Рішення № 11450534, 21.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2010 р.                                                   Справа №01/3053

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Швидкої О.В., за участю представників сторін:

від позивача: Веретенін Є.О. –директор, Косяк В.І. –представник за довіреністю,

від відповідача –Кібець С.В. –представник за довіреністю,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг», м. Київ

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Підгайдамацькі ферми», с. Селище, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області

про стягнення 1038210 грн. 13 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг»до суду подано позовну заяву про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Підгайдамацькі ферми»заборгованості по лізинговим платежам - 780243 грн. 41 коп., 72321 грн. 73 коп. пені, 31110 грн. 19 коп. три проценти річних, 154534 грн. 80 коп. інфляційних донарахувань.

Представники позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримали у повному обсязі та просили задовольнити з мотивів та підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні, відзиві на позовну заяву та доповненні до нього у задоволені позову просив відмовити повністю, оскільки позивач не повідомив відповідача про перебування майна, переданого йому відповідно до умов укладеного між сторонами договору оперативного лізингу від 26.07.2005 №9, в заставі банку в якості забезпечення виконання зобов’язань позивача перед останнім. З цієї причини відповідач припинив сплату лізингових платежів. Крім того, наявність підстав вважати нотаріально не посвідчений договір лізингу недійсним, викликала у відповідача сумніви щодо можливості передачі позивачем у власність предмета лізингу після сплати всіх лізингових платежів.

          Провадження у справі зупинялося у зв’язку з переглядом в апеляційному та касаційному порядках рішення господарського суду міста Києва від 14 квітня 2010 року по справі №17/34, яким відмовлено у задоволені позову відповідача у даній справі до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг»про визнання недійсним договору оперативного лізингу №9 від 26.07.2005.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши доводи представників сторін, вважає за необхідне позов задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг»(лізингодавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Підгайдамацькі ферми»(лізингоодержувач) 26 липня 2005 року було укладено договір оперативного лізингу №9 (далі –Договір).

У відповідності з умовами укладеного Договору лізингодавець передає лізингоодержувачу, а останній отримує від лізингодавця в платне користування на умовах оперативного лізингу вказане в п. 1.1. Договору майно –обладнання для облаштування корівника. Відповідно до п. 1.1. Договору лізингодавець, згідно з заявкою на оперативний лізинг №2 від 18.07.2005 (додаток №1 до Договору) лізингоодержувача, за договорами №№1/07, 1/07-01, 1/07-01-01 від 19.07.2005, договором №28-07-05-ЛКЕ-1, договором №58 від 20.07.2005 здійснює придбання у Швець В.А., Швець С.Л., Волкова Т.А., ТОВ СП «АгроІнМаш»та ДП «ДеЛаваль»обладнання для облаштування корівника в комплектації згідно з специфікаціями до договорів №№1/07, 1/07-01, 1/07-01-01, 28-07-05-ЛКЕ-1, 58. Вартість майна, що передається в оперативний лізинг, відповідно до п. 1.3. Договору склала 592466 грн. 00 коп.

Строк лізингу складає шістдесят місяців з моменту підписання Договору (п. 2.1. Договору).

Розділом 3 Договору визначено, що плата за користування об’єктом лізингу вноситься лізингоодержувачем у вигляді лізингових платежів. Розрахунок лізингових платежів приводиться в «Графіку лізингових платежів», який є додатком №2 до Договору. Перерахування лізингових платежів проводиться лізингоодержувачем на розрахунковий рахунок позивача, вказаний в рахунку-фактурі, згідно з графіком лізингових платежів не пізніше 25 дня місяця, вказаного в графіку.

Передача лізингодавцем та прийняття лізингоодержувачем майна в лізинг засвідчується «Актом прийому-передачі»майна в лізинг.

Майно, вартість якого склала 611294 грн. 75 коп., було передано позивачем відповідачу 18.10.2005, що підтверджується актом прийому передачі та актом-прийомки, які підписані та засвідчені печатками обох сторін.

Відповідач взяті на себе договірні зобов’язання порушив, у зв’язку з чим на день звернення до суду із позовом заборгованість перед позивачем склала 780243 грн. 41 коп. за період з 01.02.2007 по 02.12.2009, яку останній просить стягнути у примусовому порядку.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 72321 грн. 73 коп. пені за період з 05.06.2009 по 02.12.2009, 154534 грн. 80 коп. трьох процентів річних та 31110 грн. 19 коп. інфляційних донарахувань за весь час прострочення.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі –ГК України). Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо перебування предмету лізингу у банківській заставі, оскільки ця обставина не перешкоджає як використанню відповідачем предмету лізингу, так і обумовленої договором оплати цього використання. Також безпідставні посилання відповідача на ч. 3 ст. 538 ЦК України щодо наявності підстав для зупинення виконання свого обов’язку через недійсність договору лізингу.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу в розмірі 780243 грн. 41 коп. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.5. договору сторони встановили, що у випадку затримки лізингових платежів лізингоодержувач сплачує пеню з простроченої суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Позивачем розрахунки пені, донарахувань з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних вчинені вірно та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути 10382 грн. 10 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Підгайдамацькі ферми», с. Селище, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, п/р 260099257 в УОД АППБ «Аваль»м. Черкаси, МФО 354411, код 33246688 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг», Кудрявський узвіз, будинок 5-Б, м. Київ, п/р 26002301434 в філії Подільського відділення №5393 ВАТ «Ощадбанк»в м. Києві, МФО 320382, код 24595280 заборгованості по лізинговим платежам 780243 грн. 41 коп., 72321 грн. 73 коп. пені, 31110 грн. 19 коп. три проценти річних, 154534 грн. 80 коп. інфляційних донарахувань, витрат зі сплати державного мита в сумі 10382 грн. 10 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Чевгуз

Повне рішення складено 27 вересня 2010 року.