Рішення № 11427234, 24.09.2010, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 2-43/ 2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2010 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Зеленської В.І.

при секретарі Кондратюк Л.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Славутська суконна фабрика» про стягнення заробітної плати, коштів в рахунок оплати лікарняних листків, середнього заробітку за час затримки розрахунку , одноразової вихідної допомоги при виході на пільгову пенсію та зобов’язання до сплати внесків до соціальних фондів,

в с т а н о в и в.

04 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Закритого акціонерного товариства «Славутська суконна фабрика» про стягнення середньої заробітної плати за період вимушеного простою з 01 січня 2007 року по 30 квітня 2009 року в сумі 11518 грн 83 коп, 211 грн 52 коп коштів в рахунок оплати листків непрацездатності, 2507 грн 56 коп середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 30 квітня 2009 року по 04 вересня 2009 року та 1593 грн 75 коп одноразової вихідної допомоги при виході на пільгову пенсію .

В ході судового розгляду справи позивачка ОСОБА_1 збільшила розмір позовних вимог, про що подала письмову заяву, і просить стягнути з відповідача в її користь одноразову вихідну допомогу при виході на пільгову пенсію в сумі 2073 грн 24 коп, недоотриману заробітну плату за період з 01 січня 2007 року по 30 квітня 2009 року в сумі 13667 грн 99 коп та зобов’язати відповідача сплатити внески до соціальних фондів в сумі 743 грн 36 коп, внески до Пенсійного фонду України в розмірі 5975 грн 06 коп, прибутковий податок в розмірі 1944 грн 07 коп, стягнути з відповідача в її користь 270 грн 52 коп оплати листів непрацездатності, середній заробіток за час затримки розрахунку з 01 травня 2009 року по 26 серпня 2010 року в сумі 10595 грн 53 коп та зобов’язати відповідача сплатити внески до соціальних фондів в розмірі 300 грн 84 коп, 1015 грн 86 коп прибуткового податку та 3995 грн 14 коп внесків до Пенсійного фонду України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 пояснили, що з 14 серпня 1975 року позивачка перебувала в трудових відносинах з відповідачем і з 23.03.1979 року працювала ткачихою У розряду на Славутській суконній фабриці. 30 квітня 2009 року ОСОБА_1 звільнена з роботи у зв’язку з виходом на пільгову пенсію. Однак, при звільненні відповідачем не виплачена їй одноразова вихідна допомога, передбачена колективним договором, в розмірі 2073 грн 24 коп, не здійснено оплату по листкам непрацездатності в сумі 211 грн 52 коп. За період з 01.01.2007 року по день звільнення 30.04.2009 року відповідачем не доплачено позивачці 13667 грн 99 коп заробітної плати, мотивуючи відпусткою без збереження заробітної плати, хоча позивачка власноручно заяв про надання відпусток за власний рахунок не писала, а підприємство фактично протягом вказаного періоду знаходилось в стані простою. Оскільки відповідач не провів з ОСОБА_1 повного розрахунку на момент звільнення, то просить стягнути з відповідача в користь позивачки середньомісячний заробіток з моменту звільнення по день фактичного розрахунку, що на їх думку становить 10595 грн 53 коп, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати у вказаному періоді. Також вважають, що відповідач зобов’язаний, здійснивши виплату позивачці належних сум, сплатити внески до соціальних фондів, до Пенсійного фонду України та прибутковий податок з доходів фізичних осіб. Просять позов задоволити повністю.

Представники відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с.63) позов не визнали.

Представник відповідача ОСОБА_5 (а.с.179) позов не визнав і пояснив, що в період з 01.01.2007 року по 30.04.2009 року ОСОБА_1 на роботу на Славутську суконну фабрику не виходила, так як перебувала у відпустках за власний рахунок на підставі поданих заяв. А тому заробітна плата позивачці за вказаний період не виплачувалась. У вказаному періоду наказ по підприємству про переведення підприємства в режим простою не видавався. Тому немає підстав для виплати позивачці заробітної плати за вказаний період. В ході перевірки діяльності відповідача територіальною державною інспекцією праці 11.06.2009 року виявлено факт невиплати позивачці 211 грн 52 коп оплати листків непрацездатності. Тому позивачку одразу ж було повідомлено про необхідність з’явитись на підприємство та отримати належні їй кошти. Проте ОСОБА_1 свідомо проігнорувала вказану вимогу і не з’явилась на підприємство для отримання належних їй коштів. Крім цього, на момент звільнення ОСОБА_1 з роботи в колективний договір, що діє на підприємстві були внесені зміни і виключено норму, що передбачала виплату одноразової допомоги працівникам при їх звільненні у зв’язку з виходом на пільгову пенсію. Тому підстав для виплати позивачці 2073 грн 14 коп одноразової допомоги при звільненні не вбачає. Оскільки підприємство провело розрахунок з позивачкою на момент звільнення, кошти по оплаті лікарняних листків вона не отримала з власної волі, то вважає, що підстав для стягнення середнього заробітку з моменту звільнення по день фактичного розрахунку немає. Щодо стягнення внесків до соціальних фондів, Пенсійного фонду та прибуткового податку, то вважає, що право на пред’явлення таких вимог належить відповідним фондам і такі вимоги належать до компетенції адміністративного суду. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд знаходить, що позов слід задоволити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що з 14 серпня 1975 року ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах із Славутською суконною фабрикою (в даний час ЗАТ «Славутська суконна фабрика»), з 01.04.1979 року – ткачихою У розряду (а.с.6). Звільнена з роботи за власним бажанням 30.04.2009 року у зв’язку з виходом на пенсію на підставі ст.. 38 КЗпП України (а.с. 7).

