Рішення № 11446848, 06.09.2010, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-2990-1/10

Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 вересня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Соколової В.В.

при секретарі Лісові Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Народний кредит» до ОСОБА_1 про стягнення богу, -

в с т а н о в и в:

19.07.2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить розірвати кредитний договір № 16-100304-н від 15.03.2010 року, стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість в сумі 7061,20 грн., а також понесені позивачем судові витрати в розмірі 70,61 грн. - витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 грн., а всього стягнути 7251,81 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, проте надав до канцелярії суду заяву, в якій просить суд слухати справу у його відсутності(а.с.23).

Відповідач, ні в попереднє, ні в судове засідання не зявилася, про день та час розгляду справи, в порядку ч.2 ст. 76 ЦПК України, була повідомлена належним чином (а.с.22), про причини неявки не повідомила.

Відповідно до ст. 77 ч. 2 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

В порядку ст.ст. 169 ч.3, 224 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (постановляє заочне рішення).

Таким чином, суд, вважає можливим ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 16-100304-н від 15.03.2010 року про надання кредиту в сумі 3500 грн., із сплатою щомісячно 0,244 % за кожен календарний день користування кредитними коштами. Строк дії договору становить з 15.03.2010 по 10.03.2011 року (а.с.7-8).

На виконання своїх договірних обов'язків позивач надав відповідачу кошти в розмірі 3500 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 15.03.2010 року (а.с.14).

В період дії кредитного договору відповідач не дотримувалася умов п.3 кредитного договору, а саме не здійснювала платежі по погашенню кредиту та відсотків за фактичне використання кредитним коштів.

Відповідно п.п. 3.1, 3.2 Договору, відповідач брала на себе зобов'язання повертати щомісячно суму кредиту та нараховані відсотки за кредит, що визначено відповідним графіком платежів в п. 3.3 Договору.

Згідно пп. 1,2,3 п. 1 Додаткової угоди до Кредитного договору № 16-100304-н від 15.03.2010 року та п. 3.8 Кредитного договору з змінами (а.с.9), при порушенні строку сплати кредиту такий кредит визнається кредитом з підвищеним ризиком, та в залежності від рівня та строків прострочення, встановлюються проценти, а саме при порушення графіку платежів згідно п.3.3. Договору від 40 до 60 днів (включно), процентна ставка за ним встановлюється у розмірі 1% денних на суму залишку кредиту за кожен календарний день користування кредитом; порушення графіку платежів від 61 до 90 днів (включно), процентна ставка за ним встановлюється у розмірі 2 %

денних на суму залишку кредиту за кожен календарний день користування кредитом; порушення графіку платежів понад 90 днів, процентна ставка за ним встановлюється у розмірі 3% денних на суму залишку кредиту за кожен календарний день користування кредитом.

Кредит вважається простроченим, якщо станом на дату, визначену в 3.3. та умовами кредитного договору, очікуваний платіж не надійшов повністю або надійшов частково. До суми очікуваного платежу входять відповідно, проценти та сума кредиту.

Протягом часу з 15.03.2010 року по 07.07.2010 року ОСОБА_1 не зробила жодної сплати, чим порушила умови Договору № 16-100304-н від 15.03.2010 року.

01.06.2010 року, з метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав відповідачу претензію про гашення заборгованості. Проте відповідач заборгованість не погасила (а.с.15).

Отже, станом на 07.07.2010 р. сума заборгованості відповідача перед позивачем по кредитному договору № 16-100304-н від 15.03.2010 року складає:

? заборгованість по погашенню кредиту 3500,00 грн.;

? заборгованість за відсотками за фактичне використання кредитних коштів 3561,20 грн.

Тобто загальна сума заборгованості 7061,20 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути Позивачу кредит у такій самій сумі, що була передана йому Позивачем у строк та в порядку, що встановлені Кредитним договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо Позичальник своєчасно не повернув суму кредиту, він зобов'язаний сплатити повну грошову суму кредиту.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням) , то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

Згідно ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, кредитний договір підлягає розірванню, а також з Відповідача підлягає стягненню на користь позивача: сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 7061,20 грн.; сума сплачених судових витрат: державне мито 70,61 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120,00 грн., що підтверджуються відповідними квитанціями (а.с.2,3).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ,15, 16, 525, 530, 611, 625, 1049, 1050(4.2), 1054 ЦК України, ст.ст. 212-215, 209, 224-228, 232 ЦПК України, суд, -

ви р і ш и в:

Позов Кредитної спілки «Народний кредит» до ОСОБА_1 про стягнення богу - задовольнити.

Розірвати кредитний договір № 16-100304-н від 15.03.2010 року укладений між Кредитною спілкою «Народний кредит» та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Ірпінь, Київської обл., ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Кредитної спілки «Народний кредит» (Р/Р 2650300370126 АКБ «Правекс Банк», МФО 321983, ЄДРПОУ 22876833) суми заборгованості за кредитним договором № 16-100304-н від 15.03.2010 року, яка становить 7061,20 грн., а також суму сплачених судових витрат 190,61 грн. Всього 7251(сім тисяч двісті пятдесят одна) гривню 81 копійку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Соломянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: