Ухвала суду № 114306045, 18.10.2023, Франківський районний суд м. Львова

643/10448/21

1-в/465/416/23

У Х В А Л А

судового засідання

18.10.2023 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої-судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

з участю прокурора: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

представника КЗ «ЛОКПЛ» (лікар-психіатр): ОСОБА_5

особи,стосовно якоїрозглядається заява: ОСОБА_6

розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Львові в режимі відео конференції заяву Комунального некомерційного підприємстваЛьвівської обласної ради«Львівська обласнаклінічна психіатрична лікарня» на предмет продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , який скоїв суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.115 КК України,-

в с т а н о в и в:

Заступник медичного директора з експертизи Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_7 та лікуючий лікар-психіатр ОСОБА_5 звернулися до суду із заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви покликаються на те, що у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» з 23.03.2022 року виконуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_6 , які були застосовані на підставі ухвали Московського районного суду м. Львова від 06.07.2021 року про застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом та які були продовжені востаннє ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 28.03.2023 року. ОСОБА_6 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний тип перебігу, змішаний тип дефекту, а тому за своїм психічним станом надалі потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Враховуючи вищевикладене, просять заяву задоволити.

В судовому засіданні представник заявника лікар-психіатр ОСОБА_5 заяву підтримала з мотивів, зазначених у заяві, та зазначила, що хворий ОСОБА_6 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Прокурор в судовому засіданні заяву підтримала.

Захисник в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення заяви та продовження примусових заходів медичного характеру.

ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив щодо продовження йому лікування. Пояснив суду, що вже надто тривалий час перебуває у психіатричних закладах, спочатку в Харкові, а зараз пітора року у м.Львові. За час лікування, вважає що отримав належне лікування, що призвело до покращення його психологічного здоровя. Зокрема, він усвідомив, що яке суспільно небезпечне діяння він вчинив, у чому щоро розкаюється. Вважає, що до вчинення суспільно небезпечних дій його призвела його робота в праохоронних органах. Відтак вважає за необхіне звернутися з відповідними заявами про перегляд, на його думку, неправомірного досудового та судового слідства, результатом якого є неправовірне судове рішення та неправильна кваліфікація його дій за ч.1 ст.115 КК України.

Заслухавши думку прокурора, захисника, лікуючого лікаря-психіатра - представника КНП ЛОР «ЛОКПЛ», хворого ОСОБА_6 , дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заяву слід задовольнити. Одночасно розяснено право ОСОБА_6 на звернення з озвученими в судовому заявами до відповідних судових та правоохоронних органів.

Судом встановлено,що у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» евакуйований з м. Харкова з 23.03.2022р. до даного часу перебуває ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно Московського районного суду м.Харкова від 06.07.2021р. про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

16.05.1986р. скоїв розбійний напад на міліціонера, опанував пістолетом і боєприпасами, вчинив умисне вбивство підполковника.

У справі проходив стаціонарну судово-психіатричну експертизу в ХМКПЛ №15, де оглянутий 25 червня 1986 р. Був направлений на експертизу в інститут судової психіатрії ім. Сербського (Москва), куди надійшов 17.09.1986 року, де оглянутий 13.10.1986. Був визнаний неосудним з діагнозом «Шизофренія» За своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Ухвалою Судової колегії в кримінальних справах Харківського суду від 12.12.1986р. спрямований на примусове лікування в психіатричну лікарню спеціального типу.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07.07.1993р. змінені примусові заходи медичного характеру та ОСОБА_6 був переведений у психіатричну лікарню м. Харкова у відділення з посиленим типом нагляду.

Постановою Московського районного суду м.Харкова від 18.12.1997р. було змінено примусові заходи медичного характеру і був переведений для подальшого примусового лікування до відділення із звичайним наглядом.

Неодноразово оглядався комісією лікарів-психіатрів у м. Харкові (04.06.2021), яка щоразу приходила до висновку про потребу продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Відповідні заяви були надіслані на адресу Московського районного суду м. Харків та задоволені рішенням від 06.07.2021 р).

Неодноразово оглядався комісією лікарів-психіатрів у м. Львові (29.03.2022р. 23.09.2022р., 15.03.2023р.), яка щоразу приходила до висновку про потребу продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Відповідні заяви були надіслані на адресу Франківського районного суду м. Львова та задоволені рішенням від 06.04.2022р., 22.11.2022р., 28.03.2023р.

Внаслідок проведеного комплексного лікування: азалептолом, амісульпіридом, аріпразолом, трифтазином, аміназином; реабілітаційні заходи: перегляд телепередач, читання періодичної преси, прогулянки в прогулянковому дворику у супроводі медперсоналу психічний стан на фоні контрольованого прийому підтримуючого лікування без значимого покращення. На перший план виступають виражені зміни в емоційно-вольовій сфері та мисленні, характерні для ендогенного процесу та досягають рівня вираженого дефекту. На момент огляду: доступний мовному контакту. Відповідає на поставлені запитання в основному по суті. На час огляду розлади сприйняття заперечує, але повідомляє, що «раніше були голоси, ніби звучання думок в голові», вважав, що за ним триває стеження, "предвзято відносяться." Зміст своїх переживань до кінця не розкриває. Намагається дисимулювати свій стан. Внутрішньо напружений, підозрілий. Настрій мінливий. При обговоренні скоєного правопорушення пацієнт стає дратівливим. Мислення паралогічне, непослідовне, різнопланове. Висловлює маячні ідеї стосунків. Тримається відокремлено, з іншими пацієнтами майже не спілкується. Коло інтересів звужене, обмежене фізіологічними потребами та специфічною літературою. Вважає, що за скоєне він уже «відбув покарання і має бути виписаний з лікарні». Критика до скоєнго правопорушення відсутня.

На підставі ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» 12.09.2023р. ОСОБА_6 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів (Висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 189 від 12.09.2023р.), що прийшла до висновку: « ОСОБА_6 страждає: " Параноїдною шизофренією, безперервний тип перебігу, змішаний тип дефекту". Незважаючи на проведене лікування у хворого зберігається, емоційне сплощення, актуальні маячні переживання, коливання емоційного стану, немотивованої дратівливості, дисимуляція хворобливих переживань. Критика до хвороби та до скоєного правопорушення відсутня, у зв`язку з чим хворий на даний час представляє небезпеку для оточуючих і потребує продовження примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричного стаціонару».

Згідно з ч.1 ст.95КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за письмовою заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Згідно з вимогами ст.514 КПК України, продовження зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.

Відповідно до ч. 1- 3 ст.17Закону України«Про психіатричнудопомогу» перебування особи в закладі з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію. Особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, повинна оглядатися комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на місяць з часу госпіталізації з метою встановлення наявності підстав для продовження чи припинення такої госпіталізації. У разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження такої госпіталізації. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обгрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації. В подальшому продовження госпіталізації особи в закладі з надання психіатричної допомоги проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.

Згідно з ст.19Закону «Пропсихіатричну допомогу» питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров`я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи іншого законного представника, у разі якщо така особа за своїм станом здоров`я не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.

Враховуючи висновок лікарів-психіатрів, пояснення лікаря-психіатра, надані в судовому засіданні, відповідно до яких досягти повноцінної ремісії у психічному стані хворого ОСОБА_6 не вдалося, змін на помітне покращення не відбулося, психічний стан залишається нестабільним, думку інших учасників процесу, суд приходить до висновку, що заяву заступника медичного директора Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня ОСОБА_7 та лікаря-психіатра ОСОБА_5 щодо продовження застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 слід задоволити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 95 КК України, ст. ст. 512 514 КПК України, ст. 19 Закону України Про психіатричну допомогу, суд -

п о с т а н о в и в :

заяву КНП ЛОР Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня на предмет продовження застосуванняпримусових заходівмедичного характеруу виглядігоспіталізації допсихіатричного закладуіз звичайнимнаглядом: наглядом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,проживаючого заадресою АДРЕСА_1 ,який скоївсуспільно-небезпечнедіяння,передбачене ч.1ст.115КК України - задоволити.

Продовжити застосуванняпримусових заходівмедичного характеруу виглядігоспіталізації допсихіатричного закладуіз звичайнимнаглядом хворому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , який скоїв суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.115 КК України.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її дії.

Повний тексь ухвали виготовлено 20.10.2023 року.

Суддя ОСОБА_1