Рішення № 114410786, 24.10.2023, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5547/23

2/212/2274/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання Лапіної А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачазвернувся досуду ізвказаним позовом,в обґрунтуванняякого вказував,що ДП«Криворізька теплоцентраль»16березня 2017року булоперетворено уПАТ «Криворізькатеплоцентраль»,а потімбуло перейменованона Акціонернетовариство «Криворізькатеплоцентраль»,яке здійснюєпостачання тепловоїенергії споживачам,які відповіднодо Житловогокодексу України,Закону України«Про житлово-комунальніпослуги»,Закону України«Про теплопостачання»,«Правил користуванняприміщеннями житловихбудинків ігуртожитків»,Постанови КабінетуМіністрів України№ 630от 21липня 2005року «Прозатвердження Правилнадання послугз централізованогоопалення,постачання холодноїта гарячоїводи іводовідведення татипового договорупро наданняпослуг зцентралізованого опалення,постачання холодноїта гарячоїводи іводовідведення» зобов`язаніщомісячно здійснюватиплату запослуги зтеплопостачання.Оскільки АТ«Криворізька теплоцентраль»,як виконавцемпослуги зпостачання тепловоїенергії,01.10.2021року насвоєму офіційномусайті розмістилаТиповий індивідуальнийдоговір пронадання послугиз постачаннятеплової енергії,який єпублічним договоромприєднання,а протягом30днів здня йогоопублікування запереченьвід відповідачане надійшло,то з01.11.2021року звідповідачем фактичнобуло укладеноТиповий індивідуальнийдоговір пронадання послугиз постачаннятеплової енергії№ 4019/жб/1.Позивачем надавалисьпослуги зцентралізованого опаленнята гарячоговодопостачання заперіод з11.2022року по03.2023року,від якихвідповідач невідмовлявся таза користуванняякими проводилисьнарахування відповіднодо встановленихтарифів.Натомість,через несплатуза користуваннятепловою енергієювідповідачем по АДРЕСА_1 ,власником якогоє відповідач,за періодз 11.2021року по03.2023року утвориласьзаборгованість насуму 63863,92грн.,а такожза абонентськеобслуговування заперіод з07.2022року по03.2023року всумі 72,34грн.При цьомуфакт поставкитеплової енергіїу такийперіод підтверджуєтьсяактами подачітаприпинення подачі теплоносія на житловий будинок АДРЕСА_2 , а подача та припинення подачі теплоносія здійснюється на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону. Відповідно до ст. 625 ЦК через несвоєчасне виконання зобов`язання щодо сплати спожитих послуг відповідач має сплатити на користь позивача також 3% річних в сумі 779, 87 грн. та інфляційні втрати в сумі 1897,69 грн. Також за умовами типового договору (п. 45) відповідачу була нарахована пеня в сумі 948,84 грн. Просили стягнути витрати зі сплати судового збору в сумі 2684, 00 грн.

Не погоджуючись із поданим позовом, представник відповідача, ОСОБА_2 , подав відзив на позов, вказуючи, що покази приладу обліку на буд. АДРЕСА_2 були зняті представниками позивача без участі споживачів такого будинку, що свідчить про недоведеність таких показів для обрахунку сум за спожиту теплову енергію за відсутності також даних загальної опалювальної площі всього будинку, а наявні в справі розрахунки та акти передачі-прийняття теплової енергії не підписані відповідачем та не містять інформації щодо загальних показників приладу обліку теплової енергії, внаслідок чого заявлені вимоги про стягнення боргу за спожиту теплову енергію не підлягають задоволенню, як й похідні вимоги щодо застосування штрафних санкцій та сум за ст. 625 ЦК. Також вказував, що представниками позивача необґрунтовано було проведено застосування тарифу як для категорії «інші споживачі» при нарахуванні сум спожитої теплової енергії відповідачу, оскільки облік спожитої теплової енергії ведеться через один загально будинковий прилад обліку в буд. АДРЕСА_2 , а належне відповідачу нежитлове приміщення входить до складу такого багатоквартирного будинку, тому витрати навиробництво, транспортування та постачання теплової енергії для такого будинку не можуть тарифікуватися іншим чином ніж як для категорії споживачів «населення» в тому числі й для відповідача, внаслідок чого застосування категорії «інші споживачі» для нарахування витрат з опалення відповідачем є протиправним. На підставі переліченого просив відмовити у задоволенні позову повністю.

У відповіді на відзив представник позивача просила задовольнити позовні вимоги АТ «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» у повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.08.2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Представниця позивача у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про день час та місце розгляду справи, подала до суду заяву про розгляду справи без її участі, наполягала на задоволенні позовних вимог. Надала до суд докази на підтвердження позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву в якій просив розглянути справу у його відсутність з урахуванням письмових пояснень просив відмовити у позові.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247ч.2ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правилами ч. 1 ст.4ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що приміщення 3 в будинку АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності (а.с.8)

Між АТ КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ та ОСОБА_1 01.11.2021 року укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується надати послугу, яка споживається у процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а інша сторона зобов`язується сплатити виконавцю дану послугу, якщо інше не встановлено договором.

На підставі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги) береться крім квартирної плати згідно затверджених у встановленому законом порядку тарифам.

Ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2004 року) визначено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно із ст. 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Ціни (тарифи) відповідно до закону встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2004 року) та ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

За ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) до комунальних послуг відносяться послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

На підставі ч. 5 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

За ст. 16 Закону України «Про теплопостачання» до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, при регулюванні господарської діяльності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання, належать розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання.

На підставі п. 2 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, опалювана площа (об`єм) квартири (будинку садибного типу) - загальна площа (об`єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас.

Пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» визначено, що плата за теплову енергію повинна вноситися щомісячно.

Факт поставки теплової енергії у спірний період підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок АДРЕСА_2 від 03.11.2022 року (номер акту 723), 23.03.2023 року відповідно, а подача та припинення подачі такого теплоносія здійснювалась на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону від 28.09.2022 р., 22.03.2023 р.(а.с.15-16, 17-18).

За п. 3 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку, зокрема, загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів.

Судом було досліджено детальний розрахунок обсягу спожитої теплової енергії ОСОБА_1 щодо нежитлового приміщення 3 в буд. АДРЕСА_2 за період з листопада 2022 року по березень 2023 року включно, де вказана загальна площа житлового будинку, площа спірного нежитлового приміщення, обсяг теплової енергії на опалення, обсяг спожитої теплової енергії на опалення такого приміщення із вказівкою тарифу та визначенням загальної суми витрат на опалення приміщення відповідача.

Внаслідок наведеного обґрунтування, суд відкидає посилання представника відповідача на те, що показання загально будинкового приладу обліку теплової енергії в буд. АДРЕСА_2 були зняті представниками позивача без участі споживачів такого будинку, а також посилання на недоведеність таких показів для обрахунку сум за спожиту теплову енергію

Крім цього суд не приймає до уваги доводи представника ОСОБА_1 щодо відсутності підписів відповідача в актах передачі-прийняття теплової енергії, оскільки такі були надіслані позивачем на адресу ОСОБА_1 та отримані ним.

Суд також вказує, що за п. 1.5 «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання», затвердженого постановою НКРЕКП від 25.06.2019 року № 1174, тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії формуються для таких категорій споживачів: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності); інші споживачі.

Згідно із листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 18.03.2015 року № 2450/15/61-15, роз`яснено, що оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами «для населення» здійснюють власники/користувачі житлового будинку, квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, за умови їх використання виключно для постійного проживання, а інші особи, які не підпадають під зазначені категорії, здійснюють оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами для «інших споживачів».

Встановивши, що відповідач є власником нежитлового приміщення у житловому будинку АДРЕСА_4 , тому отримує за таким приміщенням послугу з постачання теплової енергії не для задоволення власних житлово-побутових потреб, а для обігріву нежитлового приміщення, то суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 повинен сплачувати за вказану послугу по тарифам, встановленим для категорії споживачів «інші споживачі».

Аналогічна за змістом правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 22 лютого 2018 року по справі № 359/7497/16-ц та від 28 листопада 2018 року по справі № 361/6987/13-ц.

Отже, суд відкидає посилання представника відповідача на те, що представниками позивача необґрунтовано було проведено нарахування витрат на опалення приміщення ОСОБА_1 із застосуванням тарифу для категорії «інші споживачі».

Таким чином суд встановив, що за показаннями приладу комерційного обліку у період з 01.11.2022 р. по 31.03.2023 р. відповідачем було спожито теплову енергію на загальну суму 63863, 92 грн. (а.с.7) та з абонентського обслуговування на загальну суму 72, 34 грн., що підтверджується розрахунками позивача (а.с.7).

Згідно із п. 45 Типового договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення.

Представниками позивача проведено нарахування відповідачу боргу з пені в сумі 948, 84 грн. за період з 3 січня 2023 року по 24 липня 2023 року (а.с.7 зворотній)

Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачем не надано.

Згідно із частиною 2 статті 625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Велика ПалатаВерховного Судуу постановівід 10квітня 2018року усправі №910/10156/17 вказала, що приписи статті 625ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.

При цьому, не підлягає застосуванню положення Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 року "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" щодо заборони та стягнення неустойки, інфляційних нарахувань й процентів річних, нарахованих на заборгованість, оскільки вона стосується категорії саме «населення».

Таким чином, згідно з розрахунку доданого до позову, з відповідача підлягають стягненню заборгованість по оплаті за централізоване опалення за період з листопада 2022 року по березень 2023 року в розмірі 63863, 92, інфляційні витрати 1897, 69 гривень, 3% річних 779, 87 гривні, плату за абонентське обслуговування 72, 34 гривень, пеня 948, 84 гривень, а всього 67562, 66 гривень.

Статтею 141ЦПК України визначено, що у зв`язку із задоволенням позовних вимог з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684, 00 гривні.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК,

В И Р І Ш И В:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» заборгованість за користування тепловою енергією з листопада 2022 року по березень 2023 року за адресою: АДРЕСА_5 в розмірі 63863, 92, інфляційні витрати 1897, 69 гривень, 3% річних 779, 87 гривні, плату за абонентське обслуговування 72, 34 гривень, пеня 948, 84 гривень, а всього 67562, 66 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» витрати з оплати судового збору в сумі 2684, 00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ», ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_6 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 24 жовтня 2023 року.

Суддя: І. Б. Чайкін