Рішення № 11448684, 27.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2010 р.Справа № 15/101-10-2724 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача - не з’явився;

від відповідача - Костюк Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” про стягнення заборгованості в сумі 5926224,00 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” до Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт” про припинення дії додаткової угоди, -

ВСТАНОВИВ:

В засіданнях суду 14.07.2010 р., 23.07.2010 р., 04.08.2010 р. та 20.08.2010 р. оголошувалась перерва в порядку п. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Державне підприємство „Миколаївський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” заборгованості за договором № 190-Р від 30.12.2008 р. в сумі 5926224,00 грн., посилаючись на наступне.

30.12.2008 року між Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” був укладений договір № 190-Р про взаємодію, яким був регламентований порядок взаємодії і координації сторін у процесі здійснення портом та ТОВ „СБК „Морвест” виробничої діяльності на акваторії позивача, з урахуванням передачі портом відповідачу суден у бербоут-чартер і укладання відповідних договорів.

Згідно п.п. 3.1 договору про взаємодію порт взяв на себе наступні зобов'язання:

- за оплату надавати суднам підприємства на період дії даного договору можливість: подачі електроенергії на судна підприємства через берегові електричні колонки; постачання прісної води на судна підприємства з берегової колонки порту; стоянки суден (плавзасобів) підприємства біля нульового причалу порту;

- надавати підприємству у письмовій формі змінно-добовий план для можливості укомплектування суден;

- надавати відповідно до діючих тарифів порту перепустки працівникам і автотранспорту підприємства, для проходу (проїзду) до місця базування суден на території порту;

- підтримувати свої гідротехнічні споруди в справному стані;

- контролювати і підтримувати заявлені глибини;

- установлювати єдиний режим експлуатації портових споруд і устаткування відповідно до нормативів і Зводу звичаїв ДП „ММТП”;

-          забезпечити своєчасні розрахунки з підприємством щодо наданих порту послуг згідно з укладеними договорами.

ТОВ „СБК „Морвест” в свою чергу відповідно до умов договору № 190-Р про взаємодію зобов'язалось, зокрема:

- щодня і постійно, на весь термін дії даного договору, утримувати на акваторії порту таку кількість буксирів, яка необхідна і достатня за потужністю для цілодобового забезпечення безпеки судноплавства, виконання необхідної кількості буксирувальних і швартовних операцій на акваторії і біля причалів порту у відповідності зі змінно-добовим планом роботи порту. Щомісяця узгоджувати з першим заступником начальника порту, а в його відсутність, з головним диспетчером порту закріплення суден підприємства на наступний місяць;

- проводити аварійно-рятувальні роботи в зоні відповідальності порту;

- у термін не пізніше 40 календарних місяців з дати підписання даного договору, у залежності від завантаження заводу-будівельника, забезпечити за свій рахунок введення в експлуатацію для роботи на акваторії порту одного нового буксиру потужністю 3500 к.с;

- на договірних умовах, за попереднім узгодженням диспетчерських служб порту і підприємства, виділяти судна за заявкою порту на зазначену в ній дату і час;

-          у погоджені з портом терміни й у встановленій формі письмово інформувати порт щодо виробничих показників діяльності за місяць, квартал, півріччя і рік, а також надавати іншу інформацію за письмовими звертаннями порту відповідно до запитів керівних і контролюючих органів;

- виконувати відповідні вимоги порту щодо надання необхідної інформації для здійснення портом загального контролю за технічним станом суден підприємства, переданих йому портом у бербоут-чартер і забезпечення виконання портом функцій, покладених на нього чинним законодавством;

- здійснювати технічну і комерційну експлуатацію суден, переданих йому портом у бербоут-чартер відповідно до політики підприємства, спрямованої на утримання суден у справному стані і готовності до використання за призначенням, на забезпечення безпеки мореплавства на акваторії порту, виконання запланованої кількості швартовних операцій для забезпечення виконання змінно-добового плану порту, досягнення позитивного фінансового результату від діяльності суден підприємства і виконання зобов'язань перед портом щодо придбання і введення в експлуатацію одного нового буксиру відповідно до п. 3.2.5. даного договору;

- за заявками порту здійснювати зняття лляльних і фекальних вод, сміття із суден, що заходять у порт і сплатили порту санітарний збір.

Також позивач зазначає, що 24.12.2008 р. між портом та ТОВ „СБК „Морвест” були укладені наступні договори бербоут-чартеру:

- договір № 33-П від 24.12.2008 року про передачу у бербоут-чартер буксиру „Українець”;

- договір № 34-П від 24.12.2008 року про передачу у бербоут-чартер п/з „ПС-361”;

- договір № 35-П від 24.12.2008 року про передачу у бербоут-чартер плавпричалу „ПРП-52”;

- договір № 36-П від 24.12.2008 року про передачу у бербоут-чартер плавмайстерні „ПМ-602”;

- договір № 37-П від 24.12.2008 року про передачу у бербоут-чартер водолію „Нарзан”;

- договір № 38-П від 24.12.2008 року про передачу у бербоут-чартер плавкрану „ПК-23”;

- договір № 39-П від 24.12.2008 року про передачу у бербоут-чартер нафтосміттезбірнику „МНМС-101”;

- договір № 40-П від 24.12.2008 року про передачу у бербоут-чартер катеру „Боевой”;

- договір № 41-П від 24.12.2008 року про передачу у бербоут-чартер буксиру „Урал”;

- договір № 42-П від 24.12.2008 року про передачу у бербоут-чартер баржі „ДМ-2020”;

- договір № 43-П від 24.12.2008 року про передачу у бербоут-чартер буксиру „Докер”;

- договір № 44-П від 24.12.2008 року про передачу у бербоут-чартер теплоходу „Юбилейный”;

- договір № 35-П від 24.12.2008 року про передачу у бербоут-чартер буксиру „Бугский”.

Враховуючи те, що договором про взаємодію № 190-Р від 30.12.2008 року не була встановлена плата за надання портом відповідачу послуг, пов'язаних з використанням інфраструктури порту (акваторії, підхідного каналу, послуг з диспетчеризації тощо), 30.12.2008 року до цього договору було підписано додаткову угоду з питань врегулювання фінансових взаємовідносин, в якій сторони домовились, що така плата буде становити 20% від чистого доходу ТОВ „СБК „Морвест” (згідно форми 2м, рядок 030). Цією ж додатковою угодою сторони домовились про те, що ТОВ „СБК „Морвест” здійснює перерахування вищезазначеної суми за результатами кожного півріччя протягом кварталу, наступного за звітним півріччям. Відповідно до п. 3 даної додаткової угоди вона є невід'ємною частиною договору про взаємодію № 190-Р від 30.12.2008 року.

Як зазначає позивач, на виконання домовленостей, досягнутих у зазначеній додатковій угоді, 27.07.2009 року ТОВ „СБК „Морвест” був надісланий порту лист № 81/1 та надано копію фінансового звіту за 1-е півріччя 2009 року. Так, згідно до рядка 030 даного звіту про фінансові результати (форма 2-м) чистий дохід ТОВ „СБК „Морвест” за 1-е півріччя 2009 року склав 24049500,00 грн. Отже, сума, яка підлягала сплаті відповідачем на користь позивача склала 5771880 грн. (24049500 х 20% + 20% ПДВ).

11.08.2009 року позивачем та ТОВ „СБК „Морвест” був підписаний акт № 41562491 наданих послуг, пов'язаних з використанням інфраструктури порту на суму 5771880,00 грн. Того ж дня портом був виставлений відповідачу рахунок № 41562491 р від 11.08.2009 року на сплату 5771880,00 грн.

Як стверджує позивач, даний рахунок був сплачений ТОВ „СБК „Морвест” у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 28.08.2009 року, № 499 від 28.08.2009 року, № 2 від 31.08.2009 року та № 6 від 18.09.2009 року на загальну суму 5771880 грн.

25.02.2010 року позивач отримав від ТОВ „СБК „Морвест” лист вх. № 783 та копію фінансового звіту за 2009 рік, з яких вбачається, що чистий дохід ТОВ „СБК „Морвест” за 2009 рік склав 48742100,00 грн.

З урахуванням того, що чистий дохід ТОВ „СБК „Морвест” за 1-е півріччя 2009 року склав 24049500,00 грн., відповідний дохід у другому півріччі 2009 року склав 24692600,00 грн. (48742100 - 24049500).

Таким чином, за твердженням позивача, сума, яка підлягає сплаті відповідачем за результатами другого півріччя 2009 року на користь позивача складає 5926224,00 грн. (4938520 (24692600 грн. х 20%) + 987704 грн. (20% ПДВ) = 5926224).

16.03.2010 року портом був наданий представнику ТОВ „СБК „Морвест” лист № 10-416 з доданням до нього 2-х екземплярів акту наданих послуг № 12552491 від 04.03.2010 року на суму 5926224,00 гривень для підписання та рахунку № 12552491 від 04.03.2010 року про сплату цієї суми.

Проте, як стверджує позивач, відповідачем акт наданих послуг № 12552491 від 04.03.2010 року підписаний не був, також не був сплачений рахунок № 12552491 від 04.03.2010 року на суму 5926224,00 грн.

26.04.2010 року порт повторно звернувся до ТОВ „СБК „Морвест” з листом № 10-517/1, яким просив відповідача підписати акт виконаних робіт № 12552491 від 04.03.2010 року та сплатити рахунок № 12552491 від 04.03.2010 року. Даний лист було отримано представником відповідача 30.04.2010 року, про що він розписався на примірнику порту. Натомість, ТОВ „СБК „Морвест” був надісланий порту лист № 66 від 27.05.2010 року, яким, як стверджує позивач, з непередбачених законом підстав товариство фактично відмовилось в односторонньому порядку сплачувати вищезазначений рахунок та запропонувало припинити дію додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин до договору № 190-Р про взаємодію від 30.12.2008 року.

Разом з тим, станом на теперішній час, рахунок № 12552491 від 04.03.2010 року на суму 5926224,00 грн. відповідачем не сплачений.

Враховуючи наведене та те, що ТОВ СБК „Морвест” в односторонньому порядку відмовилось від виконання зобов'язання щодо сплати наданих портом послуг в розмірі 20% від чистого доходу ТОВ „СБК „Морвест” (згідно форми 2м, рядок 030) відповідно до умов додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин до договору № 190-Р про взаємодію від 30.12.2008 року Державне підприємство „Миколаївський морський торговельний порт” звернулось до суду з даним позовом про стягнення з ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” заборгованості за договором № 190-Р від 30.12.2008 р. в сумі 5926224,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.06.2010 р. порушено провадження у справі № 15/101-10-2724 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт” про припинення дії додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин від 30.12.2008 р. з 01.07.2009 р., посилаючись на наступне.

24 грудня 2008 року між ДП „Миколаївський морський торговельний порт” та ТОВ „СБК „Морвест” були укладені 15 договорів бербоут-чартеру щодо передачі в оренду суден портового флоту, які належать ДП „Миколаївський морський торговельний порт”.

У зв'язку з передачею суден в оренду 30 грудня 2008 року був укладений договір про взаємодію № 190-Р, який регламентує порядок взаємодії і координації сторін у процесі здійснення портом і підприємством виробничої діяльності на акваторії ДП „Миколаївський морський торговельний порт”.

Також 30 грудня 2008 року сторонами за договором була укладена додаткова угода з питань врегулювання фінансових взаємовідносин до договору про взаємодію № 190-Р від 30.12.2008 р., відповідно до якої ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” за результатами кожного півріччя сплачує ДП „Миколаївський морський торговельний порт” 20% чистого доходу (згідно форми 2м, рядок 030) за послуги, пов'язані з використанням інфраструктури порту (акваторії, підхідного каналу, послуг з диспетчеризації, тощо).

11.08.2009 року Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт” був виставлений ТОВ „СБК „Морвест” рахунок № 41562491 на суму 5 771880,00 грн. Зазначений рахунок був сплачений трьома платежами.

Однак, проаналізувавши результати діяльності за 2009 рік керівництво ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” дійшло висновку, що фактично послуги, передбачені додатковою угодою з питань врегулювання фінансових взаємовідносин від 30.12.2008 р. до договору про взаємодію № 190-Р від 30.12.2008 р., не надаються, не можуть надаватись або регламентуються окремими укладеними договорами.

Так, позивач за зустрічним позовом зазначає, що Державне підприємство „Миколаївський морський торговельний порт” є суб'єктом природної монополії у сфері надання спеціалізованих послуг портів, а на спеціалізовані послуги, що надаються у морських портах України, зокрема послуги з використання інфраструктури порту, встановлюються державні фіксовані та регульовані ціни.

Натомість у п. 1 додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин визначено наступний порядок формування ціни послуг: „Підприємство здійснює перерахування коштів на користь порту в розмірі 20 % від чистого доходу (згідно форми 2м, рядок 030)”. Отже, на думку ТОВ „СБК „Морвест” невірним є спосіб визначення портом вартості своїх же послуг з чистого доходу контрагента за договором.

Також, за твердженням ТОВ „СБК „Морвест”, у додатковій угоді з питань врегулювання фінансових взаємовідносин від 30.12.2008 р. до договору про взаємодію № 190-Р від 30.12.2008 р. має місце неправильне визначення та підміна поняття „послуги” з поняттям „функції порту” та понять плати за послуги зі зборами та податками. У п. 1 додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин зазначені наступні спеціалізовані послуги, пов'язані з організацією судноплавства, зокрема з використанням інфраструктури порту: використання акваторії порту, використання підхідного каналу, послуги з диспетчеризації, тощо.

Відповідно до п. 4.8. „Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 1 жовтня 1999 р. № 231/539/118/219, не справляється збір за користування водою під час експлуатації водних шляхів стоянковими, службово-допоміжними і буксирними суднами.

Так, за твердженням позивача за зустрічним позовом, з 14 суден, які ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” орендує відповідно до договорів бербоут-чартеру, 13 є службово-допоміжними суднами та звільнені законодавцем від сплати збору за користування акваторією.

У зв’язку з чим ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” сплачує збір за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих вод для потреб водного транспорту в зв'язку з експлуатацією лише одного плавзасобу - несамохідної баржі ДМ-2020.

Таким чином, на думку позивача за зустрічним позовом, користування акваторією по своїй суті не є послугою, яку надає ДП „Миколаївський морський торговельний порт”, а є видом спеціального водокористування, плата за яке регламентована законодавством та здійснюється безпосередньо до бюджету у вигляді спеціального податку.

Щодо використання підхідного каналу позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідно до ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У зв’язку з цим ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” вважає, що збори, не передбачені Кодексом торговельного мореплавства України, можуть встановлюватись тільки законодавчими актами, а не рішеннями порту. Ця норма є імперативною. Положенням про портові збори, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1544, регламентовані розміри та порядок уплати портових зборів. За використання підхідного каналу встановлено канальний збір, нарахування якого здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець.

Судна портового флоту віднесені до групи Е та звільняються від сплати всіх видів портових зборів.

У зв’язку з наведеним ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” дійшла висновку, що умови про оплату послуг за використання підхідного каналу по суті є сплатою канального збору, від якого судна портового флоту звільнені.

Крім того, як стверджує ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” підхідний канал є частиною водного шляху загальнодержавного значення і використання підхідного каналу не є послугою.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” вважає, що послуги з використання підхідного каналу в рамках договірних відносин між ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест„ та ДП „Миколаївський морський торговельний порт” не надавались.

Щодо послуг з диспетчеризації ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” зазначає, що диспетчерське обслуговування у морських портах діючим законодавством не регламентоване. Існуюча регламентація стосується повітряного транспорту, електроенергетики, автомобільного, міського електричного транспорту та енергетики. У законодавстві наведено таке визначення диспетчерської служби - передбачений штатним розписом підприємства, організації або установи підрозділ, який здійснює цілодобове чергування силами одній або декількох осіб.

Диспетчерська служба, як структурний підрозділ порту, здійснює діяльність, спрямовану на досягнення кінцевого результату, а саме: на забезпечення безпечного руху в портових водах, безпечної стоянки та обробки суден. Тому, на думку ТОВ „СБК „Морвест”, не можна говорити про самостійну цінову визначеність диспетчеризації, та взагалі, наявність такого окремого виду послуг вартісного характеру, як диспетчеризація.

Крім того, 23 жовтня 2009 року між ТОВ „СБК „Морвест” та ДП „Миколаївський морський торговельний порт” була укладена угода № 10-У щодо організації виробничого процесу на території порту відповідно до вимог Положення про порядок координації та взаємодії підрозділів та служб порту з портовим оператором. У п. 4.1. зазначеного Положення детально розписані функції диспетчерської порту та порядок взаємодії головного диспетчера та диспетчерської порту з портовим оператором (ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест”) у процесі здійснення діяльності на території і в акваторії ДП „Миколаївський морський торговельний порт”.

Отже, позивач за зустрічним позовом вважає, що послуги з диспетчеризації, як окремий вид послуг у рамках додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин від 30.12.2008 р. до договору про взаємодію № 190-Р від 30.12.2008 р. не надавались.

До того ж ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” зазначає, що перелік послуг, передбачених у п. 1 додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин від 30.12.2008 р. до договору про взаємодію № 190-Р від 30.12.2008 р. не є вичерпним.

За перші півроку діяльності між ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” та ДП „Миколаївський морський торгівельний порт” була укладена ціла низка договорів, якими були врегульовані усі правовідносини, які виникали у процесі здійснення діяльності і є необхідними для здійснення господарської діяльності ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” на території та акваторії ДП „Миколаївський морський торговельний порт”. Частина договорів є договорами про надання послуг. Отже, послуги які фактично надавались ДП „Миколаївський морський торговельний порт” були регламентовані окремими договорами та оплата здійснювалась по кожному виду послуг окремо. Усі розрахунки по окремо укладеним договорам за даними бухгалтерського обліку містяться в оборотно-сальдовій відомості.

Враховуючи наведене, ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” вважає, що послуги у рамках додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин від 30.12.2008 р. до договору про взаємодію № 190-Р від 30.12.2008 р. фактично не надавались або не є послугами як такими, що на думку ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” є суттєвим порушенням договору з боку ДП „Миколаївський морський торговельний порт” і підставою для правомірної відмові від виконання зобов'язання по перерахуванню коштів на користь ДП „Миколаївський морський торговельний порт” у розмірі 20 % від чистого доходу, що складає за друге півріччя 2009 року 5 926224,00 грн.

Так, ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” були направлені на адресу ДП „Миколаївський морський торговельний порт” листи від 18 грудня 2009 року та від 27.05.2010 р. з пропозицією внести зміни до додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин від 30.12.2008 р. та викласти її у новій редакції, відповідно до якої плата за використання інфраструктури порту здійснювалася б відповідно до окремо укладених договорів.

Відтак, позивач за зустрічним позовом стверджує, що порушення законних інтересів ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” полягає у тому, що відповідно до умов додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин від 30.12.2008 р. до договору про взаємодію № 190-Р від 30.12.2008 р. ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” зобов'язано сплачувати платежі, від яких воно звільнено відповідно до положень спеціальних законодавчих актів, а також двічі сплачувати за послуги оплата за які передбачена іншими договорами про надання послуг.

У зв’язку з цим ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” звернулось до суду з даним зустрічним позовом про припинення дії додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин від 30.12.2008 р. до Договору про взаємодію № 190-Р від 30.12.2008 р. з 1 липня 2009 р. з причини суттєвого порушення зобов'язання з боку ДП „Миколаївський морський торгівельний порт України”, а саме ненадання послуг, передбачених змістом додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин від 30.12.2008 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.07.2010 р. по справі № 15/101-10-2724 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” до Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт” про припинення дії додаткової угоди прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” проти первісного позову заперечує, посилаючись на те, що послуги в рамках додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин від 30.12.2008 р. до договору про взаємодію № 190-Р від 30.12.2008 р. ДП „Миколаївський морський торговельний порт” не надаються, або не є послугами, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 121-122 т. ІІ).

ДП „Миколаївський морський торговельний порт” відзив на зустрічний позов не надав, проте в засіданнях суду представник ДП „Миколаївський морський торговельний порт” проти зустрічних позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

24 грудня 2008 року між ДП „Миколаївський морський торговельний порт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” були укладені договори бербоут-чартеру щодо передачі в оренду суден портового флоту, які належать ДП „Миколаївський морський торговельний порт”, а саме:

- договір № 33-П про передачу у бербоут-чартер судна буксир „Українець”;

- договір № 34-П про передачу у бербоут-чартер п/з „ПС-361”;

- договір № 35-П про передачу у бербоут-чартер плавпричалу „ПРП-52”;

- договір № 36-П про передачу у бербоут-чартер плавмайстерні „ПМ-602”;

- договір № 37-П про передачу у бербоут-чартер водолію „Нарзан”;

- договір № 38-П про передачу у бербоут-чартер плавкрану „ПК-23”;

- договір № 39-П про передачу у бербоут-чартер нафтосміттезбірнику „МНМС-101”;

- договір № 40-П про передачу у бербоут-чартер службово-роз’їзного катеру „Боевой”;

- договір № 41-П про передачу у бербоут-чартер буксиру „Урал”;

- договір № 42-П про передачу у бербоут-чартер несамохідної судової баржі „ДМ-2020”;

- договір № 43-П про передачу у бербоут-чартер буксиру „Докер”;

-договір № 44-П про передачу у бербоут-чартер пасажирського теплоходу „Юбилейный”;

- договір № 45-П про передачу у бербоут-чартер буксиру „Зюйд”;

- договір № 46-П про передачу у бербоут-чартер буксиру „Бугський”.

Вказані судна за актами приймання-передачі від 30.12.2008 р. були передані ДП „Миколаївський морський торговельний порт” та прийняті Товариством з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест”.

30.12.2008 року між Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” був укладений договір № 190-Р про взаємодію (а.с.76-81 т.ІІ), яким регламентований порядок взаємодії і координації сторін у процесі здійснення портом та ТОВ „СБК „Морвест” виробничої діяльності на акваторії ДП „Миколаївський морський торговельний порт”, з урахуванням передачі портом відповідачу суден у бербоут-чартер і укладання відповідних договорів.

Згідно п. 3.1 договору про взаємодію порт зобов'язаний:

- за оплату надавати суднам підприємства на період дії даного договору можливість: подачі електроенергії на судна підприємства через берегові електричні колонки; постачання прісної води на судна підприємства з берегової колонки порту; стоянки суден (плавзасобів) підприємства біля нульового причалу порту. Вартість послуг зі стоянки суден (плавзасобів) в місяць складає 2980,00 грн.;

- надавати підприємству у письмовій формі змінно-добовий план для можливості укомплектування суден (п. 3.1.1);

- надавати відповідно до діючих тарифів порту перепустки працівникам і автотранспорту підприємства, для проходу (проїзду) до місця базування суден на території порту;

- підтримувати свої гідротехнічні споруди в справному стані;

- контролювати і підтримувати заявлені глибини;

- установлювати єдиний режим експлуатації портових споруд і устаткування відповідно до нормативів і Зводу звичаїв ДП „ММТП”;

- забезпечити своєчасні розрахунки з Підприємством щодо наданих порту послуг згідно з укладеними договорами.

ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” згідно п. 3.2 договору № 190-Р про взаємодію зобов'язане:

- щодня і постійно, на весь термін дії даного договору, утримувати на акваторії порту таку кількість буксирів, яка необхідна і достатня за потужністю для цілодобового забезпечення безпеки судноплавства, виконання необхідної кількості буксирувальних і швартовних операцій на акваторії і біля причалів порту у відповідності зі змінно-добовим планом роботи порту. Щомісяця узгоджувати з першим заступником начальника порту, а в його відсутність, з головним диспетчером порту закріплення суден підприємства на наступний місяць;

- проводити аварійно-рятувальні роботи в зоні відповідальності порту;

- у термін не пізніше 40 календарних місяців з дати підписання даного договору, у залежності від завантаження заводу-будівельника, забезпечити за свій рахунок введення в експлуатацію для роботи на акваторії порту одного нового буксиру потужністю 3500 к.с;

- на договірних умовах, за попереднім узгодженням диспетчерських служб порту і підприємства, виділяти судна за заявкою порту на зазначену в ній дату і час;

- оплачувати послуги зі стоянки суден (плавзасобів) у розмірі, зазначеному в п. 3.1.1 цього договору, протягом 5-ти банківських днів з дати виставлення портом рахунку;

- забезпечувати безпечну стоянку суден (плавзасобів) порту;

- самостійно укладати договори (контракти) із судновласниками або їх уповноваженими представниками-агентами про надання послуг;

- надавати судновласникам/фрахтувальникам послуги;

- здійснювати технічну і комерційну експлуатацію суден, переданих йому портом у бербоут-чартер відповідно до політики підприємства, спрямованої на утримання суден у справному стані і готовності до використання за призначенням, на забезпечення безпеки мореплавства на акваторії порту, виконання запланованої кількості швартовних операцій для забезпечення виконання змінно-добового плану порту, досягнення позитивного фінансового результату від діяльності суден підприємства і виконання зобов'язань перед портом щодо придбання і введення в експлуатацію одного нового буксиру відповідно до п. 3.2.5. даного договору;

- за заявками порту здійснювати зняття лляльних і фекальних вод, сміття із суден, що заходять у порт і сплатили порту санітарний збір;

- у погоджені з портом терміни й у встановленій формі письмово інформувати порт щодо виробничих показників діяльності за місяць, квартал, півріччя і рік, а також надавати іншу інформацію за письмовими звертаннями порту відповідно до запитів керівних і контролюючих органів;

- виконувати відповідні вимоги порту щодо надання необхідної інформації для здійснення портом загального контролю за технічним станом суден підприємства, переданих йому портом у бербоут-чартер і забезпечення виконання портом функцій, покладених на нього чинним законодавством.

Розділом 9 договору № 190-Р від 30.12.2008 р. передбачено, що даний договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє 10 років. (п. 9.1). Якщо інше прямо не передбачено даним договором або діючим законодавством, зміни в даний договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, що оформлюються додатковою угодою до даного договору (п.9.3).

Також 30.12.2008 р. Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” була складена, підписана повноважними представниками сторін та завірена печатками підприємств додаткова угода з питань врегулювання фінансових взаємовідносин до договору № 190-Р від 30.12.2008 року.

Згідно п. 1 додаткової угоди у зв’язку з наданням послуг, пов’язаних з використанням інфраструктури порту (акваторії, підхідного каналу, послуг з диспетчеризації, тощо), сторони домовились про те, що підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” здійснює перерахування коштів на користь порту в розмірі 20% від чистого доходу (згідно форми 2м, рядок 030). Перерахування коштів на розрахунковий рахунок порту ТОВ „СБК „Морвест” здійснюється за результатами кожного півріччя протягом кварталу, наступного за звітним півріччям.

Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що ця додаткова угода набирає чинності з дати її підписання обома сторонами і є невід'ємною частиною договору № 190-Р від 30.12.2008 року.

У наступному між Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” були укладені додаткові угоди до договору № 190-Р від 30.12.2008 року, а саме № 1 від 16.04.2009 р., № 2 від 26.05.2009 р., № 3 від 31.07.2009 р., № 4 від 29.12.2009 р.

Додатковою угодою № 2 від 26.05.2009 р. договір № 190-Р від 30.12.2008 р. доповнено наступними пунктами:

-          пунктом 3.1.10, згідно якого порт зобов’язаний „Здійснювати дії щодо реєстрації суден, переданих у бербоут-чартер підприємству та сплачувати вартість послуг, наданих з цього приводу, з подальшим відшкодуванням цих витрат підприємством”;

-          пунктом 3.2.26, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” зобов’язане „Своєчасно надавати порту необхідну інформацію для оформлення суднових документів”;

-          пунктом 3.2.27, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” зобов’язане „Відшкодовувати порту вартість послуг щодо реєстрації суден, переданих портом у бербоут-чартер підприємству, на підставі виставлених портом рахунків протягом 5-ти банківських днів з дати отримання рахунку”.

Додатковою угодою № 4 від 29.12.2009 р. договір № 190-Р від 30.12.2008 р. пункт 3.1.1 розділу 3 договору викладено у новій редакції: „За оплату надавати суднам підприємства на період дії даного договору можливість: подачі електроенергії на судна підприємства через берегові електричні колонки; постачання прісної води на судна підприємства з берегової колонки порту; стоянки суден (плавзасобів) підприємства біля нульового причалу порту. Вартість послуг зі стоянки суден (плавзасобів) в місяць складає 2990,00 грн. Надавати підприємству у письмовій формі змінно-добовий план для можливості укомплектування суден.”

Листом від 27.07.2009 р. за вих. № 81/1 Товариством з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” згідно п. 3.2.12. договору „Про взаємодію” № 190-Р від 30.12.2008 р. Державному підприємству „Миколаївський морський торговельний порт” був направлений звіт про фінансові результати ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” за 1-е півріччя 2009 р. (форма № 2-м).

Так, згідно до рядка 030 даного звіту про фінансові результати чистий дохід ТОВ „СБК „Морвест” за 1-е півріччя 2009 року склав 24049500,00 грн. За твердженням порту, сума, що підлягала сплаті відповідачем на користь позивача склала 5771880,00 грн. (24049500 х 20% + 20% ПДВ).

На виконання вимог договору № 190-Р від 30.12.2008 р. Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт” був виписаний ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” рахунок № 41562491 від 11.08.2009 р. за послуги, пов’язані з використанням інфраструктури порту (І півріччя 2009 р.) на суму 5771880,00 грн.

Також 11.08.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” та Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт” був підписаний акт наданих послуг № 41562491, згідно якого послуги, пов’язані з використанням інфраструктури порту за І півріччя 2009 р. складають 5771880,00 в т.ч. ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжного доручення № 499 від 28.08.2009 р. ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” було перераховано ДП „Миколаївський морський торговельний порт” передоплату згідно рахунку № 41562491 у сумі 1275000,00 грн.; відповідно до платіжного доручення № 1 від 28.08.2009 р. - передоплату згідно рахунку № 41562491 у сумі 825000,00 грн.; відповідно до платіжного доручення № 2 від 31.08.2009 р. - передоплату згідно рахунку № 41562491 у сумі 2400000,00 грн.; відповідно до платіжного доручення № 6 від 18.09.2009 р. - доплату згідно рахунку № 41562491 у сумі 1271880,00 грн.

Таким чином, ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” у повному обсязі виконано зобов’язання по оплаті послуг, пов’язаних з використанням інфраструктури порту за 1-е півріччя 2009 р. згідно умов договору № 190-Р від 30.12.2008 р. та перераховано на користь ДП „Миколаївський морський торговельний порт” грошові кошти у сумі 5771880,00 грн.

Як зазначає ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” 25.02.2010 року ним був отриманий від ТОВ „СБК „Морвест” лист (вх. № 783) та копія фінансового звіту за 2009 рік, з яких вбачається, що чистий дохід ТОВ „СБК „Морвест” за 2009 рік склав 48742100,00 грн.

Враховуючи те, що чистий дохід ТОВ „СБК „Морвест” за 1-е півріччя 2009 року склав 24049500,00 грн., відповідно дохід у другому півріччі 2009 року складає 24692600,00 грн. (48742100,00 –24049500,00).

