Рішення № 11446460, 14.09.2010, Солом'янський районний суд міста Києва

справа №2-2088-1\10

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2010 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Демидовськоі А.І.

при секретарі. Беренок О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Національного авіаційного університету, 3-тя особа ректор Національного авіаційного університету, Кулик Микола Сергійович про визнання строкового трудового договору таким, що укладений на невизначений строк, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив поновити його на посаді доцента кафедри авіоніки Інституту електроніки та систем управління Національного авіаційного університету, визнати строковий трудовий договір від 22 січня 2007 р. між ОСОБА_2 та Національним авіаційним університетом таким, що укладений на невизначений строк, та стягнути на його користь з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 липня 2009 року по день постановлення рішення про поновлення на роботі.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2009 року позов було задоволено частково, ОСОБА_2 поновлено на роботі на посаді доцента кафедри авіоніки Інституту електроніки та систем управління Національного авіаційного університету, стягнуто із відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 липня 2009 року по 28 жовтня 2009 року у сумі 13690, 95 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 16 березня 2010 року рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2009 року скасовано, справу направлено на новий розгляд. До розгляду залучено у якості 3-ї особи ректор Національного авіаційного університету, Кулик Микола Сергійович

У своєму позові ОСОБА_2 посилається на те, що з 22 січня 2007 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем на умовах строкового трудового договору (наказ №10/к від 16 січня 2007 року), де працював на посаді доцента кафедри авіоніки Інституту електроніки та систем управління, який є структурним підрозділом Національного авіаційного університету.

Позивач зазначав, що згідно з наказом ректора Національного авіаційного університету №698/к від 26 червня 2007 року йому було продовжено строк трудового договору на цій посаді з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року, а наказом №731/к від 27 червня 2008 року зазначений строковий трудовий договір був переукладений з ним на новий термін з 01 липня 2008 року по 30 червня 2009 року, у зв'язку з чим позивач вважає,що.строковий.трудовий.договір від 22 січня 2007 р. у відповідності до положень частини 2 статті 23, статті 39-1 КЗпП України є таким, що укладений на невизначений строк.

Під час прийому екзаменаційних іспитів у липні 2009 року, позивача викликали до відділу кадрів Національного авіаційного університету, де повідомили про те, що його звільнено із займаної посади за пунктом 2 статті 36 КЗпП України з 30 червня 2009 року згідно з наказом №351/к. Належним чином оформлену трудову книжку уповноважений орган власника видав позивачу лише 10 липня 2009 року.

Посилаючись на те, що після неодноразового переукладення строкових трудових договорів уповноважений орган власника не мав правових підстав для припинення з ним трудового договору на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, позивач просив задовольнити позов.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник підтримали позов та просили про його задоволення, посилаючись на те, що позивача було звільнено з роботи без законних на те підстав, оскільки на протязі 2007-2008 років уповноважений орган власника двічі переукладав з позивачем строкові трудові договори, після закінчення строку дії останнього договору трудові відносини фактично тривали і жодна із сторін не вимагала їх припинення, уповноважений орган власника вів облік робочого часу позивача та останньому нараховувалася і виплачувалася заробітна плата.

Представник Національного авіаційного університету позов не визнав, посилаючись на те, що на підставі заяви ОСОБА_2 наказом ректора №10/к від 16 січня 2007 року його було прийнято на роботу до Національного авіаційного університету з 22 січня 2007 року на посаду доцента кафедри авіоніки Інстиуту електроніки та систем управління за строковим трудовим договором до 30 червня 2007 року. На підставі заяви ОСОБА_2 наказом ректора №698/к від 26 червня 2007 року йому було продовжено строк трудового договору на цій же посаді з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року.

Наказом ректора №731/к від 27 червня 2008 року, на підставі заяви ОСОБА_2, йому було продовжено строк трудового договору на посаді доцента кафедри авіоніки Інституту електроніки та систем управління з 01 липня 2008 року по 30 червня 2009 року.

Позивач працював в університеті на посаді доцента, яка у відповідності до положень частини 2 статті 48 Закону України «Про вищу освіту» належить до посад науково-педагогічних працівників. Згідно з частиною З статті 48 Закону на посади науково-педагогічних працівників обираються за конкурсом, як правило особи, які мають наукові ступені або вчені звання. Конкурс на вакантні посади доцента кафедри авіоніки Інституту електроніки та систем управління Національного авіаційного університету було оголошено в газеті «Освіта України» №32 від 28 квітня 2009 року.

18 травня 2009 року ОСОБА_2 подав заяву на участь у конкурсі на посаду доцента, при цьому, не маючи вченого звання. Відповідно до висновку кафедри та витягу з протоколу №17 від 01 червня 2009 року засідання кафедри авіоніки Інституту електроніки та систем управління кандидатура ОСОБА_2 не було рекомендовано для обрання на посаду доцента кафедри авіоніки на конкурсній основі. Цей висновок був заслуханий та обговорений на засіданні вченої ради Інституту електроніки та систем управління, яка ухвалила рішення вважати недоцільним обрання на посаду доцента кафедри авіоніки ОСОБА_2 як такого, що не пройшов за конкурсом.

Таким чином, позивачу було відомо про дату закінчення строкового трудового договору 30 червня 2009 року та про необхідність отримати належним чином оформлену трудову книжку у відділі кадрів.

Представник 3-ї особи позов не визнав, посилаючись на ті ж самі обставини що і представник відповідача

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Відповідно до статей 21, 23 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір може бути:

1. 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2. 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3. 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Судом встановлено, що наказом ректора Національного авіаційного університету №10к від 16 січня 2007 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу до Національного авіаційного університету з 22 січня 2007 р. на посаду доцента кафедри авіоніки Інституту електроніки та систем управління за строковим трудовим договором по 30 червня 2007 року.

Після закінчення строку дії зазначеного трудового договору, трудові відносини між сторонами у справі фактично тривали та жодна із сторін не вимагала їх припинення.

На підставі заяви ОСОБА_2, наказом ректора Національного авіаційного університету №698/ від 26 червня 2007 року, позивачу було продовжено строк дії трудового договору на цій посаді з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року.

Після закінчення строку дії вказаного трудового договору, трудові відносини між сторонами у справі фактично тривали та жодна із сторін не вимагала їх припинення.

Припинення трудових відносин з ініціативи власника або уповноваженого ним органу підприємства шляхом видачі відповідних наказів (розпоряджень) з позивачем не проводилось.

Наказом ректора Національного авіаційного університету №731к від 27 червня 2008 р., на підставі заяви ОСОБА_2, останньому було продовжено строк трудового договору на посаді доцента кафедри Інститу авіоніки Інституту електроніки та систем управління з 01 липня 2008 р. по 30 червня 2009 р.

Згідно зі статтею 39-1 КЗпП якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Трудові договори,що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Наказом ректора Національного авіаційного університету №351к від 23 червня 2009 року ОСОБА_2 звільнено з посади доцента кафедри авіоніки Інституту електроніки та систем управління з 30 червня 2009 року на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку трудового договору.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 частини 1 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 18 постанови від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із наступними змінами) при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові.

Суд не вправі визнати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення.

Враховуючи те, що трудові договори між Національним авіаційним університетом та ОСОБА_2 переукладалися декілька разів, зокрема 26 червня 2007 року та 27 червня 2008 року, після припинення дії зазначених строкових трудових договорів трудові відносини між ОСОБА_2 та Національним авіаційним університетом фактично тривали та жодна із сторін не вимагала їх припинення, то суд приходить до висновку, що після видання ректором Національного авіаційного університету наказу №731/к від 27 червня 2008 р. про продовження з позивачем строку трудового договору з 01 липня 2008 р. по 30 червня 2009 р., дія строкового трудового договору від 22 січня 2007 р. фактично вважалася продовженою на невизначений строк. Таким чином, з урахуванням положень ст.ст. 23, 39-1 КЗпП відповідач не мав правових підстав на розірвання з позивачем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП трудового договору від 16 січня 2007 р., дія якого після його укладення між сторонами у справі фактично вважалася продовженою на невизначений строк.

Відповідно до вимог статті 237 КЗпП України суд покладає на особу, винну в незаконному звільненні, обовязок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у звязку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу. Такий обовязок покладається, якщо звільнення здійснено з порушенням закону.

Пленум Верховного Суду України у пункті 33 постанови від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із наступними змінами) розяснив, що з метою запобігання незаконним звільненням судам слід неухильно додержуватися вимог, зокрема статті 237 КЗпП України про притягнення до участі в справі про поновлення на роботі і покладення на службову особу обовязку відшкодувати шкоду підприємству, установі, організації, заподіяну у звязку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу.

Як встановлено матеріалами справи, позивач був незаконно звільнений з роботи наказом ректора НАУ Кулик Микола Сергійович Таким чином, відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід покласти на 3-ю особу, ректора НАУ Кулик Микола Сергійович

Відповідно до вимог статті 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; як правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивача незаконно було звільнено з роботи за пунктом 2 частини 1 статті 36 КЗпП України, у зв'язку з чим він підлягає поновленню на посаді доцента кафедри авіоніки Інституту електроніки та систем управління Національного авіаційного університету.

Оскільки звільнення позивача з роботи визнано судом незаконним, у зв'язку з чим позивач підлягає поновленню на роботі, то ухвалення рішення про визнання строкового трудового договору таким, що укладений на невизначений строк, не вимагається.

Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно наявних у матеріалах судової справи довідки Національного авіаційного університету від 28 жовтня 2009 року №2319/06-03 та довідки Національного авіаційного університету (без номеру та дати видачі) середньоденний заробіток ОСОБА_2, обчислений відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, складає 161, 07 грн., а кількість робочих днів науково-педагогічних працівників Національного авіаційного університету за період з 01 серпня 2009 року по 29 жовтня 2009 року склала 63 робочий день.Згідно довідки від 14 вересня 2010року заробітна плата складає 3080грн70коп.за місяць,кількість робочих днів за період з 30 бернзня по 14.вересня складає 114днів.

Враховуючи викладене, розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 27231.29 грн. (10147,41 грн.(за період з 01.08.2009р. по29.10.2009р.) +17083.88грн(за період з30.03.2010р.по 14.09.2010р.)

У відповідності до частини 4 статті 235 КЗпП України та пунктів 2, 4 частини 1 статті 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого позивача та присудження останньому виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Доводи представника відповідача, представника 3-ї особи відносно обґрунтованого звільнення позивача з роботи судом ретельно перевірялися, але не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. г

Згідно статті 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судові витрати у сумі 256, 90 грн., які складаються із судового збору у сумі 136, 9 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись статтею 21, статтею 23, пунктом 2 частини 1 статті 36, статтями 39-1, 47, 48, 221, 231, 233, 235, 237 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 р. №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», статтями 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Національного авіаційного університету 3-тя особа ректор Національного авіаційного університету, Кулик Микола Сергійович про визнання строкового трудового договору таким, що укладений на невизначений строк, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_2 на посаді доцента кафедри авіоніки Інституту електроніки та систем управління Національного авіаційного університету.

Стягнути із Національного авіаційного університету (03680, м. Київ, просп. Космонавта Комарова, 1, ідентифікаційний код 01132330) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за періоди з 01серпня 2009року по 29 жовтня 2009 року липня 2009 року та з 30 березня 2010 р.по 14 вересня 2010 року у сумі 27231,29 грн.(двадцять сім тисяч двісті тридцять одна гривня двадцять дев»ять копійок)

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді доцента кафедри авіоніки Інституту електроніки та систем управління Національного авіаційного університету, та присудження ОСОБА_2 виплати заробітної плати за один місяць.

В решті позову ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути із Національного авіаційного університету (03680, м. Київ, просп. Космонавта Комарова, 1, ідентифікаційний код 01132330) на користь держави судові витрати у сумі 392.31 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом міста Києва.

Суддя Демидовська А.І.