Ухвала суду № 11447831, 22.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

УХВАЛА

22.09.2010Справа №2-31/3022-2010 За заявою - Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК (98403, м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 5-А)

до боржника - Управління Табачненського житлово – комунального підприємства (98430, Бахчисарайський район, с. Табачне, вул. Радянська, 13, ЗКПО 31332127)

за участю власника боржника - Табачненської сільської ради (98430, Бахчисарайський район, с. Табачне, вул. Радянська, 13)

про банкрутство

Суддя Привалова А.В.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від кредитора – Устюжанинова О.В., дов. у справі

Від боржника – не з’явився.

Від власника боржника - не з’явився.

Обставини справи:

Управління ПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим звернулось до господарського суду АРК із заявою про порушення справи про банкрутство до боржника – Управління Табачненського житлово – комунального підприємства (ОКПО 31332127) у відповідності до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Заяву про порушення справи про банкрутство кредитор обґрунтовує тим, що боржник не здатен погасити заборгованість перед УПФУ в Бахчисарайському районі АРК в сумі 342461,98грн. протягом 3-х місяців після встановленого для їх погашення строку.

          Ухвалою господарського суду АРК від 20.07.2010р. залучено до участі у справі власника боржника – Табачненську сільську раду (98430, Бахчисарайський район, с. Табачне, вул. Радянська, 13).

          Представник кредитора заяву підтримав, просив визнати грошові вимоги до боржника у заявленій сумі, ввести процедуру розпорядження майном та призначити розпорядника майна з числа арбітражних керуючих.

          Боржник та власник боржника явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про день час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, витребуваних судом документів на час судового засідання не надіслали.

22.08.2010р. на адресу суду від представника боржника надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв’язку із необхідністю підготовки до справи.

Проте, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтею 77 ГПК України, за викладеними представником підставами. Викладені у заяві обставини не є перешкодою для участі представника у судовому засіданні і надання суду витребуваних двічі ухвалами суду документів, при цьому суд вже відкладав розгляд справи за клопотанням боржника.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника кредитора, дослідивши надані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

          Управлінням ПФУ в Бахчисарайському районі АРК заявлені грошові вимоги до боржника у загальній сумі 342461,98грн., у тому числі згідно доданого до заяви розрахунку кредиторських вимог недоїмка зі сплати страхових внесків складає 235254,35грн., пеня у розмірі 27872,05грн. та штрафні санкції в сумі 79335,58грн.

Наявність безспірних грошових вимог до боржника за основним зобов’язанням в сумі 235254,35 грн. кредитор підтверджує розрахунками зобов’язань зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, самостійно задекларованими боржником, частково судовими рішеннями та виконавчим листом, який знаходиться у виконавчому провадженні. Заборгованість зі штрафних санкцій та пені кредитор обґрунтовує узгодженими рішеннями про їх застосування, вимогами про сплату боргу та частково судовими рішеннями.

Згідно положень ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» основне завдання підготовчого засідання суду складається у перевірці наявності ознак неплатоспроможності боржника, наявності або відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство. Тобто зі змісту наведеної норми закону вбачається, що на підготовчому засіданні суд має ретельно дослідити всі ознаки неплатоспроможності, а не лише констатувати суму визнаних вимог ініціюючого кредитора.

До ознак неплатоспроможності боржника статтею 1, пунктом 3 статті 6 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» віднесено наявність вимог кредитора до боржника у розмірі не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, безспірність цих вимог, незадоволення їх на протязі трьох місяців, а також неможливість виконання боржником своїх зобов’язань інакше ніж через відновлення платоспроможності.

          Отже, для ініціювання справи про банкрутством базовий мінімальний розмір неоплачених боржником безспірних грошових зобов’язань перед кредитором має бути не менш ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати, а строк несплати повинен складати не менш ніж три місяці.

          Відповідно до статті 1 вказаного Закону неплатоспроможність це неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

          При цьому, до складу грошових зобов’язань боржника, згідно статті 1 Закону, не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

          Отже, законом не включено до складу грошового зобов’язання штраф та пеню, оскільки вони не визначають неплатоспроможність боржника.

          Проте, як свідчать матеріали справи, кредитор в порушення наведених вимог закону включив для ініціювання справи про банкрутство до складу грошових зобов’язань боржника окрім суми страхових внесків (обов’язкових платежів), суми пені та штрафних санкцій.

          Таким чином, сума неоплачених боржником грошових зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 235254,35грн., є меншою ніж встановлений законом базовий розмір грошових вимог, який на дату звернення із заявою складав 265200,00 грн.

          Крім того, ініціюючим кредитором не доведено суду додержання тримісячного строку несплати боржником грошових зобов’язань, після спливу якого він має право ініціювати порушення справи про банкрутство відносно боржника.

          Слід зазначити, що законом не дається однозначного тлумачення щодо початку перебігу трьохмісячного строку, проте судити про дійсну неплатоспроможність боржника, на думку суду, можливо лише за наслідками виконавчого провадження, а тому і вказаний строк має відраховуватися після відкриття виконавчого провадження.

          При цьому, відповідно до ч.10 ст.7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до заяви кредитора – державного органа, якій здійснює контроль за правильністю та своєчасністю справляння обов’язкових платежів, додаються докази прийняття заходів до отримання заборгованості по обов’язкових платежах у встановленому законом порядку. В даному випадку у порядку, встановленому ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Як свідчать матеріали справи, кредитор до звернення до суду із даною заявою не прийняв заходів до отримання заборгованості у заявленій сумі поза процедурами банкрутства згідно наявних виконавчих документів (судових виконавчих листів, вимог про сплату боргу, рішень про застосування штрафних санкцій) в межах виконавчого провадження.

Так, кредитор у заяві вказує, що заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 132063,11грн. була стягнута з боржника рішенням Окружного адміністративного суду АРК від 11.03.2010 у справі №2а-12798/09/11/01/70, втім заяву про порушення справи про банкрутство кредитор подав 02.06.2010, тобто до спливу трьохмісячного строку.

Слід зазначити, що наявність відкритого виконавчого провадження щодо частини суми заборгованості не дає кредитору підстав для ініціювання справи про банкрутство.

          Таким чином, кредитором не доведено мінімального розміру безспірних грошових вимог до боржника та факту їх не задоволення боржником протягом 3-х місяців після встановленого для їхнього погашення строку.

Відповідно до п.1 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справі про банкрутство регулюється Господарським процесуальним кодексом України в частині, що не суперечить вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Неподання доказів, що підтверджують доводи, зазначені у заяві кредитора, на день порушення провадження у справі або на день засідання суду має наслідком припинення провадження у справі.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про відсутність наявності усіх ознак неплатоспроможності боржника та відповідно й підстав для подальшої судової процедури банкрутства, у зв’язку з чим провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 6, 7, 11, 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.11 ст.80, ст.86 ГПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Провадження у справі про банкрутство Управління Табачненського житлово – комунального підприємства (98430, Бахчисарайський район, с. Табачне, вул. Радянська, 13, ЗКПО 31332127) припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.