Рішення № 11450396, 23.09.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.10 Справа № 17/95-10. за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Хлібзавод «Залізничник», м.Тростянець, Сумська область

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Тростянець

Сумська область

про розірвання договору, стягнення 19187 грн. 47 коп. та зобовязання вчинити певні дії.

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача Резнік Л.С.

Від відповідача не зявився.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить розірвати договір оренди торгівельного обладнання, укладений 01 січня 2007 року між сторонами; стягнути з відповідача на свою користь 19187 грн. 47 коп. заборгованості, яка виникла у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди обладнання від 01.01.2007 р.; зобовязати відповідача негайно повернути орендоване майно в технічно справному стані згідно до його опису від 01 січня 2007 року, який є додатком до договору оренди обладнання, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі.

Від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд збільшити суму кредиторських вимог по заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед ВАТ «Хлібзавод «Залізничник» на 1255 грн. 19 коп. всього стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ВАТ «Хлібзавод «Залізничник» 20442 грн. 66 коп. (в тому числі орендна плата 542 грн. 20 коп., пеня 19900 грн. 46 коп.).

Згідно ч. 3 ст. 46 ГПК України до заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за винятком випадків звільнення від сплати цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати.

Судом встановлено, що до заяви про збільшення позовних вимог позивачем не було додано доказів сплати державного мита.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Таким чином, суд повертає позивачу заяву про уточнення позовних вимог з додатком на 1 аркуші без розгляду відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В письмовому відзиві просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що спірний договір розірваний з 1 січня 2009 року, тому нарахування боргу є безпідставним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та дослідивши докази по справі, суд встановив:

01 січня 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Хлібзавод «Залізничник» і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди обладнання (далі за текстом «Договір»), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове користування торгівельне обладнання для промислового використання, загальною вартістю 2711 грн. 16 коп.

Згідно п. 3.1. Договору майно, що орендується, повинно бути передано позивачем та прийнято відповідачем протягом 10 днів з моменту підписання даного Договору.

Зі змісту п. 4.2. Договору термін оренди складає один рік з моменту прийняття майна, за актом приймання.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Таким чином, судом встановлено, що договір продовжував свою дію після закінчення строку його чинності.

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2008 р. на адресу відповідача був надісланий лист-повідомлення №271 про розірвання договору оренди обладнання від 01.01.2007 р. згідно рішення Правління №15 від 26.11.2008 року.

Враховуючи відмову позивача від договору оренди, суд дійшов до висновку про те, що договір оренди обладнання від 01 січня 2007 р. був припинений з 01.01.2009 р., отже визнання даного договору розірваним в судовому порядку не вимагається, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що починаючи з листопада 2008 р. відповідач ухиляється від обовязку щомісячної сплати орендної плати і станом на 05 липня 2010 року несплачена заборгованість складає 542 грн. 20 коп.

Відповідно до п. 5.1. Договору розмір місячних орендних платежів складає 22 грн. 60 коп., з ПДВ 27 грн. 11 коп.

Згідно п. 5.2. Договору орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача або готівкою в касу позивача не пізніше 5 числа наступного місяця.

Враховуючи те, що договір оренди обладнання, укладений між сторонами 01 січня 2007 року, був припинений з 01.01.2009 року, суд приймає до уваги період нарахування заборгованості з 01.01.2007 р. по 01.01.2009 р.

З розрахунку, доданого до позовної заяви, вбачається, що станом на 01.01.2009 р. за відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 54 грн. 22 коп.

Проте, відповідач в обґрунтування своїх заперечень надав суду копію платіжного доручення №15 від 28 січня 2009 року на суму 54 грн. 22 коп., яке свідчить про сплату відповідачем орендної плати за грудень 2008 року і про відсутність у нього заборгованості взагалі.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що відповідач подав суду докази сплати боргу в сумі 54 грн. 22 коп., тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 19187 грн. 47 коп. заборгованості є необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Зі змісту п. 8.1. Договору вбачається, що після закінчення терміну оренди відповідач зобовязаний протягом 3 днів повернути майно позивачу разом з тарою, упаковкою та технічною документацією (комплектно) за актом передачі.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній відповідний акт прийому-передачі майна, який би свідчив про повернення відповідачем позивачу орендованого обладнання, тому вважає за доцільне зобовязати відповідача повернути позивачу майно згідно опису від 01.01.2007 р., який є додатком до договору оренди обладнання від 01.01.2007 р.

Під час звернення з позовом ВАТ «Злібзавод «Залізничник» сплатив державне мито в сумі 191 грн. 88 коп. згідно квитанції №ПН468891 від 23.07.2010 р., що складає 1% від майнової вимоги щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості по договору оренди.

Відповідно до підпункту «б» ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р. із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру справляється державне мито в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що позивачем заявлено поряд з майновою вимогою в позові ще дві вимоги немайнового характеру щодо розірвання договору оренди та повернення орендованого майна, з позивача в доход державного бюджету необхідно стягнути 85 грн. 00 коп. за кожну вимогу немайнового характеру, а разом 170 грн. 00 коп. державного мита.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Повернути Відкритому акціонерному товариству «Хлібзавод «Залізничник» заяву про уточнення позовних вимог з додатком на 1 аркуші без розгляду.

2.Позов задовольнити частково.

3.Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Відкритому акціонерному товариству «Хлібзавод «Залізничник» (42600, Сумська область, м. Тростянець, пров. Гаївський, 2-Б, код 23050348) майно згідно опису від 01.01.2007 р., який є додатком до договору оренди обладнання від 01.01.2007 р.

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Хлібзавод «Залізничник» (42600, Сумська область, м. Тростянець, пров. Гаївський, 2-Б, код 23050348) 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 78 грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Хлібзавод «Залізничник» (42600, Сумська область, м. Тростянець, пров. Гаївський, 2-Б, код 23050348) в доход державного бюджету м. Суми (р/р 31112095700002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код ЗКПО 23636315, код 22090200, символ 095) 170 грн. 00 коп. державного мита.

6.В іншій частині в позові відмовити.

7.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя