Рішення № 11449462, 06.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2010 р.Справа № 24-23/25-10-1658 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ПРЕСТИЖ"; до відповідача: Комунального підприємства "Управління комунального господарства с.м.т. Сергіївка";

про стягнення 176462,07 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

Представники:

від позивача: Колодяжний Д.П. за довіреністю від 02.04.2010 року;

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: про стягнення 176462,07 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СК ПРЕСТИЖ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Комунального підприємства "Управління комунального господарства с.м.т. Сергіївка" про стягнення 220836,15 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.04.2010 р. порушено провадження по справі № 23/25-10-1658.

11.05.2010 р. від відповідача надійшло клопотання № 168 від 06.05.2010 р. (вх. 11795) про відкладення розгляду справи у зв’язку з бажанням відповідача укласти з позивачем мирову угоду. До свого клопотання відповідач надав лист-звернення до позивача та проект мирової угоди. З доданих до клопотання документів вбачається, що відповідач підтверджує наявність в них боргу перед позивачем за договором безпроцентної позики від 18.12.2008 р. та Комунальне підприємство "Управління комунального господарства с.м.т. Сергіївка" не заперечує проти сплати даного боргу та штрафних санкцій за Договором.

03.06.2010 р. від позивача надійшли Письмові пояснення від 01.06.2010 р. (вх. 14325) у яких позивач підтверджує, що вони дійсно отримали від відповідача проект мирової угоди, але позивач не погоджується укладати з відповідачем будь-які мирові угоди та підтримує заявлені позовні вимоги.

Від позивача 03.06.2010 надійшло клопотання про уточнення позовних вимог від 01.06.2010 р. (вх. 14326) відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача: суму основної заборгованості –145 000,00 грн.; суму штрафу –7 500,00 грн.; суму інфляційних –14 376,15 грн.; неустойку –16 757,94 грн.; 3% річних –5 138,22 грн.; 1 887,72 грн. державного мита та 201,73 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.06.2010 р. строк розгляду справи продовжено до 15.07.2010 р.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області № 150-р від 07.07.2010 р. у зв’язку з перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному справу № 23/25-10-1658 передано на розгляд судді Оборотовій О.Ю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.07.2010 р. справу прийнято до провадження судді Оборотової О.Ю. та праві присвоєно № 24-23/25-10-1658.

Від позивача 02.08.2010 надійшло клопотання про уточнення позовних вимог від 02.08.2010 р. (вх. 19917) відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача: суму основної заборгованості –132 000,00 грн.; суму штрафу –7 500,00 грн.; суму інфляційних –14 376,15 грн.; неустойку –16 757,94 грн.; 3% річних –5 827,98 грн.; 1 894,62 грн. державного мита та 202,47 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Представник відповідача в судові засідання не з’являвся відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалам відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні після видалення суду до нарадчої кімнати оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, - суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "СК ПРЕСТИЖ" (Позикодавець) та Комунальним підприємством "Управління комунального господарства с.м.т. Сергіївка" (Позичальник) було укладено Договір безпроцентної позики від 18.12.2008 р.

П 1.1. Договору визначено, що за цим Договором Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому Договором, а Позичальник зобов’язується повернути їх Позикодавцю.

Відповідно до п. 2.1. сума позики за Договором становить 150 000 грн., а строк повернення позики, визначений п. 4.1. Договору, –31 березня 2009 р.

Як зазначено у п. 5.1. Позичальник зобов’язаний повернути суму позики в останній день строку, встановленого в п. 4.1. даного Договору.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії платіжного доручення № 363 від 23 грудня 2008 р. позивач на виконання умов договору перерахував на рахунок відповідача 150000,00 грн.

Однак, відповідач не виконав зобов'язання за Договором та не повернув у встановлений строк позивачу позику в сумі 150 000,00 грн. У зв’язку з чим, позивач звернувся до відповідача з претензією № 01-0609 про прострочення виконання договору позики від 15 червня 2009 р. у якій просить відповідача сплатити суму позики та штрафні санкції передбачені договором.

Відповідач отримавши претензію позивач направив Товариству з обмеженою відповідальністю "СК ПРЕСТИЖ" Відповідь на претензію № 1470 від 22 червня 2009 р. у який відповідач зазначив, що претензійні вимоги позивача вони визнають в повному обсязі та зобов’язуються сплатити їх у строк до кінця липня 2009 р.

Однак, відповідач 28.08.2009 р. перерахував позивачу лише 5 000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою з банку.

Оскільки залишок суми позички та штрафні санкції станом на березень 2010 р. відповідачем так і не були погашені, позивач вимушений був звернутись з позовною заявою до Господарського суду Одеської області.

Таким чином на момент подання позовної заяви заборгованість Комунального підприємства "Управління комунального господарства с.м.т. Сергіївка" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "СК ПРЕСТИЖ" за Договором безпроцентної позики від 18.12.2008 р. склала 145 000,00 грн. Однак, у процесі розгляду справи відповідачем було сплачено 13 000,00 грн. за Договором безпроцентної позики від 18.12.2008 р., таким чином сума основної заборгованості склала 132 000,00 грн.

Своїми діями відповідач порушив вимоги не лише Договору, але й ст. 525 ЦК України, якою встановлено заборону односторонньої відмови від виконання зобов'язань.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання зобов’язані виконувати господарські зобов’язання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або акту цивільного законодавства.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню основна заборгованість за договором безпроцентної позики від 18.12.2008 р. у розмірі 132 000,00 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму штрафу –7500,00 грн.; суму інфляційних –14 376,15 грн.; неустойку –16 757,94 грн.; 3% річних –5827,98 грн.

Щодо стягнення інфляційних у розмірі 14 376,15 грн. та 3% річних у розмірі 5827,98 грн. слід зазначити наступне.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення інфляційних у розмірі 14 376,15 грн. та 3% річних у розмірі 5827,98 грн. на думку суду цілком обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення неустойки у розмірі 16 757,94 грн. та штрафу у сумі 7500,00 грн. слід зазначити наступне.

Щодо стягнення пені, та штрафу то ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України. Натомість, згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III від 10.01.2002 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, згідно ст. 3 названого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 285 ЦК України позовна давність у один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а згідно вимогам до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Окрім того, п.6.1. Договору визначено, що при прострочені повернення позики (її частини) Постачальник сплачує штраф у розмірі 5% від неповерненої суми позики.

Таким чином, у відповідності з Договором та керуючись п. 6 ст. 232 ГК України відповідачу нарахована пеня у розмірі 16 757,94 грн. та штраф –7500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що уточнені позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ПРЕСТИЖ" до Комунального підприємства "Управління комунального господарства с.м.т. Сергіївка" про стягнення 176462,07 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Управління комунального господарства с.м.т. Сергіївка" (67780, Одеська обл., Б-Днітровський р-н, с.м.т. Сергіївка, вул. Лісна, 2; код ЄДРПОУ 32018197; п/р 26007002912001 в АКБ "Імексбанк" МФО 328384) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ПРЕСТИЖ" (68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці, 11, кв. 3; код ЄДРПОУ 14365871; п/р 26000310018414 в ОФ АКБ "УСБ" м. Одеса, МФО 328016) 176 462,07 грн., що складається з суми основного боргу у розмірі 132 000,00 грн.; суму штрафу –7 500,00 грн.; суму інфляційних –14 376,15 грн.; неустойку –16 757,94 грн.; 3% річних –5 827,98 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Управління комунального господарства с.м.т. Сергіївка" (67780, Одеська обл., Б-Днітровський р-н, с.м.т. Сергіївка, вул. Лісна, 2; код ЄДРПОУ 32018197; п/р 26007002912001 в АКБ "Імексбанк" МФО 328384) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ПРЕСТИЖ" (68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці, 11, кв. 3; код ЄДРПОУ 14365871; п/р 26000310018414 в ОФ АКБ "УСБ" м. Одеса, МФО 328016) - 1 894,62 грн. державного мита та 202,47 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.09.2010 р.

Суддя