Вирок № 114506012, 30.10.2023, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1704/23

Провадження №1-кп/226/140/2023

ВИРОК

іменем України

30.10.2023 місто Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022050000000427 від 30.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Губаха Пермської області, РФ, має професійно-технічну освіту, не одружений, раніше не судимий, працює водієм у ФОП ОСОБА_6 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч.1 ст.436-2 КК України та угоду про визнання винуватості,

ВСТАНОВИВ:

З 19.02.2014 представниками Російської Федерації (далі - РФ) розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ (далі - ЗС РФ), яке керівники РФ назвали переміщенням військових підрозділів у межах звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами ЗС РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечили військову окупацію території АРК і м. Севастополя. 18.03.2014 РФ оголосила про офіційне включення Криму до її території. Одночасно з цим протягом березня та на початку квітня 2014 року під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та ЗС РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ, взяли під контроль будівлі, у яких були розташовані органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07.04.2014 в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»), а 27.04.2014 в м. Луганську - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які досі функціонують.

Внаслідок військових дій у період з травня по серпень 2014 року сили оборони України звільнили частину раніше окупованих територій Донецької та Луганської областей. Датою початку тимчасової окупації РФ окремих територій України є 19.02.2014. АРК та м. Севастополь є тимчасово окупованими РФ з 20.02.2014. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими РФ (зокрема, окупаційною адміністрацією РФ) починаючи з 07.04.2014 відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VI. Надалі 24.02.2022 президент РФ оголосив початок так званої спеціальної військової операції. Після цього близько четвертої години ранку того ж дня ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України. 3 того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.

Так, 11.04.2022 ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Мирнограді Донецької області, діючи умисно, керуючись ідеологічними мотивами, сформованими під впливом російських та проросійських ЗМІ, не сприймаючи державну владу в Україні, з мобільного телефону Тесnо Рор 5 з IMEI 1 - НОМЕР_1 та з IMEI 2 - НОМЕР_2 із встановленою в ньому SIM-карткою з номером абонента НОМЕР_3 , використовуючи власний акаунт « ОСОБА_7 (Троян)» в соціально орієнтованій мережі «ТікТок» розмістив відеозапис із власним зверненням, в якому, звертаючись до «братья из города Алма-Ата», представляється як «ДНР» («вас приветствует «ДНР»), та не погоджується із думкою їх мешканця ( ОСОБА_8 ), «что Украина это сила, что Россия поступает неправильно, что Россия убивает мирных жителей у 2014 та 2022 роках», додавши при цьому до відео фрагмент листування з вказаною особою. У вказаному відеозаписі та листуванні ОСОБА_5 заперечує, що дії Російської Федерації неправильні та те, що вони вбивають мирних мешканців України, таким чином виправдовуючи збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.436-2 КК України як виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

22.09.2023 між ОСОБА_5 та прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_9 укладена угода про визнання винуватості, згідно з якою обвинувачений визнав повністю свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України. Сторонами узгоджена міра покарання обвинуваченому за ч.1 ст.436-2 КК України у вигляді виправних робіт строком на 1 рік із відрахуванням 10% із суми заробітку в дохід держави.

В суді обвинувачений свою винуватість визнав повною мірою та підтвердив, що суть і характер обвинувачення йому цілком зрозумілі, він дійсно вчинив вищевказаний злочин за обставин, зазначених в обвинувальному акті та угоді. Між ним та прокурором укладено угоду про визнання винуватості. Він повною мірою розуміє свої права у кримінальному провадженні та розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, усвідомлює характер та порядок відбування узгодженого покарання. Бажає затвердження угоди судом.

Захисник просив суд затвердити угоду, зазначив, що угода укладена у його присутності, порушень вимог закону при цьому допущено сторонами не було.

Прокурор в суді просила ухвалити відносно ОСОБА_5 обвинувальний вирок, яким затвердити угоду про визнання винуватості.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.436-2 КК України. Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене ним, є нетяжким злочином.

Вивченням угоди встановлено, що вона відповідає вимогам ст.472 КПК України, а її умови відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Укладення угоди було добровільним.

Судом обвинуваченому роз`яснені наслідки укладення угоди.

Суд вбачає, що при узгодженні покарання у вигляді виправних робіт сторони не вийшли за межі загальних засад призначення покарання, покарання обрано з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особи винуватого, який є осудною особою, раніше не судимий, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем фактичного мешкання характеризується позитивно, мешкає зі співмешканкою ОСОБА_10 та її дитиною ОСОБА_11 без реєстрації, працює водієм у ФОП ОСОБА_6 за трудовим договором, за місцем роботи характеризується позитивно. Обвинувачений усвідомлює обраний вид покарання і погоджується із ним.

Обставиною, що пом`якшує покарання, є щире каяття обвинуваченого, у той час як обставин, які покарання обтяжують, не встановлене. Матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не завдана.

З урахуванням всіх обставин справи суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором ОСОБА_3 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, з одного боку, та ОСОБА_5 з іншого боку, та призначити останньому узгоджене сторонами покарання.

Крім того, суд вважає за необхідне усунути допущену в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості технічну описку та уточнити ім`я обвинуваченого, вказане в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості як ОСОБА_12 , оскільки згідно з паспортом громадянина України НОМЕР_4 ОСОБА_5 правильно йменується як « ОСОБА_13 », і саме таким чином його ім`я зазначається у вироку суду.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України, розподіл процесуальних витрат - в порядку ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст.314,370,373,374,475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22.09.2023 між прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з іншого боку, у кримінальному провадженні №12022050000000427 від 30.04.2022.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України, і призначити йому покарання у вигляді виправних робіт строком на 1 (один) рік з відрахуванням 10% від заробітної плати в дохід держави.

Речові докази - мобільний телефон Тесnо Рор 5 з IMEI 1 - НОМЕР_1 та з IMEI 2 - НОМЕР_2 із встановленою в ньому SIM-карткою з номером абонента НОМЕР_3 - повернути ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави витрати на залучення експертів з проведення судової комп?ютерно-технічної експертизи в розмірі 4530 (чотири тисячі п`ятсот тридцять) грн 48 коп. та з проведення судової лінгвістичної експертизи писемного мовлення в сумі 3209 (три тисячі двісті дев`ять) грн 09 коп.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через даний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: ОСОБА_1