Постанова № 11425885, 20.09.2010, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року вересня 20 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим

з участю особи, яка подала скаргу,

захисника

Москальцем П. П.,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 13.08.2010 у справі про порушення митних правил, якою вона,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка працює, мешкає на АДРЕСА_1

піддана стягненню за ст. 340 МК України у виді конфіскації магнезії неагломерованої (переклазового порошку) масою 17331,1 кг на загальну вартість 34422 гривень 08 коп.,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнана винною за встановлених у постанові обставин в тому, що, будучи декларантом ВАТ «Дніпровський меткомбінат» ( код ЄДРПОУ 05393043, м. Дніпродзержинськ ), з 14.04.2008 до 20.06.2008 подала на митний пост «Дніпродзержинськ» вантажно-митні декларації типу ІМ-40 №№110010000/08/021378, 110010000/08/021617, 110010000/08/021618, 110010000/08/021651, 110010000/08/021983, 110010000/08/022013, 110010000/08/022112 і 110010000/08/022159 із зазначенням кількості товару масою 1209450 кг на загальну вартість 2387810 гривень 21 коп., заявивши до митного оформлення у режимі імпорту доставлений у цей період товар: «магнезія неагломерована (переклазовий порошок)» в дійсності масою і вартістю більшими відповідно на 19750 кг і на 34422 гривень 08 коп. (з урахуванням норм допустимих лишків 0,2 % від задекларованої ваги), що відповідно залізничним накладним надійшов з Росії на митну територію України в зоні діяльності Купянської митниці маршрутами полувагонів від відправника ВАТ «Група «Магнезіт» ( Росія, м. Сатка Челябінської області ) на адресу ВАТ «Дніпровський меткомбінат» в рахунок виконання продавцем «Dalmond Trade House Ltd.» ( Cyprus, Nicosia ) контракту № DTH-013-08/28-0197-12 від 28.01.2008.

Справа розглядалася неодноразово, і зі скасуванням постанови судді цього суду від 25.03.2010 була направлена на додаткову перевірку постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.04.2010 з тих мотивів, що, вирішуючи справу, суддя внаслідок істотного порушення процесуального закону не зясовував форму вини, ознак єдності наміру в діях декларанта та предмет порушення митних правил.

Апелюючи, ОСОБА_2 посилається на недоведеність декларування неповних відомостей про предмет поставки зі зменшенням кількості, які суддя вважав встановленими, з обґрунтуванням цих доводів допустимістю лише транспортних накладних для доказування кількості поставленого товару.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_2, її захисника, який підтримав скаргу, вказуючи на неврахування судом першої інстанції мотивів скасування попередньої постанови, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.

Суддя на засіданні, під час проведення якого порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП та ст. 392 МК України не допущено, докази перевірив на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, вмотивувавши усунення протиріч між ними та узгодження між собою вірогідних доказів в їх сукупності з мотивованим спростуванням заперечень ОСОБА_2

Добуті в ході додаткової перевірки докази суддею оцінені на предмет їх вірогідності для встановлення способу переміщення через митний кордон товару та наявності надлишків поставленого товару фактично в порівнянні з товарно-транспортними накладними. Оцінка суддею законності дій посадових осіб митного органу за ст. 41 МК України наведена у постанові.

Висновок судді про предмет порушення митних правил, яким є речі, визначені родовими ознаками, у переробці, ґрунтується на відомостях отриманих відповідно до Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою КМ України №1730 від 23.12.2004. Різниця між 19750 кг та 17331,1 кг пояснюється вирахуванням 0,2 % норм допустимих лишків від задекларованих 1209450 кг товару, що приймаються до уваги для оприбуткування одержувачем вантажу, і має значення для виконання договірних зобовязання, але юридично байдуже для здійснення митного контролю.

Жодних нових допустимих доказів, що давали б підстави для обґрунтованих сумнівів у вірогідності зібраних у справі доказів, а так само у зясованих обставинах, що мають значення для кваліфікації, або виключали адміністративну відповідальність за вчинене, апеляційному суду апеллятором не надано.

Згідно з диспозицією ст. 340 МК України проступок закінчений з моменту заявлення за встановленою формою неточних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, тобто визначений Законом з формальним складом. Відповідно, всі обставини вчиненого особою діяння суддя з наведенням відповідних мотивів встановив згідно з істиною, правильно кваліфікувавши порушенням за ст.340 МК України, як недекларування імпортованого товару у формі зазначення неповних відомостей про кількість товару. Водночас, суддя хибно вказав на дії декларанта з необережності, якою характеризується його відношення до наслідків, що лежать за межами складу правопорушення, а дослідженні докази в сукупності з поясненнями декларанта під час додаткової перевірки свідчать про тотожність діянь, обєднаних єдиним умислом задля досягнення єдиної мети забезпечити використання у виробництві доставленої партії товару, хоч би і частково без митного очищення.

Призначаючи стягнення, суддя врахував характер порушення, особу правопорушниці, ступінь і форму її вини, а так само й інші обставини за ст. 33 КУпАП, і відповідно до ст.ст. 322, 326, 340 МК України наклав стягнення, яке є справедливим і відповідає вимогам ст. 327 МК України та ст. 23 КУпАП, будучи як достатнім і необхідним для виховання порушника та для запобігання новим проступкам, так і пропорційним (співмірним) втручанням держави заради суспільного інтересу у право на повагу права власності.

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.

Належить звернути увагу, що будь-які суперечності та неясність постанови судді у звязку з розбіжностями у вартості предмету порушення митних правил підлягають вирішенню встановленим статтею 304 КУпАП порядком.

Керуючись ст. 294 КУпАП, судова палата,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 13.08.2010 про накладення адміністративного стягнення за ст. 340 МК України без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.

Суддя апеляційного суду