Рішення № 114434777, 29.08.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8436/23

Провадження № 2-а/204/59/23 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючої судді Самсонової В.В., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2023 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив постанову відповідача ЕАС № 7114154 від 05.06.2023 року у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що 05 червня 2023 року, інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Сільвеструк Євгенієм Григоровичем було винесено відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 7114154, яке передбачено ч. 1 ст. 125 КУпАП. У постанові Відповідач стверджує, що ним порушено п.п.2.3.в. ПДР України. Підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності як зазначено в пункті 5 постанови ЕАС № 7114154 було наступне: «...05.06.2023 року 11:29:31 м. Дніпро, шосе Запорізьке водій керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в. ПДР - порушив правила користування ременями безпеки.». Зазначена постанова винесена безпідставно, та з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, виходячи з наступного. 05.06.2023 року він на автомобілі Mercedes-Bens G держ. знак НОМЕР_1 , рухався по Запорізькому шосе в м.Дніпро в середній смузі руху зі швидкістю не більше 40км/год., крайня ліва смуга була заблокована працівниками поліції - вони фіксували ДТП, яке сталось в цій смузі. В крайній правій смузі стояли зупинені працівниками поліції автомобілі, попереду нього на дорозі стояв працівник поліції, який подав позивачу знак зупинитися, на який він зупинився. Позивач подумав що потрібна якась допомога, проїхав декілька зупинився відкрив двері щоб вийти і в цей момент підійшов поліцейський, який представився та наказав пред`явити йому документи, а саме водійське посвідчення та реєстраційний талон на транспортний засіб, він надав зазначені документи. На питання, що позивач порушив він відповів, що перевіряє документи на можливий розшук автомобіля. Після їх перевірки він зажадав вивчити ще і страховий поліс, в своєму телефоні позивач надав для ознайомлення електронний варіант. Після вивчення документів поліцейський сказав, що ним начебто порушено правила дорожнього руху в частині правил користування ременями безпеки, та сказав що зараз відносно нього буде проводитися розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення. Відразу ж після цього, оскільки всі данні під час вивчення його документів він вбивав до службового планшету, він роздрукував постанову серії ЕАС № 7114154, та надав йому для вивчення. Позивач з постановою не погодився і зазначив, що не вчиняв інкримінованого правопорушення та маю право ознайомитись з доказами вчинення ним правопорушення, від поліцейського отримав відповідь, що він не може надати йому для вивчення докази провини і він сам повинен звернутись в якийсь їхній відділ для ознайомлення. В зв`язку з цим ним було заявлено клопотання про перенесення часу розгляду справи з метою отримання юридичної допомоги та вивчення доказів буцімто скоєного ним порушення правил дорожнього руху. В поданих ним клопотаннях поліцейський відмовив. Вважає дії працівника поліції стосовно складання відносно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності незаконними, складену постанову про адміністративне правопорушення відносно нього серії ЕАС №7114154 від 05.06.2023 року незаконною та складеною з метою створення штучних показників в діяльності правоохоронного органу у зв`язку з відсутністю доказів вчинення правопорушення.

Не погодившись з позовними вимогами, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, представник вказує, що постанову про накладання адміністративного стягнення по справі від 15.06.2023 року про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі повністю відповідає встановленим п. 5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалами про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі №1395 від 07.11.2015 року. Поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, підтверджується показанням поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України і є особами незацікавленими в результатах розгляду. З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова не може бути визнана протиправною, оскільки була прийнята у відповідності до норм чинного законодавства.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого вказано наступне. Позивач отримав відзив на його позовну заяву, але він був надрукований таким мікроскопічним шрифтом, що деякі строчки він не міг навіть прочитати, а деякі рядки тексту взагалі не зміг надрукувати принтер відповідача. У відзиві на позовну заяву відповідач в обставинах справи вказує, що постанова відносно нього складена працівником поліції ОСОБА_2 від 15.06.2023 року є законною та відповідає усім вимогам. Звертає увагу суду на те, що відносно нього, ніякі постанови 15.06.2023 року працівник поліції ОСОБА_2 не складав та йому не відомо про наявність таких постанов, крім того в цей день він взагалі перебував в м.Одеса.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

За правилами ст. 262 КАС України розгляд адміністративної справи мав відбутись до 12 серпня 2023, проте головуючий суддя Самсонова В.В. у період з 25 липня 2023 року по 28 серпня 2023 року включно перебувала у відпустці, суд на підстави положень ч.6 ст.120 КАС України розглядає справу по суті в перший робочий день 29 серпня 2023 року.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, по наступним підставам.

Судом встановлено, що 05 червня 2023 року водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ G 55 FVG НОМЕР_2 обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки чим порушив п. 2.3. в ПДР, чим порушив ч. 5 ст. 121 КУпАП, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС №7114154 складеного УПП в Дніпропетровській області інспектора лейтенанта поліції Сільверструк Є.Г. (а.с.7).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 5 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приписами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Згідно п.п. «в» п. 2.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.01.2001 року № 1306 (далі ПДР України) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.

Згідно ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132 1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189 2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Приписами ч. 5 ст. 121 КУпАП визначено, що порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз вказаних правових норм вказує на те, що Національна поліція України уповноважена через своїх працівників притягувати учасників дорожнього руху до адміністративної відповідальності за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

При цьому, частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем до суду було надано відеозапис. Здійснення відеофіксації адміністративного правопорушення також відображено в спірній постанові (БК 471437).

Між тим, як вбачається з наведеного відеозапису, останній лише фіксує факт розмови відповідача з позивачем, під час якого останній заперечував керування транспортним засобом з непристебнутим ременем безпеки. В свою чергу, відеодоказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 , в порушення п. 2.3. «в» ПДР, керував транспортним засобом з непристебнутим ременями безпеки, доказів протилежного відповідач до суду не надав.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд дійшов висновку щодо протиправності прийняття відповідачем спірної постанови, необхідності її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача у відзиві, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, підтверджується показанням поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України і є особами незацікавленими в результатах розгляду. Оскільки, інспектор не може бути об`єктивним свідком і його свідчення є недопустимими доказами по справі. Таким, чином свідчення інспектора в суді не можуть бути доказами правопорушення, за відсутності інших доказів, зокрема таких як фото чи відеофіксація.

Згідно з ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини, принцип презумпції невинуватості поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France).

Оскільки доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови відповідачем не надано, суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, прийшов до висновку про недоведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню.

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що відповідачем, в порушення вимог ст. 280 КУпАП додатково не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винний позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача, звільненого від сплати судового збору, тому судові витрати підлягають компенсації за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. ст. 38, 121, 251, 254, 280, 289 КУпАП, Закону України «Про дорожній рух», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Постанову Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ЕАС №7114154 від 05.06.2023 року у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-а.

Суддя В.В. Самсонова