Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 212/5191/23
2/212/2187/23
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Борис О.Н., секретаря судового засідання Годунової В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України без участі всіх осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовомакціонерного товариства «Сенс Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
В липні 2023 рокуакціонерне товариство «Сенс Банк»(далі АТ «Сенс Банк») звернулось до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування зазначено, що 15 травня 2017 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа-Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630638315. 12.08.2022 року загальними зборами АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого станом на 22.01.2023 року виникла заборгованість в розмірі 44490,96 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати в сумі 2684,00 грн.
07 серпня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
26 вересня 2023 року розгляд справи був відкладений у зв`язку з неявкою відповідача.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов до суду не подала.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч.1 ст. 1054 ЦК України визначено: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Судом встановлено, що 15.05.2017 року ОСОБА_1 підписала оферту ПАТ «Альфа-Банк» на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Ліміт кредитної лінії встановлювався у розмірі 200000,00 грн. (а.с.4)
ПАТ «Альфа-Банк» 15.05.2017 року акцептувало пропозицію ОСОБА_1 на укладання Угоди про надання споживчого кредиту року, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. (а.с.4 зворотній)
При укладенні з ПАТ «Альфа-Банк» угоди ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами надання кредиту, в тому числі вартістю кредиту, його особливостями, інформаціє про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що засвідчено підписом відповідача. (а.с. 4)
Також відповідачем було підписано Анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», Договір добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток від 15.05.2017 року, Угоду на використання аналогу власноручного підпису від 15.05.2017 року та Довідку про умови кредитування з використанням картки «Максимум». (а.с. 5-7)
Випискою про рух коштів по карті відповідача встановлено, що ОСОБА_1 активно користувалася кредитною карткою, ліміт кредиту вказано 35720,22 грн., всього витрат 188246,13 грн., всього надходжень 140844,83 грн., поточна сума заборгованості на кінцеву дату виписки 44490,96 грн., термін сплати до 13.02.2023 року. (а.с. 10-22)
Згідно наданого позивачем розрахунку відповідачка належним чином зобов`язання з повернення грошових коштів не виконувала, в результаті чого станом на 22.01.2023 року виникла заборгованість в загальній сумі 44490,96 грн. (а.с. 9)
Як вбачається з матеріалів позовної заяви Акціонерне товариство «Альфа-Банк» було перейменовано наАкціонерне товариство «Сенс Банк».
З метою врегулювання спору на поштову адресу відповідача позивачем було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань. (а.с. 23)
Так, враховуючи наведене та умови укладеної Угоди, суд дійшов висновку, що на правовідносини, які пов`язані з отриманням (поверненням) виданого відповідачу кредиту від 15.05.2017 року поширюється Закон України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла -60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.
Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Наведені приписи закону дають підстави для висновку, що спеціальні норми Закону України«Про споживче кредитування» ч. 4 ст.16 зазначеного Закону (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору та на час звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості за Угодою) встановили обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, строк платежів яких не настав.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 26.05.2020 року у справі № 638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла до правового висновку, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції чинній до 10.06.2017р.), не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього, як у позичальника, відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.
Частина 10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» фактично містить такі ж вимоги, як і частина 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», яка також встановлює обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
До договорів про надання споживчого кредиту, які були укладені після 10.06.2017 року, норми Закону України «Про споживче кредитування» є спеціальними.
На адресу відповідачки було скеровано досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, у відповідності до якої АТ «Сенс Банк» вимагав від останньої протягом 30 календарних дів з моменту отримання письмової вимоги банку, але не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, в саме: 44490,96 гривень. (а.с. 23)
Вказана вимога відповідачкою проігнорована в повному обсязі, заборгованість за кредитом не сплачена.
Встановивши, що банком надано відповідь (акцепт) на пропозицію відповідачки (оферту) від 15.05.2017 року на умовах, які зазначені в цій оферті, суд вважає, що таким чином, сторонами у розумінні ст. 643 ЦК України було укладено договір про надання кредиту, а саме договір споживчого кредиту.
За правилами ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно до ч. 1 ст. 76, ч. 2 ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідачки суму заборгованості станом на 22.01.2023 року у розмірі 44490,96 грн.. Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно до розрахунку заборгованості, який долучений до позовної заяви. (а.с.9)
Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачем не надано.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В зв`язку з тим, що позивачем доведено позовні вимоги, а відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.
Отже, встановлені фактичні обставини свідчать про порушення договірних прав позивача, а тому на їх захист з відповідача підлягають стягненню неповернені кредитні суми, заборговані відсотки з урахуванням чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, на підставі вищевикладеного та відповідно до документів, які міститься в матеріалах справи, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 14-16, 610-612, 623, 625, 627, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 18, 77-81, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги акціонерного товариства «Сенс Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користьакціонерного товариства «Сенс Банк»заборгованість за кредитним договором №630638315 від 15.05.2017 року в сумі 44490,96 грн. (сорок чотири тисячі чотириста дев`яносто гривень 96 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користьакціонерного товариства «Сенс Банк»судовий збір в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складений та підписаний 24 жовтня 2023 року.
Суддя: О. Н. Борис
Судове рішення № 114373436, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 24.10.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 212/5191/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: