Рішення № 11448125, 26.07.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.10 Справа № 22/141/08-21/156/10

Суддя

За позовом - Відкритого акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод" (69063, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 158-А);

до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26);

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9)

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 23).

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство промислової політики України (03035, м. Київ, вул. В.Сурікова, 3; 252034, м. Київ, вул. Пушкінська, 6)

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство палива та енергетики України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 30)

про визнання права власності на трансформатор силовий ТДТН 63000/150-70У1; визнання ВАТ "Запорізький арматурний завод" споживачем електричної енергії першого класу

Суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

від позивача-Дробишевський О.А., довір. б/н від 06.04.2010 року;

від відповідача-Козак Т.В., довір. № 213 від 14.09.2009 року;

від третіх осіб-не з’явилися

                                                  СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Запорізький арматурний завод”, м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом (з урахуванням уточнень) про визнання за ВАТ “Запорізький арматурний завод”права власності на трансформатор силовий ТДНТ 63000/150-70У1, заводський № 108564, рік випуску 1979р., введення в експлуатацію –листопад 1984р., завод-виготовлювач –Запорізький трансформаторний завод, інвентарний № 07406, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Малика, 31, а також визнання ВАТ “Запорізький арматурний завод” споживачем електричної енергії першого класу.

Рішенням від 01.09.2009 р. (суддя Скиданова Ю.О.) позов у справі № 22/141/08 задоволено частково, визнано за ВАТ “Запорізький арматурний завод” право власності на трансформатор силовий ТДТН 63000/150-70У1, заводський № 108564, рік випуску 1979р., введення в експлуатацію –листопад 1984р., завод-виготовлювач –Запорізький трансформаторний завод, інвентарний № 07406, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Малика, 31, стягнуто з ВАТ “Запоріжжяобленерго” на користь позивача 85 грн. 00 коп. державного мита., 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.12.2009 року у справі № 22/141/08 рішення господарського суду Запорізької області по цій справі від 01.09.2009 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2010 року постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.12.2009 року та рішення господарського суду Запорізької області від 01.09.2009 року у справі № 22/141/08 в частині визнання за ВАТ "Запорізький арматурний завод" права власності трансформатор скасовано, справу № 22/141/08 в означеній частині передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області, в решті постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

Відповідно до розпорядження виконуючого обов’язки голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. № 397 від 26.05.2010 року справу № 22/141/08 передано на новий розгляд судді Черкаському В.І. в частині позовних вимог про визнання права власності на трансформатор силовий ТДТН 63000/150-70У1, заводський № 108564, рік випуску –1979, введення в експлуатацію –листопад 1984 року, завод-виготовлювач –Запорізький трансформаторний завод, інвентарний № 07406, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Малика, 31, у зв’язку із частковим скасуванням у справі № 22/141/08 постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2010 року постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 11.12.2009 року та рішення господарського суду Запорізької області від 01.09.2009 року.

Ухвалою від 26.05.2010 року суддею Черкаським В.І. прийнято до свого провадження справу за позовом - ВАТ "Запорізький арматурний завод" до відповідача - ВАТ "Запоріжжяобленерго"; третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд державного майна України; третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”;третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство промислової політики України; третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство палива та енергетики України про визнання права власності на трансформатор силовий ТДТН 63000/150-70У1; визнання ВАТ "Запорізький арматурний завод" споживачем електричної енергії першого класу в частині позовних вимог про визнання права власності на трансформатор силовий ТДТН 63000/150-70У1, заводський № 108564, рік випуску –1979, введення в експлуатацію–листопад 1984 року, завод-виготовлювач –Запорізький трансформаторний завод, інвентарний № 07406, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Малика, 31; присвоєно справі № 22/141/08-21/156/10;справу призначено до розгляду в засіданні на 14.07.2010 року.

Міністерством промислової політики України 14.06.2010 року надані суду письмові пояснення по справі № 22/141/08-21/156/10.

Позивач 13.07.2010 року надав суду письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що позовна вимога про визнання права власності на трансформатор підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідач 14.07.2010 року надав суду відзив на позовну заяву, в якому Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 14.07.2010 року на підставі ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 23.07.2010 року.

21.07.2010 року позивачем надана суду заява про зміни та уточнення до позовної заяви, в якій ВАТ “Запорізький арматурний завод” просить суд позовну заяву позивача частково задовольнити, визнати за ВАТ “Запорізький арматурний завод”права власності на трансформатор силовий ТДНТ 63000/150-70У1, заводський № 108564, рік випуску 1979р., введення в експлуатацію –листопад 1984р., завод-виготовлювач –Запорізький трансформаторний завод, інвентарний № 07406, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Малика, 31, з моменту державної реєстрації Відкритого акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод" (ЄДРПОУ 14309190),як юридичної особи з 03.02.1994 року. Вказана заява прийнята судом до розгляду,оскільки подана відповідно до положень ст.22 ГПК України.Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

21.07.2010 року до суду надійшло клопотання позивача про продовження строку вирішення спору у справі № 22/141/08-21/156/10 на більш тривалий строк. Вказане клопотання залишено судом без задоволення,як необґрунтоване.

ВАТ “Запорізький арматурний завод” 23.07.2010 року надало суду письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що спірний трансформатор належить йому на праві власності.

В судовому засіданні 23.07.2010 року на підставі ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 26.07.2010 року.

В судове засідання 26.07.2010 року з’явилися представники сторін, треті особи до суду не з’явилися.

Розгляд справи закінчено 26.07.2010 року оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.

Справа розглянута із застосуванням засобу технічної фіксації судового процесу-програмно-апаратного комплексу ”Оберіг”.

Розглянувши матеріали справи, надані документальні докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.1993 року між позивачем (споживач) та відповідачем (енергопостачальник) було укладено договір на користування електричною енергією № 40, згідно умов якого енергопостачальник зобов'язався здійснювати постачання електороенергії, а позивач –сплачувати абонентську плату на умовах, передбачених договором.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не визнає право власності позивача на трансформатор силовий типу ТДТН-63000/150-70У1, про що останній довідався у 2006 році під час намагання внести зміни у договір № 40 на користування електроенергією стосовно межі балансової належності та точки продажу електричної енергії, залежно від якої встановлюється клас напруги споживання електроенергії.

Господарським судом встановлено, що відповідно до технічних умов від 11.06.1976 №7-ДСП та листа від 29.09.1977р. № 32-з-2-4/7452 ПЕО ”Днепроенерго” ДП „Запорізький арматурний завод” у 1984 році була проведена реконструкція підстанції „Армаліт” № 150/35/6 кВ. Під час якої за рахунок коштів заводу було встановлено трансформатор силовой ТДТН 63000/150 з регульованою напругою під загрузкою.

Позивачем надано альбом об’єкту реконструкції підстанції 150/35/6кВ”Армаліт”основного обладнання підстанції “Армаліт”, який свідчить про те, що до основного обладнання підстанції “Армаліт”, яке постачалось саме попередником позивача при її реконструкції, входив трансформатор силовий ОРУ 150кВ.

Державним підприємством “Запорізький арматурний завод” в 1977 р. було замовлено проект та проведено реконструкцію підстанції “Армаліт”, яка включала в себе заміну двох трансформаторів типу ТДТНГ-25000/150 на один типу ТДТН-63000/150.

29.12.1984 року трансформатор ТДТН 63000/150-70У1 заводський № 108564 був поставлений на баланс Державного підприємства “Запорізький арматурний завод” під інвентарним № 07406, що підтверджується інвентарною карткою № 9158. Позивачем надано суду паспорт на цей трансформатор.

12.11.1993 року, згідно наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України № 640 затверджено комісію по корпоратизації Державного підприємства “Запорізький арматурний завод”.