Колективним договором між Правлінням ЗАТ «Славутська суконна фабрика» і профспілковим комітетом працівників ЗАТ «Славутська суконна фабрика» на 2007-2010 роки. Схваленим загальними зборами трудового колективу від 26.04.2007 року, зокрема пунктом 7.4 встановлено надання одноразової грошової допомоги працівникам при звільненні у зв’язку з виходом на пенсію за власним бажанням за багаторічний стаж роботи на підприємстві від 15 до 20 років у розмірі 1 середньомісячної заробітної плати. Додатковою угодою № 1 про внесення змін до колективного договору на 2007-2010 рр між Правлінням ЗАТ «Славутська суконна фабрика» і профспілковим комітетом працівників ЗАТ «Славутська суконна фабрика» на підставі рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Славутська суконна фабрика» 31.03.2009 року і рішення профспілкового комітету від 01.04.2009 року протокол № 2 внесені зміни до Колективного договору на 2007-2010 рр та доповнено п.7.4 розділ 7 реченням «працівникам, які при виході на пенсію мають пільги по віку 50 років, одноразову допомогу не виплачувати» (а.с. 22-26, 78-82).

Таким чином з наведеного вбачається, що на момент звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію по досягненню віку 50 років в Колективний договір було внесено зміни, на підставі яких право позивачки на отримання разової грошової допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати не передбачене. Тому позовні вимоги про стягнення такої допомоги в користь позивачки задоволенню не підлягають.

При перевірці діяльності ЗАТ «Славутська суконна фабрика» територіальною державною інспекцією праці, а також судово-бухгалтерською експертизою встановлено, що в період з 01.01.2007 року по 30.04.2009 року ОСОБА_1 не працювала, так як перебувала на амбулаторному лікуванні, що стверджується листками непрацездатності, або у відпустках без збереження заробітної плати на підставі наказів директора фабрики, виданих відповідно до поданих заяв. Означені заяви позивачки та накази директора ЗАТ «Славутська суконна фабрика» досліджені судом та долучені до матеріалів справи (а.с.33-61, 106-115, 118-131). Крім цього, наказ по ЗАТ «Славутська суконна фабрика» про визнання період з 01.01.2007 року по 30.04.2009 року простоєм не видавався, а отже вимоги про стягнення недоотриманої заробітної плати за період з 01.01.2007 року по 30.04.2009 року є безпідставними.

Відповідно до ст.. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Проте, протягом строку, вказаного у ст.. 233 КЗпП України , ОСОБА_1 не оспорила накази про надання їй відпусток без збереження заробітної плати, хоча знала про їх існування, так як на роботу не виходила, що стверджується табелем виходу на роботу (а.с.27).

Отже, позивачем пропущений встановлений законом строк для захисту порушеного права і вимоги про оспорення факту надання їй відпусток без збереження заробітної плати, визнання вказаного періоду простоєм та стягнення недоотриманої заробітної плати задоволенню не підлягають.

Висновком судово-бухгалтерської експертизи встановлено (п.2), що відповідач не доплатив позивачці ОСОБА_1 270 грн 52 коп листків непрацездатності (а.с.151). Означена сума відповідачем не оспорюється.

Порядок оплати листків непрацездатності регулюється Законом України «Про оплату праці» № 144/95-ВР від 20 квітня 1995 року та Законом України від 18.01.2001 р. №2240-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням».

Відповідно до ст.. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача в користь позивачки 270 грн 52 коп оплати листків непрацездатності слід задоволити.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача сплатити внески до соціальних фондів, внесків до Пенсійного фонду України, прибуткового податку, то відповідно до ст.. 17 КАС України розгляд даної категорії справ є компетенцією адміністративних судів.

Керуючись ст..ст. 8, 10, 14, 18, 88, 209, 212-215, 367 ЦПК України, ст.ст. 233, 116 КЗпП України, суд

в и р і ш и в .

Позов задоволити частково .

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Славутська суконна фабрика» (р/р 26007000111007 в Славутській філії АБ «Брокбізнесбанк», МФО 315063, код 00307081) в користь ОСОБА_1 270 грн 52 коп коштів в рахунок оплати лікарняних листків.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Славутська суконна фабрика» в користь держави 51 грн. 00 коп судового збору та 120 грн витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ судом.

Рішення в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства «Славутська суконна фабрика» в користь ОСОБА_1 270 грн 52 коп коштів в рахунок оплати лікарняних листків звернути до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Протягом десяти днів з дня проголошення рішення сторони можуть подати апеляційну скаргу на рішення суду в апеляційний суд Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд.

Суддя