Рішення № 114398682, 24.10.2023, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2023 року Чернігів Справа № 620/14536/23

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., за участю секретаря Бородулі В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомЧернігівської міської радидо третя особа Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Біленко Олег Миколайовичпро за участю представників сторін: від позивача від відповідача від третьої особи визнання протиправною та скасування постанови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 У С Т А Н О В И В:

Чернігівська міська рада (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Мусієнка Олексія Геннадійовича від 13.09.2023 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн у межах виконавчого провадження №720185556.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №620/1915/21 питання щодо надання згоди на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0178 га (кадастровий номер 7410100000:01:020:0299) включено до проекту рішення 32 сесії VIII скликання «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), передачу земельних ділянок у власність та оренду громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для будівництва індивідуальних гаражів». За результатами опрацювання питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 до п. 1.4 проекту рішення надано пропозиції зняти питання з розгляду.

Державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення. Поважними в розумінні Закону № 1404 можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Враховуючи наявний триваючий спір між суміжними землекористувачами щодо фактичної площі землекористування та не погодження ними проєкту землеустрою, не визначення площ фактичного землекористування власниками нерухомого майна, не підтримання проєкту рішення депутатами на пленарному засіданні сесії міської ради за фактичних обставин по суті спору є об`єктивними причинами та не може бути підставою для притягнення до відповідальності у вигляді застосування штрафу, зважаючи на те, що Чернігівською міською радою вжито вичерпні дії направлені на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2022 по справі №620/1915/21.

Відповідачем, у строк встановлений судом, направлено відзив на позов, в якому останній заперечує проти позовних вимог та зазначає, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №72018556. В процесі перевірки виконання рішення суду державним виконавцем встановлено його невиконання та боржником не надано жодних доказів поважних причин такого невиконання рішення суду. Таким чином, було прийнято постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин. Зазначає, що згідно із вимогами Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Водночас, рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги не повинні прийматись. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що державним виконавцем вчинені дії в межах своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а отже постанова про накладення штрафу є законною не підлягає скасуванню.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій наполягає на тому, що реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі передує питанню затвердження та передачі земельної ділянки у власність або користування. Водночас, проєкт землеустрою 2020 року, розроблений БПП «Позитив», не погоджений не тільки із суміжними землекористувачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а й Чернігівською міською радою як суміжним землекористувачем. На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/1915/21 питання затвердження проєкту землеустрою винесено у позитивній редакції на розгляд 32 (позачергової) сесії Чернігівської міської ради, який 29.05.2023 оприлюднено на сайті Чернігівської міської ради. За результатами опрацювання питання затвердження проєкту землеустрою 4 постійні комісії міської ради до п. 1.4 проєкту рішення надано пропозиції зняти питання з розгляду. Крім того вказує, що з з часу інформування ОСОБА_4 листом від 23.09.2020 проєкт землеустрою відповідно до ст. 25 Закону України «Про землеустрій» в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проєкту, робочого проєкту або технічної документації не надавався.

Від представника третьої особи надійшли письмові пояснення у справі, в яких зазначено, що із позовом Чернігівської міської ради ОСОБА_4 не погоджується, просить в його задоволенні відмовити в повному обсязі, оскільки рішенням суду зобов`язано Чернігівську міську раду на черговому пленарному засіданні розглянути по суті та прийняти мотивоване рішення з питання надання згоди на затвердження проєкту землеустрою, що боржником не здійснено та навпаки, всупереч вимог Конституції України щодо обов`язковості виконання судових рішень, на пленарному засіданні ради 01.06.2023 питання затвердження проєкту землеустрою було знято з розгляду. Таким чином, рішення суду залишається невиконаним.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 відкрито провадження у справі та встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позов.

09.10.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 , оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов`язки останнього.

У той же час, 10.10.2023 від представника ОСОБА_4 також надійшла заява про вступ у справу ОСОБА_4 , як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

В судовому засіданні, що відбулось 10.10.2023 розглянуто клопотання про залучення третьої особи та ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання (а.с. 89-91), задоволено клопотання та залучено ОСОБА_4 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Розгляд справи відкладено для надання часу представнику позивача для підготування відповіді на відзив та третій особі для викладення письмових пояснень по суті спору.

В судовому засіданні учасники справи підтримали пояснення, викладені в позовній заяві, відзиві на позов та письмових поясненнях третьої особи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2022, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 зобов`язано Чернігівську міську раду на черговому пленарному засіданні розглянути по суті та прийняти мотивоване рішення з питання надання згоди на затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0178 га за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 , та передачу у власність безоплатно земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0178 га (кадастровий номер 7410100000:01:020:0299) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Розпорядженням Чернігівської міської ради від 29.05.2023 було скликано 32 (позачергову) сесію Чернігівської міської ради VIII скликання, яке призначено на 01.06.2023 о 9 годині (а.с. 18).

Після надходження проєкту землеустрою від ОСОБА_4 було підготовлено проєкт рішення про затвердження проєкту землеустрою у позитивній редакції, який винесено на розгляд 32 (позачергової) сесії Чернігівської міської ради VIII скликання. Проєкт рішення оприлюднено на сайті Чернігівської міської ради 29.05.2023 (а.с. 19-20, 98).

Водночас, згідно із витягу протоколу №29 засідання постійної комісії Чернігівської міської ради з питань комунальної власності, бюджету та фінансів від 30.05.2023 вирішено погодитись із запропонованим проєктом рішення з урахуванням правок: по пункту 1.4 зняти з розгляду. Згідно із витягу із протоколу №28 засідання постійної комісії Чернігівської міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин від 30.05.2023 вирішено погодитись із запропонованим проєктом рішення з урахуванням правок: по пункту 1.4 зняти з розгляду. Згідно із витягом із протоколу №26 засідання постійної комісії Чернігівської міської ради з питань освіти, медицини, соціального захисту, культури, молодіжної політики та спорту від 30.05.2023 вирішено погодитись із рішенням профільної комісії з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин. Згідно із витягом з протоколу №26 засідання постійної комісії Чернігівської міської ради з питань регламенту, законності, прав і свобод громадян та запобігання корупції від 30.05.2023 вирішено погодитись із рішенням профільної комісії (а.с. 21-22).

Так, відповідно до листа Управління земельних ресурсів від 02.06.2023 питання затвердження проєкту землеустрою було включено до проєкту рішення Чернігівської міської ради, але за результатами голосування, знято з розгляду (а.с. 59).

За заявою позивача Чернігівським окружним адміністративним судом 12.06.2023 видано виконавчий лист у справі №620/1915/21 (а.с. 64).

ОСОБА_4 13.06.2023 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа (а.с. 63).

13.06.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мусієнком Олексієм Геннадійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №72018556 (а.с. 62). Вказаною постановою боржнику надано 10 денний строк для виконання рішення.

Крім того, постановою від 13.06.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження постановлено стягнути з боржника витрати виконавчого провадження в сумі 258,36 грн (а.с. 61).

13.06.2023 винесено постанову про стягнення виконавчого збору відповідно до частини 4 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 60).

12.09.2023 на адресу головного державного виконавця надійшла заява стягувача, в якій останній повідомив про те, що рішення суду не виконане, а листом Управління земельних ресурсів від 02.06.2023 його повідомлено, що питання затвердження проєкту землеустрою було знято з розгляду (а.с. 58, 59).

13.09.2023 головним державним виконавцем здійснено перевірку виконання боржником судового рішення, за результатами якої складено акт державного виконавця про те, що рішення суду боржником не виконано (а.с. 57).

13.09.2023 головним державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк у розмірі 5100,00 грн; попереджено боржника про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення та встановлено новий строк його виконання (10 робочих днів) (а.с. 56).

Також 13.09.2023 головним державним виконавцем винесено вимогу виконавця (а.с. 55).

Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу Чернігівська міська рада звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ч. 1, 2 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частина 1 статті 4 Закону встановлює вимоги до виконавчого документа. Так, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Підстави повернення виконавчого документа без виконання визначено частиною 4 ст. 4 Закону. Так, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувана про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону).

Враховуючи вимоги чинного законодавства, у даному випадку виконавчий лист відповідав вимогам, встановленим ст. 4 Закону, з огляду на наявні у справі докази підстави, передбачені ч. 4 ст. 4 Закону для повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання також відсутні, а тому державний виконавець приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 у справі №620/9124/23 відмовлено у задоволенні вимог Чернігівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 52-54).

Відповідно до частин першої - третьої статті 63 Закону, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Суд критично ставиться до пояснень позивача в частині наявних скарг ОСОБА_5 , ОСОБА_6 щодо призупинення розроблення технічної документації на приватизацію земельної ділянки ОСОБА_4 , ОСОБА_7 без погодження меж з суміжними землекористувачами, оскільки за наданими поясненнями вказані скарги датовані 2013 та 2020 роками (а.с. 29), а наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації про те, що між вказаними особами скаржниками та ОСОБА_4 існує спір щодо фактичного користування земельними ділянками не підтверджено доказами, оскільки за наданими копіями судових рішень, провадження у справах закінчено прийняттям відповідних рішень.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що під час судового розгляду справи №620/1915/21 було залучено третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які мали можливість надавати свої пояснення та заперечення щодо предмету спору та їх думка врахована під час прийняття спірного рішення суду.

Слід звернути увагу на те, що резолютивна частина судового рішення зобов`язує Чернігівську міську раду на черговому пленарному засіданні розглянути по суті та прийняти мотивоване рішення з питання надання згоди на затвердження проєкту землеустрою. Водночас, зняття з розгляду питання щодо затвердження проєкту землеустрою не є розглядом по суті із прийняттям мотивованого рішення. Тобто, із наданих сторонами доказів та пояснень, можна констатувати, що на час судового розгляду даної справи, так і на час прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу, рішення з питання надання згоди на затвердження проєкту землеустрою не прийняте, отже судове рішення, що набрало законної сили та є обов`язковим для виконання, також залишається не виконаним.

Таким чином, суд не погоджується із доводами позивача про те, що останнім вчинено всіх належних дій направлених на виконання рішення суду, а отже головний державний виконавець приймаючи постанову про накладення штрафу діяв правомірно, в межах наданих повноважень, що виключає правові підстави для скасування постанови від 13.09.2023 ВП №72018556.

Згідно із вимогами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що, в свою чергу, в даному випадку, і було належним чином зроблено представником Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при розгляді даної справи.

Судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Чернігівської міської ради до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Чернігівська міська рада, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 34339125. .

Відповідач: Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, вул. Герасима Кондратьєва, 28, м. Суми, Сумська обл., Сумський р-н, 40014, код ЄДРПОУ 43316700.

Дата складення повного рішення суду - 24.10.2023.

Суддя Ю. О. Скалозуб