Рішення № 11440514, 15.09.2010, Приморський районний суд м. Одеси

Справа  № 2-3505/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 вересня 2010 року                                                       Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Ярош С. В.

при секретарі             Зуьчевському Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Одеське регіональне управління» про зобов’язання виконувати умови договору, стягнення суми індексації та пені,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов’язати відповідача ПАТ «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Одеське регіональне управління» закрити основний картковий рахунок №26256001581527 в доларах США та додатковий картковий рахунок №26267001581527 в гривнях, які відкрито на підставі договору №РР.DEP.002-353-12-2007 від 27.12.2007 року, стягнути на її користь кошти залишку карткового рахунку в сумі 116,30 доларів США, відсотки по договору банківського вкладу № ДРД.076.Д12-544/12-2007 від 27 грудня 2007 року в сумі 325,90 доларів США, 250 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, 5 грн. – послуги банку, 16 грн. – за ксерокопії документів. В подальшому позивачка уточнила позовні вимоги та просила стягнути з Відповідача суму індексації неповернутих вчасно коштів в розмірі 92 грн. 43 коп., пеню по договору банківського вкладу № ДРД.076.Д12-544/12-2007 від 27 грудня 2007 року в сумі 331 грн. 22 коп., 250 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, 5 грн. – послуги банку, 16 грн. – за ксерокопії документів.

    В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила суду, що на підставі договору банківського вкладу № ДРД.076.Д12-544/12-2007 від 27 грудня 2007 року нею були розміщені на депозитному рахунку вільні грошові кошти в сумі 15000 (п’ятнадцять тисяч) доларів США. Даний договір було пролонговано на підставі Додаткової угоди №1 від 03.12.2008 року до 29.06.2009 року. Згідно додаткової угоди № 1 до Договору № ДРД.076.Д12-544/12-2007 від 27 грудня 2007 року, яка була підписана 27 грудня 2007 року, проценти на суму вкладу виплачуються вкладнику окремо від суми вкладу шляхом безготівкового перерахування на картковий рахунок вкладника, відкритий у Відділення «Одеське РУ» ВАТ «РОДОВІД БАНК». Нею був укладений додатковий договір про відкриття карткового рахунку та його обслуговування №РР.DEP.002-353-12-2007 від 27.12.2007 року. Згідно з п. 9.2 ст. 9 «Строк дії та порядок розірвання договору», Держатель має право розірвати цей договір шляхом надання банку письмової заяви встановленої форми про закриття карткового рахунку. При цьому банк блокує операції з використанням платіжної картки і протягом 45 днів з моменту отримання відповідної письмової заяви Держателя про закриття карткового рахунку, здійснює повний розрахунок за операціями з платіжною карткою, після чого повертає Держателю залишок коштів за картковим рахунком через касу банку. 13.03.2009 року вона прийшла до банку, де заповнила заяву встановленого зразка про розірвання договору карткового рахунку №РР.DEP.002-353-12-2007 від 27.12.2007 р., в той же день вона повернула свою платіжну картку (яка була видана на підставі договору) і працівником банку вона була знищена. На момент знищення платіжної картки, на картковому рахунку залишилися кошти в сумі 116,3 доларів США проценти, нараховані за користування коштами за лютий 2009 року та не отримані нею з вини Відповідача. При зверненні до банку 13.05.2009 року за випискою по рахунках, вона узнала, що основний картковий рахунок №26256001581527 в доларах США та додатковий картковий рахунок №26267001581527 в гривнях Відповідачем так і не закриті та не заблоковані, що є також суттєвим порушенням умов договору. Окрім цього, згідно пунктів 2.4 договору банківського вкладу № ДРД.076.Д12-544/12-2007 від 27 грудня 2007 р, проценти на суму вкладу сплачуються зі спливом кожного місяця 27-го числа. Таким чином, вона повинна була отримувати проценти по депозиту в повному обсязі після 27 числа місяця. Будь-яких обмежень стосовно видачі готівкових коштів договором передбачено не було. Але, нараховані відсотки їй не сплачували починаючи з лютого та до кінця строку дії договору. Після закінчення строку дії договору вона звернулася до банку з вимогою про повернення коштів та відсотків, але кошти їй були повернуті тільки 10 серпня 2009 року. У відповідності до положень частини 2 ст. 625 ЦК України Відповідач повинен повернути 92 грн. 43 коп. - кошти, які вона втратила в зв’язку з інфляцією, не отримуючи щомісячно відсотків по договору. Окрім цього, п. 5.2 Договору банківського вкладу № ДРД.076.Д12-544/12-2007 від 27 грудня 2007 року передбачено, що у разі порушення Банком строку повернення вкладу або виплати процентів, Банк сплачує на вимогу Вкладника пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочки, але не більш 1% простроченої суми вкладу чи процентів. Прострочка у виплаті відсотків складає 61 грн. 90 коп., прострочка у виплаті основного боргу складає 1198 грн. 77 коп. Але, враховуючи, що Відповідач частково компенсував відсотки за прострочку, виплативши 929 грн. 45 коп. (116,30 доларів США х 7,9918 грн. – офіційний курс НБУ станом на 12.11.2009 року), Відповідач повинен сплатити їй 331 грн. 22 коп. за прострочку виплат основної суми по договору.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та пояснила суду, що ПАТ «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Одеське регіональне управління» дійсно уклало з Позивачкою договір банківського вкладу № ДРД.076.Д12-544/12-2007 від 27 грудня 2007 р. та прийняло від неї на депозитний рахунок кошти в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) доларів США. Відповідно до умов вказаного договору проценти на суму вкладу повинні були сплачуватись Позивачці окремо від суми вкладу шляхом перерахування на картковий рахунок вкладника. Для цього Позивачка уклала окремий договір №РР.DEP.002-353-12-2007 від 27.12.2007 р. про відкриття карткового рахунку. Свої зобов’язання щодо сплати процентів Позивачці ПАТ «РОДОВІД БАНК» виконував у термін, передбачений умовами договору. Згідно п. 4 Постанови правління НБУ за № 138 від 13.03.2009 року, в АТ «РОДОВІД БАНКУ» призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 16.03.2009 до 15.09.2009 року. У зв’язку з тим, що 13.03.2009 року Позивачка подала до банку заяву про розірвання договору карткового рахунку та його обслуговування, ПАТ «РОДОВІД БАНК» був позбавлений можливості сплатити проценти, тому що у відповідності до п. 9.2 ст. 9 «Строк дії та порядок розірвання договору», Держатель має право розірвати цей договір шляхом надання банку письмової заяви встановленої форми про закриття карткового рахунку. При цьому банк блокує операції з використанням платіжної картки і протягом 45 днів з моменту отримання відповідної письмової заяви Держателя про закриття карткового рахунку, здійснює повний розрахунок за операціями з платіжною карткою, після чого повертає Держателю залишок коштів за картковим рахунком через касу банку. Але, 05.08.2009 року, під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, сплатив Позивачці суму процентів по договору в розмірі 116,30 доларів США. Таким чином Відповідач виконав свої зобов’язання перед позивачкою по виплаті відсотків за договором банківського вкладу в повному обсязі. Враховуючи, що договір депозиту укладався в іноземній валюті – доларах США, Позивачка незаконно застосувала індекс інфляції, який передбачається для застосування при платежах в національній валюті. Крім цього, незрозумілий період розрахунку вказаних санкцій, який надала суду Позивачка.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

    В судовому засіданні встановлено, що між Позивачкою та Відповідачем 27 грудня 2007 року було укладено договір банківського вкладу № ДРД.076.Д12-544/12-2007, на підставі якого Позивачкою були розміщені на депозитному рахунку вільні грошові кошти в сумі 15000 (п’ятнадцять тисяч) доларів США під 12,5 відсотка річних строком на 12 місяців та 2 дні. Додатковою угодою №1 до вказаного договору, яка була підписана сторонами 03 грудня 2008 року, строк дії договору було продовжено до 29 червня 2009 року та була змінена відсоткова ставка за договором – з 12,5 до 13 відсотка річних. По всіх інших питаннях, не врегульованих даною додатковою угодою, сторони повинні були керуватися положеннями Договору № ДРД.076.Д12-544/12-2007. Згідно п. 2.4. Договору, проценти на суму вкладу виплачуються Вкладнику за його вимогою окремо від суми вкладу зі спливом кожного місяця 27 числа. Виходячи з умов договору, Позивачка повинна була отримувати проценти по депозиту в повному обсязі після 27 числа кожного місяця. Будь-яких обмежень стосовно видачі готівкових коштів Договором № ДРД.076.Д12-544/12-2007 передбачено не було.

    З метою щомісячного отримання відсотків по Договору банківського вкладу № ДРД.076.Д12-544/12-2007, Позивачка уклала з Відповідачем 27.12.2007 року Договір №РР.DEP.002-353-12-2007 про відкриття основного карткового рахунку №26256001581527 в доларах США та додаткового карткового рахунку №26267001581527 в гривнях та отримала пластикову картку, з якої знімала відсотки, нараховані згідно умов Договору.

    З лютого 2009 року Відповідач почав порушувати умови Договору №ДРД.076.Д12-544/12-2007 стосовно строку виплати відсотків, про що свідчать виписка відділення «Одеське РУ» ВАТ «РОДОВІД БАНК»  з 03.12.08 по 31.08.09, надана Відповідачем, виписка по Договору №РР.DEP.002-353-12-2007 за період з 01.03.2009 – 01.04.2009 руху коштів по основному та додатковому СКС, з яких видно, що зняття коштів проходило всупереч умовам укладених договорів по 10 доларів США в день, претензія Позивачки до Відповідача, отримана Відповідачем 05 березня 2009 року, та відповідь на претензію від 05.03.2009 року. Про те, що Позивачка отримала відсотки по Договору банківського вкладу № ДРД.076.Д12-544/12-2007 за період березень-червень 2009 року тільки в серпні 2009 року свідчить також заява про видачу готівки 88_17від 10 серпня 2009 року, заповнена Відповідачем на ім’я ОСОБА_1, на суму 658,31 долар США, де в графі «зміст операції» передбачено: «виплата процентів по вкладу згідно договору № ДРД.076.Д12-544/12-2007 від 27.12.2007 року». Таким чином, свідчення Відповідача про виконання своїх зобов’язань перед Позивачкою по виплаті відсотків за договором банківського вкладу в повному обсязі не знайшли свого документального підтвердження.

    У відповідності до положень частини 2 ст. 625 ЦК України, боржник, прострочивший виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором чи законом. Ст. 3 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” № 15-93 від 1993р. (надалі – „Декрет”), який є чинним на даний час, передбачає, що національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України. Ст. 533 ГК України передбачає, що грошові зобов’язання має бути виконане в гривнях, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент  в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Таким чином, застосування Позивачкою офіційного курсу НБУ для перерахування штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору станом на 12.11.2009 року (тобто на момент зміни позовних вимог), як і застосування індексу інфляції є правомірним.

У відповідності до Постанови Правління Національного банку України від 23.03.2009 року №159 про внесення змін до Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, Позивачка звернулася до Відповідача з заявою (вх № 656 від 26.06.09 р.) про закриття депозитного рахунку №26306076.840.0.000004 з 30.06.2009 року та за отриманням своїх коштів в сумі 15000 доларів США через касу банку готівкою в строк до 03 липня 2009 року. Але, грошові кошти позивачу, всупереч положенням вказаної вище Постанови, повернуті не були. Згідно з положеннями ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання обов’язків. У відповідності до ст. 629 ЦК України, укладений договір є обов’язковим для виконання сторонами. Ст. 1060 ЦК України передбачає, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Згідно з положеннями ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження права клієнта розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Ст. 1074 ЦК України передбачає, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Згідно п. 10.11. «Iнструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України від 12.11.2003 N 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р.за N 1172/8493, незалежно від того, на яких умовах укладався договір банківського вкладу (на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу з закінченням установленого договором строку чи на інших умовах повернення вкладу), банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника— фізичної особи. Ст. 1075 ЦК України передбачає, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Таким чином, Відповідач повинен був закрити Позивачці поточний рахунок на підставі її письмової заяви. У відповідності до п. 5.2 Договору банківського вкладу № ДРД.076.Д12-544/12-2007 від 27 грудня 2007 року у разі порушення Банком строку повернення вкладу або виплати процентів, Банк сплачує на вимогу Вкладника пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочки, але не більш 1% простроченої суми вкладу чи процентів. За прострочку Відповідачем згідно умов договору виплат відсотків Позивачці, банк повинен сплатити 61 грн. 90 коп., за прострочку у виплаті основного боргу  -  1198 грн. 77 коп. Враховуючи, що Позивачка отримала від Відповідача 929 грн. 45 коп., сума за прострочку у виплаті основного боргу підлягає  відшкодуванню Позивачці без урахування суми, яку вона вже отримала від Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 130, 174, 213, 214, 215 ЦПК України, статями 525, 533, 625, 1068, 1074, 1075 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Одеське регіональне управління» про зобов’язання виконувати умови договору, стягнення суми індексації та пені - задовольнити. в повному обсязі.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Одеське регіональне управління» (код ЄДРПОУ 14349442) на користь ОСОБА_1 суму індексації неповернутих вчасно коштів в 92 грн. 43 коп.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Одеське регіональне управління» (код ЄДРПОУ 14349442) на користь ОСОБА_1 пеню по договору банківського вкладу № ДРД.076.Д12-544/12-2007 від 27 грудня 2007 року в сумі 331 грн. 22 коп.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Одеське регіональне управління» (код ЄДРПОУ 14349442) на користь ОСОБА_1 250 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, 5 грн. – послуги банку та 16 грн. – ксерокопії документів, а всього – 271 грн. судових витрат.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Одеське регіональне управління» (код ЄДРПОУ 14349442) на користь держави державне мито в сумі 51 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через місцевий Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі у 10-денний строк зі дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя