Рішення № 11446602, 14.07.2010, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-2587-1/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2010 року Солом”янський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Кізюн Л.І.

при секретарі Рівному Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Української уніонної конференції церкви адвентистів сьомого дня до ОСОБА_2 про виселення та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Української уніонної конференції церкви адвентистів сьомого дня, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про визнання права власності та спонукання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Українська уніонна конференція адвентистів сьомого дня звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про спонукання вчинити певні дії, у якій вони просять виселити ОСОБА_2 з житлового будинку під літ «А» житловою площею 97,4 кв.м., господарських побутових будівель та споруд: вбиральня під літ. «В», гараж під літ. «Г», спорудження під літ. № 1-3.

Українська уніонна конференція адвентистів сьомого дня свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником житлового будинку та господарських будівель за АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.1990 року та договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 18.04.2002 року та складається відповідно з житлового будинку під літ «А» житловою площею 97,4 кв.м., господарських побутових будівель та споруд: вбиральня під літ. «В», гараж під літ. «Г», спорудження під літ. № 1-3.

Позивачем було укладено Договір оренди від 01.04.2009 року з ОСОБА_2 на житловий будинок під літ «А» житловою площею 97,4 кв.м., господарські побутові будівлі та споруди: вбиральня під літ. «В», гараж під літ. «Г», спорудження під літ. № 1-3. Факт передачі майна підтверджується актом приймання-передачі майна від 01.04.2009 року.

Пункт 1.3. Договору визначає: «Строк оренди за цим Договором становить: 12 місяців.», тобто до 01.04.2010 року.

Згідно з пунктом 5.1. зазначеного Договору: «п ісля закінчення строку оренди за цим Договором Орендар зобов'язаний протягом 5 (пяти) календарних днів повернути приміщення, що орендується Орендодавцю за Актом прийому-передачі .», тобто до 06.04.2010 року.

Пунктом 7.3. Договору визначено, що якщо жодна сторона в термін за один місяць до закінчення терміну даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на умовах та строк, що визначено даним договором.

Позивач заявив про свій намір про розірвання Договору, про що повідомив Відповідача. Але Відповідач на моменту подання позову продовжує користуватись зазначеними житловими приміщеннями, провів ремонтні роботи та вважає, що договір пролонговано ще на один рік. Відповідач без відома позивача змінив замки на дверях орендованого приміщення та не надає доступу Відповідачеві, від виконання вимог Договору відмовляється.

Зазначені обставини змусили Позивача звернутись до суду для захисту своїх прав та інтересів.

ОСОБА_2 не погоджуючись з позовом Української уніонної конференції адвентистів сьомого дня звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Української уніонної конференції адвентистів сьомого дня, Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва, Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на обєкти нерухомого майна” про визнання права власності та спонукання вчинити певні дії.

Під час розгляду справи представником ОСОБА_2 було заявлено клопотання про залишення без розгляду позовної заяви в частині зобовязання Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на обєкти нерухомого майна ” зареєструвати право власності за ОСОБА_2 на домоволодіння по АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку під літ «А» - загальною площею 305,3 кв.м. та житловою площею 140,3 кв.м.; житлового будинку під літ. «Б» - загальною площею 61,5 кв.м. та житловою площею 24,0 кв.м.; господарських побутових будівель та споруд: прибудов під літ. «б 1» та «а1», гаражів під літ. «Г» та «Д».

У своїй зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 свої вимоги мотивував тим, що Українська уніонна конференція церкви адвентистів сьомого дня є власником житлового будинку та господарських будівель за АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.1990 року та договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 18.04.2002 року та складається відповідно з житлового будинку під літ «А» житловою площею 97,4 кв.м., господарських побутових будівель та споруд: вбиральня під літ. «В», гараж під літ. «Г», спорудження під літ. № 1-3.

Зазначені вище будівлі були морально та фізично застарілі. ОСОБА_2 звернувся з пропозицією до Української уніонної конференція церкви адвентистів сьомого дня про проведення ремонту та добудови зазначених приміщень з реконструкцією. Ними було погоджено умови проведення ремонту та добудови зазначених приміщень, а саме Українська уніонна конференція церкви адвентистів сьомого дня проводить будівельні роботи, ОСОБА_2 проводить фінансування вказаного будівництва. Після закінчення будівельних робіт вони разом повинні були ввести в експлуатацію будівлі за адресою: вул. Шаумяна № 46 в м. Києві та зареєструвати на неї право власності у відповідності до внесеного кожним вкладу у будівництво.

Починаючи з вересня 2008 року Української уніонною конференцією церкви адвентистів сьомого дня було розпочато ремонт та реконструкцію будинку та господарських будівель. На початку червня 2009 року реконструкція з прибудовою та надбудовою будинку, ремонту господарських будівель по АДРЕСА_1 завершено та було створено наступні обєкти нерухомості:

- житловий будинку під літ «А» - загальною площею 305,3 кв.м. та житловою площею 140,3 кв.м.

- житловий будинок під літ. «Б» - загальною площею 61,5 кв.м. та житловою площею 24,0 кв.м.

- господарські побутові будівель та споруд: прибудови під літ. «б1» та «а1», гаражі під літ. «Г» та «Д».

що підтверджується технічним паспортом на садибний житловий будинок.

Враховуючи ту обставину, що фактично за грошові кошти ОСОБА_2 було створено повністю новий обєкт нерухомості, він звернувся до Української уніонної конференції церкви адвентистів сьомого дня з пропозицією передати йому усі майнові права на вищезазначені будівлі. Але вони відмовляються виконувати зазначені домовленості.

З метою належного володіння будівлями по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 звернувся до Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва (далі Відповідач - 1) з проханням прийняти в експлуатацію та видати сертифікат про відповідність збудованого об'єкта проектній документації , без чого належне володіння вказаним домоволодінням неможливе. ОСОБА_2 отримав відмову в цьому.

Зазначені обставини змусили позивача за зустрічним позовом звернутись до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав первинні позовні вимоги, заперечував проти зустрічного позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 підтримав зустрічний позов, вважав, що первинний позов не підлягає задоволенню.

Представники Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва у судовому засіданні надали письмові пояснення, згідно яких проти позовних вимоги заперечували у повному обсязі.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позивачем Українською уніонною конференцією церкви адвентистів сьомого дня за первинним позовом не доведено факту набуття ними права власності на новостворені будівлі по АДРЕСА_1, а тому вимога про виселення ОСОБА_4 з житлового будинку під літ «А» житловою площею 97,4 кв.м., господарських побутових будівель та споруд: вбиральня під літ. «В», гараж під літ. «Г», спорудження під літ. № 1-3 є безпідставною, оскільки зазначеного майна фактично не існує.

Позивачем же за зустрічним позовом - ОСОБА_2 доведено факт набуття ним права власності на право власності на господарські будівлі по АДРЕСА_1 та вимог до Інспекцію Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

У відповідності до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржене або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2006 р. № 428 «Про утворення Державної архітектурно-будівельної інспекції» утворено Державну архітектурно-будівельну інспекцію.

Пунктом 4. підпункту 6) Постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 р. № 1434 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію» визначено, що державна архітектурно-будівельна інспекція бере участь в роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 225 «Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль» визначено, що д ержавний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та її територіальні органи та приймають участь у встановленому порядку в роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 923 (зі змінами) «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів» затверджено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів.

Згідно п. 2 зазначеної постанови визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів здійснюється на підставі сертифіката про відповідність збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Сертифікат документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом обєкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 923 (зі змінами) визначено, що:

- пункт 12- за результатами розгляду заяви з документами, що додаються до неї, та підсумкової перевірки інспекція протягом двох робочих днів приймає рішення про видачу свідоцтва або відмову.

- пунктом 14 - у разі прийняття рішення про відмову у видачі свідоцтва інспекція видає протягом двох робочих днів замовникові або уповноваженій ним особі письмову відмову, про що робиться відповідний запис у журналі реєстрації виданих свідоцтв та відмов у їх видачі. Відмова у видачі свідоцтва може бути оскаржена до суду.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Статтею 4 цього ж Закону визначено, що право власності на нерухоме майно підлягає обовязковій державній реєстрації.

Відповідно до п. 7, 8 Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві, від 20 червня 2002 року № 74/74 підлягає державній реєстрації право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в місті Києві, будівництво або реконструкція яких закінчені, незалежно від форм власності та які прийняті в експлуатацію в установленому порядку при наявності актів прийняття об'єктів в експлуатацію та матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна.

Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані в місті Києві є обов'язковою для суб'єктів цих прав - фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, держави Україна в особі відповідних органів влади, а також територіальної громади міста Києва, територіальних громад районів у місті Києві в особі органів місцевого самоврядування з одного боку та Бюро з іншого боку.

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 169, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України на підставі ст.ст. 321, 331, 376 ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», -

в и р і ш и в :

У позові Української уніонної конференції церкви адвентистів сьомого дня до ОСОБА_2 про виселення відмовити.

Позов ОСОБА_2 до Української уніонної конференції церкви адвентистів сьомого дня, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про визнання права власності та спонукання вчинити дії задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Калінським РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій обл. 11 грудня 1997 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку під літ «А» - загальною площею 305,3 кв.м. та житловою площею 140,3 кв.м.; житлового будинку під літ. «Б» - загальною площею 61,5 кв.м. та житловою площею 24,0 кв.м.; господарських побутових будівель та споруд: прибудов під літ. «б 1» та «а1», гаражів під літ. «Г» та «Д».

Зобовязати Інспекцію Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЕДРПОУ 35647677) видати ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Калінським РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій обл. 11 грудня 1997 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1) сертифікат відповідності на домоволодіння по АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку під літ «А» - загальною площею 305,3 кв.м. та житловою площею 140,3 кв.м.; житлового будинку під літ. «Б» - загальною площею 61,5 кв.м. та житловою площею 24,0 кв.м.; господарських побутових будівель та споруд: прибудов під літ. «б 1» та «а1», гаражів під літ. «Г» та «Д».

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана у визначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.І. Кізюн