Рішення № 11448722, 30.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2010 р.Справа № 3/35-10-2651 За позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 2077,00 грн.

Суддя Дяченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Семенюк Ю.В., представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою та заявою про уточнення позовних вимог від 25.08.2010р. до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд розірвати договір оренди №26/58 від 20.05.2004р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради з нежитлового приміщення напівпідвалу, загальною площею 63,1 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованість з орендної плати у сумі 1814,34 грн., пеню у сумі 262,66 грн. і відшкодувати судові витрати.

Фізична особи-підприємця ОСОБА_1 у судові засідання не зявився, письмового відзиву на позовні вимоги не надав, свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, за адресою реєстрації, яка не змінювалась, що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру від 25.06.2010р., у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

20 травня 2004 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено Договір №26/58 оренди нежитлового приміщення, (надалі за текстом Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежиле напівпідвальне приміщення загальною площею 63,7 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

За умовами Договору, за орендоване приміщення Орендар зобовязався сплачувати орендну плату, що становила на перший місяць після підписання договору оренди 301,15 грн., без урахування ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції. Орендар зобовязався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності. Умовами договору передбачався строк його дії до 01.05.2005р. Строк дії договору неодноразово продовжувався сторонами на підставі додаткових угод наявних у матеріалах справи.

На підставі двосторонньо підписаного додаткового погодження від 26.12.2008р. до договору оренди нежитлового приміщення сторонами договору змінено площу орендованого приміщення з 63,7 кв. м на 63,1 кв. м на підставі технічного паспорту ОМБТІ та РОН від 23.06.2006р., встановлено орендну плату, що підлягала сплаті з 26.12.2008р. у розмірі 936,60грн. та продовжено дію договору до 26.12.2011р.

В порушення вимог договору за період з липня 2009р. по червень 2010р. відповідачем сплачувалась орендна плата несвоєчасно та не у повному обсязі. Так, станом на 08.06.2010 року за ним рахувалась заборгованість з орендної плати в розмірі 1897,42 грн.

15.04.2010р. позивач звернувся до відповідача з листом, у якому повідомив про наявну заборгованість, та у звязку з несвоєчасним виконанням договірних зобовязань з боку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 просив відповідача розірвати договір за погодженням сторін та передати приміщення Представництву у строк до 04.05.2010р.

Як вбачається з розрахунку позивача станом на 13.08.2010р., відповідач частково сплатив заборгованість платежами від 14.06.2010р. на суму 500 грн., від 22.06.2010р. на суму 500 грн., від 14.07.2010р. на суму 500 грн., від 27.07.2010р. на суму 300 грн., від 10.08.2010р. на суму 500грн., та станом на серпень 2010р. за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість з орендної плати у сумі 1814,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов Договору відповідачем щодо своєчасного внесення орендної плати та направлені на розірвання договору оренди №26/58 від 20 травня 2004 року, стягнення наявної заборгованості та пені та виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з орендованого приміщення.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно з Положенням про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.03.2003р. №1040-ХХІV, у компетенцію Представництва входять питання управління нерухомим майном територіальної громади м. Одеси.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобовязань.

Статтею 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна” серед основних обовязків орендаря визначено зобовязання вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

В абзаці другому пункту 13 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобовязань, передбачених ст. 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного Кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналізуючи умови договору оренди нежитлового приміщення, положення якого передбачають обовязок орендаря сплачувати орендну плату не пізніше 15-го числа поточного місяця за який виконується розрахунок, суд вважає що фактичне невиконання даних положень є істотним порушенням умов діючого договору, а тому вимога позивача про розірвання договору є цілком законною.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності у Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради законних підстав для розірвання договору.

Положеннями п. 2ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до положень ст. 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як наслідок, заявлені Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради вимоги про виселення відповідача зі спірного приміщення після розірвання договору є реалізацією права Представництва як органу, що здійснює управління нерухомим майном територіальної громади м. Одеси, тому дані вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно умов п. 5.2 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем заборгованості з орендної плати станом на 13 серпня 2010р. та пені за період з жовтня 2009р. по липень 2010р., вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 1814,34 грн., пені у сумі 262,66 грн., розірванням договору оренди №26/58 від 20 травня 2004 року та виселенням відповідача з займаного приміщення.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 187 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди № 26/58 від 20.05.2004р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

3. Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 26302595) з нежитлового приміщення напівпідвалу, загальною площею 63,1 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 26302595) 1814 (одна тисяча вісімсот чотирнадцять) грн. 34 коп. заборгованості з орендної плати, 262 (двісті шістдесят дві) грн. 66 коп. пені, 187 грн. (сто вісімдесят сім) грн. витрат на оплату державного мита; 236 грн. (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя