Ухвала суду № 114474781, 27.10.2023, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1903/23

1-кс/189/143/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2023 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041540000269 від 01.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

встановив:

Слідча СВВП №5Синельниківського РУПГУНП вДніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася досуду ізклопотанням,погодженим ізпрокурором ОСОБА_7 ,в якомупросила продовжитистрок запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах досудового розслідування.

Клопотання мотивоване тим, що необхідність продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тим, що зазначені ризики на цей час продовжують існувати, а інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищезазначеним ризикам.

В судовому засіданні слідча ОСОБА_3 підтримала подане клопотання з підстав викладених в ньому, просила його задовольнити. Додатково зазначила, що просить не визначати розмір застави, оскільки підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, може задля уникнення кримінальної відповідальності не подивитись на гроші та переховуватись від слідства. Ухвала слідчої судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виконується в Установі виконання покарань № 4 м. Дніпра, оскільки гауптвахта не приймає осіб, які тримаються під вартою через переповнення.

Підозрюваний ОСОБА_6 з клопотанням не згодний, просить визначити розмір застави. Підстав для тримання під вартою не вбачає, оскільки бажає повернутися для проходження військової служби. Військову службу проходить з 30.01.2023 року, перебуває в зоні бойових дій. Розмір цого прибутку в місяць становить приблизно 50000 грн. Його постійне місце проживання: АДРЕСА_1 це квартира його не офіційної жінки, в цій квартирі він не зареєстрований.

Адвокат ОСОБА_5 заперечував проти клопотання та зазначив, що у кримінальному провадженні є порушення законодавства: порушена підслідність, порушено порядок тримання під вартою. Клопотання не є обгрунтованим, вмотивованим та законним. Вважає, що підозрюваному можливо визначити розмір застави.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 повністю підтримав клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , наголошуючи на наявних ризиках, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також на обставинах, передбачених ст. 178 КПК України, які враховуються під час обрання запобіжного заходу. Крім того, зазначив, що військовослужбовці отримують додаткові виплати за першу лінію зіткнення та по 30000 грн. військовослужбовці, що перебувають в тилу. У разі внесення застави підозрюваний зможе повернутися до військової служби та отримати доступ до зброї, якою в наступному погрожувати свідкам у кримінальному провадженні. Крім того, військова частина постійно змінює місце дислокації, а тому підозрюваний може скористатися цим задля уникнення прибуття до слідчого, прокурора чи суду за викликами.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання, надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.

02.06.2023 року ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області, до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів, без визначення розміру застави.

27.07.2023 року ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_6 був продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 37 (тридцять сім) днів, без визначення розміру застави.

29.08.2023 року ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_6 був продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені п. п. 1-11 статті 178 КПК України.

Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосованим до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Наявність ризику переховування від суду обґрунтовується тим, що максимальна санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, у зв`язку з чим, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, ОСОБА_6 може змінити місце фактичного мешкання, перетнути державний кордон поза пунктами пропуску, виїхати на тимчасово окуповану територію України, та переховуватися від суду. Крім цього, підозрюваний ОСОБА_6 не має міцних соціальних зв`язків, постійного та зареєстрованого місця проживання на підконтрольних владі України територіях.

Щодо наявності ризику, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Отже, даний ризик слідчий суддя також вважає обґрунтованим на час розгляду клопотання. Крім того, підозрюваний ОСОБА_6 проходить військову службу в одній військовій частині зі свідками у кримінальному провадженні.

Щодо наявності ризику, вчинити інше кримінальне правопорушення, слід зазначити, що ОСОБА_6 раніше судимий за умисний злочин вироком від 05.09.2014 Ільїчівського районного суду м. Маріуполя Донецької області за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді громадських робіт і знову підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 121 КК України.

Положеннями ч.1ст.177 КПК Українивизначається, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема:тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;вік та стан здоров`я підозрюваного;міцність соціальних зв`язків підозрюваного;наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного;наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Разом з цим, надані органом досудового розслідування докази, а також встановленіобставини в судовому засіданні,свідчать про наявність ризиків передбачених п.п.1, 3ч.1ст.177 КПК України, а саме, існує, наявність небезпеки для суспільства, через те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також, той факт, що покарання за кримінальне правопорушення є більш суворим, ніж наслідки та ризик втечі для підозрюваного ОСОБА_6 ..

Проте слідча суддя наголошує, що лише цієї умови недостатньо для обрання запобіжного заходу і враховує, що у судовому засіданні прокурором доведене, що обґрунтовано існує ризик впливу ОСОБА_6 на свідків за провадженням, так як останній є діючим військовослужбовцем, що дає підстави вважати, що він має широке коло знайомств серед військових, а тому має змогу через дружні умовляння чи залякування вплинути на свідків, з метою отримання від них необхідних йому показань, ОСОБА_6 як військовослужбовець має доступ до зброї та обізнаний у її застосуванні.

Згідно ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

У судовому засіданні прокурором доведено, що більш м`який запобіжний захід обраний ОСОБА_6 на даній стадії кримінального провадження не зможе запобігти встановленим ризикам, так як перебуваючи під особистим зобов`язанням або під дією іншого більш м`якого запобіжного заходу, ОСОБА_6 без будь-яких перешкод зможе чинити вплив на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини,ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Між тим, відповідно до ч.3ст.183 КПК Українисуддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи п.1ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободможливо зробити висновок, що позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.

Розглядаючи питання щодо обрання ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу слідча суддя вважає, що частина 3ст.176 КПК Українизобов`язує суддю насамперед розглянути можливість застосування менш суворих заходів, аніж позбавлення волі.

Відтак, ретельно оцінивши в сукупності всі надані матеріали кримінального провадження та обставини, у тому числі: середній вік та нормальний стан здоров`я підозрюваного, відсутність міцних соціальних зв`язків, відсутність постійного місця мешкання на підконтрольній державним органам території України; майновий стан; відсутність повідомлень про підозру у інших кримінальних провадженнях, а також те, що він раніше до кримінальної відповідальності притягався, приходжу до висновку про неможливість визначення підозрюваному розміру застави.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, за відсутності дієвих стримуючих чинників, є недоцільним, оскільки не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слід також зазначити, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, який спричинив загибель людини, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, а також характер вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя в даному випадку не визначає розміру застави.

Як встановлено під час розгляду клопотання, ОСОБА_6 є військовослужбовцем.

Відповідно дост. 55 Кримінально-виконавчого кодексу України(даліКВК України) військовослужбовці, засуджені до арешту, відбувають покарання на гауптвахті.

На військовослужбовців, засуджених до арешту, поширюється дія вимогКВК УкраїнитаДодатку 12Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України. Так, військовослужбовців, до яких обрано запобіжний захід тримання під вартою, засуджених судом до арешту та заарештованих, відправляють на гауптвахту на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання слідчого СВ ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041540000269 від 01.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням на гаупвахті строком на 32 (тридцять два) дні, тобто, до 01.12.2023 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення даної ухвали.

Ухвала щодо застосування, продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1