Рішення № 11448048, 28.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.10 р.                     Справа № 7/182                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю. Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” м. Краматорськ

Предмет спору: стягнення 643969, 56 грн. – інфляційних, 77943, 40 грн. – 3% річних.

За участю представників:

від позивача: Дем’яненко О.І.-дов.

від відповідача: не з’явились.

СУТЬ СПОРУ

У судовому засіданні 08.09.2010р. та 27.09.2010р. оголошено перерву на підставі ст.77 ГПК України до 14.09.2010р. та 28.09.2010р. відповідно.

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка звернулося до господарського суду з позовом до ВАТ Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” м. Краматорськ про стягнення нарахованого індексу інфляції – 189 662, 27 грн. та 3% річних в сумі 33 715, 05 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ухвалу господарського суду Донецької області про банкрутство за результатами підготовчого засідання №27/232Б від 21.11.2006р.; вимогу про сплату поточних грошових вимог №03сп-2173/ю від 04.06.2010р.

Заявою від 13.09.2010р. №03юр-10855/10 позивач збільшив позовні вимоги в порядку ст.22 ГПК України, просить стягнути з відповідача 643969, 56 грн. – інфляційних, 77943, 40 грн. – 3% річних. Заява розглянута та прийнята судом.

У письмових та усних поясненнях відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що до кредиторських вимог по справі №27/232Б не ввійшли вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних, строк виконання грошового зобов’язання по сплаті 3% річних та інфляційних сторонами не встановлено, вимогу в порядку ст.530 ГПК України отримано відповідачем лише у червні 2010р., зауважив, що позивач застосував невірний індекс інфляції. Зазначив, також, що позивач по справі є конкурсним кредитором у справі №27232Б в частині вимог про стягнення заборгованості за електроенергію, на яку нараховані спірні по цій справі суми, грошові зобов’язанням відповідачем не виконувались у зв’язку із введенням в дію мораторію на задоволенні вимог кредиторів. Вважає, що позивач безпідставно здійснив розрахунок інфляційних та річних за період з 15.07.2007р., оскільки до реєстру вимог кредиторів ВАТ „Донецькобленерго” ввійшло 28.01.2009р. Стосовно заяви про збільшення позовних вимог, відповідач зазначив, що відповідач невірно застосував індекс інфляції, позовну заяву подав із пропущенням строку позовної давності, разом з цим заяви про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності від відповідача не надходило.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

29.03.2004р. господарським судом Донецької області по справі №20/94 прийнято рішення, яким з Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” стягнуто 4584758, 50 грн. заборгованості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно ст.598 цього ж кодексу, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача з позовом до суду по справі №7/182, відповідач вищезазначене рішення господарського суду Донецької області №20/94 від 29.03.2004р. не виконав, стягнуту цим рішенням суму в повному обсязі не сплатив, що також підтверджено представниками обох сторін у судовому засіданні.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

07.11.2006р. господарським судом Донецької області порушена справа №27/232Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” за заявою кредитора Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.11.2006р. №27/232Б встановлено, що розмір вимог ініціюючого кредитора (ВАТ „Донецькобленерго”), у зв’язку із неналежним виконанням боржником (ВАТ „Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева”) рішення №20/94 від 29.03.2004р., становить 4410750, 38 грн.

У зв’язку із несплатою відповідачем вищезазначеної стягнутої рішенням суду суми в розмірі 4410750, 38 грн., позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 643969, 56 грн. за період липень – вересень 2007р. та листопад 2007р. – січень 2008р., а також 3% річних у сумі 77943, 40 грн. за період з 15.07.2007р. по 15.10.2007р. та з 01.11.2007р. по 01.02.2008р.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на той факт, що 3% річних та інфляційні нараховані позивачем за період після порушення справи про банкрутство, суд дійшов висновку, що позивач є поточним кредитором у відношенні до відповідача щодо стягнення 643969, 56 грн. інфляційних та 77943, 40 грн. 3% річних.

Відповідно до абз.4 п.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

За визначенням термінів, які вживаються у цьому Законі, грошове зобов’язання – зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Такі підстави, зокрема, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, якою закріплено право кредитора вимагати від боржника сплати суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов’язання виникають нові додаткові зобов’язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв’язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов’язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань, а не штрафною санкцією. Таким чином, грошовими зобов’язаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

Приписами діючого законодавства на передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України проценти (3% річних) та інфляційні за весь час прострочення грошового зобов’язання не поширюється заборона на їх нарахування в період дії мораторію, у зв’язку з чим кредитор не позбавлений права заявляти вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого діючим законодавством України.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних, враховуючи факт наявності заборгованості у період, за який вони нараховані, є обґрунтованими та правомірними.

Як зазначено вище, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача інфляційні в сумі 643969, 56 грн. за період липень – вересень 2007р. та листопад 2007р. – січень 2008р. та 3% річних у сумі 77943, 40 грн. за період з 15.07.2007р. по 15.10.2007р. та з 01.11.2007р. по 01.02.2008р.

Інфляційні та 3% річних перераховані господарським судом у відповідності до приписів діючого законодавства та відповідно складають: інфляційні – 512241, 99 грн., 3% річних – 77881, 98 грн. і підлягають стягненню з відповідача саме у вказаних розмірах.

Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, доповненні до відзиву та у відзиві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наведеними вище обставинами справи та нормами діючого законодавства.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 11, 598, 599, 625 Цивільного кодексу України, Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” м.Краматорськ про стягнення 643969, 56 грн. – інфляційних, 77943, 40 грн. – 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” (84303, Донецька область, м.Краматорськ, вул.М.Тореза, 18, ЄДРПОУ 00191187) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26001307550283 у філії ЦГО Промінвестбанк м.Горлівка, МФО 334464) 3% річних у сумі 77881, 98 грн. та інфляційні у сумі 512241, 99 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” (84303, Донецька область, м.Краматорськ, вул.М.Тореза, 18, ЄДРПОУ 00191187) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26001307550283 у філії ЦГО Промінвестбанк м.Горлівка, МФО 334464) 5901, 23 грн. державного мита, 192, 91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому діючим законодавством.

Повний текст рішення підписано 29.09.2010р.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю. Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” м. Краматорськ

Предмет спору: стягнення 643969, 56 грн. – інфляційних, 77943, 40 грн. – 3% річних.

За участю представників:

від позивача: Дем’яненко О.І.-дов.

від відповідача: не з’явились.

СУТЬ СПОРУ

У судовому засіданні 08.09.2010р. та 27.09.2010р. оголошено перерву на підставі ст.77 ГПК України до 14.09.2010р. та 28.09.2010р. відповідно.

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка звернулося до господарського суду з позовом до ВАТ Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” м. Краматорськ про стягнення нарахованого індексу інфляції – 189 662, 27 грн. та 3% річних в сумі 33 715, 05 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ухвалу господарського суду Донецької області про банкрутство за результатами підготовчого засідання №27/232Б від 21.11.2006р.; вимогу про сплату поточних грошових вимог №03сп-2173/ю від 04.06.2010р.

Заявою від 13.09.2010р. №03юр-10855/10 позивач збільшив позовні вимоги в порядку ст.22 ГПК України, просить стягнути з відповідача 643969, 56 грн. – інфляційних, 77943, 40 грн. – 3% річних. Заява розглянута та прийнята судом.

У письмових та усних поясненнях відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що до кредиторських вимог по справі №27/232Б не ввійшли вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних, строк виконання грошового зобов’язання по сплаті 3% річних та інфляційних сторонами не встановлено, вимогу в порядку ст.530 ГПК України отримано відповідачем лише у червні 2010р., зауважив, що позивач застосував невірний індекс інфляції. Зазначив, також, що позивач по справі є конкурсним кредитором у справі №27232Б в частині вимог про стягнення заборгованості за електроенергію, на яку нараховані спірні по цій справі суми, грошові зобов’язанням відповідачем не виконувались у зв’язку із введенням в дію мораторію на задоволенні вимог кредиторів. Вважає, що позивач безпідставно здійснив розрахунок інфляційних та річних за період з 15.07.2007р., оскільки до реєстру вимог кредиторів ВАТ „Донецькобленерго” ввійшло 28.01.2009р. Стосовно заяви про збільшення позовних вимог, відповідач зазначив, що відповідач невірно застосував індекс інфляції, позовну заяву подав із пропущенням строку позовної давності, разом з цим заяви про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності від відповідача не надходило.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

