Рішення № 11448011, 29.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.09.10 р. Справа № 6/70пд

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгропромстрой” м.Краматорськ, Донецької області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Краматорськ, Донецької області

про визнання договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом обєкту з урахуванням акту приймання-передачі обєкту незакінченого будівництва від 15.02.2002р. та додатку до акту приймання-передачі від 15.02.2002р. в частині продажу та передачі кабельно-повітряної лінії 0.4 квт від ТП 339 недійсним

за зустрічною позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Краматорськ, Донецької області

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгропромстрой” м.Краматорськ, Донецької області

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Алмаз” м.Дружківка, Донецької області

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.02.2002р., укладеного між ТОВ „Украгропромстрой” та ТОВ „Алмаз ЛТД” з додатком №1 та акту приймання-передачі від 11.02.2002р. в частині продажу та передачі кабельно-повітряної лінії 0.4 квт від ТП 339.

за участю

представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічною позовною заявою)

Піттель І.В. - представник по довіреності №14/10 від 14.04.2010р.

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічною позовною заявою)

не з”явився

від відповідача 2 за зустрічним позовом не з”явився

Відповідно до ст.77 ГПК України у судових

засіданнях оголошувались перерви з 07.09.2010р.

до 22.09.2010р., з 22.09.2010р. до 29.09.2010р.

для виготовлення повного тексту рішення.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Украгропромстрой” м.Краматорськ, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Краматорськ, Донецької області про визнання договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом обєкту, засвідченого державним нотаріусом третьої Краматорської державної нотаріальної контори за реєстровим №346 від 15.02.2002р. укладеного між Дружківським виробничим кооперативом „Будівельник” та ОСОБА_1 з урахуванням акту приймання-передачі обєкту незакінченого будівництва від 15.02.2002р. та додатку до акту приймання-передачі від 15.02.2002р. в частині продажу та передачі кабельно-повітряної лінії 0.4 квт від ТП 339 недійсним.

Ухвалою від 14.04.2010р. господарський суд задовольнив клопотання позивача від 14.04.2010р. та залучив до участі у справі нотаріуса третьої Краматорської державної нотаріальної контори, розташованої за адресою: 84301, Донецької області, м.Краматорськ, вул.Паркова,б.14 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, для зясування усіх необхідних обставин по справі. Також зобовязав третю особу представити у матеріали справи копію нотаріальної справи за реєстраційним №346 від 15.02.2002р., оригінал для огляду у судовому засіданні.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 13.04.2010р. заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що у договорі від 11.02.2002р. укладеним між ТОВ „Украгропромстрой” та ТОВ „Алмаз ЛТД” кабельно-повітряну лінію 0.4 квт не зазначено, а також не вказано її склад, окрема вартість та інші показники, яки б могли її конкретно ідентифікувати у договорі. Також зазначив, що громадянка ОСОБА_1, згідно спірного договору, акту приймання-передавання та додатку до нього від 15.02.2002р., придбала у ДВК „Будівельник” 58/100 частини Автозаправного комплексу „Підкова” з підведеними до нього комунікаціями, установленою потужністю. До цих комунікацій входить і ВЛ 0,4 от ТП 339, яку у подальшому було переобладнано ОСОБА_1 за технічними умовами Краматорських РЄМ.

У процесі слухання справи Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м.Краматорськ, Донецької області звернулась до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгропромстрой” м.Краматорськ, Донецької області про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.02.2002р., укладеного між ТОВ „Украгропромстрой” та ТОВ „Алмаз ЛТД” з додатком №1 та акту приймання-передачі від 11.02.2002р. в частині продажу та передачі кабельно-повітряної лінії 0.4 квт від ТП 339, яку ухвалою від 27.04.2010р. суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом по справі №6/70пд.

27 квітня 2010р. у судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача надала оригінал нотаріальної справи за реєстровим №346 від 15.02.2002р. для огляду та копію у матеріали справи.

Враховуючи те, що третя особа була залучена до участі у справі лише для представлення зазначених документів та у звязку з усуненням обставин, які зумовили її залучення, господарський суд ухвалою від 27.04.2010р. виключив нотаріуса третьої Краматорської державної нотаріальної контори зі складу третіх осіб у справі №6/70пд.

Ухвалою від 12.05.2010р. господарським судом зупинялося провадження у справі №6/70пд, для зясування фактичних обставин по справі, а саме: для встановлення або спростування факту фальсифікації додатку до акту приймання-передачі обєкту незакінченого будівництва станції технічного обслуговування розташованого за адресою АДРЕСА_1 від 15.02.2002р. (представленого у матеріали справи ФОП ОСОБА_1) та акту прийому-передачі від 11.02.2002р. (представленого у матеріали справи ТОВ „Украгропромстрой”). На підставі вищевикладеного були призначені судова та судово-технічна експертизи, проведення яких доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. У зв»язку з поверненням матеріалів справи до господарського суду разом з висновком судово-технічної експертизи документів №2473/03 від 20.07.2010р. провадження по справі ухвалою від 03.08.2010р. було поновлено та призначено її розгляд на 18.08.2010р.

Позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з заявою від 18.08.2010р., в якій просив суд залучити до участі у справі за зустрічним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю „Алмаз” м.Дружківка, Донецької області, у якості другого відповідача, оскільки вимоги вказані у зустрічній позовній заяві, а саме: визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.02.2002р. зачіпають інтереси двох сторін, ТОВ „Украгропромстрой” та ТОВ „Алмаз ЛТД”. Суд задовольнив дане клопотання та залучив до участі у справі за зустрічним позовом другого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Алмаз” м.Дружківка, Донецької області, так як вказаний позов зачіпає його інтереси.

Відповідач 2 за зустрічним позовом, ТОВ «Алмаз», у відзиві на позовні заяви заперечив проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити обом позивачам у їх задоволенні. Як стверджує відповідач 2, ТОВ «Украгропромстрой» є третім споживачем на цієї лінії. Поперед нього до кабельно-повітряної лінії приєднані об»єкти: СТО та магазин. Наполягає на тому, що ствердження позивача за первісним позовом про те, що ДВК «Будівельник» не мав прав власності на продану ОСОБА_1 ВЛ-0,4 от ТП 339 не є фактом та не підтверджено доказами. На його думку, кабельно-повітряна лінія є спільною власністю Опенько О.Г та ТОВ «Украгропромстрой».

Позивач за первісним позовом надав суду пояснення від 07.09.2010р., вих.№186 від 23.09.2010р. в зв»язку з виникненням питань при розгляді справи №6/70пд.

В свою чергу відповідач за первісним позовом представив у матеріали справи пояснення від 21.09.2010р. після обговорення деяких питань у судових засіданнях.

Відповідач 1 за зустрічним позовом у засідання суду не з”явився, але звернувся до суду з клопотанням від 28.09.2010р., в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв”язку зі станом здоров”я С.В.Борозенцова. Суд відхиляє дане клопотання, так як у судовому засіданні 22.09.2010р. оголошувалась перерва до 29.09.2010р. саме для виготовлення повного тексту рішення, а отже неявка відповідача ні яким чином не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач 2 за зустрічним позовом у засідання суду не з”явився, про причини неявки суд не повідомив.

Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за первісним позовом та відповідача 2 за зустрічним, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

11 лютого 2002р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Алмаз” м.Дружківка, Донецької області (далі по тексту-продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Украгропромстрой” м.Краматорськ, Донецької області (далі по тексту-покупець) був укладений договір купівлі-продажу, згідно умов якого продавець продав, а покупець купив у власність автозаправочну станцію площею 97кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить продавцю на підставі свідоцтва про право власність.

Об»єкт вказаний в п.1.1 зазначеного договору продається покупцю у власність з підведеними до нього комунікаціями, підземними спорудами, обладнанням, яке належить заправці, технічної та проектної документації, згідно додатку №1, який є нвід»ємною частиною договору.

У додатку №1 до договору купівлі-продажу від 11.02.2002р. сторони перелічили список майна авто заправки, яка передається у власність покупця до складу якого у тому числі увійшла: кабельно-повітряна лінія 0,4 квт. від ТП339 до АЗС (далі по тексту-кабельна лінія).

Згідно акту приймання-передачі майна авто заправки від 11.02.2010р. відповідач 2 за зустрічним позовом та позивач за первісним позовом здійснили приймання-передавання майна.

Відповідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на те, що він у виконання умов укладеного договору 11 лютого 2002р. придбав об»єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 з комунікаціями, у тому числі і кабельно-повітряну лінію 0,4 квт. від ТП339 до АЗС. У підтвердження заявлених вимог позивач представив суду докази купівлі об»єкту, а саме: договір купівлі-продажу від 11.02.2002р. разом з додатком №1 та акт приймання-предачі майна авто заправки від 11.02.2002р.

