Вирок № 114392650, 24.10.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/29421/21

Провадження по справі № 1-кп/752/912/23

В И Р О К

іменем України

"24" жовтня 2023 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12021100010002605, данні про яке 30.10.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лисець Дунаєвецького району Хмельницької області, громадянина України, що має вищу освіту, одруженого, на утримані якого перебуває неповнолітня дитина 2012 р.н., працюючого продавцем, який має реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , такого, що судимості не має,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_11 ,

потерпілого - ОСОБА_12 ,

представника потерпілого - ОСОБА_13 ,

захисника свідка ОСОБА_14 - ОСОБА_15

встановив:

30.10.2021 приблизно 14 год. екіпаж Управління патрульної поліції у м. Києві у складі інспекторів патрульної поліції ОСОБА_12 та ОСОБА_16 прибули на виклик за адресою: м. Київ, вул. Ізюмська, 1, де розташовувався ринок «Деміївський». Під час виконання вказаними працівниками поліції службових обов`язків із встановлення осіб, причетних до пошкодження майна, група людей, серед яких був ОСОБА_5 , що працював на ринку продавцем, розпочала конфлікт, під час якого вчинила груповий напад на працівників поліції. Під час нападу о 14 год. 55 хв. ОСОБА_5 , діючи умисно з мотивів перешкоджання діяльності працівника правоохоронного органу, маючи умисел на заподіяння працівникові поліції тілесних ушкоджень, штовхав інспектора ОСОБА_12 , притиснув до стінки кіоску та наніс правим коліном один удар в пах, спричинивши потерпілому тілесне ушкодження у виді синця в ділянці правої половини калитки, яке за ступенем тяжкості визнано легким тілесним ушкодженням.

Таким чином, суд визнає винуватим ОСОБА_5 в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 вину у пред`явленому йому обвинувачені не визнав. Надав суду показання за змістом яких зазначив, що 30.10.2021 знаходився на території ринку «Деміївский» у м Києві, де протягом 10 останніх років працював продавцем, орендуючи стіл. Йому було відомо, що прийнято рішення про закриття ринку. Проходячи по території ринку у власних справах, побачив групу людей, що складалася з 20-30 осіб, більшість з яких були жінки, що на підвищених тонах розмовляли з працівниками поліції, яких було двоє. Він підійшов до людей та вирішив послухали, про що йде розмова, але в діалог не вступав. Люди стояли півколо поліцейських та нічого поганого їм не говорили. Один із поліцейських (свідок ОСОБА_17 ), вів себе неадекватно та почалася словесна перепалка. Поліцейські ніяких законних вимог, розпоряджень на адрес натовпу не висловлювали. Чоловіків серед натовпу було 2-4 особи. Один з них, на ім`я ОСОБА_18 (похилого віку), який був одягнений у світлу куртку, був активним та несподівано взяв його під руку та підтягнув до себе. Поліцейські почати активні дії, штовхнули ОСОБА_18 , від чого той впав. Після того, поліцейські почали наносити йому удари та один з них, якого він впізнає як потерпілого, розпилив йому в обличчя сльозагінний газ. Після таких дій він деякий час не бачив, що відбувалося. Заперечує, що вчиняв активні дії щодо поліцейських. Не штовхав та не наносив удар коліном в пах поліцейському ОСОБА_12 . Під час перегляду файлів із відеозаписами, не заперечував, що події, які на них зафіксовані, відбувалися за його участі. Він був одягнений у куртку, брюки та бейсболку, що мали чорний колір.

У доведення винуватості ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, сторона обвинувачення надала суду письмові документи, а також за її клопотанням були допитані потерпілий та свідки.

Так, допитаний в судовому засіданні потерплий ОСОБА_12 надав суду показання, за змістом яких зазначив, що обіймав посаду інспектора УПП у м. Києві та 30.10.2021 перебував на чергуванні у складі екіпажу «Рубін». Разом із напарником ОСОБА_19 вони приблизно о 14 год. отримали виклик «хуліганство» та прибули на територію ринку «Деміївський» по вул. Ізюмська, 1 у м. Києві. Адміністрація повідомила їм, що працівники ринку зірвали інформативні банери, які встановила адміністрація та палять їх на території ринку. Вони прийняли заяву про пошкоджене майно, після чого попрямували із напарником по території ринку для того, щоб встановити всі обставини та виявити осіб, причетних до пошкодження банерів. Були у форменому одязі, на ОСОБА_19 також була бодікамера. На вимогу громадян, яких було 10-15 чоловік, він повідомив з якого управління. Громадяни, які були різного віку, вели себе некоректно, висловлювалися на їх адресу нецензурними словами, звинувачували у корупції, погрожували розправою. Вони попередили громадян про недопустимість таких висловлювань в їх адрес. Але громадяни на їх попередження не реагували, почали поводити себе ще більш агресивніше та проганяти з ринку. Коли він відійшов та розмовляв зі черговим по телефону, побачив, як на натовп, серед якого був і Телячий, напав на його напарника ОСОБА_17 : окружили, почали шарпати та тягати, зокрема ОСОБА_20 схопив за формений одяг, бронежилет. Він кинувся та почав розбороняти натовп, але вони чинили супротив, шарпали, штовхали, наносили удари ногами та руками. Був груповий напад на них, як працівників поліції під час виконання службових обов`язків, тому вони застосували такий спеціальний захід як фізичний вплив. Пригадує, як ОСОБА_20 , називав себе «головним» та казав, що їм буде погано, погрожував та штовхав. В певний момент з силою штовхнув та він ударився о виртину кіоску, він чого розбилося скло, а після коліном правої ноги вдарив в пах. Він вдарився головою, присів, було помутніння в очах від болю у паху, але він був на адреналіні тому продовжував переміщуватися. Вони зі напарником намагалися затримати ОСОБА_20 та одягти на нього кайданки, але натовп заважав їм це зробити, продовжували їх штовхати, шарпати, штурхати. Але під час цих дій удари в пах йому не завдавали, такий удар наніс ОСОБА_21 . Він застосував до Телячого спеціальний засіб слізогінний газ, але натовп намагався сховати телячого. Активне протистояння натовпу продовжилось та іх із ОСОБА_17 та Телячим загнали до якогось приміщення, загородили, погрожували та не відпускали, кидали пляшки, сміття. Він повідомив командира роти та викликав допомогу, та лише коли приїхав наряд спеціального призначення, їх визволили. Йому відомо, що ОСОБА_20 затримали. Його забрала швидка та відвезла до лікарні ШМД, де його оглянули, надали первинну медичну допомогу, зробили укол та відпустили. На наступний день він сам звернувся до лікарні на вул. Майбороди у м. Києві, було проведено огляд лікарями, обстеження, та його госпіталізували. Він перебував на стаціонарі 19 днів у госпіталі. Медичну документацію, зокрема довідки з лікарні, добровільно надав слідчому. На другий день він приїздив до експерта, та надавав йому чіткі пояснення з приводу способу нанесення йому удару в пах та удару о скляну вітрину. Також вказував на те, що люди з натовпу завдавали йому удари по різних частинах тіла, але удар в пах він отримав від однієї особи, але він не називав експерту прізвище ОСОБА_20 , як особи, яка нанесла удар.

Пред`явлений ним цивільний позов підтримав та просив задовольнити, стягнувши з обвинуваченого моральну шкоду в розмірі 80 тис. грн. Зазначив, що від неправомірних дії ОСОБА_20 , зазнав моральні страждання, оскільки хвилювався за можливі наслідки від удару в пах, а саме неможливість мати дітей. З даного приводу переживала його цивільна дружина. Зневажне ставлення до нього як працівника поліції, пригнічувало його. Від неправомірних дій обвинуваченого також постраждав його авторитет у колективі. Колеги його підтримували, але й були і насмішки. Було проведено службове розслідування. Телячий перед ним не вибачився.

Під час дослідження письмових документів, що надавалися прокурором, потерпілий з приводу визначення у його заяві про вчинений злочин часу завдання йому тілесних ушкоджень як 16 год. 20 хв., зазначив, вказав такий час, оскільки відштовхувався від часу, коли викликалася патрульна поліція. Правильним вважає той час, який зафіксований на бодікамери ОСОБА_16 .

Свідок ОСОБА_16 , допитаний в судовому засіданні надав суду показання за змістом яких зазначив, що обіймав посаду інспектора УПП у м. Києві та 30.10.2021 перебував на чергуванні із напарником ОСОБА_12 . Вони отримали виклик та прибули на територію ринку «Деміївський», де їх зустріла адміністрація. На них був формений одяг, він також мав бодікамеру, яка була увімкнена. Виклик був з приводу банерів, що належали адміністрації ринку, які хтось зірвав та пошкодив, а адміністрація хотіла їх повернути. На ринку зібрався натовп людей, приблизно 50 осіб, серед них були жінки та чоловіки. Було не зрозуміло, що це за люди. На його думку це могли бути і «тітушки». Спочатку все було спокійно, але серед них було 5 осіб, які спілкувалися між собою та підбурювали інших, та розпочався конфлікт. Особу обвинуваченого впізнає, як одного з тих, хто був серед натовпу. Дана особа запам`яталася, оскільки вчиняла активні дії щодо них із ОСОБА_22 .

Натовп став агресивно поводитися щодо них, люди кричали, обвинувачували у тому, що вони корупціонери. Вони неодноразово висували їм вимоги припинити такі дії та попереджали, що можуть застосувати поліцейські заходи. В один момент натовп його окружив, люди хапали за кишені, одяг, штовхали та били. Одним з таки нападників був обвинувачений. ОСОБА_22 витягнув його з оточення людей, але натовп не припинив свої дій та продовжили бійку, штовхали та хапали за одяг, били. Обвинувачений в цей момент тягав ОСОБА_22 за формений одяг, прижав до вітрини, та декілька разів ударив ногою в пах. Він був на відстані 5 метрів. Він не пригадує всіх деталей, зокрема і кількість ударів, якою саме ногою, але вважає, що ударів було два. Оскільки все відбувалося дуже швидко, натовп був агресивно налаштований. ОСОБА_22 скрутився, присів, скаржився на біль в паху, вказав на обвинуваченого як того, хто його вдарив, та вони прийняли рішення його затримати, але їм це не вдалося. У подальшому їх загнали в якесь приміщення де утримували до приїзду іншого наряду. ОСОБА_22 після забрала швидка, він скаржився на біль, не ходив. Категорично заперечує, що пропонував Телячому дати взятку, щоб все зам`яти. Вважає, що це було свавілля щодо них, як працівників поліції під час виконання службових обов`язків.

Свідок ОСОБА_23 , допитана в судовому засіданні, надала показання, за змістом яких зазначила, що працювала на ринку «Деміївський» прибиральницею у туалеті. Обвинуваченого знає як продавця з ринку. Почула крики «Наших б`ють!» та вийшла з приміщення. Побачила як працівники ринку у кількості 20 осіб (були і чоловіки, і жінки), окружили двох поліцейських, кричали на них та били (руками і ногами). Серед працівників ринку був ОСОБА_24 (обвинувачений), який знаходився поруч із поліцейськими. ОСОБА_24 також приймав участь у бійці та наносив удари поліцейським. Наносили удари поліцейським і жінки, і чоловіки, а поліцейські від них боронилися. Одному з поліцейських нанесли удар нижче поясу та він присів. Але вона не бачила, що такий удар наніс саме ОСОБА_24 (обвинувачений), але після цього саме його поліцейські намагалися затримати та забризкали з балончика в обличчя. Після цього працівники ринку загнали поліцейських в приміщення кафе.

Свідок ОСОБА_14 допитаний в судовому засіданні, надав показання за змістом яких зазначив, що у 2021 році працював на посаді адміністратора ринку «Деміївський». Обвинуваченого знає візуально як продавця ринку. Потерпілого знає як поліцейського. 30 жовтня 2021 зранку йому зателефонував охоронець та повідомив, що невідомі особи зривають банери, що розміщувалися на фасаді, та в яких повідомлялося, що ринок припиняє свою діяльність. Він приїхав через деякий час на ринок. Потім приїхали поліцейські у кількості двох осіб. Зібралися мітингувальники біля овочевого. Обвинуваченого серед мітингувальників він не бачив. Він поговорив з натовпом, запитав де банери, але відповіді не отримав. Пішов до приміщення адміністрації, а з людьми залишилися поліцейські. Він не був свідком подій, які у подальшому відбувалися між мітингувальниками та поліцейськими. Коли приїхала слідчо-оперативна група, на їх вимогу він надав відеозапис із зовнішньої камери, яка розташовувалася на ринку. Відеоспостереження велося цілодобово. Запис здійснювався на носій. Він надав пояснення з приводу відеозапису.

Також сторона обвинувачення надала письмові документи, за наслідками яких судом встановлено наступне.

Витяг з ЄРДР, сформований станом на 02.11.2021, згідно якого 30.10.2021 о 18 год. до реєстру за № 12021100010002605 внесені відомості за матеріалами ЄО №59771 від 30.10.2021 про нанесення ОСОБА_5 30.10.2021 о 17 год. за адресою: м Київ вул. Ізюмська, 1 тілесних ушкоджень інспектору УПП у м. Києві ОСОБА_12 . Попередня кваліфікація ч.2 т. 345 КК України (а.с. 50)

Доручення заступника начальника Голосіївського УП - начальника СВ від 30.10.2021 про доручення проведення досудового розслідування за рапортом інспектора УПП про завдання тілесних ушкоджень інспектору ОСОБА_12 начальнику СВ Голосіївського УП (а.с. 53)

Повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021100010002605 (а.с. 54-56).

Постанова про групи прокурорів та слідчих у кримінальному провадження №12021100010002605 (а.с. 51-52, 57).

Рапорт оперативного чергового Голосіївського УП, згідно із даними якого ним отримано та зареєстровано у ЄО №59748 від 30.10.2021 за кваліфікацією злочини проти громадського порядку на підставі викликів-повідомлень, що надійшли на лінію 102 у період з 15 год. 27 хв. по 15 год. 35 хв. від ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 про: «бійку на ринку «Деміївський» за участі багатьох людей та поліцейських, які б`ють людей, забризгали обличчя продавцю, душать його» (а.с.58-59)

Рапорт оперативного чергового Голосіївського УП про отримання та реєстрацію у ЄО №59770 від 30.10.2021 з кваліфікацією тілесні ушкодження на підставі телефонного повідомлення на лінію 102 о 17 год. 18 хв. лікаря Венжеги бригади №128 про встановлення забою м`яких тканин пахової ділянки на місці виклику Ізюмська, 1 у інспектора УПП ОСОБА_12 . Зі слів потерпілого під час виконання службових обов`язків о 15 год. 20 хв. на Деміївському ринку його вдарили у бійці. Доставлений у ЛШМД (а.с. 60).

Рапорт оперативного чергового Голосіївського УП про отримання та реєстрацію ЄО №59771 від 30.10.2021 з кваліфікацією тілесні ушкодження на підставі телефонного повідомлення на лінію 102 о 17 год. 23 хв. лікаря Венжеги бригади №128 про хімічний опік слизової обох очей на місці виклику Ізюмська, 1 у громадянина ОСОБА_5 . Зі слів потерпілого на Деміївському ринку поліція забразкала очі. Відмовився від госпіталізації (а.с. 61).

Рапорт інспектора УПП ОСОБА_30 про здійснення виїзду за викликом чергового, який отримано о 14 год. 31 хв. 30.10.2021 за адресою вул. Ізюмська, 1 та виявлення інспектора УПП ОСОБА_12 з тілесними ушкодженнями та затримання ОСОБА_31 , виклик СОГ (а.с. 64).

Заява, згідно із якою інспектор УПП ОСОБА_12 повідомив старшому слідчому СВ Голосіївського УП про те, що 30.10.2021 о 16 год. 20 хв. громадянин ОСОБА_5 наніс йому тілесні ушкодження за адресою: АДРЕСА_3 , чим спричинив фізичний біль (а.с. 64).

Постанова слідчого від 30.10.2021 про призначення судово-медичної експертизи (а.с. 65-66) та супровідні листи, запити щодо медичної документації (а.с. 68-69, 78).

Згідно із висновком експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз ОСОБА_32 за №042/1-634-2021, проведеного 01.11.2021 по 15.11.2021 за наслідками дослідження медичної документації та обстеження потерпілого ОСОБА_12 , у останнього після подій 30.10.2021 мав місце синець в ділянці правої половини калитки. Дане тілесне ушкодження спричинено однократною травмуючою дією тупого предмета, могло утворитися 30.10.2021 та віднесено до легкого тілесного ушкодження. Попередні діагноз: «Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку» не знайшли свого підтвердження (а.с. 71-75).

Згідно із даними довідки №2805, виданої від 30.10.2021 Київською міською клінічною лікарнею №3, ОСОБА_12 знаходився у приймальному відділенні лікарні 30.10.2021 з приводу забою органів калитки, невеликої гематоми калитки справа (а.с. 76).

Згідно із даними довідки №12913, виданої 30.10.2021 Міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги, ОСОБА_12 знаходився у лікарні де оглянутий у період з 10 год. 05 хв. по 17 год. 47 хв. політравматологом та нейрохіругом. Встановлені попередні діагнози: ЗМЧТ. Струс головного мозку. Забій м`яких тканини голови. Надані рекомендації щодо лікування за місцем прописки, консультація уролога. (а.с. 77)

Згідно із даними листа директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф містка Києва на запит слідчого, 30.10.2021 о 15 год. 33 хв. згідно із бази даних АІДС, зареєстровано виклик №360641-2 та здійснено виїзд бригади екстреної медичної допомоги до гр. ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно із копії карти виїзду бригади швидкої медичної допомоги по прибуттю на місце о 15 год. 55 хв. був оглянутий ОСОБА_12 із скаргами на головокружіння, нудоту, різкий біль у паховій ділянці. Повідомив, що під час конфлікту мітінгующий вдарив ногою в пах, потім штовхнув та він вдарився головою о вітрину (а.с. 79-80).

На запит слідчого начальнику УПП у м. Києві отримано електронний носій - DVD-R диск, із зазначенням того, що на нього здійснено запис з бодікамери №АА 00329.

Згідно із протоколом від 31.10.2021 (а.с. 83-89), слідчий оглянув DVD-R диск та відтворив інформацію, що на ньому містилася. Зокрема на диску виявлено два файли форматом mp4: «20211030195915007554» та «20211030195915007555». За наслідками відтворення файлу «20211030195915007554» слідчим встановлено, що камера фіксує (30.10.2021 о 14 год. 51 хв.) групу людей у кількості 6 осіб та їх розмову із поліцейськими з приводу пошкоджених банерів. Розмова з боку осіб відбувається на підвищених тонах та переростає у штовханину та бійку, під час якої камера падає. Коли час на камері відповідає 14 год. 57 хв., відбуваються активні дій між декількома особами, один з яких одягнений у чорний одяг, під яким синя кофта. Запис також фіксує висловлювання поліцейських щодо затримання особи. У подальшому камера фіксує, як група осіб, до якої входили чоловіки та жінки, переважно всі у масках, загороджують вихід з приміщення, обмежуючи поліцейських у можливості вільного пересування, продовжують у грубій формі розмову із поліцейськими, кричать на них тощо. За наслідками відтворення файлу «20211030195915007555» слідчим встановлено, що камера фіксує події, які відбуваються у приміщенні кафе до 15 год. 14 хв. між поліцейськими, особою у синій кофті та жінкою.

