Ухвала суду № 114322390, 16.10.2023, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/8812/23

Провадження №4-с/463/21/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року м. Львів

Личаківський районний суд міста Львова у складі:

головуючого-судді Яворського С.Й.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові скаргу адвоката Попельчука Сергія Олеговича в інтересах ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Личаківський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Львів) (79058, м.Львів, пр.Чорновола, 39), Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» (місцезнаходження: 03115, м.Київ, проспект Перемоги, 107а, код ЄДРПОУ: 21677333), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з майна у виконавчому провадженні ВП №42226158,

встановив:

Адвокат Попельчук Сергій Олегович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з майна у виконавчому провадженні ВП №42226158.

В обгрунтування скарги зазначив, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова у справі № 1/463/1569/13, вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства „Про Кредит Банк заборгованість на загальну суму 762170,46 грн. На виконання судового рішення 06.02.2014 року Личаківським районним судом м. Львова було видано виконавчий лист № 1/463/1569/13, який був поданий для примусового виконання до Личаківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області, яким було відкрито виконавче провадження №42226158. 28.02.2014 року державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику. Державним виконавцем 29.06.2017 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану згідно п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Стягнення за виконавчим документом не проводилось, виконавчий документ повернутий стягувачу без виконання 29.06.2017 року (більше ніж 6 років тому). Повторно виконавчий документ не пред`являвся. Станом на 21.09.2023 року строк пред`явлення виконавчого документа закінчився 14.06.2020 року. 05.04.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Прокредитбанк» та ОСОБА_2 підписано договір уступки права вимоги та акт приймання заборгованості, згідно якого до ОСОБА_2 перейшло право вимоги заборгованості згідно рамкової угоди №Л-1306/12.03 в сумі 3615831,59 грн., що включає заборгованість по кредиту в сумі 762170,46 грн.. Станом на 22.09.2023 заборгованість за рішенням суду в даній справі за виконавчим листом від 06.02.2014 року № 1/463/1569/13 погашена повністю, що підтверджується угодою про припинення зобов`язання передачею відступного від 02.12.2022 року та актом про відсутність заборгованості та претензій сторін за угодою про припинення зобов`язання передачею відступного від 05.12.2022 року, підписаними між стягувачем та боржником. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт 04.03.2014 11:59:52 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП42226158, виданий 28.02.2014 Личаківського ВДВС. У матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості щодо виділення в окреме провадження державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, після закінчення виконавчого провадження. Заборгованість, яка була предметом судового стягнення, погашена в повному обсязі боржником в добровільному порядку. 17.02.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Личаківського ВДВС з заявою про зняття арешту з майна. Згідно листа Личаківського ВДВС від 07.04.2023 року №11374 матеріали виконавчого провадження ВП42226158 знищені у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Адвокат Попельчук С.О., який представляє інтереси ОСОБА_1 до судового засідання подав заяву про розгляд скарги у їх відсутності, просить таку задоволити.

Уповноважена особа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Львів) подала до суду відзив на скаргу, в якому зазначила про розгляд скарги за їх відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У зв`язку з наведеним, вбачаю можливість провести розгляд скарги за відсутності сторін, на підставі поданих документів.

Розглянувши матеріали справи, скаргу, мотиви її обґрунтування, надавши правову кваліфікацію діям учасників виконавчого провадження, правову норму, яка підлягає застосуванню у відносинах сторін, дослідивши її фактичні обставини, пов`язані з виконанням рішення суду, врахувавши доводи боржника державного виконавця, викладені в заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що скаргу слід частково задоволити, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII(далі Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюУкраїни, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1статті 5 Закону № 1404-VIIIпримусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цимЗакономвипадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини 1статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ізст. 10 Закону № 1404-VIIIзаходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 ч. 1ст. 26 Закону № 1404-VIIIпередбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 цього Законуза заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Під час розгляду скарги, судом встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова у справі № 1/463/1569/13, вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства „Про Кредит Банк заборгованість на загальну суму 762170,46 грн.

На виконання судового рішення 06.02.2014 року Личаківським районним судом м. Львова було видано виконавчий лист № 1/463/1569/13, який був поданий для примусового виконання до Личаківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області, яким було відкрито виконавче провадження №42226158.

28.02.2014 року державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

Державним виконавцем 29.06.2017 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану згідно п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Стягнення за виконавчим документом не проводилось, виконавчий документ повернутий стягувачу без виконання 29.06.2017 року (більше ніж 6 років тому).

Повторно виконавчий документ не пред`являвся. Станом на 21.09.2023 року строк пред`явлення виконавчого документа закінчився 14.06.2020 року.

05.04.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Прокредитбанк» та ОСОБА_2 підписано договір уступки права вимоги та акт приймання заборгованості, згідно якого до ОСОБА_2 перейшло право вимоги заборгованості згідно рамкової угоди №Л-1306/12.03 в сумі 3615831,59 грн., що включає заборгованість по кредиту в сумі 762170,46 грн.. Станом на 22.09.2023 заборгованість за рішенням суду в даній справі за виконавчим листом від 06.02.2014 року № 1/463/1569/13 погашена повністю, що підтверджується угодою про припинення зобов`язання передачею відступного від 02.12.2022 року та актом про відсутність заборгованості та претензій сторін за угодою про припинення зобов`язання передачею відступного від 05.12.2022 року, підписаними між стягувачем та боржником. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт 04.03.2014 11:59:52 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП42226158, виданий 28.02.2014 Личаківського ВДВС. У матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості щодо виділення в окреме провадження державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, після закінчення виконавчого провадження. Заборгованість, яка була предметом судового стягнення, погашена в повному обсязі боржником в добровільному порядку. 17.02.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Личаківського ВДВС з заявою про зняття арешту з майна. Згідно листа Личаківського ВДВС від 07.04.2023 року №11374 матеріали виконавчого провадження ВП42226158 знищені у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Державним виконавцем не надано підтверджень винесення в даних виконавчих провадження постанов про стягнення з боржника виконавчого збору або витрат.

В періодвинесення державнимвиконавцем постановипро арештмайна боржниката оголошеннязаборони найого відчуженнядіяв ЗаконУкраїни «Провиконавче провадження»№ 606-XIV.

Цей Закон визначав умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно доч.ч.1-3ст.57Закону № 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт намайно боржникаможе накладатисядержавним виконавцемшляхом: винесення постановипро арешткоштів таінших цінностейборжника,що знаходятьсяна рахункахі вкладахчи назберіганні убанках абоінших фінансовихустановах; винесення постановипро арешткоштів,що перебуваютьу касіборжника абонадходять донеї; винесення постановипро арештмайна боржниката оголошеннязаборони найого відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Отже, державним виконавцем постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесено підставно, оскільки боржником в добровільний термін рішення суду не виконано та на підставі Закону.

Постанова проповернення виконавчогодокумента стягувачевівинесена вперіод діїЗакону України«Про виконавчепровадження» № 1404-VIII.

Відповідно доч.1ст.40Закону №1404-VIIIу разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Слід звернути увагу, що ні Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, ні Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV не передбачено право (обов`язок) державного виконавця зняти арешт, або скасувати інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення у разі винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення;.

Тому вимога скарги в частині визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Львів) щодо не зняття обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає.

Що стосується вимоги скарги в частині зобов`язати Личаківський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Львів) скасувати арешт накладений на все нерухоме майно ОСОБА_1 , номер запису про обтяження 4862875, дата, час реєстраційної дії 04.03.2014 11:59:52, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер:11366398 від 04.03.2014 12:02:03, що накладений постановою про арешт майна, серія та номер:ВП42226158, виданий 28.02.2014 Личаківський відділ Державної виконавчої служби, слід зазначити наступне.

Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Відповідно до ч. 1 та ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується виконанням судового рішення або спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Як вже зазначалося вище, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт 04.03.2014 11:59:52 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 42226158, виданий 28.02.2014 Личаківський відділ Державної виконавчої служби.

Матеріали скарги підтверджують те, що станом на день розгляду такої, рішення суду виконано поза межами виконавчого провадження, а з моменту винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві пройшло вже більше трьох років, тобто строк пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився.

У зв`язку з добровільним виконанням ОСОБА_1 рішення суду поза межами виконавчого провадження, закінчення строку пред`явлення даного виконавчого листа до виконання, суд приходить до висновку що скарга в цій частині є підставною та підлягає до задоволення

На підставі викладеного, керуючись 451 ЦПК України, ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», суд

у х в а л и в :

Скаргу задоволити частково.

Зобов`язати Личаківський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Львів) скасувати арешт накладений на все нерухоме майно ОСОБА_1 , номер запису про обтяження 4862875, дата, час реєстраційної дії 04.03.2014 11:59:52, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер:11366398 від 04.03.2014 12:02:03, що накладений постановою про арешт майна, серія та номер:ВП 42226158, виданий 28.02.2014 Личаківський відділ Державної виконавчої служби.

В решті скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.Й. Яворський