Рішення № 11448432, 28.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

28.09.10                                                                                           Справа№ 15/124

          Господарський суд Львівської області у складі:

Суддя Костів Т.С.,

при секретарі Качур Ю.

За участю представників:

від позивача –Пятковська І.

від відповідача –Горак Я.

Розглянув матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Львівцентробуд”, с. Зубра, Львівська область до відповідача –управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Суть спору: Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю “Львівцентробуд”, с. Зубра, Львівська область, до управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів, про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Заявою про уточнення позовних вимог позивач просить визнати недійсним договір №07/09 купівлі-продажу складських приміщень від 04.03.2009 р., укладений між управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради та ТзОВ “Львівцентробуд”; стягнути з управління майном спільної власності Львівської обласної ради на користь ТзОВ “Львівцентробуд” 1210220 грн.; зобов’язати управління майном спільної власності Львівської обласної ради прийняти від ТзОВ “Львівцентробуд” по акту приймання-передачі не житлові складські приміщення книгосховища загальною площею 667,8 кв.м. у м. Львів, вул. Зелена, 22.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.06.2010 р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 13.07.2010 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 13.07.2010 р, 29.07.2010 р., 09.09.2010 р.

Представникам роз’яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, уточненнях до позовної заяви. Ствердив, зокрема, що 04.03.2009 р. між сторонами був укладений оспорюваний договір купівлі-продажу складських приміщень по вул. Зеленій, 22 у м. Львові площею 667,8 кв.м.. П. 7.1. договору продавець гарантував, що об’єкт продажу не входить до переліку об’єктів, які підлягають приватизації, не є проданим, заставленим, не перебуває під забороною та арештом, судових спорів щодо нього немає, не перебуває під охороною держави, не становить національну, культурну, історичну цінність. Відповідно до п. 7.2. договору стверджувалось, що державні акти на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою за адресою м. Львів, вул. Зелена, 22 не видавались. Однак, стало відомо існування охоронного договору №60/08 на об’єкт культурної спадщини –пам’ятку архітектури у м. Львів, вул. Зелена, 22, який, відтак, поширюється і на належні позивачу складські приміщення, як частину будівлі по вул. Зеленій, 22. Окрім того, у відповідності до довідки управління держкомзему у Львівській області від 03.08.2009 р. №40/01-15/1104, згідно земельно-кадастрових даних, земельна ділянка знаходить у постійному користуванні середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 у м. Львів, вул. зелена, 22, входить у межі земельної ділянки загальною площею 0,9751 (угіддя-забудовані землі) для обслуговування споруди школи (державний акт на право постійного користування землею зареєстрований 12.08.2008 р. за №03:08:438:00013 в книзі записів 03-5). Цим позивач позбавлений можливості використовувати придбане майно. Вважає договір укладеним в силу помилки (ст. 229 ЦК України). Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, що придбані позивачем складські приміщення (літ. В-1) є пізнішою прибудовою і до переліку пам’яток архітектури не включене. Зазначені в оспорюваному договорі гарантії зроблені із посиланням на листи відповідних служб та органів. Згідно із п. 19 Постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. не визнається помилкою неможливість використання речі, помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Посилається на рішення Львівської обласної ради від 13.06.2007 р. №327, яким затверджено Програму приватизації об’єктів спільної власності територіальних громад Львівської області на 2007 –2008 роки, відповідно до п. 5.3. якої повернення покупцеві коштів, сплачених за об’єкт приватизації, здійснюється на підставі судового рішення з коштів, отриманих від повторного продажу цього об’єкта. Просить у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

04.03.2009 р. між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) був укладений оспорюваний договір купівлі-продажу складських приміщень №07/09, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мандрощук В.Є 04.03.2009 р. та зареєстрований в реєстрі за №138. Згідно із п. 1.1. договору, продавець зобов’язався відповідно до рішення Львівської обласної ради №707 від 07.10.2008 р. “Про приватизацію способом аукціону складських приміщень за адресою: вул. Зелена, 22, м. Львів”, протоколу проведення аукціону від 26.01.2009 р., наказу управління майном спільної власності Львівської обласної ради від 26.01.2009 р. №5в “Про приватизацію не житлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 22” передати у власність покупцю не житлові складські приміщення книгосховища загальною площею 667,8 кв.м., позначені літерою В-1 за планом земельної ділянки, що знаходяться у м. Львів, вул. зелена, 22, та є власність територіальної громади Львівської області. Об’єкт продається за 1 210 220 грн. (п. 1.5.).

Згідно із п. п. 7.1., 7.2. договору, продавець гарантує, що об’єкт продажу не входить до переліку об’єктів, які не підлягають приватизації, не є проданим, заставленим, не перебуває під забороною та арештом, судових спорів щодо нього немає, не перебуває під охороною держави, не становить національну, культурну, історичну цінність. Відповідно до листа, виданого 16.10.2008 р. за №40/13/17 Управлінням земельних ресурсів у м. Львові, державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою м. Львів, вул. Зелена, 22 не видавався.

Позивач повністю оплатив ціну майна, що встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 29.03.2010 р. у справі №20/194 між тими ж сторонами. Ця обставина сторонами не заперечувалась. За актом приймання-передачі нежитлових складських приміщень книгосховища загальною площею 667,8 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 22 від 26.03.2009 р., об’єкт продажу був переданий позивачу. Згідно із витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.04.2009 р. №22397546, право власності на зазначені приміщення є зареєстрованим за позивачем.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2008 р. між управлінням охорони історичного середовища та громадською організацією Львівський мистецький центр “Зразковий вокально-хореографічний ансамбль “Веселі черевички” був укладений охоронний договір №60/08 на об’єкт культурної спадщини –пам’ятку архітектури колишню гімназію 1911 р. на вул. Зеленій, 22 у м. Львові (охоронний №585, рішення Львівського облвиконкому №44 від 28.01.1986 р.).

Ухвалою Львівської міської ради №44 від 22.06.2006 р. “Про користування середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №6 м. Львова земельною ділянкою на вул. Зеленій, 22 у м. Львові”, було вирішено передати вказаній школі земельну ділянку площею 0,9751 на вул. Зеленій, 22. Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 м. Львова отримала державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 12.08.2008 р., тобто, до дати укладення оспорюваного договору. При цьому, та обставина, що ухвала Львівської міської ради №44 від 22.06.2006 р. була визнана недійсною рішенням господарського суду Львівської області від 29.03.2010 р. у справі №20/194 між тими ж сторонами, не спростовує позовних вимог, враховуючи, що визнання недійсною ухвали не припиняє права постійного користування школою земельною ділянкою, підтвердженого державним актом. Згідно із ст. ст. 125, 126 ЗК України, в редакції, чинній на дату існування відповідних відносин, право постійного користування землею підтверджується актом.

У відповідності до довідки управління держкомзему у Львівській області від 03.08.2009 р. №40/01-15/1104, згідно земельно-кадастрових даних, земельна ділянка знаходить у постійному користуванні середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 у м. Львів, вул. зелена, 22, входить у межі земельної ділянки загальною площею 0,9751 (угіддя-забудовані землі) для обслуговування споруди школи (державний акт на право постійного користування землею зареєстрований 12.08.2008 р. за №03:08:438:00013 в книзі записів 03-5).

Згідно із ст. ст. 203, 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Згідно із п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Посилання відповідача на рішення Львівської обласної ради від 13.06.2007 р. №327, яким затверджено Програму приватизації об’єктів спільної власності територіальних громад Львівської області на 2007 –2008 роки, відповідно до п. 5.3. якої повернення покупцеві коштів, сплачених за об’єкт приватизації, здійснюється на підставі судового рішення з коштів, отриманих від повторного продажу цього об’єкта, не спростовує позовних вимог, а лише встановлює порядок повернення коштів на виконання прийнятого судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Враховуючи наведене, позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 80, 83 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним договір №07/09 купівлі-продажу складських приміщень від 04.03.2009 р., укладений між управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради (79000, м.Львів, вул.Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 25255072) та товариством з обмеженою вілповідальністю “Львівцентробуд” (81100, Львівська область, Пустомитівський район, с.Зубра, код ЄДРПОУ 32201014).

3.          Стягнути з управління майном спільної власності Львівської обласної ради (79000, м.Львів, вул.Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 25255072) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Львівцентробуд” (81100, Львівська область, Пустомитівський район, с.Зубра, код ЄДРПОУ 32201014) 1 210 220, 00 грн. боргу, 12 187, 20 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Зобов’язати управління майном спільної власності Львівської обласної ради (79000, м.Львів, вул.Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 25255072) прийняти у власність від товариства з обмеженою відповідальністю “Львівцентробуд” (81100, Львівська область, Пустомитівський район, с.Зубра, код ЄДРПОУ 32201014) по акту приймання-передачі не житлові складські приміщення книгосховища загальною площею 667, 8 кв.м. у м.Львів, вул. Зелена, 22.

5.          Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя