Рішення № 11450833, 28.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

28.09.2010Справа №2-7/3996-2010

За позовом:1) Орджонікідзевської селищної ради (98184, м. Феодосія, смт Орджонікідзе, вул. Нахімова, буд. 19, ідентифікаційний номер 36014128); 2) Виконавчого комітету Орджонікідзевської селищної ради (98184, м. Феодосія, смт Орджонікідзе, вул. Нахімова, буд. 19, ідентифікаційний номер 04528834)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фламінго-Ф" (98184, м. Феодосія, смт Орджонікідзе, вул. Нахімова, б. 21)

Про стягнення 103 324,73 грн.

Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний

представники:

Від позивачів – 1) Соболюк М. М. – предст., дов. № 02-17/1219 від 26.08.2010р.

2) не з’явився

Від відповідача – Харчук О. Б., предст., дов. №15/01 від 31.01.2009 р.

Сутьспору: Орджонікідзевська селищна рада та Виконавчий комітет Орджонікідзевської селищної ради звернулися до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фламінго-Ф", в якій просять суд стягнути з відповідача на користь Орджонікідзевської селищної ради збитки за незаконне користування майном, належним територіальній громаді смт. Орджонікідзе, за період з 01.01.2009р. до 29.03.2010 р.: за незаконне користування земельною ділянкою – 32050,97 грн.; за незаконне користування нежитловим приміщенням – 35636,88 грн. та пеню в сумі 71273,76 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачі посилаються на те, що після закінчення строку дії договорів оренди землі та будівлі відповідачем не було повернуто орендоване майно та земельна ділянка, внаслідок чого рішення Господарського суду від 18.08.209 р. були усунуті перешкоди в користуванні Орджонікідзевською селищною радою приміщенням та ділянкою та зобов’язано відповідача звільнити і повернути Орджонікідзевській селищній раді вказане майно. Вказана комунальна власність була повернута позивачам 29.03.2010 р., у зв’язку з чим вони просять стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фламінго-Ф" збитки у вигляді упущеної вигоди за час фактичного бездоговірного користування майном та ділянкою, обчислюючи при цьому розмір збитків на підставі статті 785 Цивільного кодексу України.

Відповідач у судове засідання з’явився, однак письмовий відзив на позов не надав, у зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено рішенням Господарського суду АР Крим від 18.08.2009 р. у справі №2-1/2611-2009, 05 травня 2006 року на підставі рішення 52 сесії 4 скликання Виконавчого комітету Орджонікідзевської селищної ради від 24 березня 2006 року № 1035 між органом місцевого самоврядування та ТОВ “Фламинго-Ф” укладений договір оренди № 01-06 нежитлового приміщення дитячого садку № 9, розташованого за адресою: м. Феодосія, смт. Орджонікідзе, вул. Нахімова 21, загальною площею 987 кв. м.

Крім того, на підставі вищевказаного рішення Виконавчого комітету Орджонікідзевської селищної ради, 04.05.2006 р. між сторонами у справі укладений договір оренди земельної ділянки №24-06.

За умовами вказаного договору відповідач прийняв у тимчасове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,3040 га, розташовану по вул. Нахімова 21 в смт. Орджонікідзе.

У пунктах 4.1 та 8 зазначених договорів сторони обумовили строк їх дії, а саме до 31 грудня 2007 року.

В подальшому, 29.12.2007р. рішенням 34 сесії 5 скликання Орджонікідзевської селищної ради №846/1 вирішено продовжити терміни дії договорів оренди №01-06 від 05.05.2006р. та №24-06 від 04.05.2006р. строком на один рік (до 31.12.2008р.).

У зв’язку із закінченням строку дії договорів оренди, відповідач звернувся до виконкому Орджонікідзевської селищної із пропозицію укласти додаткову угоду до договору оренди будівлі №01-06, якою внести зміни в частині строку його дії, а саме до 31.12.2016 року.

В свою чергу, виконавчим комітетом надано відповідь за вих. № 02-17/26 від 10.01.2009р. про відмову у продовженні терміну дії договорів оренди будівлі дитячого садку та земельної ділянки та запропоновано в місячний термін повернути за актом прийому-передачі об’єкти оренди.

20.01.2009 р. Виконавчий комітет Орджонікідзевської селищної ради, розглянувши звернення керівництва ТОВ “Фламинго-Ф” про продовження на 10 років строку договору оренди будівлі, споруди по вул. Нахімова, 21 №01-06 від 05.05.2006р. прийняв рішення №28, яким відмовив товариству у продовженні вказаного договору оренди.

Вищевказаним рішенням ГС АР Крим від 18.08.2009 р. у справі №2-1/2611-2009 були усунуті перешкоди Орджонікідзевській селищній раді у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, шляхом звільнення та повернення Товариством з обмеженою відповідальністю “Фламінго-Ф” за актом прийому-передачі Орждонікідзевській селищній раді об’єкту оренди, а саме відокремленого приміщення дитячого садка №9, що розташований за адресою: АР Крим, м. Феодосія, смт. Орджонікідзе, вул. Нахімова, 21.

Крім того, також були усунені перешкоди Орджонікідзевській селищній раді у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, шляхом повернення Товариством з обмеженою відповідальністю “Фламінго-Ф” за актом прийому-передачі Орждонікідзевській селищній раді об’єкту оренди, а саме земельну ділянку загальною площею 0,3040 га (кадастровий номер 0111645400010010034), що розташована за адресою: АР Крим, м. Феодосія, смт. Орджонікідзе, вул. Нахімова, 21.

Вказане рішення було залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.10.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2010 р.

Факти, встановлені вказаними судовими актами, визнаються судом преюдиціальними та не потребують додаткового доказування.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивачі просять стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фламінго-Ф” збитки у вигляді упущеної вигоди за час фактичного бездоговірного користування майном та ділянкою у період з 01.01.2009р. до 29.03.2010 р.: за незаконне користування земельною ділянкою – 32050,97 грн.; за незаконне користування нежитловим приміщенням – 35636,88 грн.

Суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений склад збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення.

Отже, статті Господарського кодексу України застосовуються при відшкодуванні збитків, допущених при порушенні господарських зобов’язань.

В пункті 1 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» від 01.04.94 р. N 02-5/215 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

В пункті 2 вищевказаних Роз’яснень суд касаційної інстанції зауважив, що правильне розмежування підстав відповідальності необхідне ще й тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим (стаття 225 ГК України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню у повному обсязі (стаття 1166 ЦК України). Зазначене розмежування підстав відповідальності потрібне також тому, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов'язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право на звернення до господарського суду реалізується шляхом подання відповідного процесуального документа – позовної заяви, обов’язковими елементами якої є предмет позову та підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Позовні вимоги повинні бути обґрунтовані певними обставинами, до яких належать обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включають факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

Посилання на законодавство являє собою юридичні підстави позову. У позовній заяві повинні бути викладені норми матеріального права, що регулюють спірні матеріально-правові відносини та порушені відповідачем, а також відповідно до яких, на думку позивача, слід вирішити спір.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачі стверджують, що внаслідок несвоєчасного повернення майна відповідачем вони зазнали збитків у вигляді втраченої вигоди. Тобто підставою позову є посилання не неможливість передачі майна, що є власністю територіальної громади, іншим суб’єктам господарювання.

Суд звертає увагу на те, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що відшкодуванню підлягає завдана шкода, тобто шкода, причиною якої є порушення зобов’язання, якого припустився боржник. Отже, між порушенням та шкодою має бути причинний зв’язок. За відсутністю такого зв’язку шкода не відшкодовується. При вирішенні питання про наявність чи відсутність причинного зв’язку слід враховувати, що необхідно виявляти зв’язок саме між порушенням зобов’язання та шкідливими наслідками (шкодою), а не між діями (бездіяльністю) боржника взагалі та шкодою.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуальногго кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Проте, позивачі не надали суду доказів існування реальної можливості передачі приміщення та земельної ділянки якимось іншим особам, тобто існування попиту на вказане майне, направлення відповідних пропозиції щодо укладення договорів оренди та власне втрата вигоди від неможливості укладення відповідних угод саме внаслідок протиправних дій ТОВ “Фламінго-Ф” по неповерненню майна. Надання таких доказів, на думку суду, є обов’язковим для підтвердження наявності причинного зв’язку між фактом неповернення відповідачем орендованого майна та заподіяними збитками.

Крім того, згідно з п. 2 ст. 623 Господарського кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Суд звертає увагу на те, що частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, на яку позивачі посилаються при обґрунтуванні розміру заявлених до відшкодування збитків, передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Суд зазначає, що позивачами не враховано, що збитки у вигляді упущеної вигоди та неустойка за несвоєчасне повернення орендованого майна є різними правовими конструкціями, а тому обґрунтування розміру збитків правовою нормою, що визначає відповідальність за неповернення майна у вигляді неустойки, є неприпустимим.

З урахуванням цього, правові підстави для задоволення позову відсутні.

При цьому, суд зазначає, що Орджонікідзевська селищна рада та Виконавчий комітет Орджонікідзевської селищної ради не позбавлені права на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача саме неустойки, а не збитків, обчисленої на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Судові витрати суд залишає на позивачами відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 01.10.2010 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.