Рішення № 11447825, 23.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2010Справа №2-7/4387-2010

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобізнесстиль» (01000, м. Київ, вул. Краковська, 11; 99001, м. Севастополь, вул. Балаклавське шосе, 35 ідентифікаційний код 33543569)

До відповідачів: 1) Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим (98600, м. Ялта, вул. Яна Булевського, 1А); 2) Філії «Кримське регіональне управління» Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредіт» (95011, м. Сімферополь, пер. Піонерський, 3, ідентифікаційний код 26537861 )

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

Про звільнення майна з-під арешту.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача Водічев П. Г. предст., дов. б/н від 24.09.2009р.

Від відповідачів 1) не зявився

2) не зявився.

Третя особа не зявилася.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Атобізнесстиль» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим та до Філії «Кримське регіональне управління» Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредіт», в якій просить суд звільнити з-під арешту автомобіль ACURA MDX (НОМЕР_1) 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований на імя ОСОБА_1, якій належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Атобізнесстиль».

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний автомобіль за договором консигнації від 20.09.2008 р. був переданий ПП «СК «Навігатор» та в подальшому був відчужений ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №149 від 29.09.2008 р. Позивач стверджує, що ОСОБА_1. грошові кошти сплачені не були, у звязку з чим рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 19.04.2010 р. у справі №2-497 договір купівлі-продажу був розірваний, ОСОБА_1. зобовязано повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Атобізнесстиль» спірний автомобіль, а Управління Державтоінспекції ГУМВС України в АР Крим зняти з реєстраційного обліку цей автотранспорт. Проте, постановою Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим від 09.06.2010 р. був накладений арешт на все майно ОСОБА_1, у тому числі на спірний автомобіль, що перешкоджає виконанню рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 19.04.2010 р. у справі №2-497. З урахуванням цього, позивач звернувся до суду з позовом про звільнення автомобіля з-під арешту на підставі статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою ГС АР Крим від 08.09.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, була залучена ОСОБА_1.

Відповідачі у судове засідання не зявилися, відзиви на позов не надали, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

20.09.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атобізнесстиль» (Консигнант) та Приватним підприємством «Будівельна компанія «Навігатор» (Консигнатор) був укладений договір консигнації на продаж автомобіля, пунктом 1.1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Консигнант передає автомобіль ACURA MDX (НОМЕР_1) Консигнатору на його складі за адресою: Україна, м. Севастополь, вул. Балаклавське шосе, 35 для його продажу Консигнатором від імені та за рахунок Консигнанта третім особам.

В процесі виконання цього договору 29.09.2008 р. між Приватним підприємством «Будівельна компанія «Навігатор» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу нового автомобіля №149, за яким вказаний вище автомобіль був відчужений ОСОБА_1.

Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 19.04.2010 р. у справі №2-497 було встановлено, що ОСОБА_1. відмовилася від оплати придбаного автомобіля, щ було розцінено судом в якості істотного порушення умов договору. Вказаним рішенням був розірваний договір купівлі-продажу №149 від 29.09.2008 р., ОСОБА_1. зобовязано повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Атобізнесстиль» спірний автомобіль, а Управління Державтоінспекції ГУМВС України в АР Крим зняти з реєстраційного обліку цей автотранспорт.

Факти, встановлені вказаним судовим рішенням визнаються судом у порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиціальними та не потребують додаткового доказування.

У той же час, матеріали справи свідчать, що під час виконання виконавчого листа у справі №2-4213/2009, виданого 22.03.2010 р. Центральним районним судом м. Сімферополя, постановою Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим від 09.06.2010 р. був накладений арешт на все майно, що належить ОСОБА_1.. у тому числі і на спірний автомобіль ACURA MDX, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Автобізнесстиль».

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; при виконанні судових рішень безперешкодно входити на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення боржників - фізичних осіб, проводити в цих приміщеннях огляд, за необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати ці приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там знаходиться та на яке за законом можливо звернути стягнення.

Згідно статті 5 Закону державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 55 цього Закону також передбачено, що арешт накладається виключно на майно боржника.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що автомобіль ACURA MDX (НОМЕР_1) 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, не є власністю боржника ОСОБА_1., а належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Автобізнесстиль». Даний факт, серед іншого, був встановлений вищевказаним рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 19.04.2010 р. у справі №2-497.

Згідно зі статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставин.

В пункті 5 Розяснень «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 28.03.2002 р. N 04-5/365 (з наступними змінами та доповненнями) Президія Вищого господарського суду України зазначила, що відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобізнесстиль» є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Звільнити з-під арешту автомобіль ACURA MDX (НОМЕР_1) 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований на імя ОСОБА_1, якій належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Атобізнесстиль» (01000, м. Київ, вул. Краковська, 11; 99001, м. Севастополь, вул. Балаклавське шосе, 35 ідентифікаційний код 33543569).

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 28.09.2010 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.