язав відповідача надати письмові пояснення щодо отримання товарно-матеріальних цінностей за накладною №10-08/2007-с11 від 10.08.2007р. та наявності довіреності ЯНЧ№487367 від 09.08.2007р., надати витяг з журналу вхідної кореспонденції за червень 2010р. та витяг з журналу реєстрації довіреностей за серпень 2007р. як зазначено вище позивач згоден з позовними вимогами та проти позову не заперечує, виходячи з чого, суд робить висновок, що фактичне отримання відповідачем товару, зазначеного у накладній №10-08/2007-с11 від 10.08.2007р. підтверджується підписом представника відповідача на вищезазначеній накладній, а також довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНЧ №487367 від 09.08.2007р., а отже прийнятий відповідачем без заперечень.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 ЦК України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначеної накладної.

Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

У зв`язку з несплатою боргу позивачем на адресу відповідача 10.06.2009р. був направлений лист-вимога №696 від 08.06.2010р. про погашення заборгованості за поставлений товар на протязі семи днів з моменту пред’явлення вимоги, який отриманий відповідачем 14.06.2010р. (докази направлення та отримання вимоги відповідачу наявні в матеріалах справи). Як зазначено позивачем, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк оплати сторонами не встановлювався, в даному випадку, суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції застосувати положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виникає у відповідача після спливу зазначеного позивачем у листі-вимозі 7 денного строку з моменту пред’явлення вимоги.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач свої обов`язки за домовленістю сторін виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду у останнього виникла заборгованість у розмірі 1824грн.00коп.

Одночасно, відповідно до заяви №1227 від 30.08.2010р. відповідач визнав позов.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов’язані із визнанням позову в частині основного боргу, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 1824грн.00коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш”, м.Донецьк щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 1824грн.00коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.11, 205, 206, 218, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш”, м.Донецьк до відповідача, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 1824грн.00коп. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (за адресою: вул.Артема, 63, м. Донецьк, 83000, р/р 26002301798811 у філії „Головного управління „Промінвестбанку” у Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 33161769) на користь Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш” (за адресою: вул.Петровського, 74, м.Донецьк, 83025, р/р 26008301611374 у Куйбишевському відділенні „ПІБ” м. Донецька, МФО 334408, код ЄДРПОУ 33161769) суму заборгованості в розмірі 1824грн.00коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 23.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повне рішення складено 28.09.2010р.