Рішення № 11448433, 28.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

28.09.10                                                                                           Справа№ 15/149

за позовною заявою селянського (фермерського) господарства "Клен", с.Річки

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Пустомити м'ясо", м.Пустомити

про стягнення 444 570, 39 грн.                                                  

Суддя Т.Костів

при секретарі Ю.Качур

Представники

Від позивача: Гурин В.А. - представник

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позов заявлено селянським (фермерським) господарством "Клен", с.Річки до товариства з обмеженою відповідальністю "Пустомити м'ясо", м.Пустомити про стягнення 444 570, 39 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 03.08.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.09.2010 року. Розпорядженням заступника голови суду від 14.09.2010 року, у зв'язку з відрядженням судді Т.Костів, справу передано для розгляду судді М.Желіку. Ухвалою суду від 14.09.2010 року, у зв'язку з неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 28.09.2010 року. Розпорядженням заступника голови суду від 27.09.2010 року, у зв'язку з виходом на роботу судді Т.Костів, справу передано для розгляду судді Т.Костів.

Представнику позивача роз'яснювались його права та обов'язки згідно зі ст. 22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить зменшити суму позовних вимог до 428 641, 64 грн., а саме - зменшити розмір пені у зв'язку з уточненим розрахунком відповідно до вимог ст.232 ГК України. Позовні вимоги підтримав з підств, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 50107/1 від 01.07.2009 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався продавати відповідачу по його заявці молодняк свиней та ВРХ, а відповідач зобов'язався приймати товар та оплачувати його. На виконання умов договору позивач передав відповідачу товару на загальну суму 562 067, 13 грн., проте, відповідач оплату за отриманий товар в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 360 000, 00 грн.. За неналежне виконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 36 798, 90 грн.. Крім того, за порушення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу фінансові санкції у вигляді інфляційних витрат в розмірі 24 120, 00 грн. та трьох процентів річних в розмірі 7 722, 74 грн.. Просить позов задовлити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Враховуючи ту обставину, що у випадку зайнятості представника, сторона вправі призначити іншого пердставника для участі у справі, суд наголошує відповідачу на обов'язку, передбаченому ст. 22 ГПК України добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, подані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між селянським (фермерським) господарством "Клен" та товариством з обмеженою відповідальністю "Пустомити м'ясо" укладено договір № 50107/1 від 01.07.2009 року (далі - договір). Відповідно до умов договору позивач зобов'язався передавати відповідачу відповідно до його заявки товар - молодняк свиней та ВРХ, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати товар.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товару на загальну суму 562 067, 13 грн.. Факт передачі товару підтверджується накладними № 20511/1 від 05.11.2009 року на суму 232 034, 80 грн. та № 20611/1 від 06.11.2009 року на суму 330 032, 33 грн.. Згадані накладні підписані представниками обох сторін.

Згідно з п.5.1. договору оплата за товар здійснюється на підставі накладних шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок або готівкою в касу протягом п'яти банківських днів від дати передачі товару. Однак, відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий від позивача товар здійснив частково. Жодних претензій щодо кількості та якості товару відповідач не заявляв. Внаслідок неналежного виконання умов договору у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 360 000, 00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 02.07.2010 року направив відповідачу вимогу про погашення заборгованіості, проте, відповідач залишив згадану вимогу без відповіді.

Керуючись п.5.2. договору, яким передбачено, що у випадку порушення терміну оплати відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення платежу, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 36 798, 90 грн..

Крім того, за порушення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу фінансові санкції у вигляді інфляційних витрат в розмірі 24 120, 00 грн. та трьох процентів річних в розмірі 7 722, 74 грн..

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 428 641, 64 грн. і станом на день звернення позивача до суду відповідачем не погашена.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Стаття 48 ГПК України вказує, що витрати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру”. У названому законі вказується, що оплата адвокатові проводиться на підставі договору між юридичною особою і адвокатом (ст.12). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.

В силу майнових відносин між адвокатом і клієнтом, при їх встановленні і виконанні повинні застосовуватись норми цивільного законодавства. Цивільний кодекс надає свободу сторонам у визначенні умов договору. Сума в договорі визначається за згодою сторін.

Таким чином укладення договору і оплата адвокату проводяться тільки за волею клієнта, а не в силу припису закону чи суду, і суми оплати адвокату повинні стягуватись з винної сторони не залежно від необхідності та обов’язковості участі адвоката при розгляді справи.

Внаслідок невиконання боржником грошового зобов’язання позивач був вимушений звернутись за правовою допомогою до адвоката. Таким чином, укладення з адвокатом договору про надання юридичних послуг було зумовлене неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за укладеним договором.

З аналізу договору про надання правової допомоги від 30.06.2010 року випливає, що надання цих послуг, та їх об’єм безпосередньо пов’язані із даною справою та її розглядом в господарському суді. Послуги адвоката оплачені в повному обсязі в розмірі 6 552, 00 грн. позивачем відповідно до платіжного доручення № 369 від 02.08.2010 року.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пустомити м'ясо" (81100, Львівська область, м.Пустомити, вул.Лисенка, 29, код ЄДРПОУ 34854137) на користь селянського (фермерського) господарства "Клен" (80310, Львівська область, Жовківський район, с.Річки, код ЄДРПОУ 22356177) 360 000, 00 грн. основного боргу, 36 798, 90 грн. пені, 24 120, 00 грн. інфляційних витрат, 7 722, 74 грн. трьох процентів річних, 4 286, 41 грн. державного мита, 227, 55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 6 317, 44 грн. витрат на адвокатські послуги.

3. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя