Рішення № 114477297, 27.10.2023, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/3189/23

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Байталюка В. Д., за участю помічниці судді Віщук О. П., розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК»

до фізичної особи - підприємця Комариці Івана Миколайовича

про стягнення заборгованості в сумі 141929,91 грн

Представники сторін не з`явилися.

1. Короткий зміст позовних вимог.

Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ідентифікаційний код 14360080) звернулося з позовом до фізичної особи - підприємця Комариці Івана Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання умов укладеного сторонами кредитного договору № 20.93.0000000430 від 28.12.2021 у розмірі 141 929,91 грн станом на 26.05.2023, яка складається з наступного:

- 107824,75 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

- 16308,16 грн - загальний залишок заборгованості за процентами;

- 11297,00 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою;

- 1000,00 грн - штраф (фіксована складова);

- 5500 грн - штраф (змінна складова).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі кредитного договору № 20.93.0000000430 від 28.12.2021 позивач надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі 110000,00 грн строком на 36 місяців (тобто до 26.12.2024) зі сплатою процентів у розмірі 20,9 %.

Однак, відповідач зобов`язання по поверненню кредиту не виконав, внаслідок чого станом на 26.05.2023 утворилась заборгованість в розмірі 141929,91 грн, яка складається з: 107824,75 грн - заборгованість за кредитом; 16308,16 грн - заборгованість за процентами; 11297,00 грн - заборгованість за винагородою; 1000,00 грн - штраф (фіксована складова); 5500,00 грн - штраф (змінна складова).

2. Короткий зміст заперечень проти позову фізичної особи-підприємця Комариці Івана Миколайовича.

Фізична особа-підприємець Камариця Іван Миколайович подав клопотання в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі.

3. Хід розгляду справи та короткий зміст ухвал суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Байталюку В. Д.

Ухвалою суду від 24.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.08.2023.

24.08.2023 на адресу Господарського суду Чернівецької області від відповідача надійшло письмове клопотання, в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі. Крім того, просив суд зупинити провадження у справі для списання боргу.

У судовому засіданні, 25.08.2023, суд постановив протокольну ухвалу якою відклав підготовче засідання на 25.09.2023.

Ухвалою суду від 25.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.10.2023.

19.10.2023 представники сторін у судове засідання не з`явилися. Однак, відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, а позивач у доданому до позовної заяви клопотанні просив суд розглядати справу без участі його представника.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на те, що судом було здійснено всі заходи щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд здійснює розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом та застосоване ним законодавство.

28.12.2021 між акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» та фізичною особою-підприємцем Комарицею Іваном Миколайовичем укладено кредитний договір № 20.93.0000000430 (далі Договір).

У розділі А Договору сторони погодили істотні умови кредитування. Пунктами А1, А2 Договору встановлено, що вид кредиту - строковий кредит. Ліміт цього договору: у розмірі 110 000,00 грн на фінансування поточної діяльності.

Термін повернення кредиту - 26 грудня 2024 року. Позичальник здійснює погашення Кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 цього договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою: сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за Договором ((1 + процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)*Процентна ставка за місяць)/((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1); сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом*річна процентна ставка/кількість днів поточного року)* кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу; сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту-сума щомісячного платежу за %.

Згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернений кредиту є 26 грудня 2024 року (п. A3 Договору).

Відповідно до п. А6 Договору за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,9 % річних.

Пунктом А8 передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів факт/360). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день. Розподіл внесених коштів на погашення кредиту проводиться в відповідну дату згідно з Графіком платежів.

Позичальник сплачує Банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень у день укладання цього Договору (п. А9 Договору).

Згідно з пунктом А10 Договору Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79 % (нуль цілих сімдесят дев`ять сотих) від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.

У пункті А11 Позичальник сплачує Банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,00 % процентів від суми встановленого у п. А2 цього Договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні.

Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни. Строковий кредит надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням (п. 1.1. Договору).

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що термін повернення кредиту зазначений у п. А3 цього Договору.

Позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. п. 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору (п. 2.2.2 Договору).

Згідно з п. 2.2.3 Договору Позичальник зобов`язується повернути кредит у терміни, встановлені п. п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього Договору.

Позичальник зобов`язується сплатити Банку винагороду відповідно до п. п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього Договору (п. 2.2.5 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А6 цього Договору.

Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. п. 4.1, 4.2, цього Договору, здійснюється згідно до п. А8 цього Договору (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 4.5 Договору Позичальник сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. А10 цього Договору.

Зобов`язання за цим Договором, у тому числі, строк виконання яких згідно з умовами цього Договору не наступив, за умови реалізації Банком права щодо стягнення неустойки згідно з розділом 5 цього Договору, виконуються у наступній послідовності: кошти, отримані від Позичальника, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим Договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків Банку згідно з п. п. 2.2.13, 2.3.13 цього Договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 5 цього Договору, далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього Договору.

Остаточне погашення заборгованості за цим Договором виконується не пізніше дати, зазначеної у п. 1.2 цього Договору. Під реалізацією права Банку щодо стягнення неустойки згідно розділу 5 цього Договору, Сторони узгодили дії Банку по розподілу грошей, отриманих від Позичальника для погашення заборгованості, згідно черговості погашення заборгованості, зазначеної в цьому пункті Договору. При цьому, Сторони узгодили, що додаткових вимог до Позичальника щодо реалізації Банком свого права по стягненню неустойки не потрібні. У разі, якщо Банк не реалізує свого права щодо стягнення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, Банк на свій вибір телекомунікаційного способу доставки інформації, узгодженими сторонами способами телекомунікацій, повідомляє Позичальника про таке, протягом 5 днів з дати отримання грошей від Позичальника. Узгодженими сторонами способами телекомунікацій є: Відповідне повідомлення, ПЗ «А24», СМС повідомлення (п. 4.9 Договору).

Пунктом 4.11 Договору передбачено, що нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується.

Відповідно до пункту 5.8 Договору, у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн + 5 % від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Цей Договір вважається укладеним з моменту підписання його Сторонами (п. 6.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2021 сторонами підписано додаток 1 до Договору, відповідно до якого було встановлено графік погашення кредиту та визначено розміри щомісячних ануїтетних платежів, а також строки їх внесення. Відповідним графіком погашення також встановлено, що кінцевим терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних винагород є 26.12.2024.

Позивач зазначає, що Банк свій обов`язок виконав повністю та надав позичальнику кредит відповідно до умов Договору в розмірі 110000,00 грн, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи меморіальний ордер № TR.21243875.40930.64999 від 28.12.2021.

У позовній заяві зазначено, що станом на 26.05.2023 заборгованість відповідача за Договором становить 141929,91 грн, яка складається з:

- 107824,75 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

- 16308,16 грн - загальний залишок заборгованості за процентами;

- 11297,00 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою;

- 0, 00 грн - пеня;

- 1000,00 грн - штраф (фіксована складова);

- 5500,00 грн - штраф (змінна складова).

З огляду на вказане вище позивач просить суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за кредитним Договором у розмірі 141929,91 грн.

18.04.2023 у зв`язку із порушенням відповідачем умов Кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту (тіла кредиту) та сплати процентів за користування кредитними коштами згідно Графіку погашення (Додаток № 1 до Договору) позивач звернувся до відповідача із Вимогою про дострокове погашення поточної заборгованості за Кредитним договором в загальному розмірі 133115,1 грн у строк до 25.04.2023.

Вимога від 18.04.2023 про дострокове повернення кредиту надсилалася позивачем на адресу відповідача, вказану у кредитному договорі № 20.93.0000000430 від 28.12.2021, яка, в тому числі, є адресою зареєстрованого місця знаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи те, що відповідач не здійснив повернення кредитних коштів, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 141929,91 грн заборгованості за кредитним договором, яка складається з: 107824,75 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 16308,16 грн заборгованості за процентами; 11297,00 грн заборгованості за винагородою; 1000,00 грн штрафу (фіксована складова); 5500,00 грн штрафу (змінна складова).

5. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

5.1. Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини другої цієї ж статті Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін у даній справі врегульовано кредитним договором, за яким, згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 2 статті 1050 Цивільного Кодексу України визначено якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок заборгованості по кредитному договору № 20.93.0000000430 від 28.12.2021, судом встановлено, що вказаний розрахунок виконаний правильно та обґрунтовано.

Відповідач правом на заперечення проти заявлених до стягнення сум не скористався, свого документально та нормативно обґрунтованого контррозрахунку суду не подав.

За таких обставин, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу кредиту, відповідачем не надано доказів повернення кредитних коштів своєчасно та в повному обсязі, позовні вимоги про стягнення 107824,75 грн заборгованості за кредитом; 16308,16 грн заборгованості за процентами та 11297,00 грн заборгованості за винагородою підлягають задоволенню у повному обсязі.

5.2. Щодо вимог про стягнення штрафу у загальному розмірі 6500,00 грн, з яких 1000,00 грн штраф (фіксована складова) та 5500,00 грн штраф (змінна складова), то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нормами статті 549 Цивільного кодексу України закріплено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У пункті 5.8 Договору сторони угодили, що у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн + 5 % від суми встановленого у п. А2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

З посиланням на умови п. 5.8 Кредитного договору, а також приписи чинного законодавства позивачем нарахований відповідачу штраф у загальному розмірі 6500,00 грн, з яких: 1000,00 грн штраф (фіксована складова) та 5500,00 грн штраф (змінна складова).

Разом із тим, суд вважає за необхідне зауважити, що постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» № 211 від 11.03.2020 на усій території України введено карантин та запроваджено відповідні обмежувальні заходи. Дія карантину неодноразово продовжувалась.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

04.07.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» № 691-20 від 16.06.2020, яким розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 15.

Відповідно до пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Аналогічні приписи містяться і у пункті 8 розділу 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, згідно яких у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

При цьому, частиною другою статті 5 Цивільного кодексу України визначено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі № 1-7/99 зазначено, що надання зворотної дії в часі законам та іншим нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тобто, вказаний вище Закон має зворотну дію в часі.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, строки повернення кредиту та те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на усій території України встановлено з 12.03.2020 карантин, дія якого завершилась 30.06.2023, суд дійшов висновку, що починаючи з 12.03.2020 та зі спливом тридцятиденного строку після дня завершення дії карантину - 30.07.2023 позичальника звільнено від обов`язку сплати пені та штрафу за прострочення повернення тіла кредиту та процентів.

Отже, зважаючи на вищенаведені імперативні вимоги чинного законодавства, які встановлюють заборону нарахування штрафних санкцій, що підлягають стягненню із суб`єкта господарювання у зв`язку з порушенням ним грошового зобов`язання за кредитним договором в період дії карантину та протягом тридцяти днів після дня завершення його дії, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів слід відмовити, оскільки період нарахування штрафних санкцій збігається із періодом карантину, запровадженого на території України, а також позивач звернувся із позовом 17.07.2023 (позов надійшов до суду) до спливу тридцятиденного строку після дня завершення дії карантину - 30.07.2023.

6. Висновки суду.

За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що у зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 20.93.0000000430 від 28.12.2021 вимоги позивача про стягнення з відповідача 107824,75 грн заборгованості за кредитом, 16308,16 грн заборгованості за процентами та 11297,00 грн заборгованості за винагородою є обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

У решті позовних вимог про стягнення штрафів: 1000,00 грн (фіксована складова) та 5500,00 грн (змінна складова) необхідно відмовити.

7. Розподіл судових витрат.

Пунктом 2 частини першої, частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до приписів частини третьої статті 7 Закону України «Про судовий збір» та статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за платіжним дорученням № 6005315378518 від 26.05.2023, що складає 1342,00 грн та оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, решту судового збору покласти на відповідача з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку пропорційно розміру задоволених вимог.

З урахуванням положення частини п`ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оскільки учасники справи в судове засідання 19.10.2023 не з`явилися, рішення складено та підписано 27.10.2023.

Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до фізичної особи - підприємця Комариці Івана Миколайовича про стягнення заборгованості в сумі 141929,91 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Комариці Івана Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № 20.93.0000000430 від 28.12.2021 в сумі 135429,91 грн з яких: 107824,75 грн - заборгованість за кредитом; 16308,16 грн - заборгованість за процентами; 11297,00 грн - заборгованість за винагородою. Також судовий збір в сумі 1219,08 грн.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Повернути акціонерному товариству «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080) з державного бюджету України судовий збір в сумі 1342,00 грн.

Позивач - акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ 14360080).

Відповідач - фізична особа - підприємець Комариця Іван Миколайович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Володимир БАЙТАЛЮК

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/