29.12.1993р. на підставі розпорядження № 19 Міністерства машинобудування, ВПК і конверсії України (копія в матеріалах справи) було розпочато повну інвентаризацію основних фондів, матеріальних активів, виробничих запасів, незавершеного будівництва, наявності цінностей і фінансових вкладів на Запорізькому арматурному заводі.

Трансформатор ТДТН інвентарний № 7406, як основний засіб заводу, увійшов в інвентаризаційний опис №2 товарно-матеріальних цінностей енергоремонтної дільниці 25-го цеху Державного підприємства “Запорізький арматурний завод”, яким станом на 01.01.1994р. були зафіксовані всі основні засоби, що знаходились та обліковувались в цьому підрозділі державногопідприємства “Запорізький арматурний завод”.

Інвентаризаційні описи заводу увійшли в Книгу № 4 “Розрахунок вартості основних засобів, машин та обладнання”, що разом з іншими книгами відображали результати інвентаризації основних засобів державного підприємства “Запорізький арматурний завод” станом на січень 1994 року.

Наказом Міністерства машинобудування, ВПК і конверсії України № 103 від 28.01.1994року було затверджено акт інвентаризації майна і акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства “Запорізький арматурний завод”.

Наказом Міністерства машинобудування, ВПК і конверсії України № 104 від 28.01.1994року на базі Запорізького арматурного заводу було створене Відкрите акціонерне товариство “Запорізький арматурний завод”, затверджено статут ВАТ “Запорізький арматурний завод”.

Відповідно до п. 1.1 Статуту ВАТ “Запорізький арматурний завод”, зареєстрованого розпорядженням виконкому Ленінської районної Ради народних депутатів м. Запоріжжя № 100-від 03 лютого 1994р., реєстраційний № 7745-дп, ВАТ “Запорізький арматурний завод” засноване відповідно до наказу Міністра машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України №104 від 28.01.1994р. шляхом перетворення Державного підприємства Запорізький арматурний завод у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15 червня 1993 року № 210/93 “Про корпоратизацію державних підприємств”.

Згідно п. 3.3 зазначеного статуту позивач є правонаступником Державного підприємства “Запорізький арматурний завод”.

За твердженням позивача спірний об’єкт увійшов до статутного фонду позивача при корпоратизації, що підтверджується листами № 10/2-2-949 від 16.07.2009р. та № 20/1-6-372 від 29.07.09р. Міністерства промислової політики України, в яких Міністерство зазначає, що ВАТ “Запорізький арматурний завод” створене на підставі наказу Міністерства машинобудування, ВПК і конверсії України від 28.01.1994р. № 104 шляхом корпоратизації Державного підприємства “Запорізький арматурний завод”. Корпоратизація ВАТ “Запорізький арматурний завод” здійснювалася відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993р. № 210 “Про корпоратизацію підприємств” з дотриманням вимог Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.1993р. № 508. Відповідно до зазначеного Положення ВАТ “Запорізький арматурний завод” є правонаступником щодо майна корпоратизованого державного підприємства “Запорізький арматурний завод”, яке передане до його статутного фонду. На підставі Акту інвентаризації майна та Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Державного підприємства “Запорізький арматурний завод”, затвердженого наказом Міністерства машинобудування, ВПК і конверсії України від 28.01.1994р. № 103 та інвентаризаційного опису основних засобів станом на 01.01.1994р. Міністерство промислової політики України, як правонаступник Міністерства машинобудування, ВПК і конверсії України згідно з Указом Президента України від 25.07.1997р. № 701/97, стверджує, що трансформатор силовий типу ТДТН-63000/150-70У1 (інвентарний номер 07406, рік випуску –1979, заводський номер 108564, введений в експлуатацію у листопаді 1984 року) перебував на балансі підприємства на момент корпоратизації і переданий до його статутного фонду, тобто у власність ВАТ “Запорізький арматурний завод”. До вказаних листів надало інвентарний опис № 2, що затверджувався Міністерством при корпоратизації станом на 01.01.1994 року та інвентарний опис станом на 01.10.2004 року, в яких значиться спірний трансформатор ТДНТ інв. № 7406.

В свою чергу відповідач стверджує,що спірний трансформатор належить ВАТ “Запоріжжяобленерго”, посилаючись на Перелік майна від 13.04.2005 р., переданого до статутного фонду ВАТ “Запоріжжяобленерго” згідно з наказом про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії “Запоріжжяобленерго” шляхом корпоратизації виробничого енергетичного об’єднання “Дніпроенерго” від 03.07.1995 р. № 115. Відповідно до вказаного Переліку до нього входить ВРУ 154 кВ підстанції “Армаліт”, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Малика, 50.

Господарським судом встановлено, що Фондом державного майна України, на звернення відповідача, 10.08.2009 року внесені зміни та доповнення до зазначеного Переліку майна. Згідно цих змін, до складу ОРУ 154 кВ підстанції “Армаліт”, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Малика, 31, входять трансформаторсиловий№1ТДТН63000/150/35/6 на фундаменті та трансформатор силовий № 2 ТДТН-63000/150/35/6 на фундаменті, тобто спірний об’єкт.

Слід підкреслити, що наказ Міністерства енергетики та електрифікації України № 115 від 03.07.1995 р. “Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії “Запоріжжяобленерго” є чинним, тобто не визнавався недійсним (незаконним).

Враховуючи Перелік майна від 13.04.2005 р., переданого до статутного фонду ВАТ “Запоріжжяобленерго” згідно з наказом про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії “Запоріжжяобленерго” шляхом корпоратизації виробничого енергетичного об’єднання “Дніпроенерго” від 03.07.1995р. № 11 (із змінами та доповненнями від 10.08.2009 року), суд дійшов висновку, що спірний об’єкт був включений до статутного фонду відповідача.

Матеріалами справи підтверджується, що з моменту передачі спірного трансформатору до статутного фонду відповідача (з 1995 року) останній проводить обслуговування та ремонт трансформатору, що підтверджується актами поточного ремонту за відповідний рік та актом приймання трансформатору після капітального ремонту, який проведено в 2005 році ТОВ “Енергострой-3”. Відповідач надав суду довідки про витрати на поточний ремонт трансформатору за період з 2004 року по 2009 рік, про витрати на модернізацію трансформатору.Тобто, саме ВАТ “Запоріжжяобленерго” фінансує утримання, обслуговування та ремонт спірного об’єкту.

Згідно із ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не витікає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що позивач просить суд (враховуючи заяву про зміни та уточнення до позову –вх. від 21.07.2010 року) визнати за ВАТ “Запорізький арматурний завод”права власності на трансформатор силовий ТДНТ 63000/150-70У1, заводський № 108564, рік випуску 1979р., введення в експлуатацію –листопад 1984р., завод-виготовлювач –Запорізький трансформаторний завод, інвентарний № 07406, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Малика, 31, з моменту державної реєстрації Відкритого акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод" (ЄДРПОУ 14309190),як юридичної особи з 03.02.1994 року. Суд вважає, що визнання права з певного моменту є по суті вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, який може мати місце лише в аспекті юридичної оцінки обставин справи та обґрунтованості заявлених вимог. Вказана позовна вимога не відповідає способам захисту прав, передбаченим ч.2 ст.16 ЦК України, іншими законами України, та не призводить до поновлення порушених прав. Вона не може бути предметом спору та самостійно розглядатися в окремій справі.

Враховуючи викладене та той факт, що позивач не надав суду належних доказів набуття права власності на спірний об’єкт: трансформатор силовий ТДНТ 63000/150-70У1, заводський № 108564, рік випуску 1979р., введення в експлуатацію –листопад 1984р., завод-виготовлювач –Запорізький трансформаторний завод, інвентарний № 07406, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Малика, 31, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст. ст.44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                     ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя                                                   В.І.Черкаський

(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –26.07.2010)