Таким чином, сума, що підлягає сплаті відповідачем за результатами другого півріччя 2009 року на користь позивача складає 5926224,00 грн. (24692600 грн. х 20% = 4938520 + 987704 грн. (20% ПДВ).

На виконання умов договору № 190-Р від 30.12.2008 р. портом був складений рахунок № 12552491 від 04.03.2010 р. на оплату послуг, пов’язаних з використанням інфраструктури порту на суму 5926224,00 грн. та акт виконаних робіт № 12552491 від 04.03.2010 р. на суму 5926224,00 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 987704,00 грн.

Листом від 16.03.2010 р. № 10-416 Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт” були направлені на адресу ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” рахунки та акти виконаних робіт № 12552491 від 04.03.2010 р. за послуги, пов’язані з використанням інфраструктури порту і № 12562491 від 04.03.2010 р. на оплату штрафу за прострочення терміну платежів.

Листом від 26.04.2010 р. за № 10-517/1 рахунок та акт виконаних робіт № 12562491 від 04.03.2010 р. повторно були направлені портом на адресу ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест”.

Листом від 27.05.2010 р. № 66 ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” звернулось до Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт” з проханням припинити з 01.07.2009 р. дію додаткової угоди від 31.12.2008 р. шляхом підписання додаткової угоди до договору від 30.12.2008 р. № 190-Р посилаючись на те, що за умовами вказаної додаткової угоди компанія має здійснювати перерахування коштів за послуги, які вже врегульовані окремими договорами, тобто оплата за одні й ті ж послуги здійснюється компанією двічі.

Також в ході розгляду справи було встановлено, що відповідачем акт наданих послуг № 12552491 від 04.03.2010 року підписаний не був, також рахунок № 12552491 від 04.03.2010 року на суму 5926224,00 грн. не був сплачений, чим, за твердженням позивача, були порушені його права.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами по справі договір підряду є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи з вказаних положень, відмовою сплатити позивачу суму заборгованості за вище вказаним договором, яка становить 5926224,00 грн., розмір якої відповідачем не оспорювався під час розгляду справи, відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

При цьому слід зазначити, що невиконання зобов’язання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене та те, що ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” не надано доказів невиконання портом зобов’язань за договором № 190-Р від 30.12.2008 р., суд доходить висновку про обґрунтованість та правомірність вимог ДП „Миколаївський морський торговельний порт” про стягнення з ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” заборгованості за договором № 190-Р від 30.12.2008 р. При цьому судом встановлено, що ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” не сплачувались ДП „Миколаївський морський торговельний порт” грошові кошти у розмірі 5926224,00 грн. за послуги, пов’язані з використанням інфраструктури порту за 2-е півріччя 2009 р.

Щодо тверджень відповідача про те, що послуги в рамках додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин від 30.12.2008 р. до договору про взаємодію № 190-Р від 30.12.2008 р. ДП „Миколаївський морський торговельний порт” не надаються, або не є послугами, суд зазначає наступне.

Розділом 9 договору № 190-Р від 30.12.2008 р. встановлено, що якщо інше прямо не передбачено даним договором або діючим законодавством, зміни в даний договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, що оформлюються додатковою угодою до даного договору (п.9.3).

Як встановлено в ході розгляду справи, сторонами за договором № 190-Р від 30.12.2008 року не вносились жодні зміни та не укладались додаткові угоди до договору № 190-Р від 30.12.2008 р. до додаткової угоди від 30.12.2008 р., яка є невід'ємною частиною договору № 190-Р від 30.12.2008 року щодо виконання ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” зобов’язань по оплаті послуг, пов’язаних з використанням інфраструктури порту (акваторії, підхідного каналу, послуг з диспетчеризації, тощо) в розмірі 20% від чистого доходу (згідно форми 2м, рядок 030).

Таким чином, враховуючи те, що сторонами за договором не вносились зміни до договору в частині зобов’язань ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” по оплаті послуг, пов’язаних з використанням інфраструктури порту, суд доходить висновку про необґрунтованість заперечень відповідача.

Разом з тим наведені відповідачем обставини не позбавляють його від виконання обов’язку за укладеним з позивачем договором про взаємодію № 190-Р від 30.12.2008 р. щодо оплати грошових коштів у розмірі 5926224,00 грн. за послуги, пов’язані з використанням інфраструктури порту за 2-е півріччя 2009 р. з огляду на відсутність доказів невиконання портом обумовлених договором послуг.

Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” про припинення дії додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин від 30.12.2008 р. до договору про взаємодію № 190-Р від 30.12.2008 р. з 1 липня 2009 р. з причини суттєвого порушення зобов'язання з боку ДП „Миколаївський морський торгівельний порт України”, а саме ненадання послуг, передбачених змістом додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин від 30.12.2008 р. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно п. 6 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Порядок одностороннього припинення господарського зобов'язання визначається у статті 188 Господарського кодексу України.

Згідно статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вказує позивач за зустрічним позовом, послуги в рамках додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин від 30.12.2008 р. до договору про взаємодію № 190-Р від 30.12.2008 р. фактично не надавались або не є послугами як такими, а інша їх частина регламентуються окремими договорами, що, на думку позивача, є суттєвим порушенням договору з боку ДП „Миколаївський морський торгівельний порт” і підставою для правомірної відмові від виконання зобов'язання по перерахуванню коштів на користь ДП „Миколаївський морський торгівельний порт України” у розмірі 20 % від чистого доходу, що складає за друге півріччя 2009 року 5 926224,00 грн.

Листом від 27.05.2010 р. № 66 ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” звернулось до Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт” з проханням припинити з 01.07.2009 р. дію додаткової угоди від 31.12.2008 р. шляхом підписання додаткової угоди до договору від 30.12.2008 р. № 190-Р посилаючись на те, що за умовами вказаної додаткової угоди компанія має здійснювати перерахування коштів за послуги, які вже врегульовані окремими договорами, тобто оплата за одні й ті ж послуги здійснюється компанією двічі.

Як встановлено в ході розгляду справи, Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт” не було підписано додаткову угоду до договору від 30.12.2008 р. № 190-Р щодо припинення з 01.07.2009 р. дії додаткової угоди від 31.12.2008 р., що свідчить про те, що сторони не досягли згоди щодо припинення дії додаткової угоди.

ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест”, в свою чергу, не скористалась своїм правом, передбаченим ст. 188 ГК України та не передало спір на вирішення суду.

Також, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” та ДП „Миколаївський морський торговельний порт” були укладені договори, згідно яких порт надає товариству послуги, а саме:

- договір № 2/38-Б від 30.12.2008 р., відповідно до якого порт надає товариству загальнодоступні телекомунікаційні послуги;

- договір № 3/188-Р від 30.12.2008 р. про надання послуг щодо програмно-технічного обслуговування та інформаційного забезпечення;

- договір № 6/186-Р від 30.12.2008 р. про спільне використання електричних мереж;

- договір № 17/192-Р від 30.12.2008 р., відповідно до якого порт надає товариству послуги з забезпечення водою суден, прийняття в портову каналізацію господарсько-побутових скидів з судна, утримання і обслуговування водопровідних, каналізаційних мереж та каналізаційних мереж та каналізаційно-насосних станцій;

- договір відповідального зберігання № 198Р від 30.12.2008 р.;

- договір № БС-1-І/36 від 04.01.2009 р., відповідно до якого порт зобов’язується надавати товариству транспортні послуги;

- договір № АБ5/-1П від 09.01.2009 р. про надання послуг по забезпеченню робіт по перевезенню вантажів і послуг вантажно-під’ємної техніки;

- договір № 7/24-Р від 14.01.2009 р., згідно якого порт зобов’язується надавати товариству послуги відомчої пожежної охорони;

- договір № 11/Л-2М від 22.01.2009 р., згідно якого порт приймає на себе медичне обслуговування працівників товариства;

- договір № 12/30-Р від 29.01.2009 р. по надання послуг по технологічному забезпеченню;

- договір № 7-П/47 від 30.04.2009 р., згідно якого порт надає товариству послуги з відстою на нульовому причалі порту суден клієнта;

- договір № Л-5М/48 від 12.05.2009 р., згідно якого порт приймає на себе медичне обслуговування працівників товариства;

- договір № 123-Р від 23.06.2009 р. про спільне використання технологічних електричних мереж;

- договір № 124-Р від 23.06.2009 р. на надання комунальних послуг.

За твердженнями ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест”, послуги, що були зазначені в додатковій угоді від 30.12.2008 р. до договору від 30.12.2008 р. № 190-Р та пов’язані з використанням інфраструктури порту (акваторії, підхідного каналу, послуги з диспетчеризації, тощо), за які товариство має сплачувати 20% від чистого доходу, надавались ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” на підставі вищевказаних договорів про надання послуг.

Однак, вказані договори про надання послуг не містять жодних вказівок на те, що вони є додатком до договору № 190-Р від 30.12.2008 р. або укладені в доповнення зазначеного договору.

До того ж, як вже зазначалось вище, сторонами за договором № 190-Р від 30.12.2008 року не вносились жодні зміни до додаткової угоди від 30.12.2008 р. та пункт 1 вказаної додаткової угоди сторонами за договором виключений не був.

Кім того, ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” не надано суду жодних доказів того, що послуги, пов’язані з використанням інфраструктури порту не надавались товариству.

Також статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Зміст договору, відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. А відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність вимог ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” про припинення дії додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин від 30.12.2008 р. до договору про взаємодію № 190-Р від 30.12.2008 р. з 1 липня 2009 р. з причини суттєвого порушення зобов'язання з боку ДП „Миколаївський морський торгівельний порт України”, а саме ненадання послуг, передбачених змістом додаткової угоди з питань врегулювання фінансових взаємовідносин від 30.12.2008 р., а також тверджень товариства про те, що передбачені договором послуги, не є послугами по своїй суті.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт” обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” безпідставні та такі, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені ДП „Миколаївський морський торговельний порт”, покладаються на ТОВ „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест”.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” про стягнення заборгованості в сумі 5926224,00 грн. задовольнити.

2.          СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, оф. 305; код ЄДРПОУ 36110775) на користь Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт” (54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23; код ЄДРПОУ 01125608) заборгованість за договором № 190-Р від 30.12.2008 р. у розмірі 5926224/п’ять мільйонів дев’ятсот двадцять шість тисяч двісті двадцять чотири/грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500/двадцять п’ять тисяч п’ятсот/грн. 00 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.

3.          В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавно-буксирна компанія „Морвест” до Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт” про припинення дії додаткової угоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 01.09.2010 р.

Суддя