Ухвала суду № 114369772, 23.10.2023, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Дзержинський міський суд Донецької області

Справа №225/1532/22

Провадження №1-кп/225/84/2023

У Х В А Л А

іменем України

23 жовтня 2023 року

приміщення суду за адресою: вул. Дружби, 4, м. Торецьк, 85200

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисниці - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №220220500000000228 від 12.04.2022 року, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Санкт-Петербурга РФ, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, працюючого на шахті «Центральна» м. Торецька, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,

в с т а н о в и в:

До суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується, або вчинити нове кримінальне правопорушення, а інші запобіжні заходи не зможуть запобігти даним ризикам.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання з підстав, викладених в ньому.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисниця ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на їх думку відсутні будь-які ризики, на які посилається прокурор в своєму клопотанні.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах заявленого клопотання, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 31.01.2023 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31.03.2023 включно.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 28.03.2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.05.2023 року.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 15.05.2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.07.2023 року.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 11.07.2023 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.09.2023 року.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 29.08.2023 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27.10.2023 року

Відповідно до вимог ч.2 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам, зокрема, переховуватись від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопрушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Порядок продовження строку тримання під вартою врегульовано ст.199 КПК України.

Так, відповідно до ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки, за яке передбачено покарання від восьми до п`ятнадцяти років позбавлення волі. Обвинувачений неодружений, неповнолітніх дітей, утриманців не має, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває. Таким чином, обвинувачений не має стійких соціальних зв`язків, а тому, розуміючи можливість призначення суворого покарання, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відтак, встановлено, що у даному кримінальному провадженні заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшились та виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.

Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, суд зауважує, що з огляду на характер та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є чітким переконанням суду, що інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

При цьому суд зазначає, що тримання обвинуваченого під вартою з урахуванням тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013 року), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».

Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурором доведені обставини, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою з урахуванням вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України терміном на 60 днів.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.258-3 КК України.

Беручи до уваги передбачені ст.ст.177, 178 КПК України обставини, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, суд не знаходить підстав для визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст.177- 178, 325, 331, 369-372, 395 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» до 21 грудня 2023 року включно, без визначення розміру застави.

Копію ухвали направити: прокурору, обвинуваченому - для відома; начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

С у д д я: ОСОБА_1