Постановою слідчого від 31.10.2021 даний електронний носій визнаний речовим доказом (а.с. 90).

На запит слідчого від 31.10.2021 директору ТОВ «Манхетен», про надання записів з камер зовнішнього спостереження, які розташовані по вул. Ізюмській, 1 у м. Києві у період з 14 по 20 год. 30.10.2021 отримано електронний носій - диск СD-R.

Згідно із протоколом від 31.10.2021 (а.с. 93-101), слідчий оглянув вказаний носій та відтворив інформацію, що на ньому містилися, зокрема файл «30.10.2021 відео з камери ринку Деміївський» у форматі mp4. На даному записі камера зовнішнього спостереження фіксує події, які відбуваються між групою людей та двома поліцейськими, активні дії групи людей щодо поліцейських, контакт між поліцейським та особою, яка одягнута у чорний одяг, який відбувається, коли поліцейський знаходиться впритул до торгівельного кіоску, активні дії поліцейських, застосування спецзасобу, спроби затримати особу у чорному одязі та синій кофті.

Постановою слідчого від 31.10.2021 даний електронний носій визнаний речовим доказом (а.с. 102).

Протокол затримання згідно із даними якого, 30.10.2021 о 17 год. був затриманий ОСОБА_5 . Підстави затримання - безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення очевидець, потерпіли тощо вказують на те, що ця особа вчинила злочин. Особистий обшук не здійснювався, нічого не вилучалося. Від підпису та отримання копії у присутності понятих ОСОБА_5 відмовився (а.с. 1003-106).

31.10.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.2 ст. 345 КК України у присутності захисника ОСОБА_11 (а.с. 108-111).

За клопотанням сторони захисту були допитані свідки та долучений носій інформації - СD диск, на якому містився файл із записом, який здійснювався камерою мобільного телефону очевидцем подій, які відбувалися на ринку «Деміївский» 30.10.2021, який також досліджувався шляхом відтворення у судовому засіданні.

ОСОБА_33 , допитана в судовому засіданні як свідок захисту, надала суду показання за змістом яких зазначила, що працювала продавцем на ринку «Деміївський». Знає обвинуваченого, як одного з продавців ринку. 30 жовтня 2021 працювала на ринку та побачила, як двоє поліцейських розбороняли людей (20 осіб), які стояли біля них на півколо. Один з поліцейських кинув дідуся на землю. Потім поліцейські підбігли до Тялячого, який у цей час стояв у стороні, та почали його бити, забризкали обличчя газом з балону. Потім вони захищали Телячого від поліцейських. Не бачила, щоб ОСОБА_20 наносив поліцейським тілесні ушкодження

ОСОБА_34 , допитана в судовому засіданні як свідок захисту, надала суду показання за змістом яких зазначила, що знає обвинуваченого як особу, який разом із нею торгував на ринку «Деміївський». 30.10.2021 вона була на ринку, працювала. Близько до обіду побачила групу людей, спочатку це були одні жінки та двох поліцейських. Між ними був словесний конфлікт, жінки кричали та поліцейський штовхнув ОСОБА_35 . Поліцейські грубили, відповідали людям не ввічливо. Люди збиралися, 10-15 осіб з ринку стали на півколо поліцейських та питали, чому вони приїхали. Телячого спочатку не було, а потім він підійшов та став позаду людей. Потім поліцейські штовхнули ОСОБА_36 та розпочалася штовханина. З незрозумілих причин поліцейські схопили ОСОБА_37 (обвинуваченого) та почали тягнути за капюшон, душили, забризкали у обличчя з балончику. Вони всі почали ОСОБА_37 захищати, відтягнули та промили очі. Вона не бачила, щоб ОСОБА_38 (обвинувачений) приймав участь у конфлікті та наносив удари поліцейським. Ознак травмувань на поліцейських не бачила. Через деякий час приїхали інші поліцейські, швидка допомога. Вона не чула про те, що поліцейським завдали тілесні ушкодження.

За наслідками оцінки вищезазначених доказів з точки зору їх належності допустимості, достовірності, а також урахуванням позиції сторони захисту, яка просила виправдати ОСОБА_5 за недоведеністю в його діях умислу на спричинення тілесних ушкоджень поліцейському, суд прийшов до наступного.

Так показання потерпілого ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_16 суд вважає узгодженими, послідовними та такими, що відповідають даним, які містяться в інших доказах, зокрема відеозаписах з місця подій, які були досліджені під час судового розгляду.

З показань потерпілого ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_14 та даних рапорту інспектора УПП ОСОБА_30 та відеозаписів, судом встановлено, що потерпілий та свідок ОСОБА_16 у складі екіпажу «Рубін» 30.10.2021 приблизно о 14 год. прибули на місце виклику «Деміївський ринок» вул. Ізюмська, 1 у м. Києві. Тому подальші події, які хоча і не є предметом дослідження у даному кримінальному провадженні, за участі інспекторів УПП, зокрема і потерпілого ОСОБА_12 , відбувалися під час виконання ним службових обов`язків, які регламентовані положеннями Закону України «Про національну поліцію».

Досліджені відеозаписи доводять, що інспектори ОСОБА_12 та ОСОБА_39 були одягнуті у формений одяг із символікою, що надавало будь-якій сторонній особі встановити належність вказаних осіб до поліцейських.

Досліджений в судовому засіданні відеозапис з бодікамери, що розміщувалася на інспекторі ОСОБА_39 , камери зовнішнього спостереження, зокрема і запису, наданого стороною захисту, який зроблений невідомим свідком на телефон, дають суду підстави дійти до висновку, що о 14 год 55 хв. на поліцейського ОСОБА_40 був здійснений груповий напад особами, які зібралися на ринку та з якими поліцейські до цього певний період часу вели розмову під час виконання службових обов`язків щодо виявлення осіб, які причетні до пошкодження майна заявника (банерів). На вимогу поліцейські повідомляли з якого вони управління, та які обов`язки виконують на території ринку.

Участь обвинуваченого ОСОБА_5 у даному груповому нападі, також доводиться даними відеозаписів. Зокрема відеозапис з камери зовнішнього спостереження, фіксує, як на 25 секунді запису, особа у світлій курточці бере під руку ОСОБА_5 , якого було ідентифіковано у судовому засіданні як особу, яка одягнута у куртку, брюки та бейсболку чорного кольору, та вони у кількості більш ніж 10 осіб, здійснюють напад на поліцейського ОСОБА_41 . Дій вказаних осіб, і ОСОБА_5 зокрема, мають узгоджений характер. Про це свідчать активний супротив цих осіб, який вони чинили, коли поліцейський ОСОБА_12 , кинувся на допомогу напарнику. Суд ставиться критично до доводів сторони захисту, що ОСОБА_5 було втягнуто у конфлікт особою у світлій курточці, оскільки дані відеозапису свідчать, що ОСОБА_5 приймає активну участь у нападі на поліцейських. Будь-якого якого примусу на нього сторонні особи не чинять. Окрім того, він мав можливість відмовитися приймати участь у нападі, але не зробив цього. Навпаки, дані відеозапису свідчать, що ОСОБА_5 вступає у прямий контакт із поліцейським ОСОБА_42 та на 29 секунді запису штовхає його, притискаючи до споруди кіоску, хапає за формений одяг. Про спрямованість його дій також свідчить той факт, що потерпілий ОСОБА_12 на 37 хв. запису з силою його відтягує від ОСОБА_41 . При цьому натовп продовжує свої неправомірні дії щодо двох поліцейських, деякі особи наносять удари, штовхають, хапають за одяг тощо.

За таких обставин суд не бере до уваги показання свідків сторони захисту ОСОБА_43 та ОСОБА_34 та свідка обвинувачення ОСОБА_44 , які зазначали, що не бачили, як ОСОБА_5 наніс удар потерпілому коліном в пах, оскільки такі їх показання спростовуються даними відеозапису, про що зазначено вище.

Аналогічні події зафіксовані на відеозаписі, який був зроблений на нагрудну камеру поліцейського та на мобільний телефон, запис з якого був наданий стороною захисту, та які також досліджувалися в судовому засіданні, які окрім того, мали звуковідтворюючу функцію.

Подальші дій інспекторів поліції ОСОБА_12 та ОСОБА_40 були регламентовані нормами ст. 42-44 Закону України «Про національну поліцію».

Відповідно до ч. 3 ст. 43 вказаного Закону вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.

Згідно із ч. 4 ст. 43 вказаного Закону заборонено застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї до жінок з явними ознаками вагітності, малолітніх осіб, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, учинення збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров`ю інших осіб або поліцейських, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо.

Показання потерпілого, свідків, дані відеозаписів, дають суду підстави дійти висновку, що застосований ОСОБА_12 захід примусу у виді застосування фізичної сили стосовно ОСОБА_5 , відповідав ситуації, яка склалася, а саме груповому нападу більш ніж 10 осіб, а також особі нападника, який вчиняв активні дій, застосовував фізичну силу.

На 54 секунді запису з зовнішньої камери спостереження зафіксовано, як ОСОБА_5 штовхає та притискає поліцейського, який встановлений як потерпілий ОСОБА_12 , спиною до стіни торгівельного кіоску та наносить один удар правим коліном в пах, після чого поліцейський ОСОБА_12 виставляє коліно, прикриваючись від наступних ударів. ОСОБА_5 ще раз штовхає ОСОБА_12 спиною о стіну кіоску. На відеозаписі із мобільного телефону також зафіксовано, що цей момент удару супроводжується звуком розбитого скла. У цей момент інший поліцейський ( ОСОБА_39 ) також застосовує фізичну силу, щодо осіб, які продовжують наносити удари, хапати за одяг та кидати сторонніми предметами.

Реалізація рішення поліцейських про затримання ОСОБА_5 також супроводжувалася активним супротивом людей з натовпу, які зокрема кидалися на поліцейських, та заважали затриманню.

За таких обставин, застосування поліцейським ОСОБА_12 спеціального засобу, що був споряджений речовиною сльозогінної дії, відповідало меті затримання та було направлено на відбиття нападу на поліцейського, припинення групового порушення громадської порядку, оскільки неправомірні дії групи осіб більш ніж 10 осіб свідчили саме про небезпеку. Такі дії поліцейського були вчинені відповідно до положень п.3 ч.3 ст. 45 вказаного Закону.

Досліджені докази доводять, що ОСОБА_5 умисно вчинив дії зі штовхання та завдання удару правим коліном в пах поліцейському ОСОБА_12 , під час виконання останнім службових обов`язків.

При цьому вважає, що мотивом таких дій було саме перешкоджання законній діяльності поліцейського.

Життя та здоров`я людини є найвищою соціальною цінністю, а атому насильство щодо будь-якої особи є неприпустимим, а у допустимих законом випадках - крайньою мірою, тим більше до працівника правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, оскільки такі особи перебувають під окремим правовим захистом.

Згідно зі ч.6 ст.62 Закону України «Про національну поліцію» перешкоджання виконанню поліцейським відповідних повноважень, невиконання законних вимог поліцейського, будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону.

З урахуванням встановлених обставин, суд відкидає доводи сторони захисту, що ОСОБА_5 захищався від неправомірних дій поліцейських, як і доводи, що такий удав міг бути завданий з необережності, оскільки прямий умисел доводиться даними відеозапису.

Таким чином, суд вважає доведеним, що умисні дії ОСОБА_5 знаходяться у причинному зв`язку з наслідками у виді тілесного ушкодження, яке було спричинено потерпілому ОСОБА_12 - синця у ділянці правої половини калитки.

Щодо висновків експерта, суд вважає їх належними та допустимими та відхиляє доводи сторони захисту, які наведені на підставу визнання такого доказу недопустимим. Так судово-медичний експерт при проведенні дослідження використовував дані медичної документації, які надавав слідчий згідно із даними супровідних листів, що описувалися вище, а також результати безпосереднього огляду потерпілого. При цьому вказані медичні довідки надав сам потерпілий, що відповідає вимогам п.5 ч.1 ст.56 КПК України, яка визначає право потерпілого подавати докази. Відсутність в експертизі відомостей про ОСОБА_5 , як того, хто завдав такі ушкодження, є безпідставними. Потерпілий під час допиту вказував на те, що невідомий чоловік наніс удар коліном в ділянку паху, після чого група невідомих наносила удари руками по голові та різним частинам тіла. Таке формулювання є вірним, оскільки ОСОБА_5 був йому незнайомим на момент подій, та особи з натовпу також наносили удари. Між тим, він чітко вказував на те, що від інших осіб такого удару, який завдав ОСОБА_5 , не отримував. Дані відеозапису також доводять, що саме після нанесення ОСОБА_5 ударом коліном в пах, потерпілий ОСОБА_12 присів, тримався за місце удару, змінив ходу. При цьому суд вважає слушними показання потерпілого, який вказав, що після удару певний час пересувався перебуваючи під дією адреналіну, при цьому відчував постійний біль у місці удару.

Так, дійсно, експерт не визначив механізм нанесення тілесного ушкодження, про що зазначав у постанові слідчий, але таке упущення не може бути підставою для визнання експертизи неналежним доказом. Окрім того, механізм нанесення удару доводиться показаннями потерпілого, які відповідають даним відеозапису з зовнішньої камери спостереження.

Нез`явлення експерта на виклики суду, за умови того, що висновок є зрозумілим та не потребує роз`яснень, не перешкоджають надати оцінку даному доказу.

Доводи сторони захисту щодо відсутності належної реєстрації заяви потерпілого знайшли своє підтвердження, але суд звертає увагу, що на момент її складання (19 год. 45 хв.) вже були внесені відомості до ЄРДР (18 год.), тому вважає дане порушення таким, що не призвело до суттєвого порушення права на захист.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, за обставин, що викладені у вироку, доводиться поза розумним сумнівом доказами, що зібрані стороною обвинувачення.

При обранні покарання ОСОБА_5 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, та данні про його особу, згідно яких: обвинувачений є особою, яка судимостей немає, зі слів працює продавцем як самозайнята особа, має дитину 2012 року народження, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває. Відомості щодо його сімейного стану, міцності соціальних зв`язків, характеристики суду не надані.

Обставин, що обтяжують та/або пом`якшують покарання відповідно до ст. 66-67 КК України судом не встановлено.

Ураховуючи наведене у сукупності, ставлення обвинуваченого до вчиненого, відсутність тяжких наслідків від вчиненого ним злочину, обставини, за яких такий злочин було вчинено, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі у межах санкції ч.2 ст. 345 КК України. У той же час суд вважає, що запропоноване прокурором покарання у виді позбавлення волі не відповідає за своїм розміром ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого внаслідок суворості.

Враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого, який винуватість не визнав, перед потерпілим не вибачився, про вчинене не шкодує, наявність невідшкодованої моральної шкоди потерпілому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого не можливо без відбування покарання, тому не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Щодо цивільного позову потерпілого.

Так у позовні заяві потерпілий ОСОБА_12 просив стягнути з обвинуваченого в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями ОСОБА_5 , 80 тис грн. В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_5 умисно спричинив йому тілесне ушкодження з приводу якого він зазнав фізичний біль, був вимушений проходити стаціонарне лікування протягом 19 днів, знаходячись на лікуванні у госпіталі. Він хвилювався щодо наслідків такої травми через можливі проблеми репродуктивної системи, враховуючи місце удару.

Також вказував на те, що неправомірними діями обвинуваченого були принижені його честь та гідність, оскільки тілесні ушкодження були завдані під час виконання ним службових обов`язків.

Також просив стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на правову допомогу в розмірі 10 тис. грн., відповідно до акту наданих послуг від 25.05.2022.

До позовної заяви додав виписку з медичної кати амбулаторного (стаціонарного) хворого №3646, з якої убачається, що ОСОБА_12 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні неврології Госпіталю (з поліклінікою) ДУ «ТМО МВС України по м. Києву у період з 01.11.2021 по 19.11.2021 з діагнозом ЗЧМТ (від 30.10.2021). Струс головного мозку. Забій м`яких тканин голови. Забій органів калитки справа. Садна, невелика гематома шкіри калитки справа. Астеноневрозоподібний синдром. Ангіодистонія сітківки обох очей. Вертеброгенна цервікаглія з невизначеним больовим синдромом. Гостний риносинусит. Отримав відповідне лікування.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала внаслідок протиправної поведінки щодо неї самої, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості, справедливості та співмірності.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 та ч.1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Суд визнає доведеним факт заподіяння потерпілому ОСОБА_12 неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_5 моральної шкоди, яка полягає в негативних наслідках від отриманих ним травм, зокрема, такими наслідками суд визнає больові відчуття, тривожні очікування щодо лікування, необхідності витрачання додаткового часу для вирішення питань, пов`язаних з відновленням здоров`я тощо. Окрім суд враховує обставини, за яких було завдано тілесне ушкодження, яке призвело до моральних страждань, а саме громадське місце, велика кількість сторонніх спостерігачів та учасників, під час виконання службових обов`язків потерпілим, що також призвело при приниження честі та гідності потерпілого, як працівника правоохоронного органу, зниження його авторитету серед колективу.

За наведених вище обставинах, застосовуючи принцип співмірності та розумності тощо, суд визначає розмір компенсації завданої потерпілому моральної шкоди у сумі 10 тис. грн.

Щодо заявлених потерпілим вимог про стягнення витрати на правову допомогу.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України розмір процесуальних витрат належить до обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 2 ст. 92 КПК України обов`язок доказування даних щодо розміру процесуальних витрат покладається на сторону, що їх подає.

За висновком, викладеним у п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд повинен оцінити витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінити їх необхідність, тобто має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Крім того, обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18, № 199/3939/18-ц, № 466/9758/16-ц, Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/1216/ 16).

Обгрунтувуючи вимоги щодо відшкодування витрат на правову допомогу, позивач (потерпілий ОСОБА_12 ) надав акт наданих послуг від 25.05.2022, щодо надання захисником послуг з ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, підготовки цивільного позову, підготовки заяви про стягнення процесуальних витрат та участь у судових засідання 11.05.2022 та 25.05.2022, копію договору про надання правової допомоги № 12-11 від 10.05.2022.

Проте до позову не надано жодного розрахунку вартості правових послуг, що були отримані ОСОБА_12 , зокрема і витраченого адвокатом ОСОБА_13 часу по кожному із видів робіт. Посилання на суму гонорару, яка визначена у акті наданих послуг від 25.05.2022 в розмірі 10 тис. грн. не є достатнім для визначення дійсних адвокатських витрат.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення цих вимог потерпілого.

Процесуальні витрати у виді затрат на проведення судово-медичної експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК. Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст. 370, 371, ч.2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Строк покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня прибуття і постановлення на облік у виправному центрі.

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лисець Дунаєвецького району Хмельницької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 1753 (Одна тисяча сімсот п`ятдесят три) грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 про відшкодування шкоди завданої злочином, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лисець Дунаєвецького району Хмельницької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) моральну шкоду в розмірі 10 000 (Десять тисяч) гривень. У задоволені інших вимог відмовити.

Речові докази: електронні носії інформації, що знаходить в матеріалах судового провадження, залишити там же.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його оголошення.

Відповідно до частин 3 і 6 ст.376 КПК України роз`яснити учасникам кримінального провадження їх права на ознайомлення із журналом судового засідання і подання на нього письмових зауважень, а також отримання копії вироку, із її врученням обвинуваченому та іншим учасникам негайно після оголошення.

Суддя ОСОБА_1