Рішення № 114390898, 23.10.2023, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/2529/23

РІШЕННЯ

Іменем України

23 жовтня 2023 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді Герасименко М.М.,

за участі секретаря судового засідання Рассказової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт Бородянці Бучанського району Київської області по вул. Шевченка, 3 цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особаБородянськийвідділ державноїреєстрації актівцивільного стануу Бучанськомурайоні Київськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до районного суду з вказаною заявою, обґрунтовуючи її тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лисогорівка Старобільського району Луганської області померла її мати ОСОБА_2 . Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 411 від 01 серпня 2023 року, довідкою про смерть № 8.22-292/4-12 від 03 серпня 2023 року та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , які видані органами окупаційної влади. Отримати свідоцтво про смерть матері у відділі державної реєстрації актів цивільного стану вона не може, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України. Встановлення факту смерті ОСОБА_2 їй необхідно для реалізації її (заявниці) спадкових прав.

Просила суд встановити факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лисогорівка Старобільського району Луганської області.

У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, відповідно до заяви просила розглянути справу без її участі, заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Заінтересована особа Бородянський відділ державноїреєстрації актівцивільного стану уБучанському районіКиївської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)в судове засідання свого представникане направила,про часі місцерозгляду справиповідомлена належнимчином,направила листа, в якому просила проводити розгляд справи без участі їхнього представника.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянки України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Лисогорівка Новопсковського району Луганської області (а.с. 3,4).

Відповідно до копії свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками є ОСОБА_4 і ОСОБА_2 (а.с. 7).

З копії свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 14 червня 1997 року зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис за № 3 (а. с. 12).

Згідно зкопією свідоцтвапро смерть,виданого 03серпня 2023року органамиокупаційної владиРФ, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Лисогорівка Новопсковського(наразі-Старобільського)району,про щоскладений відповіднийактовий запис№ 292 (а.с. 13).

Як убачається з копії лікарського свідоцтва про смерть № 411 та довідки про причину смерті від 01 серпня 2023 року, а також довідки про смерть № 8.22-292/4-12 від 03 серпня 2023 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті церебральний атеросклероз; хронічна судинна енцефалопатія (а. с. 10, 11).

Згідно з довідкою від 28 серпня 2023 року № 3226-7001872068, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Лисогорівка Новопсковського району Луганської області, яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , взята на облік внутрішньо переміщеної особи та її фактичним місцем проживання є АДРЕСА_2 ( а. с. 9).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Старобільський район з 24 лютого 2022 року є тимчасово окупованою територією.

За правилами ст. 1, 9, 17, 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Державні органита органимісцевого самоврядування,утворені відповіднодо Конституціїта законівУкраїни,їх посадовіта службовіособи натимчасово окупованійтериторії діютьлише напідставі,у межахповноважень тау спосіб,що передбаченіКонституцією тазаконами України. Будь-якіоргани,їх посадовіта службовіособи натимчасово окупованійтериторії таїх діяльністьвважаються незаконними,якщо ціоргани абоособи створені,обрані чипризначені упорядку,не передбаченомузаконом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченимичастиною другоюцієї статті,є недійснимі нестворює правовихнаслідків,крім документів,що підтверджуютьфакт народження,смерті,реєстрації (розірвання)шлюбу особина тимчасовоокупованій території,які додаютьсядо заявипро державнуреєстрацію відповідногоакта цивільногостану. У разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна. Громадянам Українигарантується дотриманняу повномуобсязі їхніхправ ісвобод,передбачених КонституцієюУкраїни,у томучислі соціальних,трудових,виборчих правта правана освіту,після залишенняними тимчасовоокупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаютьсяЗаконом України"Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема,у справахпроти Туреччини("Loizidou v. Turkey","Cyprus v. Turkey"), aтакож РеспублікиМолдови таРосії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ila§cu and Others v.Moldova and Russia"), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН), який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою, не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.

Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи значення, яке має встановлення факту смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявниці, суд приймає рішення на підставі всіх поданих доказів, в тому числі з урахуванням документів, які видані установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, та які, як виняток, приймаються до уваги судом та оцінюються разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку.

Оцінюючи досліджені докази, суд вважає підтвердженим ітаким,що підлягаєвстановленню факт,що ОСОБА_2 померла вс.Лисогорівка Старобільського(раніше Новопсковського)району Луганськоїобласті 31липня 2023 року, що за правилами ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" є підставою для державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану України.

Відповідно дост. 317 ЦПКУкраїни, рішення судупро встановленняфакту смертіособи натимчасово окупованійтериторії України,визначеній ВерховноюРадою України,підлягаєнегайному виконанню.

Керуючись ст. 259, 263 - 265, 315, 316, 317, 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити фактсмертіОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянки України, уродженки с. Лисогорівка Новопсковського району Луганської області, яка проживала в с. Лисогорівка Старобільського району Луганської області та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лисогорівка Старобільського (раніше Новопсковського) району Луганської області.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

СуддяМ.Герасименко