Рішення № 114343091, 23.10.2023, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1295/23

Провадження № 2/188/500/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року смт. Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

у складі:

головуючого - судді Місюри К.В.

за участі секретаря судового засідання Лисяк А.Є.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Петропавлівка цивільну справу за позовом представника позивача Ліцсової Вікторії Юріївни якя діє в інтересах Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

В обґрунтування свого позову представник позивача зазначила, що 27.02.2019 року між АТ « ОТП Банк» (далі-позивач) та ОСОБА_1 (далі відповідач) було укладено кредитний договір № 2022979983. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит на принципах поворотності, платності , строковості в сумі 10037,00 грн.

Відповідно до умов договору , за умови належного виконання позивальником умов кредитного договору та прийняття банком позитивного рішення щодо надання держателю кредиту, банк відкриває держателю картковий рахунок в гривнях та випускає кредитну картку, а також виконує розрахункове обслуговування платіжних операцій , здійснених з використанням кредитної картки, її реквізитів чи без використання картки.

За користування кредитом та овердрафтом, банк нараховує проценти в розмірі встановленому тарифами банку та на дату укладення договору розмір процентів становить 5% на місяць по операціям розрахунків карткою за товари , послуги в мережі інтернет , та по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки.

На виконання умов договору АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.

Відповідачка виконувала взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує , що спричинило виникнення заборгованості.

30.12.2022 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості, однак відповідач погашення заборгованості не здійснив, чим порушив права позивача.

Станом на 21.12.2022 року заборгованість за договором № 2022979983 від 27.02.2019 року становить :

- Заборгованість за тілом кредиту 21410,58 грн.;

- Заборгованість за відсотками- 2610.97грн.

- заборгованість за прострочене тіло кредиту 11109,42 грн. ,

- заборгованості за простроченими відсотками 4192,36 грн. Всього заборгованість складає 39 323,33 грн.

Позивач просить стягнути суму заборгованості за кредитом з відповідача, а також судові витрати в сумі 2684 грн.

В судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутністю представника Банку, на підставі наявних у справі доказів. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі , в разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася , надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність та задовольнити вимоги частково в межах чинного законодавства .

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх п Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит на принципах орушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено , що 27.02.2019 року між АТ « ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2022979983(а.с.36) , на загальну суму -10037 грн.

На виконання умов договору АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, а саме , відкрив картковий рахунок на ім`я відповідача та надав відповідно суму кредиту.

Відповідачка виконувала взяті на себе зобов`язання до червня місяця 2022 року , сплачуючи поточні щомісячні платежі , але з цього періоду вона перестала сплачувати платежі , що і спричинило виникнення заборгованості.

19.10.2022 року позивача направив на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості, однак відповідач погашення заборгованості не здійснив, чим порушив права позивача.(а.с.15)

Станом на 21.12.2022 року заборгованість за договором № 2022979983 від 27.02.2019 року становить :

- Заборгованість за тілом кредиту 21410,58 грн.;

- Заборгованість за відсотками- 2610.97грн.

- заборгованість за прострочене тіло кредиту 11109,42 грн. ,

- заборгованості за простроченими відсотками 4192,36 грн. Всього заборгованість складає 39 323,33 грн.

Отже, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманого кредиту та винагороди за користування грошима, а кредитор має право, - вимагати повернення наданого кредиту та сплати процентів.

До встановлених судом правовідносин, які склалися між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Зобов`язання боржника за договором повернути кредитору, отриману грошову суму та винагороду за користування грошима, на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Отже, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманого кредиту та винагороди за користування грошима, а кредитор має право, - вимагати повернення наданого кредиту та сплати процентів.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини з надання кредиту за своєю правовою природою є договірними правовідносинами. Отже, якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись і свідчать про те, що момент досягнення домовленості настав.

Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає встановленим та доведеним, що сторони, діючи вільно, на власний розсуд уклали кредитний договір.

Сторонами було погоджено всі істотні умови договору та відповідач був ознайомлений з ними, про що свідчить його підпис .

Банк надав відповідачу кредитні кошти, але відповідач порушив умови укладеного кредитного договору, оскільки належним чином не виконав свого зобов`язання щодо сплати в рахунок повернення кредиту, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, стягнення якої позивач має право вимагати в судовому порядку.

Визначаючи розмір заборгованості за тілом кредиту, суд враховує, що розрахунок заборгованості за тілом кредиту, наданий позивачем, є повним, чітким, узгоджується з умовами кредитного договору, відповідачем не спростований, тому суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення.

Разом з тим , суд не погоджується з вимогою банку про заборгованість за прострочене тіло кредиту та прострочені відсотки. Вимоги про стягнення простроченого тіла кредиту є безпідставними через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по його сплаті в заяві від 27.02.2019 року, оскільки тіло кредиту і прострочене тіло кредиту не є тотожними поняттями.

Оскільки, сторонами було належним чином укладено кредитний договір, який відповідачем підписаний, а отже останній ознайомлений з його істотними умовами, проте, які не виконані в повному обсязі, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 509, 526, 530, 610-612, 616, 1048, 1054 ЦК України, та ст. ст. 2, 13, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача Лісової Вікторії Юріївни , яка діє в інтересах Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» ( код ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження юридичної особи : 01033 , м. Київ, вул.Жилянська,43) заборгованість за кредитним договором № 2022979983 від 27.02.2019 року у розмірі 24021,55 грн.(двадцять чотири тисячі двадцять одна гривня 55 коп.), з яких:

- 21410,58 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 2610,97 грн.- сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» ( код ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження юридичної особи : 01033 , м. Київ, вул.Жилянська,43) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К. В. Місюра