Рішення № 114409858, 19.10.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1486/23

Справа №754/8901/22

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Панченко О.М.

при секретарі судових засідань - Сарнавському М.О.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно за законом,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно за законом.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті позивачка проживала з нею як член сім"ї з травня 2014 року по день її серті. 20.05.2021 року позивачка подала приватному нотаріусу КМНО Седлецькій Т.А. заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 23.12.2021 року нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після померлої ОСОБА_4 була та обставина, що позивачка не являється спадкоємицею та не має підстав для закликання до спадкування за законом. 28.01.2019 року ОСОБА_4 склала заповіт на ім"я ОСОБА_3 у відповідності з яким, все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось заповіла останньому. На момент звернення позивачки до нотаріуса відповідач заяву про прийняття спадщини нотаріусу не подавав, рішення суду про можливе визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини також нотаріусу не подавав.

Позивачка посилається на те, що покійну знала з 2006 року, підтримувала з нею дружні стосунки. З цього часу у неї погіршгився зір, вона майже не бачила, постійно хворіла, перебувала на диспансерному обліку в поліклінниці по місцю проживання з діагнозом атеросклеротичний кардіосклероз, дисциркуляторна енцефалопатія, астеновегетативний синдром, глаукома. Спільне проживання із спадкодавцем було зумовлене тим, що остання хворіла та потребувала постійного стороннього догляду. Позивачка, проживаючи разом із спадкодавцем вели спільний побут, а тому, мали взаємні права та обов`язки. Проживали вони однією сім`єю не менше п`яти років, а саме: з травня 2014 року до дня її смерті, позивачка переїхала в помешкання покійної для постійного проживання, оскільки вона особисто її про це просила, потребуючи постійного догляду. Через вади зору не могла готувати їжу, прати одяг, доглядати за квартирою, сходити у магазин або до аптеки. Вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, сплачували із спільного бюджету витрати на продукти, за комунальні послуги, робили косметичний ремонт. На момент її поселення до квартири у померлої була відсутня електроенергія та телефон, після її вселення за заявою до ЖЕК було підключено світло в квартирі, крім того вона придбала їй мобільний телефон для спілкування. В останні дні перед своєю смертю ОСОБА_4 дуже хворіла, у неї був високий тиск і вона викликала для неї карету швидкої, а у день її смерті вона отримала у прокуратурі дозвіл на кремацію тіла, а також повністю взяла на себе витрати по її похованню. Позивачка зазначає, що встановлення факту родинних відносин та проживання зі спадкодавцем не менш як п`ять років до відкриття спадщини має юридичне значення, оскільки дозволить реалізувати її право на прийняття спадщини, як спадкоємця четвертої черги за законом.

Ухвалою суду від 01 листопада 2022 року відкрито провадження у справі для розгляду в порядку загального позовного провадження. Витребувано від ПН КМНО Седлецької Т.А. копію спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 02.03.2023 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

17.02.2023 року представник Київської міської ради - Харитонов М.С. подав до суду відзив на позов, у якому просить ухвалити судове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт родинних відносин позивачки із спадкодавцем.

12.07.2023 року представник позивачки подав відповідь на відзив Київської міської ради, у якій вказує на те, що позов є законним та обґрунтованим з мотивів, аналогічних тим, що зазначені в позовній заяві.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, що викладені у ньому.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, повідомлявся судом належним чином про день та час розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник відповідача, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, свідків, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, які підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.

Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 20.11.2020 року.

Померла проживала за адресою: квартира АДРЕСА_2 , яка належала їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину посвідченого 15 київською державною нотаріальною конторою 26.12.2005 року та зареєстрованого у Київському міському БТІ 25.01.2006 року.

Суд також установив, що позивачка ОСОБА_1 з травня 2014 року проживала разом із ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , по день її смерті.

Так, на підтвердження спільного з померлою проживання в період часу з травня 2014 року по день її смерті в листопаді 2020 року, позивачкою до суду надані наступні письмові докази:

- свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_2 , документи на поховання ОСОБА_4 , копія паспорта ОСОБА_4 НОМЕР_3 та довідка про присвоєння їй ідентифікаційного номера від 09.09.1998 p., оригінал пенсійного посвідчення серія НОМЕР_4 від 15.07.2002, довідка про її доходи за вересень 2019 - лютий 2020, видана Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві (Деснянський район), амбулаторна медична карта ОСОБА_4 , медична карта офтальмологічного хворого ОСОБА_4 №425, оригінал договору міни квартири від 04 травня 1994 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 грудня 2005 року на 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_4 , завірена нотаріально копія ордера №65550 серія Б від 13.10.1980 p., виданого виконавчим комітетом Радянської районної Ради народних депутатів м.Києва на ім`я ОСОБА_4 , оригінал довідки Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті державної адміністрації від 19.06.2005 p., з якої вбачається, що ОСОБА_4 дійсно перебувала на обліку з 19.03.2001 р. та надомному обслуговуванні з 02.06.2002 р. у Деснянському Територіальному центрі соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, оригінал направлення ОСОБА_4 для індивідуального підбору їй програм проведення МРТ. Як зазначила в судовому засіданні позивачка, кошти на проведення даного MPT-дослідження були використанні з спільного сімейного бюджету.

Крім того, як вбачається з письмових матеріалів справи, після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 прийняла безпосередню участь у її похованні. Так, в день смерті ОСОБА_4 20 листопада 2020 року позивачкою було отримано в Київській місцевій прокуратурі №3 дозвіл на видачу для кремації тіла ОСОБА_4 , що підтверджується письмовим дозвілом від 23.11.2020 р. за підписом першого заступника керівника вказаної вище прокуратури В.Горкавої.

Як вбачається з Договору-замовлення №8.140436К на організацію та проведення поховання від 24.11.2020 він був укладений нею з Ритуальною службою СКП "Київський крематорій". У відповідності з цим Договором вартість сплачених послуг виконавцю склала 2505,30 грн.

Згідно Довідки на одержання праху №8.140436К (дата оформлення 24.11.2020 - дата одержання 04.12.2020) позивачкою було сплачено за урну для праху - 830,00 грн., за ритуальний конверт - 198,00 грн. У відповідності з товарним чеком від 22.11.2020 ритуальні послуги на поховання склали 5470,00 грн.

Протягом сумісного проживання позивачка надавала допомогу ОСОБА_4 як члену сім`ї, в тому числі в лікуванні її хвороб. Так, 05.09.2015 р. їй було надано лікарем направлення на МРТ головного мозку, а 24.05.2018 р. надано направлення на консультацію в НДІ лор-відділення (вул. Зоологічна, 3). Як зазначила позивачка, в ці лікарняні заклади вона її особисто супроводжувала, оскільки ОСОБА_4 сама не мала можливості через фактичну сліпоту добратись до них для проведення необхідних медичних процедур.

Крім того, ОСОБА_4 за допомогою позивачки було проведено ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та заочеревинного простору №611 в КНП "КДЦ" Деснянського району м.Києва, про що свідчить відповідний медичний документ, датований 25.10.2018 р. З її участю та допомогою ОСОБА_4 було проведено ультразвукове дослідження №652 в КНП Консультативно-діагностичного центру філії №2 Деснянського району від 04.03.2014 р. До того ж, з їхніх спільних сімейних коштів ОСОБА_1 сплачувала грошові кошти на придбання ліків, про що свідчать рецепти 24 травня 2018 року, 16 жовтня 2018 року, інші рецепти не збереглися.

Як вбачається з довідки про доходи ОСОБА_4 за вересень 2019 - лютий 2020, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві (Деснянський район) сума пенсії за період з 01.09.2019 р. по 29.02.2020 складала загалом десять тисяч сто вісімдесят сім грн. 10 коп.З чого можна зробити висновок про те, що зазначених коштів ОСОБА_4 було явно недостатньо для забезпечення своїх потреб в продуктах, ліках в сплаті комунальних послуг, тому їхнє проживання разом однією сім`єю було запорукою забезпечення достатнього рівня життя, задоволення самих необхідних життєвих потреб.

29 грудня 2018 року виконавцем ФОП " ОСОБА_7 " згідно договору повірки №125/2018/14.15. було проведено роботи зі зняття параметрів роботи засобів вимірювальної техніки (лічильників холодної та гарячої води). Вартість робіт згідно Договору склала 500,00 грн. Вказані вище грошові кошти за проведену роботу позивачка зазначила, що сплатили разом з ОСОБА_4 з спільного сімейного бюджету. Після проведених робіт 02 січня 2019 року були видані Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки на лічильники ETR-UA DN15 зав. № 20090309559 та ETR-UA DN 15 зав. № 20090319465.

Як пояснила в судовому засіданні позивачка, для спільного їх користування вона придбала для їхнього спільного помешкання б/у телевізор "Samsung", кавомолку, м`ясорубка "ZELMER" була придбана позивачкою разом з ОСОБА_4 за кошти з їхнього спільного сімейного бюджету в 2017 році, соковижималка "FIRST Austria" FA-5208, була придбана позивачкою разом з ОСОБА_4 за кошти з їхнього спільного сімейного бюджету в 2015 році, система контролю рівня глюкози в крові "GAMMA MINI" була придбана позивачкою разом з ОСОБА_4 за кошти з їхнього спільного сімейного бюджету в 2018 році, автоматичний вимірювач артеріального тиску "GAMMA" був придбаний позивачкою разом з ОСОБА_4 за кошти з їхнього спільного сімейного бюджету в 2018 році, пральна машина "ARDO" була придбана позивачкою разом з ОСОБА_4 за кошти з їхнього спільного сімейного бюджету в 2019 році. На підвердження цієї техніки надала суду відповідні технічні паспорти. Крім того, вона разом з померлою приймала участь в утриманні їхнього спільного житла, ремонті квартири, сплаті комунальних послуг та ін.