Як стверджує позивач за первісним позовом з моменту придбання лінії він користувався вказано лінією, встановив межи балансової належності з сумісними абонентами, в тому числі з відповідачем за первісним позовом та спору відносно спірної кабельної лінії у сторін не виникало.

Однак, 22.03.2010р. при розгляді справи №7/35 відповідачем за первісним позовом були надані суду документи, за якими вона також придбала вищевказану лінію, а саме: договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом обєкту, засвідчений державним нотаріусом третьої Краматорської державної нотаріальної контори за реєстровим №346 від 15.02.2002р., який укладений між Дружківським виробничим кооперативом „Будівельник” та ОСОБА_1

При цьому, як зауважує позивач в самому договорі спірна лінія не означена, а вказана у додатку до акту приймання-предачі об»єкту незакінченого будівництва.

Позивач за первісним позовом наполягає на тому, що на момент вчинення договору, продавець-ДВК «Будівельник» не був власником кабельної лінії, оскільки на цей момент право власності на лінію належало позивачу, а отже не було ні яких правових підстав для її продажу.

На підставі вищевикладеного позивач за первісним позовом просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом обєкту, засвідченого державним нотаріусом третьої Краматорської державної нотаріальної контори за реєстровим №346 від 15.02.2002р. укладеним між Дружківським виробничим кооперативом „Будівельник” та ОСОБА_1 з урахуванням акту приймання-передачі обєкту незакінченого будівництва від 15.02.2002р. та додатку до акту приймання-передачі від 15.02.2002р. в частині продажу та передачі кабельно-повітряної лінії 0.4 квт від ТП 339.

У процесі слухання справи сторони наполягали на проведенні судової та судово-технічної експертизи, для встановлення або спростування факту фальсифікації додатку до акту приймання-передачі обєкту незакінченого будівництва станції технічного обслуговування розташованого за адресою АДРЕСА_1 від 15.02.2002р. (представленого у матеріали справи ФОП ОСОБА_1) та акту прийому-передачі від 11.02.2002р. (представленого у матеріали справи ТОВ „Украгропромстрой”).

На вирішення експерту Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз м.Донецьк було поставлено ряд питань на які він повинен був відповісти.

Згідно висновку експерта судово-технічної експертизи документів №2473/03 Хахіної І.Г., який складений 20.07.2010р. вбачається, що:

1. Відтиски печатки ВК «Будівельник» на додатку до «Акту приема- передачи обьекта незавершенного строительства станции технического обслуживания расположенного по адресу АДРЕСА_1 від 15.02.2002р. та вільні зразки відтисків печатки ВК «Будівельник» нанесені одним кліше. 2.В додатку до «Акту приема-передачи обьекта незавершенного строительства станции технического обслуживания расположенного по адресу АДРЕСА_1 від 15.02.2002р. відтиск печатки ВК «Будівельник» нанесений поверх лінії для підпису в графі «Продавець». Підпис в графі «Продавець» виконувалась після нанесення відтиску. Згідно методик встановлення часу нанесення відтисків печаток наданий на дослідження порівняльний матеріал є недостатнім. Тому встановити час нанесення печатки ВК «Будівельник» на додатку до «Акту приема-передачи обьекта незавершенного строительства станции технического обслуживания расположенного по адресу АДРЕСА_1 від 15.02.2002р. не уявляється можливим. Відповідно приписів чинного законодавства неподання додаткових матеріалів і доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень сторонами свідчить про те, що вони вважають наявні у справі докази достатніми, а суд відповідно до ст.ст. 43, 82 ГПК України надає їм належну оцінку та має право прийняти за наявними у матеріалах справи документами відповідне рішення. Позивач за первісним позовом обґрунтовує свої вимоги нормами Цивільного кодексу України. Вирішуючи спори про визнання угод недійними, суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 655 ЦК України). Згідно п.1 ст.656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (ст.658 ЦК України).

За приписами частини 4 ст.191 ЦК України підприємство або його частина можуть бути об”єктом купівлі-продажу, застави. Оренди та інших право чинів.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочинну є недодержання в момент вчинення правочинну стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п”ятою та шостою статті 203 цього Кодексу:

За приписами ст. 203 ЦК України зміст правочинну не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам судочинства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочинну має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3), правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4), правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5).

Розглянувши спірний договір судом встановлено наступне.

