Рішення № 11448543, 29.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

29.09.10                                                                                           Справа№ 18/66

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУС МЕДІКАЛ", м. Київ,

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНАТА", м.Львів,

про: стягнення 2’254,07 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:Дідух А.В. –представник (дов. №48 від 28.07.2010 р.),

відповідача:не з’явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУС МЕДІКАЛ" до товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНАТА" про стягнення 2’254,07 грн. Ухвалою від 12.08.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 25.08.2010 р. Ухвалами від 25.08.2010 р. та 08.09.2010 р. розгляд справи відкладався.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору поставки №79 від 07.11.2006 р. не здійснив оплати за поставлений товар у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1’394,16 грн. Крім того, відповідачу нараховано 110,62 грн. пені, 130,29 грн. –3% річних, 619,00 грн. інфляційних збитків.

У судове засідання 29.09.2010 р. позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог, згідно з яким просить стягнути з відповідача 1’394,16 грн. основного боргу, 99,48 грн. пені, 130,29 грн.–3% річних, 619,00 грн. інфляційних збитків.

В судові засідання представник відповідача не з’являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.08.2010 р., причин неприбуття не повідомляв, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір поставки №79 від 07.11.2006 р. (надалі –Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов’язується на основі замовлень покупця (відповідач у справі) постачати, а покупець зобов’язується приймати та оплачувати товар.

Позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 5’083,82 грн., а відповідачем прийнято такий товар, про що свідчать:

-          видаткова накладна №РН-0003076 від 29.11.2006 р. на суму 373,76 грн. та довіреність ЯМТ №415122 від 29.11.2006 р.,

-          видаткова накладна №РН-0000912 від 12.03.2007 р. на суму 2’715,90 грн. та довіреність №484 від 13.12.2006 р.,

-          видаткова накладна №РН-0001147 від 26.03.2007 р. на суму 454,58 грн. та довіреність №484 від 13.12.2006 р.,

-          видаткова накладна №РН-0001148 від 26.03.2007 р. на суму 285,97 грн. та довіреність №484 від 13.12.2006 р.,

-          видаткова накладна №РН-0001793 від 27.04.2007 р. на суму 388,98 грн. та довіреність №484 від 13.12.2006 р.,

-          видаткова накладна №РН-0002032 від 15.05.2007 р. на суму 329,83 грн. та довіреність №484 від 13.12.2006 р.,

-          видаткова накладна №РН-0002033 від 15.05.2007 р. на суму 329,83 грн. та довіреність №484 від 13.12.2006 р.,

-          видаткова накладна №РН-0002736 від 03.07.2007 р. на суму 204,97 грн. та довіреність №484 від 13.12.2006 р.

Доказів погашення заборгованості у сумі 1’394,16 грн. відповідачем не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 3.2 Договору оплата кожної наступної партії товару здійснюється покупцем (відповідач у справі) у гривнях шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника (позивач у справі) протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару.

Таким чином, оскільки відповідач прийняв товар, але у повному обсязі не оплатив його вартості, суд вважає вимоги позивача про стягнення 1’394,16 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Пунктом 11.2 Договору визначено, що у випадку порушення строків оплати товару у відповідності з п. 3.1 Договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості, за кожен день прострочення. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 99,48 грн. пені є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 130,29 грн.–3% річних та 619,00 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 625 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Доната" (адреса: вулиця Пасічна, будинок 43, Личаківський район, місто Львів, Львівська область, 79038; ідентифікаційний код 22402555) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Центус медікал" (адреса: вулиця Еспланадна, будинок 2, квартира 3, Печерський район, місто Київ, 01001; ідентифікаційний код 32921761) 1’394,16 грн. основного боргу, 99,48 грн. пені, 130,29 грн.– 3% річних, 619,00 грн. інфляційних збитків, 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 ГПК України.

Суддя