2п-3839/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
13 вересня 2010 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
судді Микуляк П.П.
при секретарі Король К.І.
з участю представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Переста С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк», в особі філії «Закарпатське регіональне управління ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Тромпак Наталія Василівна, про визнання кредитного договору та договору застави рухомого майна недійсними, та зустрічною позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави з метою погашення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ПАТ КБ «ПриватБанк», в особі філії «Закарпатське регіональне управління ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Тромпак Н.В., про визнання кредитного договору та договору застави рухомого майна недійсними.
В процесі розгляду справи представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави з метою погашення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що згідно кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» зобовязався надати відповідачу кредит у розмірі 24784,22 доларів США на термін до 08.06.2012 року, а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 24784,22 доларів США.
Взяті на себе зобовязання щодо повернення кредиту ОСОБА_2 належним чином не виконує і станом на 23.03.2010 року заборгованість по кредиту складає 16171,97 доларів США, яка згідно курсу НБУ еквівалентна 131663,94 грн.
В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ “Приват Банк” і відповідач 11.06.2007 року уклали договір застави рухомого майна № МКН0АЕ00001761, згідно якого відповідач надав в заставу автомобіль Volkswagen (модель Passat 1,8 Т, 2003 року випуску, тип ТЗ: Легковий седан В, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер : НОМЕР_2), що належить на праві власності ОСОБА_2.
В судовому засіданні представник ПАТ КБ “Приват Банк” Переста С.М. позовні вимоги уточнила та просила винести заочне рішення, яким передати ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом вилучення у відповідача ОСОБА_2 належне йому на праві власності заставлене майно, згідно договору застави рухомого майна № МКН0АЕ00001761 від 11.06.2007 року, а саме автомобіль Volkswagen (модель Passat 1,8 Т, 2003 року випуску, тип ТЗ: Легковий седан В, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер : НОМЕР_2) та з метою погашення заборгованості по кредиту, яка станом на 13.09.2010 року становить 154084,08 грн., звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для продажу. Стягнути з відповідача на користь банку понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., державне мито в розмірі 1700 грн.
Первісний позов ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк», в особі філії «Закарпатське регіональне управління ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Тромпак Н.В., про визнання кредитного договору та договору застави рухомого майна недійсними, просила залишити без розгляду
Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання повторно не зявилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, та від них не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, а тому в порядку ст. 169 ч.4 ЦПК України, суд вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що уточнена зустрічна позовна заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
11.06.2007 року між ПАТ КБ “Приват Банк” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № МКН0АЕ00001761, згідно якого останньому надано кредит в розмірі 24784,22 доларів США - на споживчі потребі на строк до 08.06.2012 року, із сплатою за його користування відсотків у розмірі 10,08% на місяць на суму заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,14% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати.
Згідно умов Договору Позичальник взяв на себе зобов'язання повертати кредит та відсотки за його користування в строк та в порядку, встановленому договором, а саме щомісячно починаючи з наступного місяця в період сплати Позичальник повинен надати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 429,29 доларів США для погашення заборгованості за договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Пунктами 3.2 та 4.1 Договору визначено, що при порушенні позичальником зобовязання по погашенню кредиту, передбачених п.п.1.1, 2.2.4, 2.3.3, останній сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 2,42% на місяць, нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості. При порушенні позичальником будь-якого, передбаченого пп. 2.2.2, 2.2.3, 7.5 банк має право нарахувати, а позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що ОСОБА_2 взяті на себе зобовязання щодо повернення кредиту належним чином не виконує, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 13.09.2010 року становить 19484,09 доларів США (з яких: 14620,01 дол. США - сума кредиту, 3290,97 дол. США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1124,14 дол. США пеня, 448,97 дол. США комісія), що згідно курсу НБУ, з розрахунку 1 долар США = 7,9082 грн., становить 154084,08 грн.
У відповідності до п.2. ст.1050 ЦК України у разі прострочення повернення Позичальником чергової частини кредиту та/або сплати відсотків Кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишився .
З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2007 року між ПАТ КБ “Приват Банк” та ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору було укладено договір застави рухомого майна № МКН0АЕ00001761, відповідно до якого заставодавець ОСОБА_2 передав заставодержателю ПАТ КБ “Приват Банк” в якості застави автомобіль Volkswagen (модель Passat 1,8 Т, 2003 року випуску, тип ТЗ: Легковий седан В, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер : НОМЕР_2). У разі невиконання позичальником зобовязань забезпечених заставою заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України “Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.
Зі змісту ст. 589 ЦК України слідує, що у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Частинами 1 та 2 ст. 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що слід передати ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом вилучення у відповідача ОСОБА_2 належне йому на праві власності заставлене майно, згідно договору застави рухомого майна № МКН0АЕ00001761 від 11.06.2007 року, а саме автомобіль Volkswagen (модель Passat 1,8 Т, 2003 року випуску, тип ТЗ: Легковий седан В, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер : НОМЕР_2) та звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ “Приват Банк” всіх повноважень, необхідних для продажу.
У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ “Приват Банк” понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., державне мито в розмірі 1540,84 грн.
Вимоги заявлені ОСОБА_2 в первісному позові суд вирішує окремим процесуальним документом.
Керуючись ст.ст. 526, 589, 590, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст.19, 20 Закону України “Про заставу”, ст. ст. 4, 5, 14, 60, 81, 88, 208, 209, 224, 226, 227, 233, 294 ЦПК України, суд, -
Р І Ш И В :
Уточнений зустрічний позов публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави з метою погашення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Передати публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» шляхом вилучення у відповідача ОСОБА_2 (Закарпатська область, Ужгородський р-н, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) належне йому на праві власності заставлене майно, а саме автомобіль Volkswagen (модель Passat 1,8 Т, 2003 року випуску, тип ТЗ: Легковий седан В, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер : НОМЕР_2).
Звернути стягнення на предмет застави, згідно договору застави рухомого майна від 11.06.2007 року, а саме : автомобіль Volkswagen (модель Passat 1,8 Т, 2003 року випуску, тип ТЗ: Легковий седан В, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер : НОМЕР_2), що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 (Закарпатська область, Ужгородський р-н, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для продажу, з метою погашення заборгованості перед ПАТ КБ “Приват Банк” за кредитним договором № МКН0АЕ00001761 від 11.06.2007 року у розмірі 154084,08 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., державне мито в розмірі 1540,84 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Микуляк П.П.
Судове рішення № 11431196, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 13.09.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2п-3839/10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: