Рішення № 11450333, 16.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2010 р.Справа № 7/335-10-3560 За позовом: ТОВ „Електроніка”, м.Одеса

до відповідачів: Одеська міська рада;

Виконавчий комітет Одеської міської ради

про визнання права власності

Суддя Лепеха Г.А.

Представники сторін:

Від позивача –Чернишева Т.В., за довіреністю.

Від відповідачів –Асташенкова О.І., за довіреностями.

У судовому засіданні 14.09.2010р. оголошувалась перерва до 16.09.2010р. за правилами ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Електроніка” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання права власності на громадську будівлю кафе-бару загальною площею 170,1 кв.м., який знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Корольова, 43-б.

Представник відповідача відзив на позов не надав, у судовому засіданні 16.09.2010р. позовні вимоги по суті не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи та заслухавши представників сторін у відкритому судовому засіданні, суд встановив:

21.09.1999р. виконавчим комітетом Одеської міської ради було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю „Електроніка” за адресою: Одеська область, м.Одеса, площа Соборна, 2, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 15561200000012804.

04.09.2002р. товариству з обмеженою відповідальністю „Електроніка” на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 08.01.2002р. №2 було передано у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,035 гектарів (350,00 кв.м.) у межах, визначених на плані, яка знаходиться на території Таїровської селищної ради по вул. Академіка Корольова, 43-б, на якій було побудовано кафе-бар, загальною площею 170,1 кв.м., про що свідчить технічний паспорт на громадський будинок №43-б від 26.01.2010р.

10.08.2009р. Одеське міське управління головного управління МНС України в Одеській області надало дозвіл №285, на початок роботи приміщень, кафе з літнім майданчиком ТОВ „Електроніка”.

11.12.2001р. був укладений договір між ТОВ „Електроніка” та комунальним підприємством „Одесводоканал” про надання послуг водопостачання та водовідведення.

29.07.2009р. Позивачем була отримана відповідь від санітарно-епідеміологічної станції м.Одеси на запит від 29.07.2009р., яка вважає можливим експлуатацію кафе на 15 місць по реалізації страв нескладного приготування, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, 43-б. 15.02.2010р. Позивачем отримані Технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок № 60510-10 від ВАТ „Одесаобленерго” .

10.03.2010р. від комунального підприємства „Сервісний центр” Позивачем були отримані Технічні умови про надання послуг водопостачання та водовідведення кафе-бару, який розташований за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, 43-б.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права.

Крім цього відповідно до ст.ст. 15, 16, 392 ЦК України у разі, якщо якась особа не визнає право власності іншої особи на належне такій іншій особі на праві власності майно, порушує право власності такої іншої особи на це майно, така інша особа має право звернутися до суду з позовом до особи, що порушила або не визнає її право власності для захисту свого права власності.

Згідно положень ст. 376 Цивільного кодексу України Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Позов про визнання права власності –це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на майно.

Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно.

Згідно приписів ст.31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до компетенції виконавчих комітетів місцевих рад відноситься надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об’єктів містобудування незалежно від форм власності, а також здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням містобудівного законодавства.

Правові наслідки самовільного будівництва встановлюються ст.376 ЦК України та не регулюються іншими правовими нормами з питань містобудування та забудови територій.

Згідно з Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 року №1952-IV (з наступними змінами та доповненнями), що регулює відносини, пов’язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, до правовстановлюючих документів, якими є судові рішення, відносяться рішення, якими за результатами розгляду справи у позовному провадженні або в порядку окремого провадження у відповідності з положеннями глави 33 Цивільно-процесуального кодексу України у резолютивній частині визнано право власності за конкретним суб’єктом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд доходить до висновку, що самочинна побудова кафе-бару за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, 43-б відповідає існуючим у будівництві нормам і правилам, визнання вказаного права власності не призведе до порушення прав інших осіб.

Отже, позовні вимоги є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не заперечуються відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 р. №8/219-07, відповідно до якої державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15, враховуючи приписи Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993 №7-93 (із змінами та доповненнями) суд покладає судові витрати по сплаті державного мита у сумі 10200,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на Позивача згідно ст.ст. 44-49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати право власності за товариством з обмеженою відповідальністю „Електроніка” (код ЄДРПОУ 13925797) на громадську будівлю кафе-бару загальною площею 170,1 кв.м., який складається у літ. „А”: з А 1-1 –коридор 5,5 кв.м., А 1-2 – зал 8,8 кв.м., А 1-3 –зал 15,5 кв.м., А 1-4 –зал 10, 3 кв.м., А 1-5 –зал 76,9 кв.м., А 1-6 –бар 22,4 кв.м., А 1-7 –мийочна 4,9 кв.м., А 1-8 – туалет 1,0 кв.м., А 1-9 –туалет 1,1 кв.м., А 1-10 –вхід по підвалу 2,5 кв.м.; у літ. „Б”: з Б 1-1 –коридор 3,8 кв.м., Б 1-2 –кухня 15,5 кв.м.; у літ. „В”: з В 1-1 –туалет 1,9 кв.м., який знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Корольова, 43-б.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Електроніка” (м.Одеса, площа Соборна, 2. Код ЄДРПОУ 13925797) до Державного бюджету України на р/р 31114095700008 Управління Державного казначейства в Одеській області МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 витрати по сплаті державного мита в сумі 10 200 /десять тисяч двісті/ грн. 00 коп. через ДПІ у Приморському районі м.Одеси.

Рішення господарського суду є обов’язковим до виконання на усій території України відповідно до вимог ст.45 ГПК України та підлягає державній реєстрації в комунальному підприємстві „Одеське МБТІ та РОН” на підставі ст.182 ЦК України та ст.19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

Рішення набирає законної сили після закінчення

строку подання апеляційної скарги.

Наказ видати після прийняття рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення складено 17.09.2010р.