Зазначені обставини також підтверджуються показами свідків, які були допитані у судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона є сусідом померлої ОСОБА_4 . ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_4 у належній їй на праві власності квартирі АДРЕСА_2 , у період 2014 року по день її смерті. ОСОБА_4 хворіла та потребувала сторонньої допомоги, позивачка надавала їй таку у повній мірі, готувала їжу, прала, купувала продукти та медикаменти, возила ОСОБА_4 до лікарів. ОСОБА_1 просила особисто її провести в квартирі, де вона проживала разом з ОСОБА_4 ремонтні (малярні) роботи, вона їх виконала у 2015-2016 роках. Крім того, свідку відомо, що ОСОБА_9 та ОСОБА_4 придбавали за спільні кошти техніку, диван, соковижималку, холодильник, телевізор, зі спільних коштів сплачували комунальні послуги. ОСОБА_9 замінила всю сантехніку в квартирі, за її проживання в квартирі поставили електролічильники і підключили світло, до її заселення в квартиру там були дуже погані умови і до ОСОБА_4 приходили особи сумнівної зовнішності.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_4 . Їй відомо, що з 2014 року в квартирі також разом з нею проживала ОСОБА_1 , яка доглядала ОСОБА_4, купували разом одяг та продукти, придбавали техніку, робили ремонт у квартирі.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що ОСОБА_4 її сусідка. Їй достовірно відомо про те, що у ОСОБА_1 син з 2014 року пішов до АТО, з чоловіком погані стосунки, ОСОБА_9 хотіла їхати жити в село, але ОСОБА_4 вмовила її проживати разом, оскільки їй був необхідний догляд та постійна допомога, оскільки вона хворіла і погано бачила. ОСОБА_9 погодилася і вони робили все разом.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що ОСОБА_1 знає з 2008 року, коли сама купила квартиру в будинку по АДРЕСА_4 . Їй відомо про те, що вона постійно допомагала ОСОБА_4 , купували їй продукти, медикаменти, а з 2014 року вони почали проживати разом однією сім"єю, привели квартиру в порядок, зробили там ремонт, оскільки до цього там був безлад і до ОСОБА_4 приходили якісь особи сумнівної зовнішності. Коли ОСОБА_4 померла, ОСОБА_9 займалася її похованням.

Загалом покази свідків підтверджують, що позивачка проживала із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, здійснювала догляд за нею, оскільки вона потребувала стороннього догляду, поховала останню і прийняла спадкове майно.

Таким чином, дослідивши надані докази, судом достовірно встановлено, що позивачка з 2014 року до листопада 2020 року проживала зі спадкодацем однією сім`єю без реєстрації в помешканні за адресою: АДРЕСА_1 .

20.05.2021 року позивачка подала приватному нотаріусу КМНО Седлецькій Т.А. заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 23.12.2021 року нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після померлої ОСОБА_4 була та обставина, що позивачка не являється спадкоємицею та не має підстав для закликання до спадкування за законом.

28.01.2019 року ОСОБА_4 склала заповіт на ім"я ОСОБА_3 у відповідності з яким, все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось заповіла останньому. Проте, як вбачається з матеріалів спадкової справи, до нотаріуса відповідач заяву про прийняття спадщини не подавав, рішення суду про можливе визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини також нотаріусу не подавав.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За змістом статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Черговість спадкоємців за законом встановлено статтями 1261-1265 ЦК України.

Суд установив, що спадкоємці за законом першої, другої та третьої черги після смерті ОСОБА_4 відсутні.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень частини другої, четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21 березня 2019 року в цивільній справі № 461/4689/15-ц та у постанові від 12 серпня 2019 року у справі № 521/16365/15, який відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими доказами, показаннями свідків.

Відповідно до частини першої та третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому, а також кожному доказу окремо, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу смерті останньої про що свідчить реальність сімейних відносин між ними, підтверджена дослідженими судом письмовими доказами та показаннями свідків, а саме: пов`язаність спільним місцем проживання, побутом та наявністю взаємних прав і обов`язків.

ОСОБА_1 наділена правом на захист свого цивільного права в судовому порядку, оскільки підстави її звернення до суду із позовом про встановлення факту, що має юридичне значення, свідчать про наявність обмеження її права на подання нотаріусу документів щодо підтвердження права спадкування у встановленому законом порядку після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Тому, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем і такого ж висновку дійшов Верховний суд у постанові від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17.

З огляду на викладене, враховуючи встановлення судом факту проживання позивача ОСОБА_1 із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто одержання нею права на спадкування за законом як спадкоємцем четвертої черги, позивач в силу положень частини третьої статті 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після померлої ОСОБА_4 , а тому заявлена нею вимога про визнання права власності, задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1258, 1264, 1268 ЦК України, статтями 12, 13, 19, 81, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно за законом, - задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не менше як п`ять років і до часу відкриття спадщини, а саме до дня смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Оксана Панченко