29.03.2004р. господарським судом Донецької області по справі №20/94 прийнято рішення, яким з Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” стягнуто 4584758, 50 грн. заборгованості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно ст.598 цього ж кодексу, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача з позовом до суду по справі №7/182, відповідач вищезазначене рішення господарського суду Донецької області №20/94 від 29.03.2004р. не виконав, стягнуту цим рішенням суму в повному обсязі не сплатив, що також підтверджено представниками обох сторін у судовому засіданні.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

07.11.2006р. господарським судом Донецької області порушена справа №27/232Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” за заявою кредитора Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.11.2006р. №27/232Б встановлено, що розмір вимог ініціюючого кредитора (ВАТ „Донецькобленерго”), у зв’язку із неналежним виконанням боржником (ВАТ „Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева”) рішення №20/94 від 29.03.2004р., становить 4410750, 38 грн.

У зв’язку із несплатою відповідачем вищезазначеної стягнутої рішенням суду суми в розмірі 4410750, 38 грн., позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 643969, 56 грн. за період липень – вересень 2007р. та листопад 2007р. – січень 2008р., а також 3% річних у сумі 77943, 40 грн. за період з 15.07.2007р. по 15.10.2007р. та з 01.11.2007р. по 01.02.2008р.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на той факт, що 3% річних та інфляційні нараховані позивачем за період після порушення справи про банкрутство, суд дійшов висновку, що позивач є поточним кредитором у відношенні до відповідача щодо стягнення 643969, 56 грн. інфляційних та 77943, 40 грн. 3% річних.

Відповідно до абз.4 п.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

За визначенням термінів, які вживаються у цьому Законі, грошове зобов’язання – зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Такі підстави, зокрема, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, якою закріплено право кредитора вимагати від боржника сплати суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов’язання виникають нові додаткові зобов’язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв’язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов’язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань, а не штрафною санкцією. Таким чином, грошовими зобов’язаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

Приписами діючого законодавства на передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України проценти (3% річних) та інфляційні за весь час прострочення грошового зобов’язання не поширюється заборона на їх нарахування в період дії мораторію, у зв’язку з чим кредитор не позбавлений права заявляти вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого діючим законодавством України.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних, враховуючи факт наявності заборгованості у період, за який вони нараховані, є обґрунтованими та правомірними.

Як зазначено вище, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача інфляційні в сумі 643969, 56 грн. за період липень – вересень 2007р. та листопад 2007р. – січень 2008р. та 3% річних у сумі 77943, 40 грн. за період з 15.07.2007р. по 15.10.2007р. та з 01.11.2007р. по 01.02.2008р.

Інфляційні та 3% річних перераховані господарським судом у відповідності до приписів діючого законодавства та відповідно складають: інфляційні – 512241, 99 грн., 3% річних – 77881, 98 грн. і підлягають стягненню з відповідача саме у вказаних розмірах.

Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, доповненні до відзиву та у відзиві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наведеними вище обставинами справи та нормами діючого законодавства.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 11, 598, 599, 625 Цивільного кодексу України, Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” м.Краматорськ про стягнення 643969, 56 грн. – інфляційних, 77943, 40 грн. – 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” (84303, Донецька область, м.Краматорськ, вул.М.Тореза, 18, ЄДРПОУ 00191187) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26001307550283 у філії ЦГО Промінвестбанк м.Горлівка, МФО 334464) 3% річних у сумі 77881, 98 грн. та інфляційні у сумі 512241, 99 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” (84303, Донецька область, м.Краматорськ, вул.М.Тореза, 18, ЄДРПОУ 00191187) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26001307550283 у філії ЦГО Промінвестбанк м.Горлівка, МФО 334464) 5901, 23 грн. державного мита, 192, 91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому діючим законодавством.

Повний текст рішення підписано 29.09.2010р.

Суддя