15 лютого 2002р. між Дружківським виробничим кооперативом «Будівельник» та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом обєкту, згідно умов якого ДВК «Будівельник» продав, а ОСОБА_1 купила обєкт незакінченого будівництва готовністю 69 % станцію технічного обслуговування, площею 720 кв.м, що зазначена в плані літерами: Г-2, Г, що знаходяться в АДРЕСА_1, що складає 58/100 частини автозаправного комплексу «Підкова». Обєкт незакінченого будівництва СТО продається Покупцю з підведеними до нього комунікаціями, установленою потужністю, технічною та проектною документацією. Даний договір засвідчений державним нотаріусом третьої Краматорської державної нотаріальної контори за реєстровим № 346 від 15.02.2002р.

У процесі слухання справи третя особа, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача надала у судовому засіданні оригінал нотаріальної справи за реєстровим №346 від 15.02.2002р. для огляду та копію у матеріали справи. Але як вбачається з нотаріальної справи акт приймання-передавання об”акта незавершеного будівництва СТО розташованого за адресою АДРЕСА_1 на автозаправочному комплексі „Підкова” від 15.02.2002р. та додаток до вказаного акту від 15.02.2002р. відсутні, а отже не засвідчувалися державним нотаріусом.

Зазначений договір укладено на виконання рішення загальних зборів членів ДВК «Будівельник» (Протокол № 20 від 15.01.2002р.) згідно якого було прийняте рішення провести продаж 58/100 частин автозаправного комплексу «Підкова» розташованого за адресою: АДРЕСА_1 станцію технічного обслуговування, площею 720м2, за 17 250грн.

Згідно протоколу №20 від 15.01.2002р. рішення про продаж кабельно-повітряної лінії 0.4 квт від ТП 339 не приймалось, та повірений вказаного підприємства не вповноважувався здійснювати від імені ДВК «Будівельник» продаж цієї лінії, а також передачу проданого майна покупцю.

Договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом обєкту не має посилання на склад комунікацій, їх вартість, продаж здійснено за ціною визначеною для самого обєкту, комунікації не внесені до довідки БТІ з зазначенням оцінки, не має положень не перехід права власності на комунікації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що положення договору «Обєкт незакінченого будівництва СТО продається покупцю з підведеними до нього комунікаціями, установленою потужністю, технічною та проектною документацією» відноситься до характеристики обєкту купівлі-продажу, а не складу майна, яке продається за договором.

Відповідно до технічних умов на електропостачання наданих ОСОБА_1 від 15.03.2002р. № 02-1-74 п.1 зазначено «Підключення виконати по існуючої ЛЕП-0.4 кВ від ТП-339», отже на момент продажу обєкту незакінченого будівництва станцію технічного обслуговування не був підключений до спірної лінії, а технічні умови на приєднання були отримані пізніше, жодних технічних умов, що до приєднання цього обєкту до спірної лінії до укладення договору сторонами не надано.

Технічними умовами на електропостачання від 05.04.1994р. № 94-1-76 виданих СП «Фістаг-Вікторія» встановлюються технічні умови електропостачання будівництва автозаправочної станції потужністю 140кВт, та зазначається прокладення кабельно-повітряної лінії 0.4 квт від ТП 339 до АЗС, при цьому посилань про електрозабезпечення комплексу «Підкова», частину якого придбано ОСОБА_1, технічні умови не містять.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що кабельно-повітряна лінія 0.4 кв від ТП 339 до АЗС прокладена саме до АЗС, не відноситься до обєкту незакінченого будівництва СТО, яка придбана ОСОБА_1

В підтвердження понесення витрат на утримання спірної лінії відповідачем за первісним позовом представлено до матеріалів справи документи на реконструкцію лінії, а саме: кошторис, рахунок № 101 від 01.03.2002р., акт виконаних робіт за березень, однак ці документи не можуть бути прийняті судом до уваги у якості доказів понесення витрат на утримання спірної лінії з наступних підстав. По-перше, вказані документи не мають посилання на спірну лінію. По-друге, довжина монтажу проводу зазначена 0,2 км, ще не відповідає довжині спірної лінії, яка складає 0,4км; По-третє, відсутні посилання на демонтаж старого проводу лінії, що є невідємною складовою виконання робіт з заміни кабелю; По-четверте, відповідачем за первісним позовом не представлені суду докази сплати виконаних робіт згідно вказаного рахунку.

З іншого боку позивачем надано до суду докази обслуговування спірної лінії, несення витрат по її утриманню, які підтверджуються актами електропостачальника, платіжними дорученнями.

Сторонами не надано до суду доказів того, що до договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом обєкту були внесені зміни в частині продажу спірної лінії.

Таким чином, спірна лінія не є обєктом продажу за договором купівлі-продажу незакінченого будівництвом обєкту, засвідченого державним нотаріусом Третьої Краматорської державної нотаріальної контори за реєстровим № 346 від 15.02.2002р., який укладений між Дружківський виробничий кооператив «Будівельник» та ОСОБА_1

Сторонами надано до матеріалів справи підписані акти розмежування балансової належності спірної лінії за якими, відповідно до однолінійних схем спірна лінія находиться в межах балансової належності позивача за первісним позовом.

Відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергією межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання.

Частиною 2 п.2.1 Правил користування електричною енергією передбачено, що межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін, таких зазначень надані до суду акти розмежування балансової належності не містять.

Таким чином, акти розмежування балансової належності підписані сторонами в межах права власності.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених в процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгропромстрой” м.Краматорськ, Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Краматорськ, Донецької області про визнання договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом обєкту від 15.02.2002р. укладеного між Дружківським виробничим кооперативом „Будівельник” та ОСОБА_1 з урахуванням акту приймання-передачі обєкту незакінченого будівництва від 15.02.2002р. та додатку до акту приймання-передачі від 15.02.2002р. в частині продажу та передачі кабельно-повітряної лінії 0.4 квт від ТП 339 недійсним.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом треба віднести на відповідача за первісним позовом.

У процесі слухання справи Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м.Краматорськ, Донецької області, звернулась до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгропромстрой” м.Краматорськ, Донецької області про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.02.2002р., укладеного між ТОВ „Украгропромстрой” та ТОВ „Алмаз ЛТД” з додатком №1 та акту приймання-передачі від 11.02.2002р. в частині продажу та передачі кабельно-повітряної лінії 0.4 квт від ТП 339.

Зустрічний позов мотивований тим, що при розгляді справи №7/35 позивачу за зустрічним позовом стало відомо, що відповідно до договору купівлі-продажу від 11.02.2002р. ТОВ „Украгропромстрой” придбав у ТОВ „Алмаз ЛТД” об”єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 та отримав право власності. Позивач звертає увагу суду на те, що у самому договорі кабельно-повітряна лінія 0,4квт не вказана, а також не зазначено її склад, окрема вартість та інші показники, які б могли її конкретно ідентифікувати у договорі. Позивач наполягає на тому, що представлена копія договору від 11.02.2002р. у справу №7/35 ТОВ „Алмаз ЛТД” значно відрізняється від наданої копії ТОВ „Украгропромстрой”.

На підставі вищевикладеного, позивач за зустрічним позовом вважає, що примірник договору наданий відповідачем 1 за зустрічним позовом, є підробленим і не відповідає дійсно укладеному між сторонами договору, тому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 11.02.2002р., укладений між ТОВ „Украгропромстрой” та ТОВ „Алмаз ЛТД” з додатком №1 та акту приймання-передачі від 11.02.2002р. в частині продажу та передачі кабельно-повітряної лінії 0.4 квт від ТП 339.

Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги нормами Цивільного кодексу України.

Суд вважає договір купівлі-продажу від 11.02.2002р., укладений між ТОВ „Украгропромстрой” та ТОВ „Алмаз ЛТД” з додатком №1 та акту приймання-передачі від 11.02.2002р. в частині продажу та передачі кабельно-повітряної лінії 0.4 квт від ТП 339 укладеним згідно вимог ст. 638 ЦК України.

Згідно проведеної судово-технічної експертизи документів №2473/03 експертом Хахіною І.Г. встановлено, що в «Акте приема-передачи имущества автозаправки» від 11.02.2002р. відтиски печаток нанесено рельєфними кліше, виготовленими з дотриманням технологічних правил. Підписи виконано пастами для кулькових ручок.

Дослідивши матеріали справи та приймаючи висновок експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз м.Донецьк суд встановив, що ТОВ "Украгропромстрой" згідно договору купівлі-продажу від 11.022002р. придбало окремо визначене майно та не має жодного посилання на придбання 12/100 часток будь якого об'єкту. Щодо посилання на існування іншого договору, то копія такого договору була надана тільки представником позивача за зустрічним позовом, при цьому оригінал такого договору, для огляду у судовому засіданні не надавався.

Суд відхиляє ствердження позивача за зустрічним позовом про передачу майна відповідачем за зустрічним позовом 04.03.2002р., оскільки в матеріалах справи знаходиться акт приймання-передачі від 11.02.2002р. Таким чином, суд вважає, що майно було передано у власність 11.02.2002р. та наступні документі не можуть бути підставою для зміни дати набуття права власності, оскільки повторна передача майна не потребувалась.

Що ж стосується посилання на не зазначення у договорі складу, окремої вартості та інших показників кабельної лінії, суд зазначає наступне. Як вбачається з додатку №1 до договору купівлі-продажу від 11.02.2002р., який є невід'ємною частиною даного договору, сторони визначили найменування майна авто заправки, кількість, яке передається у власність покупця до складу якого у тому числі увійшла: кабельно-повітряна лінія 0,4 квт. від ТП339 до АЗС.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент продажу лінії ОСОБА_1, ця лінія була продана та передана у власність ТОВ "Украгропромстрой", що свідчить про відсутність права власності на спірну лі нію у ПК «Будівельник» на момент вчинення угоди продажу ОСОБА_1

Статтею 261 Цивільного Кодексу України передбачено, що перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Але як вбачається з матеріалів справи по вимогам позивача закінчився строк позовної давності.

Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач за зустрічним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву вих.№150 від 11.05.2010р. просить суд застосувати строк позовної давності при розгляді зустрічного позову.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмовити у позові, але якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.4 ст.267 ЦК України).

Виходячи зі змісту ст.267 ЦК України, поважними можливо визнати лише такі обставини, які є об”єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов”язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами відповідних правовідносин певних дій.

Позивачем не заявлялося клопотання про відновлення строку позовної давності, не наводилися обставини, які б свідчили про неможливість визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.02.2002р.

Позивач не був позбавлений права звернутися до господарського суду з позовом в межах строку позовної давності.

Враховуючи, що оспориваний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства повноважними особами і був спрямований на настання правових наслідків, правових підстав для визнання такого договору недійсним у суду немає.

На підставі наведеного суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.02.2002р., укладеного між ТОВ „Украгропромстрой” та ТОВ „Алмаз ЛТД” з додатком №1 та акту приймання-передачі від 11.02.2002р. в частині продажу та передачі кабельно-повітряної лінії 0.4 квт від ТП 339 задоволенню не підлягають.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом треба віднести на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.203, 215, 257, 261, 267, 658 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 41, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгропромстрой” м.Краматорськ, Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Краматорськ, Донецької області про визнання договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом обєкту, засвідченого державним нотаріусом третьої Краматорської державної нотаріальної контори за реєстровим №346 від 15.02.2002р. укладеного між Дружківським виробничим кооперативом „Будівельник” та ОСОБА_1 з урахуванням акту приймання-передачі обєкту незакінченого будівництва від 15.02.2002р. та додатку до акту приймання-передачі від 15.02.2002р. в частині продажу та передачі кабельно-повітряної лінії 0.4 квт від ТП 339 недійсним задовольнити повністю.

Визнати не дійсним договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом обєкту, засвідченого державним нотаріусом третьої Краматорської державної нотаріальної контори за реєстровим №346 від 15.02.2002р. укладеного між Дружківським виробничим кооперативом „Будівельник” та ОСОБА_1 з урахуванням акту приймання-передачі обєкту незакінченого будівництва від 15.02.2002р. та додатку до акту приймання-передачі від 15.02.2002р. в частині продажу та передачі кабельно-повітряної лінії 0.4 квт від ТП 339.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгропромстрой” (84313 м.Краматорськ, Донецької області, вул.Орджонікідзе, 70а, п/р26005190154001 в Краматорській філії Приватбанк, МФО 335548, ЄДРПОУ 23113540) витрати по сплаті держмита у сумі 85грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн., витрати по проведеній судово-технічній експертизі у сумі 4 961грн. 28коп.

У задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Краматорськ, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгропромстрой” м.Краматорськ, Донецької області про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.02.2002р., укладеного між ТОВ „Украгропромстрой” та ТОВ „Алмаз ЛТД” з додатком №1 та акту приймання-передачі від 11.02.2002р. в частині продажу та передачі кабельно-повітряної лінії 0.4 квт від ТП 339 відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 29.09.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2010р.

Суддя